Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірпур урду ضلع میرپور один із 10 районів Азад Кашміру залежної від Пакистану території Район Мірпур межує на півночі з

Мірпур (район)

Мірпур (район)

Мірпур (урду ضلع میرپور‎‎) — один із 10 районів Азад Кашміру, залежної від Пакистану території. Район Мірпур межує на півночі з районом Котлі, на сході з районом Бхімбер, на півдні з округом Гуджрат провінції Пенджаб Пакистану, на південному заході з округом Джелум провінції Пенджаб Пакистану, а на заході район Равалпінді провінції Пенджаб Пакистану. Район названий на честь свого головного міста Мірпур. Округ Мірпур має населення 456 200 і охоплює площу 1010 км2. Район переважно гірський з деякими рівнинами. Район Мірпур має вологий субтропічний клімат, який дуже нагадує клімат округів Гуджрат і Джелум, прилеглих районів пакистанської провінції Пенджаб.

Мірпур
англ. Mirpur District


Координати 33°13′47″ пн. ш. 73°46′40″ сх. д. / 33.22972222224999683° пн. ш. 73.77777777780555368° сх. д. / 33.22972222224999683; 73.77777777780555368Координати: 33°13′47″ пн. ш. 73°46′40″ сх. д. / 33.22972222224999683° пн. ш. 73.77777777780555368° сх. д. / 33.22972222224999683; 73.77777777780555368

Країна image Пакистан
Адмінодиниця Мірпур (розділ)
Дата заснування 1947
Площа 1010 км²
Міста-побратими Бредфорд
GeoNames 1170297
OSM r8181854  ·R
image
image
Мірпур
Мірпур (Пакистан)
image Мірпур у Вікісховищі

Історія

image
Карта Азад Кашміру з відділом Мірпур, виділеним червоним
(Дивізія Мірпур приблизно збігається з округом Мірпур до 1947 року)

Під час Британського Раджу район Мірпур був одним із п'яти районів провінції Джамму в княжій державі Джамму і Кашмір. Згідно з переписом 1941 року населення країни становило 386 655 осіб, приблизно 80 % з яких були мусульманами, а 16 % — індуїстами. Він складався з трьох техсил: Бхімбер Техсіль, Котлі Техсіль і Мірпур Техсіль. Згодом Бхімбер Техсіль і Котлі Техсіль отримали статус округу. Зараз ці три райони складають підрозділ Мірпур Азад Кашміру. Невеликі частини колишнього округу Мірпур були включені до округу Раджоурі контрольованого Індією штату Джамму і Кашмір.

Початковий район Мірпур, а також райони Пунч і Раджурі мали тісні географічні, етнічні та культурні зв'язки з районом Західного Пенджабу, більше ніж з містом Джамму та рештою провінції Джамму. Через ці причини вчений Крістофер Снедден заявив, що жителі району Мірпур мали сильне бажання приєднатися до Пакистану під час розділу.

Мова та національність

Основна мова, рідною для приблизно 85% населення округу, відома під низкою іноді неоднозначних назв. Носії називають її по-різному Пахарі, Мірпур Пахарі, Мірпурі та Потварі, тоді як деякі називають її Панджабі. Соціолінгвісти вважають його одним із трьох основних діалектів мовного комплексу пахарі-потварі, який є проміжним між ланда та пенджабі. Мірпур Пахарі взаємно зрозумілий з двома іншими основними діалектами – Потварі з плато Потохар у провінції Пенджаб і Пахарі, якою розмовляють на півночі в Азад Кашмірі та навколо Муррі – і поділяє з ними від 77% до 84% свого основний словниковий запас, хоча різниця з найпівнічнішими різновидами (в Музаффарабаді) достатня, щоб перешкодити розумінню. Носії мірпурі мають сильне відчуття кашмірської ідентичності, яка має перевагу над мовною ідентифікацією з тісно спорідненими групами за межами Азад Кашміру, такими як панджабці з Потохара.

