Набат ханум Коджа бек кизи Ашурбєкова азерб Nabat xanım Qoca qızı Aşurbəyova нар 1795 Баку пом 1912 7 грудня там же азер

Набат ханум Коджа-бек кизи Ашурбєкова (азерб. Nabat xanım Qoca qızı Aşurbəyova, нар.. 1795, Баку — пом.. 1912, 7 грудня, там же) — азербайджанський нафтопромисловець і меценатка, яка побудувала мечеть Тезе Пир.

Набат Ашурбейлі

Народилася	1795 Баку
Померла	7 грудня 1912(1912-12-07) Баку, Російська імперія
Діяльність	підприємниця
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Набат Ашурбейлі народилася в 1795 році в родині Коджа-бека Ашурбєкова. Була онукою Гаджі Імам Верді-бека Ашур-хан огли.

Набат Ашурбейлі стала меценаткою. Вона пожертвувала певну суму на будівництво Баку-Шолларського водогону. Також одна з міських лазень Баку, розташована на нинішній вулиці Топчубашева була побудована Набат ханум Ашурбейлі. Лазня раз на тиждень працювала безкоштовно для бідних сімей та сиріт.

Будівництво Тезе Пир

Набат ханум також фінансувала будівництво однієї з найбільших мечетей сучасного Баку, Тезе Пир. Азербайджанський архітектор Зівер бек Ахмедбеков був відправлений в подорож країнами Близького Сходу, з дорученням ознайомитися з архітектурою мечетей. Повернувшись до Баку Зівер беком був підготовлений проект мечеті.

Будівництво мечеті почалося 23 липня 1905 року. Для закладення першого каменю фундаменту мечеті Набат ханум запросила Гаджі Зейналабдін Тагиєва, яким також при закінченні будівництва був закладений останній камінь. Будівництво тривало до 1914 року, тобто сама Набат ханум не побачила готову мечеть. Після її смерті у 1912 році будівництвом зайнявся її син Гаджі Аббас-Гулу Рзаєв.

Набат ханум похована біля входу до мечеті Тезе Пир. Також, поруч з матір'ю, похований її син Гаджі Аббас-Гулу Рзаєв.

Родина

Чоловік — Гаджі Муса Рза Рзаєв;
Син — Гаджі Аббас-Гулу Рзаєв;
Дочки:
- Ашраф ханум Рзаєва
- Гюльбіста ханум Рзаєва

Пам'ять

У Баку (столиці Азербайджану) одна з міських вулиць названа на честь Набат ханум Ашурбейлі.

Див. також

Сара Балабек кизи Ашурбейлі

Примітки

. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.
(ru-RU) . Nargis magazine | Журнал Nargis. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.
(рос.). azru.org. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
. Trend.Az (ru-RU) . 2 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
. www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2006. Процитовано 9 квітня 2019.
. История Азербайджана (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
. www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.

[1] . Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.

[2] (ru-RU) . Nargis magazine | Журнал Nargis. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.

[3] Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.

[4] (рос.). azru.org. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.

[:0-5] . Trend.Az (ru-RU) . 2 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.

[6] . www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.

[7] . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.

[8] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2006. Процитовано 9 квітня 2019.

[9] . История Азербайджана (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.

[10] . www.ashurbeyli.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2019.