Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марк Борисович Мітін Гершкович 5 липня 1901 19010705 Житомир 15 січня 1987 Москва радянський діяч марксистсько ленінськи

Мітін Марк Борисович

Мітін Марк Борисович

Марк Борисович Мітін (Гершкович) (5 липня 1901(19010705), Житомир — 15 січня 1987, Москва) — радянський діяч, марксистсько-ленінський філософ. Доктор філософських наук (1934), професор (1933). Академік Академії наук СРСР (28.01.1939). Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань (1950—1962). Член ЦК КПРС у 1939—1961 роках.

Мітін Марк Борисович
image
Народився22 червня (5 липня) 1901
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія[1]
Помер15 січня 1987(1987-01-15) (85 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image Російська республіка
image Російська СФРР
image СРСР
Національністьєврей
Діяльністьфілософ, журналіст, політик
Галузьфілософія
Відомий завдякифілософія
Alma materІнститут червоної професури і d
Науковий ступіньдоктор філософських наук
Знання мовросійська[2]
ЗакладІнститут марксизму-ленінізму, d, d і Інститут держави і права РАН
ЧленствоАкадемія наук СРСР і ЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Автографimage
Нагороди
image image image image image image image
image

Біографія

Народився 22 червня (5 липня) 1901 року в місті Житомирі, в єврейській родині робітника-гравера житомирської фабрики кавказьких срібних виробів Бориса Гершковича. У 1914 році закінчив двохкласне єврейське казенне училище в Житомирі. Навчався на вечірніх загальноосвітніх курсах Шерешевської.

У березні 1915 — лютому 1917 року — посильний, в лютому — травні 1917 року — конторник, у травні 1917 — квітні 1919 року — рахівник Житомирського відділення З'єднаного банку. У 1918 році закінчив екстерном 6 класів гімназії в Житомирі. У 1919 році вступив до комсомолу.

Член РКП(б) з квітня 1919 року.

У квітні — серпні 1919 року — секретар Житомирської міської організації комсомолу, відповідальний секретар Волинського губернського комітету комсомолу.

З вересня по листопад 1919 року служив в частинах особливого призначення (ЧОН) та в Богунському полку 44-ї стрілецької дивізії РСЧА на Українському фронті.

У листопаді 1919 — січні 1920 року — секретар Волинського губернського революційного трибуналу в Житомирі.

У січні — травні 1920 року — відповідальний секретар Волинського губернського комітету комсомолу.

З червня по вересень 1920 року — голова Правобережного бюро ЦК комсомолу (КСМ) України в Києві; відповідальний секретар Київського губернського комітету КСМ України.

У вересні 1920 — травні 1921 року — відповідальний секретар Подільського губернського комітету КСМ України.

У травні — вересні 1921 року — заступник завідувача відділу охорони праці і побуту молоді ЦК КСМУ в Харкові.

У жовтні 1921 — липні 1922 року — слухач восьмимісячних курсів Комуністичного університету імені Свердлова в Москві.

З липня 1922 по липень 1923 року працював викладачем політграмоти (суспільствознавства) у виробничо-технічній школі при фабриці «Трьохгірна мануфактура» міста Москви. У 1923 році «мав коливання троцькістського характеру».

У липні 1923 — вересні 1925 року — на політичній роботі в Червоній армії: в липні — листопаді 1923 року — інструктор, у листопаді 1923 — лютому 1924 року — заступник начальника, в лютому — травні 1924 року — начальник агітаційно-пропагандистської частини політичного відділу 14-ї Московської стрілецької дивізії, заступник начальника політичного відділу 14-ї Московської стрілецької дивізії. З травня по вересень 1924 року — начальник агітаційно-пропагандистської частини політичного відділу табірного збору Московського гарнізону. У вересні 1924 — вересні 1925 року — лектор Московської окружної військово-політичної школи.

У вересні 1925 — липні 1929 року — студент філософського відділення Інституту червоної професури в Москві.

У липні 1929 — липні 1930 року — заступник ректора Академії комуністичного виховання імені Крупської в Москві.

У липні 1930 — січні 1931 року — заступник директора Інституту червоної професури філософії і природознавства.

У січні 1931 — лютому 1939 року — заступник директора Інституту філософії Комуністичної академії при ЦВК — Академії наук СРСР. Одночасно, з січня 1931 по 1944 рік — редактор журналу «Під прапором марксизму».

У лютому 1939 — травні 1944 року — директор Інституту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б).

У 1939—1944 роках — член редакційної колегії журналу «Більшовик».

У 1941—1944 роках — керівник бригади лекторів ЦК ВКП(б) і Головного політичного управління РСЧА. У 1941—1945 роках — член Радянського бюро військово-політичної пропаганди.

