Невідо́мі атмосфе́рні я́вища, НАЯ (англ. UAP — Unidentified Aerial Phenomena), відомі також як ААЯ — аномальні аерокосмічні явища) — аномальні аерокосмічні явища невідомої природи. Такі атмосферні явища досліджуються в метеорології. Дослідженням НАЯ із метою встановлення їхньої суті займається псевдонаука уфологія. Не слід плутати термін НАЯ із міськими легендами про НЛО.
Визначення видимих розмірів НАЯ
Для характеристики величини віддалених об'єктів існує тільки один спосіб: вказати їхній кутовий, або видимий, розмір. Кутовий розмір задається кутом, під яким видно даний об'єкт.
Цей кут (позначимо його буквою «а») залежить від співвідношення діаметра спостережуваного об'єкта і відстані до нього і може бути приблизно знайдений за формулою:
Очевидно, що і діаметр, і відстань при підстановці в формулу повинні бути виражені однієї і тієї ж одиницею (або сантиметрами, або метрами тощо). Формула показує, що співвідношення може не змінюватися при певному зміні діаметра і відстані. Так, наприклад, якщо об'єкт у поперечнику має 10 метрів, а відстань до нього 1000 метрів, то він буде видний під таким же кутом, що й 50-метровий об'єкт при відстані 5000 метрів.
Сама по собі рука може служити простим кутомірним інструментом. Для такого її використання потрібно знати її основні «параметри». При бажанні легко перевірити себе за такими прикладами:
- під кутом 20 градусів з 5 метрів видно людину середнього росту;
- під кутом 10 градусів з 25 метрів видно легковий автомобіль, з 1,5 метрів — футбольний м'яч;
- під кутом 2 градуси з 290 метрів видно автобус;
- під кутом 0,5 градуса на небі видно Сонце і Місяць, а з 200 метрів — людина середнього зросту.
Сонце і Місяць, як і рука, є досить зручними «вимірниками». Якщо вони видні на небі під час спостереження НАЯ, то корисно порівняти його кутові розміри з ними. У хмарну погоду для порівняння цілком можна використовувати і якісь віддалені споруди, що виступають із-за обрію, або деталі рельєфу.
Визначення відстані до НАЯ
Відстань до об'єкта може бути надійно визначено тільки тоді, коли об'єкт перебуває відносно близько. Бінокулярний зір людини дозволяє оцінювати відстань до об'єкта, що знаходиться не далі 200—300 метрів. Далі цих метрів судити про відстані можна тільки за допомогою будь-якої додаткової зорової інформації (перекриття одного об'єкта іншим, наявність фону з відомою відстанню і т. д.). Якщо ж далекий об'єкт видно на тлі ясного неба, то оцінка відстані до нього стає неможливою і не варто навіть намагатися цього робити, так як вона буде заснована лише на чисто суб'єктивних враженнях.
Визначення знаходження НАЯ на небі
При спостереженні НАЯ слід спробувати визначити його положення на небі, а саме: напрямок до нього і висоту над горизонтом в кутовому вимірі.
Висоту, виражену в градусах, можна знайти за допомогою руки, пам'ятаючи, що від горизонту до зеніту (точка, яка розташована на перетині прямовисної лінії з небесною сферою, тобто «прямо над головою») кутова відстань становить 90 градусів. Щоб визначити напрямок, потрібно перш за все зорієнтуватися за сторонами світу. При відсутності компаса вночі це найпростіше зробити за Полярною зіркою, яка завжди знаходиться на півночі, а вдень — за допомогою годинника. В обох випадках, необхідною умовою є ясне небо. При хорошому знанні розташування сузір'їв бажано також показати на карті зоряного неба траєкторію руху об'єкта. Знаючи напрямок на одну головну точку горизонту, інші три (північ, схід, захід) можна відшукати легко. Найвища точність цього методу складає кілька градусів — це в тих випадках, коли Сонце знаходиться не дуже високо над горизонтом. Влітку в середині дня в середніх широтах вона може становити тридцять градусів. Далі, використовуючи горизонтально розташований циферблат годинника як оцифрований лімб компаса і пам'ятаючи, що одна година часу дорівнює 15 кутовим градусам, можна визначити в кутовій мірі, на скільки градусів напрямок на об'єкт орієнтований на схід (ліворуч) або на захід (праворуч) від напрямку на південь. Приміром, 1 година 40 хвилин — це 25 градусів дуги, 4 година 12 хвилин — 63 градуси і т. д., тобто кожні 4 хвилини часу — це один градус дуги.
