Станом на 1 січня 2013 року в Киргизстані налічується 31 місто які поділяються на 3 категорії міста республіканського 2

Станом на 1 січня 2013 року в Киргизстані налічується 31 місто, які поділяються на 3 категорії: міста республіканського (2), обласного (13) і районного значення (16).

Міста республіканського значення

Кількість міст за регіонами
Область	МОЗ	МРЗ	Усього
Баткенська	3	3	6
Джалал-Абадська	5	3	8
Іссик-Кульська	2	1	3
Наринська	1	0	1
Ошська	0	3	3
Таласька	1	0	1
Чуйська	1	6	7
м. Бішкек	0	0	0
м. Ош	0	0	0

Міста обласного значення

Баткен
Джалал-Абад
Каракол
Кара-Куль
Кизил-Кія
(є містом обласного значення, але при цьому адміністративно входить до складу Сузацького району)
Нарин
Сулюкта
Таш-Кумир

Міста районного значення

Населення міст

Нижче подано населення міст за даними останніх 6 переписів населення. Для переписів 1959, 1970, 1979, 1989 років вказане наявне населення, для переписів 1999, 2009 років — постійне.


Місто	Область	Статус міста	1959	1970	1979	1989	1999	2009	Примітка
Бішкек	м. Бішкек	1878	&&&&&&&&&0223831.&&&&00223 831	&&&&&&&&&0430618.&&&&00430 618	&&&&&&&&&0532931.&&&&00532 931	&&&&&&&&&0616312.&&&&00616 312	&&&&&&&&&0750327.&&&&00750 327	&&&&&&&&&0821915.&&&&00821 915	до 1926 — Пішпек, з 1926 по 1991 — Фрунзе
Ош	м. Ош	1876	&&&&&&&&&&065197.&&&&0065 197	&&&&&&&&&0120374.&&&&00120 374	&&&&&&&&&0169146.&&&&00169 146	&&&&&&&&&0212920.&&&&00212 920	&&&&&&&&&0208520.&&&&00208 520	&&&&&&&&&0232816.&&&&00232 816	з 2003 — місто республіканського підпорядкування
Джалал-Абад	Джалал-Абадська	1927	&&&&&&&&&&031234.&&&&0031 234	&&&&&&&&&&044285.&&&&0044 285	&&&&&&&&&&055369.&&&&0055 369	&&&&&&&&&&072344.&&&&0072 344	&&&&&&&&&&070401.&&&&0070 401	&&&&&&&&&&089004.&&&&0089 004
Каракол	Іссик-Кульська	1869	&&&&&&&&&&032565.&&&&0032 565	&&&&&&&&&&042262.&&&&0042 262	&&&&&&&&&&050830.&&&&0050 830	&&&&&&&&&&062617.&&&&0062 617	&&&&&&&&&&064322.&&&&0064 322	&&&&&&&&&&063377.&&&&0063 377	з 1889 по 1921 і з 1939 по 1988 — Пржевальськ
	Чуйська	1927	&&&&&&&&&&028930.&&&&0028 930	&&&&&&&&&&042122.&&&&0042 122	&&&&&&&&&&058655.&&&&0058 655	&&&&&&&&&&073372.&&&&0073 372	&&&&&&&&&&059409.&&&&0059 409	&&&&&&&&&&053231.&&&&0053 231	до 1994 — Токмак
Узген	Ошська	1927	&&&&&&&&&&016491.&&&&0016 491	&&&&&&&&&&023328.&&&&0023 328	&&&&&&&&&&029413.&&&&0029 413	&&&&&&&&&&034502.&&&&0034 502	&&&&&&&&&&041497.&&&&0041 497	&&&&&&&&&&049410.&&&&0049 410
	Іссик-Кульська	1954	&&&&&&&&&&017872.&&&&0017 872	&&&&&&&&&&028164.&&&&0028 164	&&&&&&&&&&033319.&&&&0033 319	&&&&&&&&&&042674.&&&&0042 674	&&&&&&&&&&041342.&&&&0041 342	&&&&&&&&&&042380.&&&&0042 380	до 1989 — Рибач'є, з 1989 по 1993 — Іссик-Куль