У 1942—1946 роках — член Президії Академії наук СРСР.

У жовтні 1944 — липні 1948 року — завідувач кафедри діалектичного і історичного матеріалізму Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1944—1950 роках — відповідальний секретар редакційної колегії журналу «Більшовик».

У 1947—1956 роках — 1-й заступник голови правління Всесоюзного товариства з поширення політичних і наукових знань.

У березні 1950 — травні 1956 року — шеф-редактор газети «За міцний мир, за народну демократію» в місті Бухаресті (Румунія).

У травні 1956 — лютому 1960 року — голова правління Всесоюзного товариства з поширення політичних і наукових знань.

У 1957—1978 роках — заступник голови Центрального правління Товариства радянсько-польської дружби.

У березні 1960 — липні 1968 року — головний редактор журналу «Питання філософії».

У 1961—1963 роках — член бюро Відділення економічних, філософських і правових наук Академії наук СРСР. У 1963—1967 роках — заступник академіка-секретаря Відділення філософії і права Академії наук СРСР.

У 1963—1978 роках — член керівного комітету Міжнародної федерації філософських товариств.

У 1964—1968 роках — професор Московського державного університету.

З 1966 року — голова наукової ради з проблем зарубіжних ідеологічних течій при Секції суспільних наук Президії Академії наук СРСР. З 1967 року — член бюро Відділення філософії і права Академії наук СРСР.

У 1969—1970 роках — професор Всесоюзного заочного інституту текстильної і легкої промисловості.

У 1971—1974 роках — професор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 1972 року — член наукової ради Академії наук СРСР з комплексної проблеми «Соціально-економічні і ідеологічні проблеми науково-технічної революції».

З 1978 року — член президії Центрального правління Товариства радянсько-польської дружби.

У 1978—1985 роках — професор філософського факультету Московського державного університету.

З 1979 року — голова редакційної колегії серії «Філософська спадщина».

Помер 15 січня 1987 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Праці

Автор багатьох праць з діалектичного і історичного матеріалізму, критики буржуазної філософії:

  • Митин М. Б., Ральцевич В. Н., Юдин П. Ф. О новых задачах марксистско-ленинской философии // Правда, 7 июня 1930.
  • Митин М. Б. Гегель и теория материалистической диалектики. — М., 1932.
  • Митин М. Б. Боевые вопросы материалистической диалектики. — М., 1936.
  • Митин М. Б. К столетию «Манифеста Коммунистической партии» Маркса и Энгельса. — М., 1948.
  • Митин М. Б. За материалистическую биологическую науку. — М.-Л., 1949.
  • Митин М. Б. Историческая роль Г. В. Плеханова в русском и международном рабочем движении. — М., 1957.
  • История философии. Т. 1—6. — М.: Изд-во АН СССР, 1957—1965. (редактор)
  • Митин М. Б. Философия и современность. — М., 1960.
  • Митин М. Б. Опыт Октября и закономерности социалистической революции. — М., 1967.
  • Митин М. Б. В. И. Ленин и актуальные проблемы философии. — М., 1971.
  • Марксизм-ленинизм / Митин М. Б. // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 15).
  • Митин М. Б. Проблемы современной идеологической борьбы: критика социологических и социально-политических концепций. — М., 1976.
  • Митин М. Б. Философия и социальный прогресс: анализ современных буржуазных концепций социального прогресса. — М., 1979.
  • Митин М. Б. Идеи В. И. Ленина и современность. — М., 1981.