Додаткова інформація
Пам'ятайте, що:
- При спостереженні незвичайних явищ або об'єктів людська уява особливо схильна до того, щоб «перебільшувати» спостережувану картину на основі індивідуального досвіду;
- Вся інформація, що отримується нашими органами чуття, проходить відповідну обробку в мозку, що часом призводить до різних помилок сприйняття;
- Якщо деякий час дивитися на нерухоме світило, в оточенні якого відсутні будь-які опорні точки, то виникає стійке відчуття руху цього об'єкта;
- Існує, але рідше, і зворотний ефект сприйняття, коли під час спостереження рівномірного руху прямою лінією об'єкта (наприклад, штучного супутника Землі) очевидець «бачить», що об'єкт зупиняється або змінює напрямок руху;
- Відстань від спостерігача до об'єкта, між якими знаходиться відкритий водний простір, як правило, применшується;
- Яскраво забарвлені об'єкти сприймаються ближче, ніж темні. Цей ефект посилюється при зростанні контрасту між кольором об'єкта і фоном;
- Подовгасті об'єкти при горизонтальній орієнтації здаються довшими і дальшими, ніж при вертикальній;
- Вдень на оцінку відстані певний вплив робить Сонце: якщо спостерігач стоїть обличчям до Сонця, то відстань Здається меншою, а якщо спиною — більшою;
- Вночі яскраві об'єкти здаються що знаходяться ближче ніж на справді;
- На відкритій місцевості для людини середнього зросту лінія горизонту знаходиться на відстані близько 4,5 кілометрів;
- Об'єкт стає виразно видимим, коли його розміри перевищують три градуси дуги;
- Найточніші розміри об'єкта визначаються тоді, коли той перебуває на рівні очей.
Анкетування очевидців
Анкетування залишається найрозповсюдженішою формою роботи з очевидцями через доступність і достатню, на перший погляд, ефективність. Не буде великим перебільшенням сказати, що для переважної кількості практикуючих дослідників анкетування залишається чи не єдиним методологічним засобом у роботі. Якщо при прямому опитуванні додаткові або зайві питання можуть бути включеними чи виключеними, або, відповідно до відповідей, скориговані в реальному часі, то при дистанційному опитуванні очевидців даний процес стає доволі проблематичним і значно подовжує анкетування у часі. Виходячи з цього, можна зробити очевидний висновок, що намагання створити універсальну анкету для дистанційного та прямого опитування очевидців не є доцільними, оскільки у такій анкеті неможливо урахувати усі можливі параметри об'єктів і умови при спостереженні, та зайві або загальним чином поставлені питання будуть негативно впливати на відповіді очевидця, заплутуючи його і збиваючи з пантелику. Тому як вихідний матеріал при анкетуванні очевидців та системного підходу до опису параметрів не ототожнених об'єктів, пропонується загальний перелік пунктів, що є найважливішими для проведення аналізу та реєстрації уфологічних повідомлень.
- 1.Загальні дані щодо спостереження
- 1.1.П. І.Б очевидця і короткі відомості про себе (вік, рід занять, психофізіологічний стан на момент спостереження)
- 1.2.Географічне місце спостереження: країна, адміністративна одиниця (область/штат тощо), населений пункт. Для міст вказується також вулиця і найближчі будівлі. Для спостережень поза міською зоною вказується відстань до двох найближчих населених пунктів, або до одного, якщо місце спостереження прив'язане до шляхів сполучення (усний і картографічний опис).
