«Міст» (нім. Die Brücke) — група художників у Німеччині в 1905—1913 роках, які виступили засновниками німецького експресіонізму.
Історія
7 червня 1905 вважається днем заснування однієї з найвідоміших мистецьких груп Німеччини. У цей день чотири молодих студента, що вивчають архітектуру в Технічній школі Дрездена, вирішили об'єднати свої зусилля зі створення нового мистецтва, нового живопису. Це були Фріц Блейль, Ернст Людвіг Кірхнер, Еріх Хеккель і Карл Шмідт-Ротлуфа. Хлопці вже давно знали один одного. Так, Блейль і Кірхнер разом навчалися в Саксонської Технічної школі ще з 1902 року, також обидва вивчали факультативно живопис. Хеккель і Шмідт-Ротлуфа знали один одного ще зі шкільних років в Хемніці. Познайомив же обидві пари друзів старший брат Хеккеля, колишній однокласник Кирхнера. Ініціатива створення групи виходила від Кирхнера, назва ж «Мост» придумав Шмідт-Ротлуфа.
Отримав ще до заснування групи, разом з Кірхнер, диплом архітектора Блёйль вже в 1907 році покидає групу і переїжджає в силезский Фрейберг, щоб викладати в місцевій архітектурній школі. У той же час до групи входять кілька нових талановитих художників: Еміль Нольде (з лютого 1906 по кінець 1907), Макс Пехштейн (1906—1913), [en] (1910—1913). Також цілий ряд іноземних художників оголосили себе належними до цієї групи, серед них швейцарець Куно Амье (з 1906), фін Аксель Галлен-Каллела (1907), голландець Кєєс ван Донген (1908), чех Богуміл Кубішта (1911). Всього ж до моменту розпаду групи в ній офіційно налічувалося 75 членів, переважна більшість з яких брали в роботі групи лише фінансову участь. Ядро ж групи виїжджає все разом щорічно малювати в літні місяці на Моріцбургскіе ставки під Дрезден; в Дангаст, що в Ольденбурзі на Північному морі; в Східну Пруссію, в Нідден або на балтійський острів Фемарн.
У 1908 році Макс Пехштейн переїжджає до Берліна, інші активні члени групи слідують в 1910 році його прикладу. Так закінчився «дрезденський період» у житті групи «Міст» і почався «берлінський». У цей час усередині групи вже відчувається охолодження між її членами. Величезний Берлін діє зовсім по-різному на Кирхнера, Пехштейна, Шмідт-Ротлуфа, Хеккеля і Мюллера, і це позначається на їхніх взаєминах. Тепер уже вони роз'їжджаються на етюди по одному, іноді вдвох — але ніколи більше все разом, як в дрезденський період.
У 1913 році Л. Кірхнер пише «Хроніку ГХ Мост», яка призводить до розриву між художниками. М. Пехштейн зі скандалом виходить з групи, а Хеккель, Шмідт-Ротлуфа і Мюллер публічно звинуватили Кирхнера в самовихваляння, односторонньому випинанні своєї значущості в діяльності групи. 27 травня 1913 група «Мост» розіслала своїм «пасивним» членам сповіщення про те, що група припиняє своє існування. Підпис Кирхнера під цим листом відсутня.
Теорія
Ще в початковий період існування групи її учасники розробили своєрідний «груповий стиль», при якому картини по їх сюжетами та способом написання були настільки схожі, що не завжди відразу вдається розрізнити, хто з майстрів є автором. Цим своїм колективним стилем «Міст» намагався не тільки ще тісніше пов'язати своє суспільство, а й висловити протест проти звичного, буржуазно-індивідуалістичного уявлення про художника, як про «самотньому генії».
Особливістю художників «Моста» є їх свідомо спрощений естетичний словник з короткими, скороченими до самого істотного формами; деформованими тілами; світяться, «ситими» фарбами, нанесеними широким пензлем плоскими мазками і часто обведений жорсткою лінією контуру. Широко використовувалася контрастність різних фарб, щоб збільшити їх «світіння», що підсилює вплив на глядача. Як і фовістів, експресіоністи з «Моста» хотіли будувати свої композиції на чистій фарбі і формою, заперечуючи стилізацію і всякий символізм.
З точки зору групи «Міст», головною метою їхньої творчості повинно було стати не відображення зовнішнього світу, який здавався лише млявою оболонкою істини, а ту «дійсну Дійсність», що не можна побачити, але яку може відчути художник. Цьому течією в мистецтві Герварт Вальден, берлінський власник художньої галереї і пропагандист авангардного мистецтва, в 1911 році дає назву «Експресіонізм» (від фр.expression — вираз), і яке об'єднувало спочатку в тому числі і кубізм, і футуризм.
У Берліні створено окремий музей мистецької групи «Міст» — Brücke-Museum.
Література
- Elger D. Expressionismus. — Köln: 2007.
- Krauße A-C. Geschichte der Malerei. — Köln: 2005.
- Henze A. E.L. Kirchner. Leben und Werk. — Stuttgart: 1980.
- Köhn H. E. Heckel. — Berlin: 1948.
