Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Місця пам яті пам ятні місця фр Lieu de mémoire нім Erinnerungsort термін запроваджений французьким дослідником П єром Н

Місце пам'яті

Місце пам'яті

Місця пам'яті, пам'ятні місця (фр. Lieu de mémoire, нім. Erinnerungsort) — термін, запроваджений французьким дослідником П'єром Нора (фр. Pierre Nora) на початку 1980-х років для позначення місць, символічних об'єктів, з якими певна група людей пов'язує свої спогади, цінності, і де «пам'ять кристалізується і знаходить свій притулок».

Зв'язок колективної пам'яті та «місць пам'яті»

На думку П'єра Нора, ми живемо в епоху панування пам'яті, яку він пропонує назвати «меморіальною епохою». Суспільство, яке живе цілком під знаком історії, змушене відзначати певні місця (les leieux de memoire — «місця пам'яті») і втілюватися в них для закріплення пам'яті та вкорінення в ній. Оскільки традиція пам'яті зникає, суспільство відчуває себе зобов'язаним зберігати і збирати свідчення. У своїй багатотомній праці «Les lieux de memoire» дослідник намагається описати топографію колективної пам'яті Франції, вказуючи на ті найважливіші місця, які виконують символічну роль і покликані створювати уявлення суспільства про самих себе і свою історію.

Джерела «місць пам'яті»

Джерелами «місць пам'яті» є будь-які артефакти чи навіть самі люди, які зберігають інформацію про певну подію, явище чи ідею. Термін не треба сприймати лише у вузькому географічному сенсі. «Місцями пам'яті» можуть бути люди, предмети, будівлі, книги, пісні тощо. Ними можуть бути також покоління, які «так само як і мармуровий меморіал здатні зберігати пам'ять». Але така, на перший погляд, оптимістична нескінченність джерельної бази може становити небезпеку для дослідника. Якщо взяти до уваги також «всесвітній тріумф пам'яті», про який Нора пише в однойменній праці, складається враження практично всемогутності історика. Дослідників «місць пам'яті» цікавлять не стільки їх історичні ядра, скільки їх форми відображення у людській свідомості. У статті про Верден в книзі Нора, наприклад, описана не знаменита битва Першої світової війни, а спогади про неї. У центрі більшості робіт стоїть питання, коли певне місце пам'яті отримало те чи інше символічне значення, і як воно змінювалося протягом часу.

Функції «місць пам'яті»

«Місця пам'яті», як вважає Нора, повинні допомогти подолати розриви між історією і справжньою пам'яттю, повернути нам відчуття зв'язку з минулим, а тим самим подолати віддаленість минулого і сьогодення. Найголовнішою функцією таких місць є збереження пам'яті групи людей про певну подію.

«Місця пам'яті» і нація

На думку П'єра Нора, на момент написання праці «Les lieux de memoire» не було єдності думок стосовно того, що можемо вважати національною спадщиною Франції. Руйнування структур, які об'єднують націю, підірвало всю сукупність традицій, яка слугувала узагальнюючим символічним вираженням даної нації. "Нема більше «комеморативного супер-его: канон зник». Відтак сьогодні будь-яка річ чи явище може становити основу для публічних спогадів нації. «Місця пам'яті» стають епізодами національної історії. Історія, а точніше історія національного розвитку, склала одну з найсильніших наших колективних традицій, наше середовище пам'яті par excellence.

Критика теорії

На думку Тоні Джадта, незважаючи на великий вклад монументальної праці П'єра Нора в розвиток історичної науки, багатотомник сприймається сьогодні не стільки як поштовх до пошуків нових підходів у цій галузі, скільки як предмет поклоніння, як пам'ятка, що заслуговує на увагу туриста. Саме дослідження носить досить невизначений характер, адже починалось з меланхолічного самоаналізу французької нації, а закінчилось майже в дусі «самовихваляння». До того ж багато сторінок французької історії не були включені до основної праці. Так, наприклад, у жодному з томів  не згадано ім'я такої величної постаті як Наполеон Бонапарт.