- 1.3.Рік, місяць, день, час доби спостереження в UT
- 1.4.Кількість очевидців (При групових спостереженнях (від двох і більше очевидців), проводиться незалежне анкетування з кожним із них, причому при наявності окремих даних по одному спостереженню від очевидців або груп, взаємо віддалених більше ніж на 100 м (прийнято умовно) знімаються додаткові дані для тріангуляції.)
- 1.5.Метеорологічні умови
- 1.5.1.Хмарність
- 1.5.1.1.Видимість (вказується, якщо кутовий розмір надається очевидцем у зоряних величинах відносно зірок на небі). Шкала видимості за Антоніаді:
- 1.5.1.1.1.Ідеальна видимість без тремтіння, зображення увесь час виключно різке.
- 1.5.1.1.2.Зображення різке та нерухоме; спостерігається легке хвилювання; часом на декілька секунд наступає повний спокій.
- 1.5.1.1.3.Середня видимість; помітне тремтіння повітря, зображення майже нерухоме, злегка струменіє.
- 1.5.1.1.4.Дуже погані умови видимості; зображення сильно тремтить і струменіє, часом зовсім розпливаючись.
- 1.5.1.2.Характер хмарності (Вказується візуальна характеристика хмар, а також положення об'єкта відносно них)
- 1.5.1.3.Рівень хмарності (вказується розподілення хмарних мас на небосхилі та їхній умовний процентний рівень: 0..10 % — хмарність відсутня, 10..50 % — нижче середнього, 50..90 % — вище середнього, 90..100 % — повна хмарність.)
- 1.5.1.4.Опади
- 1.5.2.Вітер
- 1.5.2.1.Потужність
- 1.5.2.2.Напрям
- 1.6.Час від появи об'єкта до його зникнення (від того моменту, коли очевидець побачив об'єкт до моменту припинення спостереження)
- 1.7.Кількість об'єктів (Якщо мало місце почергове спостереження декількох об'єктів (або їхніх груп), проводиться декілька окремих анкетувань із зазначенням часу між спостереженнями)
- 1.8.Кут до горизонту
- 1.9.Відстань до об'єкта (групи об'єктів). (Визначається прямим вимірюванням на основі відомих відстаней, задіяних у спостереженні, або непрямими за розрахунком за пунктами 1.8, 1.10, 1.4 та ін.)
- 1.10.Висотний рівень об'єкта (групи об'єктів). (Визначається прямим вимірюванням на основі відомих відстаней, задіяних у спостереженні, або непрямими за розрахунком за пунктами 1.8, 1.9, 1.4 та ін.)
- 2.Характеристика руху
- 2.1.Траєкторія (усний і графічний опис)
- 2.2.Напрям і його зміна (за сторонами світу)
- 2.3.Швидкість
- 2.3.1.Кутова
- 2.3.2.Лінійна
- 2.4.Прискорення
- 2.5.Особливості
- 3.Тіло об'єкта
- 3.1.Форма (усний і графічний опис)
- 3.2.Розмір
- 3.2.1.Кутовий (Кутовий розмір визначається очевидцем на відстані витягнутої руки за допомогою предметів, розміри яких відомі, або долоні, а також відносно небесних тіл.)
- 3.2.2.Лінійний (Визначається прямим вимірюванням на основі відомих розмірів, задіяних у спостереженні, або непрямими за розрахунком за пунктами 1.8, 1.9, 1.10, 1.4 та ін.)
- 3.3.Поверхня
- 3.3.1.Фактура
- 3.3.2.Колір
- 3.4.Світлові ефекти
- 3.4.1.Характер
- 3.4.2.Кількість
- 3.4.3.Конфігурація
- 3.4.4.Колір
- 3.4.5.Яскравість
- 3.5.Звукові ефекти
- 3.6.Інші ефекти.
