Агрега́т (лат. aggregare — приєднувати) — у петрографії — сукупність окремих мінералів, що становлять гірську породу.
Утворюються внаслідок сумісного росту мінеральних індивідів. За своїм складом агрегати поділяють на прості, тобто утворені з кристалів одного мінералу (наприклад, мармур — простий агрегат кальциту), та складні — з кристалів різних мінералів (наприклад, граніт — складний агрегат польового шпату, кварцу та слюди).
Крім того, розрізняють агрегати голчасті, землисті, зернисті, лускуваті, ниркоподібні та ін.
Мінеральний агрегат - морфологічна одиниця текстури мінералів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agrega t lat aggregare priyednuvati u petrografiyi sukupnist okremih mineraliv sho stanovlyat girsku porodu Chervonij marmurGranit Utvoryuyutsya vnaslidok sumisnogo rostu mineralnih individiv Za svoyim skladom agregati podilyayut na prosti tobto utvoreni z kristaliv odnogo mineralu napriklad marmur prostij agregat kalcitu ta skladni z kristaliv riznih mineraliv napriklad granit skladnij agregat polovogo shpatu kvarcu ta slyudi Krim togo rozriznyayut agregati golchasti zemlisti zernisti luskuvati nirkopodibni ta in Mineralnij agregat morfologichna odinicya teksturi mineraliv Div takozhKonglomerat Framboyidi Sklyana golovaDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985