Примітки

  1. У перекладах робіт самого Нора «le lieux de memoire» — це зазвичай «місця пам'яті», тоді як у перекладах про це можуть бути також «простір пам'яті» або «мнемонічні місця». Так само у назві англомовного перекладу 1996—1998 рр. багатотомника вжито слово «realms», але часто вживається і нейтральне «sites»
  2. Pierre Nora. Between memory and history / Special Issue: Memory and Counter-Memory.— University of California Press, 1989.-Р.7
  3. Пьер Нора. Всемирное торжество памяти // «Неприкосновенный запас» 2005, № 2-3(40-41).— Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Pierre Nora. Between memory and history / Special Issue: Memory and Counter-Memory.— University of California Press, 1989.—Р. 12
  5. Пьера Нора «Поколение как место памяти» // Новое литературное обозрение. № 30, 1998— Режим доступу: http://magazines.russ.ru/authors/n/nora/ [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  6. Нора П. Всемирное торжество памяти // Неприкосновенный запас. — 2005. — № 2-3 (40-41). — Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.]
  7. Тони Джадт. «Места памяти» Пьера Нора: Чьи места? Чья память?// Ab Imperio. — 2004. — № 1.
  8. Pierre Nora. Between memory and history/ Special Issue: Memory and Counter-Memory.— University of California Press, 1989.—Р. 9
  9. Тони Джадт. «Места памяти» Пьера Нора: Чьи места? Чья память?// Ab Imperio. — 2004. — № 1

Література

  • Pierre Nora (під головуванням), 1997. Les lieux de mémoire. 3 volumes. Collection Quarto, Gallimard.
  • S. Kmec et M. Margue (coord.), 2008 (2e édition corrigée et complétée). Lieux de mémoire au Luxembourg. Vol. 1. Éditions saint-paul, Luxembourg. . (У 2008 році вийшов перший том).
  • François, Etienne / Schulze, Hagen (Hrsg.): Deutsche Erinnerungsorte, 3Bde., München 2001ff.
  • François, Etienne / Schulze, Hagen (Hrsg.): Deutsche Erinnerungsorte. Eine Auswahl, München 2005