Див. також
- Блискавка
- Вогні святого Ельма
- Метеорологія
- Уфологія
- Демонстрація НАЯ
Примітки
- У оборонного відомства США немає підтверджень того, що НЛО мають інопланетне походження. 11.01.2023
- Довідник з дослідження аномальних явищ / На правах рукопису — Корткерос, 2006
- Білик А. С. Загальний опис параметрів уфологічного повідомлення при реєстрації / На правах рукопису , Національний Університет «Київський політехнічний інститут», Факультет Авіації та Космічних Систем, Український науково-дослідний Центр «Зонд» — Київ, 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nevido mi atmosfe rni ya visha NAYa angl UAP Unidentified Aerial Phenomena vidomi takozh yak AAYa anomalni aerokosmichni yavisha anomalni aerokosmichni yavisha nevidomoyi prirodi Taki atmosferni yavisha doslidzhuyutsya v meteorologiyi Doslidzhennyam NAYa iz metoyu vstanovlennya yihnoyi suti zajmayetsya psevdonauka ufologiya Ne slid plutati termin NAYa iz miskimi legendami pro NLO Viznachennya vidimih rozmiriv NAYaDlya harakteristiki velichini viddalenih ob yektiv isnuye tilki odin sposib vkazati yihnij kutovij abo vidimij rozmir Kutovij rozmir zadayetsya kutom pid yakim vidno danij ob yekt Sposterigach bachit ob yekt pid kutom a yakij zalezhit lishe vid vidnoshennya diametra ob yekta do jogo vidstaniYaksho vityagnuti ruku pered ochima to nigot velikogo palcya bude mati kutovij rozmir blizko 2 gradusi dugiYaksho vityagnuti ruku pered ochima to kulak bude mati kutovij rozmir blizko 10 gradusiv dugiYaksho vityagnuti ruku pered ochima to vid mizincya do velikogo palcya kutova vidstan stanovit blizko 20 gradusiv dugi Cej kut poznachimo jogo bukvoyu a zalezhit vid spivvidnoshennya diametra sposterezhuvanogo ob yekta i vidstani do nogo i mozhe buti priblizno znajdenij za formuloyu Ochevidno sho i diametr i vidstan pri pidstanovci v formulu povinni buti virazheni odniyeyi i tiyeyi zh odiniceyu abo santimetrami abo metrami tosho Formula pokazuye sho spivvidnoshennya mozhe ne zminyuvatisya pri pevnomu zmini diametra i vidstani Tak napriklad yaksho ob yekt u poperechniku maye 10 metriv a vidstan do nogo 1000 metriv to vin bude vidnij pid takim zhe kutom sho j 50 metrovij ob yekt pri vidstani 5000 metriv Sama po sobi ruka mozhe sluzhiti prostim kutomirnim instrumentom Dlya takogo yiyi vikoristannya potribno znati yiyi osnovni parametri Pri bazhanni legko pereviriti sebe za takimi prikladami pid kutom 20 gradusiv z 5 metriv vidno lyudinu serednogo rostu pid kutom 10 gradusiv z 25 metriv vidno legkovij avtomobil z 1 5 metriv futbolnij m yach pid kutom 2 gradusi z 290 metriv vidno avtobus pid kutom 0 5 gradusa na nebi vidno Sonce i Misyac a z 200 metriv lyudina serednogo zrostu Sonce i Misyac yak i ruka ye dosit zruchnimi vimirnikami Yaksho voni vidni na nebi pid chas sposterezhennya NAYa to korisno porivnyati jogo kutovi rozmiri z nimi U hmarnu pogodu dlya porivnyannya cilkom mozhna vikoristovuvati i yakis viddaleni sporudi sho vistupayut iz za obriyu abo detali relyefu Viznachennya vidstani do NAYaVidstan do ob yekta mozhe buti nadijno viznacheno tilki todi koli ob yekt perebuvaye