Уряд

Район адміністративно поділяється на два техсіли:

Села

Серед відомих сіл району:Дадял Техсіль  

Мірпур Техсіль

Примітки

  1. - Government Website
  2. Census 2017: AJK population rises to over 4m. The Nation (амер.). Процитовано 1 вересня 2017.
  3. Karim, 2013, с. 29—32.
  4. Behera, 2007, с. 15.
  5. Snedden, 2001, с. 118.
  6. Snedden, 2001, с. 112.
  7. Snedden, 2001, с. 120.
  8. Shakil, 2012.
  9. Lothers та Lothers, 2010, с. 2—3, 5, 19, 100.
  10. Lothers та Lothers, 2010, с. 44.
  11. Lothers та Lothers, 2010, с. 2.
  12. Shackle, 1979, с. 201.
  13. Lothers та Lothers, 2010, с. 2, 24.
  14. Lothers та Lothers, 2010, с. 86.
  15. Shackle, 2007, с. 114.
  16. Sonstige., Joseph C., Mathew 1966-. Understanding Pakistan : emerging voices from india. ISBN . OCLC 991571023.
  17. Tehsils of Mirpur District on AJK map. ajk.gov.pk. AJK Official Portal. Процитовано 18 листопада 2019.

Бібліографія

  • Behera, Navnita Chadha (2007). Demystifying Kashmir. Pearson Education India. ISBN .
  • Hallberg, Calinda E.; O'Leary, Clare F. (1992). Dialect Variation and Multilingualism among Gujars of Pakistan. У O'Leary (ред.). Hindko and Gujari. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. с. 91—196. ISBN .
  • Karim, Maj Gen Afsir (2013). Kashmir The Troubled Frontiers. Lancer Publishers LLC. с. 29—32. ISBN .
  •  
  • (1979). Problems of classification in Pakistan Panjab. Transactions of the Philological Society. 77 (1): 191—210. doi:10.1111/j.1467-968X.1979.tb00857.x. ISSN 0079-1636.
  • (2007). Pakistan. У Simpson, Andrew (ред.). Language and national identity in Asia. Oxford linguistics Y. Oxford University Press. ISBN .
  • Shakil, Mohsin (2012). Languages of Erstwhile State of Jammu Kashmir (A Preliminary Study). с. 12.
  • (2001). What happened to Muslims in Jammu? Local identity, '"the massacre" of 1947' and the roots of the 'Kashmir problem'. South Asia: Journal of South Asian Studies. 24: 111—134. doi:10.1080/00856400108723454.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mirpur urdu ضلع میرپور odin iz 10 rajoniv Azad Kashmiru zalezhnoyi vid Pakistanu teritoriyi Rajon Mirpur mezhuye na pivnochi z rajonom Kotli na shodi z rajonom Bhimber na pivdni z okrugom Gudzhrat provinciyi Pendzhab Pakistanu na pivdennomu zahodi z okrugom Dzhelum provinciyi Pendzhab Pakistanu a na zahodi rajon Ravalpindi provinciyi Pendzhab Pakistanu Rajon nazvanij na chest svogo golovnogo mista Mirpur Okrug Mirpur maye naselennya 456 200 i ohoplyuye ploshu 1010 km2 Rajon perevazhno girskij z deyakimi rivninami Rajon Mirpur maye vologij subtropichnij klimat yakij duzhe nagaduye klimat okrugiv Gudzhrat i Dzhelum prileglih rajoniv pakistanskoyi provinciyi Pendzhab Mirpur angl Mirpur District Koordinati 33 13 47 pn sh 73 46 40 sh d 33 22972222224999683 pn sh 73 77777777780555368 sh d 33 22972222224999683 73 77777777780555368 Koordinati 33 13 47 pn sh 73 46 40 sh d 33 22972222224999683 pn sh 73 77777777780555368 sh d 33 22972222224999683 73 77777777780555368 Krayina Pakistan PakistanAdminodinicya Mirpur rozdil Data zasnuvannya 1947Plosha 1010 km Mista pobratimi BredfordGeoNames 1170297OSM r8181854 R MirpurMirpur Pakistan Mirpur u VikishovishiIstoriyaKarta Azad Kashmiru z viddilom Mirpur vidilenim chervonim Diviziya Mirpur priblizno zbigayetsya z okrugom Mirpur do 1947 roku Pid chas Britanskogo Radzhu rajon Mirpur buv odnim iz p yati rajoniv provinciyi Dzhammu v knyazhij derzhavi Dzhammu i Kashmir Zgidno z perepisom 1941 roku naselennya krayini stanovilo 386 655 osib priblizno 