Примітки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miscya pam yati pam yatni miscya fr Lieu de memoire nim Erinnerungsort termin zaprovadzhenij francuzkim doslidnikom P yerom Nora fr Pierre Nora na pochatku 1980 h rokiv dlya poznachennya misc simvolichnih ob yektiv z yakimi pevna grupa lyudej pov yazuye svoyi spogadi cinnosti i de pam yat kristalizuyetsya i znahodit svij pritulok Zv yazok kolektivnoyi pam yati ta misc pam yati Na dumku P yera Nora mi zhivemo v epohu panuvannya pam yati yaku vin proponuye nazvati memorialnoyu epohoyu Suspilstvo yake zhive cilkom pid znakom istoriyi zmushene vidznachati pevni miscya les leieux de memoire miscya pam yati i vtilyuvatisya v nih dlya zakriplennya pam yati ta vkorinennya v nij Oskilki tradiciya pam yati znikaye suspilstvo vidchuvaye sebe zobov yazanim zberigati i zbirati svidchennya U svoyij bagatotomnij praci Les lieux de memoire doslidnik namagayetsya opisati topografiyu kolektivnoyi pam yati Franciyi vkazuyuchi na ti najvazhlivishi miscya yaki vikonuyut simvolichnu rol i poklikani stvoryuvati uyavlennya suspilstva pro samih sebe i svoyu istoriyu Dzherela misc pam yati Dzherelami misc pam yati ye bud yaki artefakti chi navit sami lyudi yaki zberigayut informaciyu pro pevnu podiyu yavishe chi ideyu Termin ne treba sprijmati lishe u vuzkomu geografichnomu sensi Miscyami pam yati mozhut buti lyudi predmeti budivli knigi pisni tosho Nimi mozhut buti takozh pokolinnya yaki tak samo yak i marmurovij memorial zdatni zberigati pam yat Ale taka na pershij poglyad optimistichna neskinchennist dzherelnoyi bazi mozhe stanoviti nebezpeku dlya doslidnika Yaksho vzyati do uvagi takozh vsesvitnij triumf pam yati pro yakij Nora pishe v odnojmennij praci skladayetsya vrazhennya praktichno vsemogutnosti istorika Doslidnikiv misc pam yati cikavlyat ne stilki yih istorichni yadra skilki yih formi vidobrazhennya u lyudskij svidomosti U statti pro Verden v knizi Nora napriklad opisana ne znamenita bitva Pershoyi svitovoyi vijni a spogadi pro neyi U centri bilshosti robit stoyit pitannya koli pevne misce pam yati otrimalo te chi inshe simvolichne znachennya i yak vono zminyuvalosya protyagom chasu Funkciyi misc pam yati Miscya pam yati yak vvazhaye Nora povinni dopomogti podolati rozrivi mizh istoriyeyu i spravzhnoyu pam yattyu povernuti nam vidchuttya zv yazku z minulim a tim samim podolati viddalenist minulogo i sogodennya Najgolovnishoyu funkciyeyu takih misc ye zberezhennya pam yati grupi lyudej pro pevnu podiyu Miscya pam yati i naciya Na dumku P yera Nora na moment napisannya praci Les lieux de memoire ne bulo yednosti dumok stosovno togo sho mozhemo vvazhati nacionalnoyu spadshinoyu Franciyi Rujnuvannya struktur yaki ob yednuyut naciyu pidirvalo vsyu sukupnist tradicij yaka sluguvala uzagalnyuyuchim simvolichnim virazhennyam danoyi naciyi Nema bilshe komemorativnogo super ego kanon znik Vidtak sogodni bud yaka rich chi yavishe mozhe stanoviti osnovu dlya publichnih spogadiv naciyi Miscya pam yati stayut epizodami nacionalnoyi istoriyi Istoriya a tochnishe istoriya nacionalnogo rozvitku sklala odnu z najsilnishih nashih kolektivnih tradicij nashe seredovishe pam yati par excellence Kritika teoriyi Na dumku Toni Dzhadta nezvazhayuchi na velikij vklad monumentalnoyi praci P yera Nora v rozvitok istorichnoyi nauki bagatotomnik sprijmayetsya sogodni ne stilki yak poshtovh do poshukiv novih pidhodiv u cij galuzi skilki yak predmet pokloninnya yak pam yatka sho zaslugovuye na uvagu turista Same doslidzhennya nosit dosit neviznachenij harakter adzhe pochinalos z melanholichnogo samoanalizu francuzkoyi naciyi a zakinchilos majzhe v dusi samovihvalyannya Do togo zh bagato storinok francuzkoyi istoriyi ne buli vklyucheni do osnovnoyi praci Tak napriklad u zhodnomu z tomiv ne zgadano im ya takoyi velichnoyi postati yak Napoleon Bonapart PrimitkiU perekladah robit samogo Nora le lieux de memoire ce zazvichaj miscya pam yati todi yak u perekladah pro ce mozhut buti takozh prostir pam yati abo mnemonichni miscya Tak samo u nazvi anglomovnogo perekladu 1996 1998 rr bagatotomnika vzhito slovo realms ale chasto vzhivayetsya i nejtralne sites Pierre Nora Between memory and history Special Issue Memory and Counter Memory University of California Press 1989 R 7 Per Nora Vsemirnoe torzhestvo pamyati Neprikosnovennyj zapas 2005 2 3 40 41 Rezhim dostupu http magazines russ ru nz 2005 2 ha2 html 5 bereznya 2014 u Wayback Machine Pierre Nora Between memory and history Special Issue Memory and Counter Memory University of California Press 1989 R 12 Pera Nora Pokolenie kak mesto pamyati Novoe literaturnoe obozrenie 30 1998 Rezhim dostupu http magazines russ ru authors n nora 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Nora P Vsemirnoe torzhestvo pamyati Neprikosnovennyj zapas 2005 2 3 40 41 Rezhim dostupu http magazines russ ru nz 2005 2 ha2 html 5 bereznya 2014 u Wayback Machine Toni Dzhadt Mesta pamyati Pera Nora Chi mesta Chya pamyat Ab Imperio 2004 1 Pierre Nora Between memory and history Special Issue Memory and Counter Memory University of California Press 1989 R 9 Toni Dzhadt Mesta pamyati Pera Nora Chi mesta Chya pamyat Ab Imperio 2004 1LiteraturaPierre Nora pid golovuvannyam 1997 Les lieux de memoire 3 volumes Collection Quarto Gallimard S Kmec et M Margue coord 2008 2e edition corrigee et completee Lieux de memoire au Luxembourg Vol 1 Editions saint paul Luxembourg ISBN 978 2 87963 705 1 U 2008 roci vijshov pershij tom Francois Etienne Schulze Hagen Hrsg Deutsche Erinnerungsorte 3Bde Munchen 2001ff Francois Etienne Schulze Hagen Hrsg Deutsche Erinnerungsorte Eine Auswahl Munchen 2005Primitki

Дата публікації:
Топ