vidnosno blizko Binokulyarnij zir lyudini dozvolyaye ocinyuvati vidstan do ob yekta sho znahoditsya ne dali 200 300 metriv Dali cih metriv suditi pro vidstani mozhna tilki za dopomogoyu bud yakoyi dodatkovoyi zorovoyi informaciyi perekrittya odnogo ob yekta inshim nayavnist fonu z vidomoyu vidstannyu i t d Yaksho zh dalekij ob yekt vidno na tli yasnogo neba to ocinka vidstani do nogo staye nemozhlivoyu i ne varto navit namagatisya cogo robiti tak yak vona bude zasnovana lishe na chisto sub yektivnih vrazhennyah Viznachennya znahodzhennya NAYa na nebiPri sposterezhenni NAYa slid sprobuvati viznachiti jogo polozhennya na nebi a same napryamok do nogo i visotu nad gorizontom v kutovomu vimiri Yaksho na dolonyu roztashovanu gorizontalno pomistiti godinnik tak shob godinnikova strilka divilasya na Sonce to bisektrisa kuta utvorenogo napryamkami na Sonce i na vidmitku 12 godin vkazhe na pivden Shob cej napryam buv tochnishe docilno spochatku vstanoviti godinnik za miscevim chasom Dlya cogo v tih rajonah de koristuyutsya dekretnim chasom a takih bilshist z pokaziv godinnika treba vidnyati vzimku odnu godinu vlitku dvi Visotu virazhenu v gradusah mozhna znajti za dopomogoyu ruki pam yatayuchi sho vid gorizontu do zenitu tochka yaka roztashovana na peretini pryamovisnoyi liniyi z nebesnoyu sferoyu tobto pryamo nad golovoyu kutova vidstan stanovit 90 gradusiv Shob viznachiti napryamok potribno persh za vse zoriyentuvatisya za storonami svitu Pri vidsutnosti kompasa vnochi ce najprostishe zrobiti za Polyarnoyu zirkoyu yaka zavzhdi znahoditsya na pivnochi a vden za dopomogoyu godinnika V oboh vipadkah neobhidnoyu umovoyu ye yasne nebo Pri horoshomu znanni roztashuvannya suzir yiv bazhano takozh pokazati na karti zoryanogo neba trayektoriyu ruhu ob yekta Znayuchi napryamok na odnu golovnu tochku gorizontu inshi tri pivnich shid zahid mozhna vidshukati legko Najvisha tochnist cogo metodu skladaye kilka gradusiv ce v tih vipadkah koli Sonce znahoditsya ne duzhe visoko nad gorizontom Vlitku v seredini dnya v serednih shirotah vona mozhe stanoviti tridcyat gradusiv Dali vikoristovuyuchi gorizontalno roztashovanij ciferblat godinnika yak ocifrovanij limb kompasa i pam yatayuchi sho odna godina chasu dorivnyuye 15 kutovim gradusam mozhna viznachiti v kutovij miri na skilki gradusiv napryamok na ob yekt oriyentovanij na shid livoruch abo na zahid pravoruch vid napryamku na pivden Primirom 1 godina 40 hvilin ce 25 gradusiv dugi 4 godina 12 hvilin 63 gradusi i t d tobto kozhni 4 hvilini chasu ce odin gradus dugi Dodatkova informaciyaPam yatajte sho Pri sposterezhenni nezvichajnih yavish abo ob yektiv lyudska uyava osoblivo shilna do togo shob perebilshuvati sposterezhuvanu kartinu na osnovi individualnogo dosvidu Vsya informaciya sho otrimuyetsya nashimi organami chuttya prohodit vidpovidnu obrobku v mozku sho chasom prizvodit do riznih pomilok sprijnyattya Yaksho deyakij chas divitisya na neruhome svitilo v otochenni yakogo vidsutni bud yaki oporni tochki to vinikaye stijke vidchuttya ruhu cogo ob yekta Isnuye ale ridshe i zvorotnij efekt sprijnyattya koli pid chas sposterezhennya