Мі́тка у мовах програмування — послідовність символів, що позначає деяке місце у початковому коді. У більшості мов програмування мітка — це ідентифікатор, за яким слідує знак пунктуації (наприклад, двокрапка). У мовах високого рівня мітка є ціллю, на яку здійснює перехід оператор GOTO або подібний. У мові асемблера мітки можуть бути використані у будь-якому місці, де очікується адреса (наприклад, у архітектурі x86 — як операнди інструкцій JMP
, MOV
чи CALL
).
Паскаль
У мові програмування Pascal мітки мають бути описані перед використанням за допомогою оператора LABEL
. Перехід на мітку здійснюється оператором GOTO
.
C
У мові C мітка не потребує попереднього декларування. Можуть бути присутні кілька міток в одному місці. Мітка складається з ідентифікатора з двокрапкою наприкінці. Мітки є локальними щодо функцій, де вони знаходяться, і складають свій власний простір імен (іншими словами, можливо мати функцію і змінну з таким самим іменем, як і мітка). Перехід на мітку здійснюється оператором goto
.
void foo(int number) { if (number < 0) goto error; bar(number); return; error: fprintf(stderr, "Параметр менше нуля\n"); }
У наведеному прикладі error є міткою.
Мітки в операторі switch
Всередині оператора switch можуть зустрічатися два типи міток. Мітка вибору складається з ключового слова case
, за яким слідує вираз, що дорівнює цілій константі. Всі ці константні вирази мають бути унікальними. Вибір за замовчуванням позначається міткою, що складається зі слова default
(може бути відсутній).
switch (val) { default: printf("invalid\n"); break; case 1: case 3: case 5: printf("непарне\n"); break; case 2: case 4: case 6: printf("парне\n"); break; }
Див. також
- GOTO
- [en]
- Switch (оператор)
Джерела
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2007. Процитовано 20 січня 2018.
- . Microsoft. 1988. Архів оригіналу за 25 липня 2009. Процитовано 3 липня 2008.
- O. Lawlor. . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 3 липня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi tka u movah programuvannya poslidovnist simvoliv sho poznachaye deyake misce u pochatkovomu kodi U bilshosti mov programuvannya mitka ce identifikator za yakim sliduye znak punktuaciyi napriklad dvokrapka U movah visokogo rivnya mitka ye cillyu na yaku zdijsnyuye perehid operator GOTO abo podibnij U movi asemblera mitki mozhut buti vikoristani u bud yakomu misci de ochikuyetsya adresa napriklad u arhitekturi x86 yak operandi instrukcij JMP MOV chi CALL PaskalU movi programuvannya Pascal mitki mayut buti opisani pered vikoristannyam za dopomogoyu operatora LABEL Perehid na mitku zdijsnyuyetsya operatorom GOTO CU movi C mitka ne potrebuye poperednogo deklaruvannya Mozhut buti prisutni kilka mitok v odnomu misci Mitka skladayetsya z identifikatora z dvokrapkoyu naprikinci Mitki ye lokalnimi shodo funkcij de voni znahodyatsya i skladayut svij vlasnij prostir imen inshimi slovami mozhlivo mati funkciyu i zminnu z takim samim imenem yak i mitka Perehid na mitku zdijsnyuyetsya operatorom goto void foo int number if number lt 0 goto error bar number return error fprintf stderr Parametr menshe nulya n U navedenomu prikladi error ye mitkoyu Mitki v operatori switch Div takozh Switch operator Vseredini operatora switch mozhut zustrichatisya dva tipi mitok Mitka viboru skladayetsya z klyuchovogo slova case za yakim sliduye viraz sho dorivnyuye cilij konstanti Vsi ci konstantni virazi mayut buti unikalnimi Vibir za zamovchuvannyam poznachayetsya mitkoyu sho skladayetsya zi slova default mozhe buti vidsutnij switch val default printf invalid n break case 1 case 3 case 5 printf neparne n break case 2 case 4 case 6 printf parne n break Div takozhGOTO en Switch operator Dzherela Arhiv originalu za 24 grudnya 2007 Procitovano 20 sichnya 2018 Microsoft 1988 Arhiv originalu za 25 lipnya 2009 Procitovano 3 lipnya 2008 O Lawlor Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 3 lipnya 2008