80 z yakih buli musulmanami a 16 induyistami Vin skladavsya z troh tehsil Bhimber Tehsil Kotli Tehsil i Mirpur Tehsil Zgodom Bhimber Tehsil i Kotli Tehsil otrimali status okrugu Zaraz ci tri rajoni skladayut pidrozdil Mirpur Azad Kashmiru Neveliki chastini kolishnogo okrugu Mirpur buli vklyucheni do okrugu Radzhouri kontrolovanogo Indiyeyu shtatu Dzhammu i Kashmir Pochatkovij rajon Mirpur a takozh rajoni Punch i Radzhuri mali tisni geografichni etnichni ta kulturni zv yazki z rajonom Zahidnogo Pendzhabu bilshe nizh z mistom Dzhammu ta reshtoyu provinciyi Dzhammu Cherez ci prichini vchenij Kristofer Snedden zayaviv sho zhiteli rajonu Mirpur mali silne bazhannya priyednatisya do Pakistanu pid chas rozdilu Mova ta nacionalnistOsnovna mova ridnoyu dlya priblizno 85 naselennya okrugu vidoma pid nizkoyu inodi neodnoznachnih nazv Nosiyi nazivayut yiyi po riznomu Pahari Mirpur Pahari Mirpuri ta Potvari todi yak deyaki nazivayut yiyi Pandzhabi Sociolingvisti vvazhayut jogo odnim iz troh osnovnih dialektiv movnogo kompleksu pahari potvari yakij ye promizhnim mizh landa ta pendzhabi Mirpur Pahari vzayemno zrozumilij z dvoma inshimi osnovnimi dialektami Potvari z plato Potohar u provinciyi Pendzhab i Pahari yakoyu rozmovlyayut na pivnochi v Azad Kashmiri ta navkolo Murri i podilyaye z nimi vid 77 do 84 svogo osnovnij slovnikovij zapas hocha riznicya z najpivnichnishimi riznovidami v Muzaffarabadi dostatnya shob pereshkoditi rozuminnyu Nosiyi mirpuri mayut silne vidchuttya kashmirskoyi identichnosti yaka maye perevagu nad movnoyu identifikaciyeyu z tisno sporidnenimi grupami za mezhami Azad Kashmiru takimi yak pandzhabci z Potohara UryadRajon administrativno podilyayetsya na dva tehsili SelaSered vidomih sil rajonu Dadyal Tehsil Mirpur TehsilPrimitki Government Website Census 2017 AJK population rises to over 4m The Nation amer Procitovano 1 veresnya 2017 Karim 2013 s 29 32 Behera 2007 s 15 Snedden 2001 s 118 Snedden 2001 s 112 Snedden 2001 s 120 Shakil 2012 Lothers ta Lothers 2010 s 2 3 5 19 100 Lothers ta Lothers 2010 s 44 Lothers ta Lothers 2010 s 2 Shackle 1979 s 201 Lothers ta Lothers 2010 s 2 24 Lothers ta Lothers 2010 s 86 Shackle 2007 s 114 Sonstige Joseph C Mathew 1966 Understanding Pakistan emerging voices from india ISBN 1 138 23490 7 OCLC 991571023 Tehsils of Mirpur District on AJK map ajk gov pk AJK Official Portal Procitovano 18 listopada 2019 BibliografiyaBehera Navnita Chadha 2007 Demystifying Kashmir Pearson Education India ISBN 978 8131708460 Hallberg Calinda E O Leary Clare F 1992 Dialect Variation and Multilingualism among Gujars of Pakistan U O Leary red Hindko and Gujari Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan Islamabad National Institute of Pakistan Studies Quaid i Azam University and Summer Institute of Linguistics s 91 196 ISBN 969 8023 13 5 Karim Maj Gen Afsir 2013 Kashmir The Troubled Frontiers Lancer Publishers LLC s 29 32 ISBN 978 1 935501 76 3 1979 Problems of classification in Pakistan Panjab Transactions of the Philological Society 77 1 191 210 doi 10 1111 j 1467 968X 1979 tb00857 x ISSN 0079 1636 2007 Pakistan U Simpson Andrew red Language and national identity in Asia Oxford linguistics Y Oxford University Press ISBN 978 0 19 922648 1 Shakil Mohsin 2012 Languages of Erstwhile State of Jammu Kashmir A Preliminary Study s 12 2001 What happened to Muslims in Jammu Local identity the massacre of 1947 and the roots of the Kashmir problem South Asia Journal of South Asian Studies 24 111 134 doi 10 1080 00856400108723454

Дата публікації:
Топ