rivnomirnogo ruhu pryamoyu liniyeyu ob yekta napriklad shtuchnogo suputnika Zemli ochevidec bachit sho ob yekt zupinyayetsya abo zminyuye napryamok ruhu Vidstan vid sposterigacha do ob yekta mizh yakimi znahoditsya vidkritij vodnij prostir yak pravilo primenshuyetsya Yaskravo zabarvleni ob yekti sprijmayutsya blizhche nizh temni Cej efekt posilyuyetsya pri zrostanni kontrastu mizh kolorom ob yekta i fonom Podovgasti ob yekti pri gorizontalnij oriyentaciyi zdayutsya dovshimi i dalshimi nizh pri vertikalnij Vden na ocinku vidstani pevnij vpliv robit Sonce yaksho sposterigach stoyit oblichchyam do Soncya to vidstan Zdayetsya menshoyu a yaksho spinoyu bilshoyu Vnochi yaskravi ob yekti zdayutsya sho znahodyatsya blizhche nizh na spravdi Na vidkritij miscevosti dlya lyudini serednogo zrostu liniya gorizontu znahoditsya na vidstani blizko 4 5 kilometriv Ob yekt staye virazno vidimim koli jogo rozmiri perevishuyut tri gradusi dugi Najtochnishi rozmiri ob yekta viznachayutsya todi koli toj perebuvaye na rivni ochej Anketuvannya ochevidcivAnketuvannya zalishayetsya najrozpovsyudzhenishoyu formoyu roboti z ochevidcyami cherez dostupnist i dostatnyu na pershij poglyad efektivnist Ne bude velikim perebilshennyam skazati sho dlya perevazhnoyi kilkosti praktikuyuchih doslidnikiv anketuvannya zalishayetsya chi ne yedinim metodologichnim zasobom u roboti Yaksho pri pryamomu opituvanni dodatkovi abo zajvi pitannya mozhut buti vklyuchenimi chi viklyuchenimi abo vidpovidno do vidpovidej skorigovani v realnomu chasi to pri distancijnomu opituvanni ochevidciv danij proces staye dovoli problematichnim i znachno podovzhuye anketuvannya u chasi Vihodyachi z cogo mozhna zrobiti ochevidnij visnovok sho namagannya stvoriti universalnu anketu dlya distancijnogo ta pryamogo opituvannya ochevidciv ne ye docilnimi oskilki u takij anketi nemozhlivo urahuvati usi mozhlivi parametri ob yektiv i umovi pri sposterezhenni ta zajvi abo zagalnim chinom postavleni pitannya budut negativno vplivati na vidpovidi ochevidcya zaplutuyuchi jogo i zbivayuchi z panteliku Tomu yak vihidnij material pri anketuvanni ochevidciv ta sistemnogo pidhodu do opisu parametriv ne ototozhnenih ob yektiv proponuyetsya zagalnij perelik punktiv sho ye najvazhlivishimi dlya provedennya analizu ta reyestraciyi ufologichnih povidomlen 1 Zagalni dani shodo sposterezhennya 1 1 P I B ochevidcya i korotki vidomosti pro sebe vik rid zanyat psihofiziologichnij stan na moment sposterezhennya 1 2 Geografichne misce sposterezhennya krayina administrativna odinicya oblast shtat tosho naselenij punkt Dlya mist vkazuyetsya takozh vulicya i najblizhchi budivli Dlya sposterezhen poza miskoyu zonoyu vkazuyetsya vidstan do dvoh najblizhchih naselenih punktiv abo do odnogo yaksho misce sposterezhennya priv yazane do shlyahiv spoluchennya usnij i kartografichnij opis 1 3 Rik misyac den chas dobi sposterezhennya v UT 1 4 Kilkist ochevidciv Pri grupovih sposterezhennyah vid dvoh i bilshe ochevidciv provoditsya nezalezhne anketuvannya z kozhnim iz nih prichomu pri nayavnosti okremih danih po odnomu sposterezhennyu vid ochevidciv