Нагороди

Примітки

  1. Митин Марк Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Джерела

  • Марк Борисович Митин, Москва, Наука, 1981 (рос.)
  • Советская историческая энциклопедия, тт. 1—16, Москва, 1961—1976 (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mark Borisovich Mitin Gershkovich 5 lipnya 1901 19010705 Zhitomir 15 sichnya 1987 Moskva radyanskij diyach marksistsko leninskij filosof Doktor filosofskih nauk 1934 profesor 1933 Akademik Akademiyi nauk SRSR 28 01 1939 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 5 go sklikan 1950 1962 Chlen CK KPRS u 1939 1961 rokah Mitin Mark BorisovichNarodivsya22 chervnya 5 lipnya 1901 Zhitomir Volinska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer15 sichnya 1987 1987 01 15 85 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRNacionalnistyevrejDiyalnistfilosof zhurnalist politikGaluzfilosofiyaVidomij zavdyakifilosofiyaAlma materInstitut chervonoyi profesuri i dNaukovij stupindoktor filosofskih naukZnannya movrosijska 2 ZakladInstitut marksizmu leninizmu d d i Institut derzhavi i prava RANChlenstvoAkademiya nauk SRSR i CK KPRSPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 22 chervnya 5 lipnya 1901 roku v misti Zhitomiri v yevrejskij rodini robitnika gravera zhitomirskoyi fabriki kavkazkih sribnih virobiv Borisa Gershkovicha U 1914 roci zakinchiv dvohklasne yevrejske kazenne uchilishe v Zhitomiri Navchavsya na vechirnih zagalnoosvitnih kursah Shereshevskoyi U berezni 1915 lyutomu 1917 roku posilnij v lyutomu travni 1917 roku kontornik u travni 1917 kvitni 1919 roku rahivnik Zhitomirskogo viddilennya Z yednanogo banku U 1918 roci zakinchiv eksternom 6 klasiv gimnaziyi v Zhitomiri U 1919 roci vstupiv do komsomolu Chlen RKP b z kvitnya 1919 roku U kvitni serpni 1919 roku sekretar Zhitomirskoyi miskoyi organizaciyi komsomolu vidpovidalnij sekretar Volinskogo gubernskogo komitetu komsomolu Z veresnya po listopad 1919 roku sluzhiv v chastinah osoblivogo priznachennya ChON ta v Bogunskomu polku 44 yi strileckoyi diviziyi RSChA na Ukrayinskomu fronti U listopadi 1919 sichni 1920 roku sekretar Volinskogo gubernskogo revolyucijnogo tribunalu v Zhitomiri U sichni travni 1920 roku vidpovidalnij sekretar Volinskogo gubernskogo komitetu komsomolu Z chervnya po veresen 1920 roku golova Pravoberezhnogo byuro CK komsomolu KSM Ukrayini v Kiyevi vidpovidalnij sekretar Kiyivskogo gubernskogo komitetu KSM Ukrayini U veresni 1920 travni 1921 roku vidpovidalnij sekretar Podilskogo gubernskogo komitetu KSM Ukrayini U travni veresni 1921 roku zastupnik zaviduvacha viddilu ohoroni praci i pobutu molodi CK KSMU v Harkovi U zhovtni 1921 lipni 1922 roku sluhach vosmimisyachnih kursiv Komunistichnogo universitetu imeni Sverdlova v Moskvi Z lipnya 1922 po lipen 1923 roku pracyuvav vikladachem politgramoti suspilstvoznavstva u virobnicho tehnichnij shkoli pri fabrici Trohgirna manufaktura mista Moskvi U 1923 roci mav kolivannya trockistskogo harakteru U lipni 1923 veresni 1925 roku na politichnij roboti v Chervonij armiyi v lipni listopadi 1923 roku instruktor u listopadi 1923 lyutomu 1924 roku zastupnik nachalnika v lyutomu travni 1924 roku nachalnik agitacijno propagandistskoyi chastini politichnogo viddilu 14 yi Moskovskoyi strileckoyi diviziyi zastupnik nachalnika politichnogo viddilu 14 yi Moskovskoyi strileckoyi diviziyi Z travnya po veresen 1924 roku nachalnik agitacijno propagandistskoyi chastini politichnogo viddilu tabirnogo zboru Moskovskogo garnizonu U veresni 1924 veresni 1925 roku lektor Moskovskoyi okruzhnoyi vijskovo politichnoyi shkoli U veresni 1925 lipni 1929 roku student filosofskogo viddilennya Institutu chervonoyi profesuri v Moskvi U lipni 1929 lipni 1930 roku zastupnik rektora Akademiyi komunistichnogo vihovannya imeni Krupskoyi v Moskvi U lipni 1930 sichni 1931 roku zastupnik direktora Institutu chervonoyi profesuri filosofiyi i prirodoznavstva U sichni 1931 lyutomu 1939 roku zastupnik direktora Institutu filosofiyi Komunistichnoyi akademiyi pri CVK Akademiyi nauk SRSR Odnochasno z sichnya 1931 po 1944 rik redaktor zhurnalu Pid praporom marksizmu U lyutomu 1939 travni 1944 roku direktor Institutu Marksa Engelsa Lenina pri CK VKP b U 1939 1944 rokah chlen redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Bilshovik U 1941 1944 rokah kerivnik brigadi lektoriv CK VKP b i