	Чуйська	1975	&&&&&&&&&&018599.&&&&0018 599	&&&&&&&&&&025001.&&&&0025 001	&&&&&&&&&&047274.&&&&0047 274	&&&&&&&&&&054193.&&&&0054 193	&&&&&&&&&&047159.&&&&0047 159	&&&&&&&&&&037834.&&&&0037 834	утворене 1975 шляхом об'єднання смт Кара-Балти та Кош-Тегірмен і частини села Калінінське
Нарин	Наринська	1927	&&&&&&&&&&014857.&&&&0014 857	&&&&&&&&&&021098.&&&&0021 098	&&&&&&&&&&030409.&&&&0030 409	&&&&&&&&&&042709.&&&&0042 709	&&&&&&&&&&040050.&&&&0040 050	&&&&&&&&&&034822.&&&&0034 822
	Таласька	1944	&&&&&&&&&&013529.&&&&0013 529	&&&&&&&&&&020086.&&&&0020 086	&&&&&&&&&&022958.&&&&0022 958	&&&&&&&&&&030717.&&&&0030 717	&&&&&&&&&&032638.&&&&0032 638	&&&&&&&&&&032886.&&&&0032 886
Кизил-Кія	Баткенська	1938	&&&&&&&&&&030201.&&&&0030 201	&&&&&&&&&&031545.&&&&0031 545	&&&&&&&&&&032652.&&&&0032 652	&&&&&&&&&&037467.&&&&0037 467	&&&&&&&&&&031844.&&&&0031 844	&&&&&&&&&&031727.&&&&0031 727
Кант	Чуйська	1985	&&&&&&&&&&015597.&&&&0015 597	&&&&&&&&&&021710.&&&&0021 710	&&&&&&&&&&021330.&&&&0021 330	&&&&&&&&&&024485.&&&&0024 485	&&&&&&&&&&022075.&&&&0022 075	&&&&&&&&&&021589.&&&&0021 589
	Ошська	1960	&&&&&&&&&&012254.&&&&0012 254	&&&&&&&&&&016133.&&&&0016 133	&&&&&&&&&&019476.&&&&0019 476	&&&&&&&&&&019208.&&&&0019 208	&&&&&&&&&&019143.&&&&0019 143	&&&&&&&&&&020862.&&&&0020 862	до 1970-х — Кара-Су
Таш-Кумир	Джалал-Абадська	1943	&&&&&&&&&&013755.&&&&0013 755	&&&&&&&&&&015619.&&&&0015 619	&&&&&&&&&&015884.&&&&0015 884	&&&&&&&&&&023642.&&&&0023 642	&&&&&&&&&&023331.&&&&0023 331	&&&&&&&&&&019310.&&&&0019 310
Кара-Куль	Джалал-Абадська	1977	—	&&&&&&&&&&012033.&&&&0012 033	&&&&&&&&&&017100.&&&&0017 100	&&&&&&&&&&022190.&&&&0022 190	&&&&&&&&&&017977.&&&&0017 977	&&&&&&&&&&018843.&&&&0018 843
Ісфана	Баткенська	2001	&&&&&&&&&&&04313.&&&&004313	&&&&&&&&&&&05293.&&&&005293	&&&&&&&&&&&09629.&&&&009629	&&&&&&&&&&013193.&&&&0013 193	&&&&&&&&&&015910.&&&&0015 910	&&&&&&&&&&018244.&&&&0018 244
	Джалал-Абадська	1956	&&&&&&&&&&024711.&&&&0024 711	&&&&&&&&&&020278.&&&&0020 278	&&&&&&&&&&024512.&&&&0024 512	&&&&&&&&&&029410.&&&&0029 410	&&&&&&&&&&020365.&&&&0020 365	&&&&&&&&&&016953.&&&&0016 953	до 1992 — Майлі-Сай
Токтогул	Джалал-Абадська	2012	&&&&&&&&&&&06883.&&&&006883	&&&&&&&&&&&08871.&&&&008871	&&&&&&&&&&012310.&&&&0012 310	&&&&&&&&&&016475.&&&&0016 475	&&&&&&&&&&016101.&&&&0016 101	&&&&&&&&&&016429.&&&&0016 429	у 1940-х — 1950-х — Музтор
	Джалал-Абадська	2003	&&&&&&&&&&&07035.&&&&007035	&&&&&&&&&&012390.&&&&0012 390	&&&&&&&&&&013107.&&&&0013 107	&&&&&&&&&&016652.&&&&0016 652	&&&&&&&&&&016104.&&&&0016 104	&&&&&&&&&&014814.&&&&0014 814