abo grup vzayemo viddalenih bilshe nizh na 100 m prijnyato umovno znimayutsya dodatkovi dani dlya triangulyaciyi 1 5 Meteorologichni umovi 1 5 1 Hmarnist 1 5 1 1 Vidimist vkazuyetsya yaksho kutovij rozmir nadayetsya ochevidcem u zoryanih velichinah vidnosno zirok na nebi Shkala vidimosti za Antoniadi 1 5 1 1 1 Idealna vidimist bez tremtinnya zobrazhennya uves chas viklyuchno rizke 1 5 1 1 2 Zobrazhennya rizke ta neruhome sposterigayetsya legke hvilyuvannya chasom na dekilka sekund nastupaye povnij spokij 1 5 1 1 3 Serednya vidimist pomitne tremtinnya povitrya zobrazhennya majzhe neruhome zlegka strumeniye 1 5 1 1 4 Duzhe pogani umovi vidimosti zobrazhennya silno tremtit i strumeniye chasom zovsim rozplivayuchis 1 5 1 2 Harakter hmarnosti Vkazuyetsya vizualna harakteristika hmar a takozh polozhennya ob yekta vidnosno nih 1 5 1 3 Riven hmarnosti vkazuyetsya rozpodilennya hmarnih mas na neboshili ta yihnij umovnij procentnij riven 0 10 hmarnist vidsutnya 10 50 nizhche serednogo 50 90 vishe serednogo 90 100 povna hmarnist 1 5 1 4 Opadi 1 5 2 Viter 1 5 2 1 Potuzhnist 1 5 2 2 Napryam 1 6 Chas vid poyavi ob yekta do jogo zniknennya vid togo momentu koli ochevidec pobachiv ob yekt do momentu pripinennya sposterezhennya 1 7 Kilkist ob yektiv Yaksho malo misce pochergove sposterezhennya dekilkoh ob yektiv abo yihnih grup provoditsya dekilka okremih anketuvan iz zaznachennyam chasu mizh sposterezhennyami 1 8 Kut do gorizontu 1 9 Vidstan do ob yekta grupi ob yektiv Viznachayetsya pryamim vimiryuvannyam na osnovi vidomih vidstanej zadiyanih u sposterezhenni abo nepryamimi za rozrahunkom za punktami 1 8 1 10 1 4 ta in 1 10 Visotnij riven ob yekta grupi ob yektiv Viznachayetsya pryamim vimiryuvannyam na osnovi vidomih vidstanej zadiyanih u sposterezhenni abo nepryamimi za rozrahunkom za punktami 1 8 1 9 1 4 ta in 2 Harakteristika ruhu 2 1 Trayektoriya usnij i grafichnij opis 2 2 Napryam i jogo zmina za storonami svitu 2 3 Shvidkist 2 3 1 Kutova 2 3 2 Linijna 2 4 Priskorennya 2 5 Osoblivosti 3 Tilo ob yekta 3 1 Forma usnij i grafichnij opis 3 2 Rozmir 3 2 1 Kutovij Kutovij rozmir viznachayetsya ochevidcem na vidstani vityagnutoyi ruki za dopomogoyu predmetiv rozmiri yakih vidomi abo doloni a takozh vidnosno nebesnih til 3 2 2 Linijnij Viznachayetsya pryamim vimiryuvannyam na osnovi vidomih rozmiriv zadiyanih u sposterezhenni abo nepryamimi za rozrahunkom za punktami 1 8 1 9 1 10 1 4 ta in 3 3 Poverhnya 3 3 1 Faktura 3 3 2 Kolir 3 4 Svitlovi efekti 3 4 1 Harakter 3 4 2 Kilkist 3 4 3 Konfiguraciya 3 4 4 Kolir 3 4 5 Yaskravist 3 5 Zvukovi efekti 3 6 Inshi efekti Div takozhBliskavka Vogni svyatogo Elma Meteorologiya Ufologiya Demonstraciya NAYaPrimitkiU oboronnogo vidomstva SShA nemaye pidtverdzhen togo sho NLO mayut inoplanetne pohodzhennya 11 01 2023 Dovidnik z doslidzhennya anomalnih yavish Na pravah rukopisu Kortkeros 2006 Bilik A S Zagalnij opis parametriv ufologichnogo povidomlennya pri reyestraciyi Na pravah rukopisu Nacionalnij Universitet Kiyivskij politehnichnij institut Fakultet Aviaciyi ta Kosmichnih Sistem Ukrayinskij naukovo doslidnij Centr Zond Kiyiv 2004