Golovnogo politichnogo upravlinnya RSChA U 1941 1945 rokah chlen Radyanskogo byuro vijskovo politichnoyi propagandi U 1942 1946 rokah chlen Prezidiyi Akademiyi nauk SRSR U zhovtni 1944 lipni 1948 roku zaviduvach kafedri dialektichnogo i istorichnogo materializmu Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK VKP b U 1944 1950 rokah vidpovidalnij sekretar redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Bilshovik U 1947 1956 rokah 1 j zastupnik golovi pravlinnya Vsesoyuznogo tovaristva z poshirennya politichnih i naukovih znan U berezni 1950 travni 1956 roku shef redaktor gazeti Za micnij mir za narodnu demokratiyu v misti Buharesti Rumuniya U travni 1956 lyutomu 1960 roku golova pravlinnya Vsesoyuznogo tovaristva z poshirennya politichnih i naukovih znan U 1957 1978 rokah zastupnik golovi Centralnogo pravlinnya Tovaristva radyansko polskoyi druzhbi U berezni 1960 lipni 1968 roku golovnij redaktor zhurnalu Pitannya filosofiyi U 1961 1963 rokah chlen byuro Viddilennya ekonomichnih filosofskih i pravovih nauk Akademiyi nauk SRSR U 1963 1967 rokah zastupnik akademika sekretarya Viddilennya filosofiyi i prava Akademiyi nauk SRSR U 1963 1978 rokah chlen kerivnogo komitetu Mizhnarodnoyi federaciyi filosofskih tovaristv U 1964 1968 rokah profesor Moskovskogo derzhavnogo universitetu Z 1966 roku golova naukovoyi radi z problem zarubizhnih ideologichnih techij pri Sekciyi suspilnih nauk Prezidiyi Akademiyi nauk SRSR Z 1967 roku chlen byuro Viddilennya filosofiyi i prava Akademiyi nauk SRSR U 1969 1970 rokah profesor Vsesoyuznogo zaochnogo institutu tekstilnoyi i legkoyi promislovosti U 1971 1974 rokah profesor Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS Z 1972 roku chlen naukovoyi radi Akademiyi nauk SRSR z kompleksnoyi problemi Socialno ekonomichni i ideologichni problemi naukovo tehnichnoyi revolyuciyi Z 1978 roku chlen prezidiyi Centralnogo pravlinnya Tovaristva radyansko polskoyi druzhbi U 1978 1985 rokah profesor filosofskogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu Z 1979 roku golova redakcijnoyi kolegiyi seriyi Filosofska spadshina Pomer 15 sichnya 1987 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskvi PraciAvtor bagatoh prac z dialektichnogo i istorichnogo materializmu kritiki burzhuaznoyi filosofiyi Mitin M B Ralcevich V N Yudin P F O novyh zadachah marksistsko leninskoj filosofii Pravda 7 iyunya 1930 Mitin M B Gegel i teoriya materialisticheskoj dialektiki M 1932 Mitin M B Boevye voprosy materialisticheskoj dialektiki M 1936 Mitin M B K stoletiyu Manifesta Kommunisticheskoj partii Marksa i Engelsa M 1948 Mitin M B Za materialisticheskuyu biologicheskuyu nauku M L 1949 Mitin M B Istoricheskaya rol G V Plehanova v russkom i mezhdunarodnom rabochem dvizhenii M 1957 Istoriya filosofii T 1 6 M Izd vo AN SSSR 1957 1965 redaktor Mitin M B Filosofiya i sovremennost M 1960 Mitin M B Opyt Oktyabrya i zakonomernosti socialisticheskoj revolyucii M 1967 Mitin M B V I Lenin i aktualnye problemy filosofii M 1971 Marksizm leninizm Mitin M B Lombard Mezitol M Sovetskaya enciklopediya 1974 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 15 Mitin M B Problemy sovremennoj ideologicheskoj borby kritika sociologicheskih i socialno politicheskih koncepcij M 1976 Mitin M B Filosofiya i socialnyj progress analiz sovremennyh burzhuaznyh koncepcij socialnogo progressa M 1979 Mitin M B Idei V I Lenina i sovremennost M 1981 Nagoroditri ordeni Lenina 1953 07 1961 1975 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 10 06 1945 1951 3 07 1981 orden Druzhbi narodiv 4 07 1986 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Medal V pam yat 800 richchya Moskvi 1947 medal Za doblesnu pracyu V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 orden Kirilo i Mefodij I st Narodna Respublika Bolgariya 1972 Stalinska premiya I st 1943 za tritomnu naukovu pracyu Istoriya filosofiyi 1940 1942 Premiya imeni I I Mechnikova 1950 za zbirku Proti reakcijnogo morganizmu mendelizmu Premiya imeni G V Plehanova 1982 za robotu Ideyi V I Lenina i suchasnist 1981 Sribna medal Vsesvitnoyi Radi Miru imeni F Zholio Kyuri 1959 PrimitkiMitin Mark Borisovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaMark Borisovich Mitin Moskva Nauka 1981 ros Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya tt 1 16 Moskva 1961 1976 ros

Дата публікації:
Топ