Ноокат	Ошська	2003	&&&&&&&&&&&09924.&&&&009924	&&&&&&&&&&012823.&&&&0012 823	&&&&&&&&&&&08313.&&&&008313	&&&&&&&&&&&07173.&&&&007173	…	&&&&&&&&&&014371.&&&&0014 371	колишні назви: Іскі-Наукат, Ескі-Наукат, Ескі-Ноокат; 2003 приєднані частини сіл Барин, ім. Фрунзе, ім. Чапаєва
Кербен	Джалал-Абадська	2004	&&&&&&&&&&&02978.&&&&002978	&&&&&&&&&&&05879.&&&&005879	&&&&&&&&&&&09713.&&&&009713	&&&&&&&&&&011649.&&&&0011 649	&&&&&&&&&&013929.&&&&0013 929	&&&&&&&&&&014141.&&&&0014 141	до 2004 — село Караван
Баткен	Баткенська	2000	&&&&&&&&&&&01948.&&&&001948	&&&&&&&&&&&05569.&&&&005569	&&&&&&&&&&&07157.&&&&007157	&&&&&&&&&&010832.&&&&0010 832	&&&&&&&&&&010987.&&&&0010 987	&&&&&&&&&&013435.&&&&0013 435
Сулюкта	Баткенська	1940	&&&&&&&&&&018865.&&&&0018 865	&&&&&&&&&&018494.&&&&0018 494	&&&&&&&&&&014464.&&&&0014 464	&&&&&&&&&&014764.&&&&0014 764	&&&&&&&&&&013592.&&&&0013 592	&&&&&&&&&&013378.&&&&0013 378
	Іссик-Кульська	1975	…	&&&&&&&&&&&05239.&&&&005239	&&&&&&&&&&&08170.&&&&008170	&&&&&&&&&&010541.&&&&0010 541	&&&&&&&&&&&08851.&&&&008851	&&&&&&&&&&010525.&&&&0010 525
	Джалал-Абадська	1943	&&&&&&&&&&017352.&&&&0017 352	&&&&&&&&&&016003.&&&&0016 003	&&&&&&&&&&017281.&&&&0017 281	&&&&&&&&&&018928.&&&&0018 928	&&&&&&&&&&010727.&&&&0010 727	&&&&&&&&&&010451.&&&&0010 451
Айдаркен	Баткенська	2012	&&&&&&&&&&&04776.&&&&004776	&&&&&&&&&&010690.&&&&0010 690	&&&&&&&&&&011512.&&&&0011 512	&&&&&&&&&&011278.&&&&0011 278	&&&&&&&&&&&09148.&&&&009148	&&&&&&&&&&010331.&&&&0010 331	до 2006 — Хайдаркан
Шопоков	Чуйська	1985	&&&&&&&&&&&08621.&&&&008621	&&&&&&&&&&010267.&&&&0010 267	&&&&&&&&&&&09386.&&&&009386	&&&&&&&&&&&09640.&&&&009640	&&&&&&&&&&&09133.&&&&009133	&&&&&&&&&&&08749.&&&&008749	до 1985 — смт Краснооктябрський
	Чуйська	2012	&&&&&&&&&&&07198.&&&&007198	&&&&&&&&&&010302.&&&&0010 302	&&&&&&&&&&012204.&&&&0012 204	&&&&&&&&&&013937.&&&&0013 937	&&&&&&&&&&011401.&&&&0011 401	&&&&&&&&&&&08169.&&&&008169	до 1992 — Бистровка
	Чуйська	2012	&&&&&&&&&&&03530.&&&&003530	&&&&&&&&&&&08279.&&&&008279	&&&&&&&&&&010616.&&&&0010 616	&&&&&&&&&&011765.&&&&0011 765	&&&&&&&&&&&09085.&&&&009085	&&&&&&&&&&&07526.&&&&007526
	Баткенська	2012	&&&&&&&&&&&08254.&&&&008254	&&&&&&&&&&&06635.&&&&006635	&&&&&&&&&&&07244.&&&&007244	&&&&&&&&&&&07843.&&&&007843	&&&&&&&&&&&08890.&&&&008890	&&&&&&&&&&&06732.&&&&006732	з 1937 по 2006 — Фрунзе
	Чуйська	2012	…	&&&&&&&&&&&08232.&&&&008232	&&&&&&&&&&&09425.&&&&009425	&&&&&&&&&&012080.&&&&0012 080	&&&&&&&&&&&09807.&&&&009807	&&&&&&&&&&&06260.&&&&006260
	Чуйська	1985	&&&&&&&&&&&05932.&&&&005932	&&&&&&&&&&&07159.&&&&007159	&&&&&&&&&&&08585.&&&&008585	&&&&&&&&&&&09145.&&&&009145	&&&&&&&&&&&09197.&&&&009197	&&&&&&&&&&&08281.&&&&008281	до 1985 — смт Первомайський

