«Мі́нусники» — термін радянського карально-репресивного жаргону. З'явився 1924, коли відповідним наказом ОДПУ СРСР були уточнені географічні межі кола місцевостей, звідки відбувалося адміністративне виселення «соціально небезпечних» осіб. Заборона проживання для них розповсюджувалася на 6 великих промислових міст СРСР — Москву, Харків, Одесу, Ростов-на-Дону (нині місто в РФ), Київ, Ленінград (нині м. Санкт-Петербург) і прикордонні губернії без чіткого зазначення терміну. Два роки потому ці ж обмеження були розповсюджені і на тих громадян, які вже відбули своє покарання в концентраційних таборах або на засланні. Тоді, власне, у діловому та побутовому мовленні став вживаним термін «мінус 6» (за кількістю міст, де діяла заборона для проживання), що трансформувався у визначення-тавро для багатьох громадян, позбавлених права проживання в певних місцевостях СРСР. Під ці репресивні обмеження потрапляли не лише ті, хто визнавався радянськими властями «соціально небезпечним», а й члени їхніх родин, оскільки в більшості випадків разом з адміністративно висланими примусово виїжджали зі своїх домівок на нові місця помешкання дружини та діти.
Термін «мінусник» ще міцніше укорінився 1933 — від часу запровадження паспортної системи в СРСР (див. Паспортизація населення). Так стали називати людей, яким не видавали паспорти через підозру в нелояльності. Їм дозволялося проживати в населених пунктах не ближче N-го кілометра від великих міст, зокрема 101-го від Москви та Ленінграда або 51-го кілометра від Києва та Харкова, тобто їх змушували перебувати у відповідному географічному «мінусі». Перелік таких осіб наводився в спеціальному таємному розділі інструкції про порядок паспортизації та в інших відомчих нормативних актах. За радянських часів до числа «мінусників» потрапили тисячі політичних противників режиму.
Джерела та література
- Вронська Т. В. «Мінусники» [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
- Вронська Т., Стяжкіна О. Мінусники у просторі радянського терору (1917—1953 рр.) // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 89—111 http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2020_1_8
- Вронська Т., Стяжкіна О. Мінусники у просторі радянського терору (1917—1953 рр.) // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 121—141. http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2020_2_11
Література
- Вронська Т. В., Кульчицький С. В. Радянська паспортна система. «УІЖ», 1999, № 3–4
- Мозохин О. Б. Право на репрессии: Внесудебные полномочия органов государственной безопасности (1918—1953). — М., 2006. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi nusniki termin radyanskogo karalno represivnogo zhargonu Z yavivsya 1924 koli vidpovidnim nakazom ODPU SRSR buli utochneni geografichni mezhi kola miscevostej zvidki vidbuvalosya administrativne viselennya socialno nebezpechnih osib Zaborona prozhivannya dlya nih rozpovsyudzhuvalasya na 6 velikih promislovih mist SRSR Moskvu Harkiv Odesu Rostov na Donu nini misto v RF Kiyiv Leningrad nini m Sankt Peterburg i prikordonni guberniyi bez chitkogo zaznachennya terminu Dva roki potomu ci zh obmezhennya buli rozpovsyudzheni i na tih gromadyan yaki vzhe vidbuli svoye pokarannya v koncentracijnih taborah abo na zaslanni Todi vlasne u dilovomu ta pobutovomu movlenni stav vzhivanim termin minus 6 za kilkistyu mist de diyala zaborona dlya prozhivannya sho transformuvavsya u viznachennya tavro dlya bagatoh gromadyan pozbavlenih prava prozhivannya v pevnih miscevostyah SRSR Pid ci represivni obmezhennya potraplyali ne lishe ti hto viznavavsya radyanskimi vlastyami socialno nebezpechnim a j chleni yihnih rodin oskilki v bilshosti vipadkiv razom z administrativno vislanimi primusovo viyizhdzhali zi svoyih domivok na novi miscya pomeshkannya druzhini ta diti Termin minusnik she micnishe ukorinivsya 1933 vid chasu zaprovadzhennya pasportnoyi sistemi v SRSR div Pasportizaciya naselennya Tak stali nazivati lyudej yakim ne vidavali pasporti cherez pidozru v neloyalnosti Yim dozvolyalosya prozhivati v naselenih punktah ne blizhche N go kilometra vid velikih mist zokrema 101 go vid Moskvi ta Leningrada abo 51 go kilometra vid Kiyeva ta Harkova tobto yih zmushuvali perebuvati u vidpovidnomu geografichnomu minusi Perelik takih osib navodivsya v specialnomu tayemnomu rozdili instrukciyi pro poryadok pasportizaciyi ta v inshih vidomchih normativnih aktah Za radyanskih chasiv do chisla minusnikiv potrapili tisyachi politichnih protivnikiv rezhimu Dzherela ta literaturared Vronska T V Minusniki Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Vronska T Styazhkina O Minusniki u prostori radyanskogo teroru 1917 1953 rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2020 Chislo 1 S 89 111 http resource history org ua publ UIJ 2020 1 8 Vronska T Styazhkina O Minusniki u prostori radyanskogo teroru 1917 1953 rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2020 Chislo 2 S 121 141 http resource history org ua publ UIJ 2020 2 11 Literaturared Vronska T V Kulchickij S V Radyanska pasportna sistema UIZh 1999 3 4 Mozohin O B Pravo na repressii Vnesudebnye polnomochiya organov gosudarstvennoj bezopasnosti 1918 1953 M 2006 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Minusniki amp oldid 35496165