- Otto Mueller. Eine Retrospektive. — München-Berlin: 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mist znachennya Mist nim Die Brucke grupa hudozhnikiv u Nimechchini v 1905 1913 rokah yaki vistupili zasnovnikami nimeckogo ekspresionizmu IstoriyaFric Blejl Plakat do pershoyi vistavki Die Brucke konfiskovanij policiyeyu Ernst Lyudvig Kirhner Grupovij portret uchasnikiv grupi Mist 7 chervnya 1905 vvazhayetsya dnem zasnuvannya odniyeyi z najvidomishih misteckih grup Nimechchini U cej den chotiri molodih studenta sho vivchayut arhitekturu v Tehnichnij shkoli Drezdena virishili ob yednati svoyi zusillya zi stvorennya novogo mistectva novogo zhivopisu Ce buli Fric Blejl Ernst Lyudvig Kirhner Erih Hekkel i Karl Shmidt Rotlufa Hlopci vzhe davno znali odin odnogo Tak Blejl i Kirhner razom navchalisya v Saksonskoyi Tehnichnoyi shkoli she z 1902 roku takozh obidva vivchali fakultativno zhivopis Hekkel i Shmidt Rotlufa znali odin odnogo she zi shkilnih rokiv v Hemnici Poznajomiv zhe obidvi pari druziv starshij brat Hekkelya kolishnij odnoklasnik Kirhnera Iniciativa stvorennya grupi vihodila vid Kirhnera nazva zh Most pridumav Shmidt Rotlufa Otrimav she do zasnuvannya grupi razom z Kirhner diplom arhitektora Blyojl vzhe v 1907 roci pokidaye grupu i pereyizhdzhaye v silezskij Frejberg shob vikladati v miscevij arhitekturnij shkoli U toj zhe chas do grupi vhodyat kilka novih talanovitih hudozhnikiv Emil Nolde z lyutogo 1906 po kinec 1907 Maks Pehshtejn 1906 1913 en 1910 1913 Takozh cilij ryad inozemnih hudozhnikiv ogolosili sebe nalezhnimi do ciyeyi grupi sered nih shvejcarec Kuno Ame z 1906 fin Aksel Gallen Kallela 1907 gollandec Kyeyes van Dongen 1908 cheh Bogumil Kubishta 1911 Vsogo zh do momentu rozpadu grupi v nij oficijno nalichuvalosya 75 chleniv perevazhna bilshist z yakih brali v roboti grupi lishe finansovu uchast Yadro zh grupi viyizhdzhaye vse razom shorichno malyuvati v litni misyaci na Moricburgskie stavki pid Drezden v Dangast sho v Oldenburzi na Pivnichnomu mori v Shidnu Prussiyu v Nidden abo na baltijskij ostriv Femarn U 1908 roci Maks Pehshtejn pereyizhdzhaye do Berlina inshi aktivni chleni grupi sliduyut v 1910 roci jogo prikladu Tak zakinchivsya drezdenskij period u zhitti grupi Mist i pochavsya berlinskij U cej chas useredini grupi vzhe vidchuvayetsya oholodzhennya mizh yiyi chlenami Velicheznij Berlin diye zovsim po riznomu na Kirhnera Pehshtejna Shmidt Rotlufa Hekkelya i Myullera i ce poznachayetsya na yihnih vzayeminah Teper uzhe voni roz yizhdzhayutsya na etyudi po odnomu inodi vdvoh ale nikoli bilshe vse razom yak v drezdenskij period U 1913 roci L Kirhner pishe Hroniku GH Most yaka prizvodit do rozrivu mizh hudozhnikami M Pehshtejn zi skandalom vihodit z grupi a Hekkel Shmidt Rotlufa i Myuller publichno zvinuvatili Kirhnera v samovihvalyannya odnostoronnomu vipinanni svoyeyi znachushosti v diyalnosti grupi 27 travnya 1913 grupa Most rozislala svoyim pasivnim chlenam spovishennya pro te sho grupa pripinyaye svoye isnuvannya Pidpis Kirhnera pid cim listom vidsutnya Teoriya Brucke 1912 She v pochatkovij period isnuvannya grupi yiyi uchasniki rozrobili svoyeridnij grupovij stil pri yakomu kartini po yih syuzhetami ta sposobom napisannya buli nastilki shozhi sho ne zavzhdi vidrazu vdayetsya rozrizniti hto z majstriv ye avtorom Cim svoyim kolektivnim stilem Mist namagavsya ne tilki she tisnishe pov yazati svoye suspilstvo a j visloviti protest proti zvichnogo burzhuazno individualistichnogo uyavlennya pro hudozhnika yak pro samotnomu geniyi Osoblivistyu hudozhnikiv Mosta ye yih svidomo sproshenij estetichnij slovnik z korotkimi skorochenimi do samogo istotnogo formami deformovanimi tilami svityatsya sitimi farbami nanesenimi shirokim penzlem ploskimi mazkami i chasto obvedenij zhorstkoyu liniyeyu konturu Shiroko vikoristovuvalasya kontrastnist riznih farb shob zbilshiti yih svitinnya sho pidsilyuye vpliv na glyadacha Yak i fovistiv ekspresionisti z Mosta hotili buduvati svoyi kompoziciyi na chistij farbi i formoyu zaperechuyuchi stilizaciyu i vsyakij simvolizm Z tochki zoru grupi Mist golovnoyu metoyu yihnoyi tvorchosti povinno bulo stati ne vidobrazhennya zovnishnogo svitu yakij zdavavsya lishe mlyavoyu obolonkoyu istini a tu dijsnu Dijsnist sho ne mozhna pobachiti ale yaku mozhe vidchuti hudozhnik Comu techiyeyu v mistectvi Gervart Valden berlinskij vlasnik hudozhnoyi galereyi i propagandist avangardnogo mistectva v 1911 roci daye nazvu Ekspresionizm vid fr expression viraz i yake ob yednuvalo spochatku v tomu chisli i kubizm i futurizm U Berlini stvoreno okremij muzej misteckoyi grupi Mist Brucke Museum LiteraturaElger D Expressionismus Koln 2007 Krausse A C Geschichte der Malerei Koln 2005 Henze A E L Kirchner Leben und Werk Stuttgart 1980 Kohn H E Heckel Berlin 1948 Otto Mueller Eine Retrospektive Munchen Berlin 1995