Примітки

Державний класифікатор системи позначень об'єктів адміністративно-територіальних і територіальних одиниць Киргизької Республіки: киргизькою ([Архівовано з першоджерела 22 лютого 2013.]), російською ([Архівовано з першоджерела 22 лютого 2013.])
Джерела:
- до 1987 року: довідник «СССР. Административно-территориальное деление союзных республик» 1987 року,
- 1959–2009:
- 2012: Закон Киргизької Республіки від 27 вересня 2012 року № 168 «Про перетворення окремих селищ міського типу Киргизької Республіки і віднесення їх до категорії села або міста»
Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по республикам, краям и областям. Киргизская ССР — webgeo.ru [ 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Киргизская ССР^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
Численность наличного населения союзных и автономных республик, втономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (по данным таблицы 1С всесоюзной переписи населения 1979 года, хранящейся в Российском государственном архиве экономики (РГАЭ); фонд 1562, опись 336 — том IV, дела 5943-5948, 5950, 5951). Киргизская ССР^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу [ 2012-01-18 у Wayback Machine.] (рос.)
Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность сельского населения союзных республик — жителей сельских населенных пунктов — районных центров по полу [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Перепись населения и жилищного фонда Кыргызской Республики 2009 года в цифрах и фактах^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Ураховуючи смт Октябрський (населення 2371), включене в межі Токмака 1960 року
Ураховуючи смт Кош-Тегірмен, включене до Кара-Балти у 1975 році.
2002 року зі складу Майлуу-Суу виділено селища Кара-Жигач, Когой, Сари-Бее. Дані за попередні роки включають населення цих селищ.
Ак-Суу втратило статус міста 1993 року.

[soate-1] Державний класифікатор системи позначень об'єктів адміністративно-територіальних і територіальних одиниць Киргизької Республіки: киргизькою ([Архівовано з першоджерела 22 лютого 2013.]), російською ([Архівовано з першоджерела 22 лютого 2013.])

[2] Джерела:
до 1987 року: довідник «СССР. Административно-территориальное деление союзных республик» 1987 року,

1959–2009:

2012: Закон Киргизької Республіки від 27 вересня 2012 року № 168 «Про перетворення окремих селищ міського типу Киргизької Республіки і віднесення їх до категорії села або міста»

[3] до 1987 року: довідник «СССР. Административно-территориальное деление союзных республик» 1987 року,

[4] 1959–2009:

[5] 2012: Закон Киргизької Республіки від 27 вересня 2012 року № 168 «Про перетворення окремих селищ міського типу Киргизької Республіки і віднесення їх до категорії села або міста»

[webgeo59-3] Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по республикам, краям и областям. Киргизская ССР — webgeo.ru [ 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

[webgeo70-4] Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Киргизская ССР^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

[webgeo79-5] Численность наличного населения союзных и автономных республик, втономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (по данным таблицы 1С всесоюзной переписи населения 1979 года, хранящейся в Российском государственном архиве экономики (РГАЭ); фонд 1562, опись 336 — том IV, дела 5943-5948, 5950, 5951). Киргизская ССР^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[6] Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу [ 2012-01-18 у Wayback Machine.] (рос.)

[7] Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность сельского населения союзных республик — жителей сельских населенных пунктов — районных центров по полу [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[census2009-8] Перепись населения и жилищного фонда Кыргызской Республики 2009 года в цифрах и фактах^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[9] Ураховуючи смт Октябрський (населення 2371), включене в межі Токмака 1960 року

[kara-balta-10] Ураховуючи смт Кош-Тегірмен, включене до Кара-Балти у 1975 році.

[11] 2002 року зі складу Майлуу-Суу виділено селища Кара-Жигач, Когой, Сари-Бее. Дані за попередні роки включають населення цих селищ.

[12] Ак-Суу втратило статус міста 1993 року.