У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошниченко У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Віктор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошниченко.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Віктор Миколайович Мірошниченко (15 квітня 1937, Нечаяне, Миколаївська область, УРСР, СРСР — 23 листопада 1987, Київ, УРСР, СРСР) — український актор театру і кіно. Народний артист Української РСР (1984). (1971). Заслужений артист Української РСР (1978). Член Спілки кінематографістів України.

Віктор Мірошниченко

Ім'я при народженні	Віктор Миколайович Мірошниченко
Народився	15 квітня 1937(1937-04-15) Нечаяне, Миколаївський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Помер	23 листопада 1987(1987-11-23) (50 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Національність	українець
Громадянство	УРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Одеське театрально-художнє училище
Роки діяльності	1963 — 1987
IMDb	nm0592513

Нагороди та премії

Життєпис

Народився Віктор Мірошниченко 15 квітня 1937 р. у с. Нечаяне Миколаївської області в селянській родині. Закінчив Одеське театрально-художнє училище у 1956 році та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого у 1964.

Віктор Мірошниченко у 1964—1974 роках працював в Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. З 1964 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. У 1974—1976 роках — актор Донецького музично-драматичного театру імені Артема.

Нагороджений медалями.

Помер 23 листопада 1987 р. в Києві, похований на міському цвинтарі «Берковеці».

Доробок

Знявся у стрічках:

«Юнга зі шхуни „Колумб“» (1963, Левко),
«Наш чесний хліб» (1964, шофер, член керівництва та механізатор Степан («Шестєрьонка»),
«Анничка» (1968, епіз.),
«Дума про Британку» (1969, Мамай),
«На Київському напрямку» (Павло),
«Важкий колос» (1969, Стороженко),
«Будні карного розшуку» та «Інспектор карного розшуку» (Білоус — роль озвучив актор П. Морозенко),
«Сеспель» (Федір Покришкін),
"В бій ідуть одні «старики» (комполка),
«Гуси-лебеді летять»
«Щедрий вечір» (Панас),
,
«Ати-бати, йшли солдати...» (1976, старшина Гарбузенко),
(Семен Лодиженко),
«Тачанка з півдня» (епіз.),
«Єралашний рейс» (матрос),
«Пробивна людина» (голова міськвиконкому),
«Червоні погони» (епіз.),
(Горпенко),
«Візит у Ковалівку» (Любомир Козачина),
«Дударики» (1979, уповноважений НК),
«Дипломати мимоволі» (Верет),
«Платон мені друг» (Іван Чебрець),
«Багряні береги» (Сарнецький),
«Чекаю і сподіваюсь» (епіз.),
«Під свист куль» (Божидар),
«Розколоте небо» (1979, епіз.),
«Танкодром» (Заруба),
«Право керувати» (Кри-вохиж),
«Ти мусиш жити» (епіз.),
«Високий перевал» (1981, Чалій),
(епіз.),
«Ще до війни» (епіз.),
«Гонки по вертикалі» (1982),
«Дубровський» (1988, Харитон),
«Грішник» (1988, епіз.) та ін.

Література

Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 107—108.

Посилання

http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/2874/works/ [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]