Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Івано-Франківської області
Надра Івано-Франківської області багаті на сировину для виробництва наступних видів будівельних матеріалів: цементу; цегли; керамічних і керамзитових виробів; будівельного і розпиловочного каміння; вапняків для випалу на вапно, технологічних потреб цукрової промисловості і розкислення ґрунтів; гіпсу будівельного; піску будівельного; щебеню і піщано-гравійних сумішей; облицювального каміння; виробні камені.
Будівельні організації, підприємства та приватні особи в області можуть повністю забезпечуватись всіма видами сировини за рахунок розвіданих власних мінеральних ресурсів за винятком розпиловочного каміння, виробних каменів та буто-щебеневої продукції.
Область характеризується широким спектром нерудних корисних копалин, приурочених до осадових і метаморфізованих порід різних геолого-структурних зон. Це вапняки, мергелі, гіпс і ангідрит, суглинки і глини, піски і піщано-гравійні суміші, пісковики, мармуризовані вапняки і родоніт-родохрозитові породи.
Розподіл родовищ на території області не рівномірний. Так виявлені і оцінені запаси цементної сировини (вапняк, мергель, гіпс, глина) зосереджені в основному на північному сході області (Галицький і Рогатинський райони). Камінь будівельний (вапняки і пісковики) розповсюджені в Городенківському, Рогатинському і Тлумацькому районах та в Карпатах — Долинський і Надвірнянський райони. Карбонатна сировина (вапняки) поширена в Придністров‘ї.
На всій території області, окрім Карпат, виявлені родовища глинистої сировини, придатної для виробництва цегли, черепиці, дренажних труб та кахлю. До долин і терас рік Дністра і Прута та їхніх приток приурочені родовища піщано-гравійних сумішей.
Родовища будівельного і декоративного гіпсу розташовані в Подністров‘ї (Рогатинський, Галицький, Тлумацький і Тисменицький райони). В області нараховується 239 родовищ будівельних матеріалів, в тому числі 133 детально розвіданих і врахованих Державним балансом запасів. Розподіл балансових запасів мінеральної сировини по видах будівельних матеріалів і кількості родовищ наведені в таблиці.
Як видно з таблиці область в достатній мірі забезпечена сировиною для виробництва будівельних матеріалів, за винятком окремих видів, а саме: Цементна сировина — розвіданими запасами мергелю і вапняків Івано-Франківський ЦШК забезпечений на термін понад 50 років. Забезпеченість гіпсом — активна добавка до цементу, недостатня, гіпс завозиться з Чернівецької області. Доцільно провести дорозвідку, раніше опошукованої, перспективної ділянки «Медуха», що знаходиться поряд з діючими кар'єрами вапняку і мергелю. Це знизить собівартість цементу за рахунок зменшення транспортних витрат.
Скляна сировина. В області немає жодного родовища оціненого для виробництва скла чи склопродукції. Для цих цілей можливо провести переоцінку частини розвіданих запасів будівельних пісків або розвіданого і такого, що не експлуатується Погребесько-Городовського родовища силікатних пісків (А+В+С1 — 15 956 тис. м³) в Рогатинському районі.
Вапняки для цукрової промисловості — окрім двох розвіданих і експлуатуємих Городиського і Підвисоцького (Лопушнянського) родовищ вапняків, де приріст запасів неможливий, є можливість дорозвідати, при наявності інвестора, дві опошуковані площі в Рогатинському районі — «Чесники» і «Бабин» з запасами по категорії С2 72,6 і 30,1 млн т відповідно.
Керамзитова сировина — в межах області ця сировина по‘язана з глинами і суглинками четвертинного та неогенового віку. До останнього часу в області працював єдиний Болехівський керамзитовий завод на базі однойменного родовища. В зв'язку з низькою якістю глин родовища випуск керамзиту припинено.
В той же час детально розвідане, в 1989 році Вигівське родовище глин (Галицький район) для Бурштинського комбінату великопанельного домобудування з високими якісними показниками сировини і запасами 5,6 млн т не експлуатується.
Камінь будівельний та піщано-гравійні суміші. Як будівельний камінь використовують пісковики різного геологічного віку (від девонських до неогенових). Найбільші запаси пісковиків розвідані в Надвірнянському районі, три родовища з сумарними запасами 40,2 млн т. Основні види продукції — камінь бутовий, щебінь різних фракцій, камінь бордюрний, плита тротуарна і т. ін.
Піщано-гравійними сумішами (ПГС) сформовані надзаплавні тераси різних рівнів і сучасні заплави і русла основних рік. Із 50 родовищ, що розробляються в області лише 12 родовищ враховані Державним балансом. Використовується ПГС, в основному, в дорожньому будівництв і як наповнювачі для бетонних і асфальтових сумішей, як в природному вигляді так і переробленому (щебінь з гравію і валунів, митий пісок). Доцільність існування багатьох маленьких кар'єрів сумнівна, а екологічна шкода завдана відбором ПГС з русел і заплав рік значна. Необхідно розвідати ряд великих родовищ пісковиків в Карпатах, які зможуть задовольнити потреби області в щебені, та іншій продукції. Декоративно-облицювальне каміння — представлене гіпсами тираської світи неогену, пісковиками дністровської серії девону та мармуризованими вапняками мезозою. В Рогатинському районі розвідано два родовища декоративного гіпсу, які в даний час не розробляються. Є можливість дорозвідати при наявності інвесторів ще ряд опошукованих перспективних ділянок з значними запасами.
В області розвідано і враховано балансом лише два родовища пісковиків — Городницьке («Грежда») і Городницьке (Східне). Пісковики за своїми якісними і декоративними властивостями є перспективною облицювальною сировиною. Є перспективи виявлення нових родовищ. Цінним декоративним і облицювальним матеріалом є мармуризовані вапняки в басейні рік Альбин і Перкалаб (Верховинський район). В цьому районі можливе виявлення промислових родовищ мармуризованих вапняків.
Виробні камені — родовище родоніту Прилуки.
Родоніт — це силікат марганцю. Відзначається рожевим, малиновим, червоно-бурим кольором з чорними дендритами та прожилками гідроокисів марганцю, що утворюють складні малюнки та візерунки.
Використовується як високодекоративний, облицювальний та ювелірно-обробний матеріал.
На Україні родовища і проявлення родоніту зустрічаються дуже рідко і відомі лише в межах Карпатського регіону — в Чивчинах і на Рахівщині. Державним балансом запасів враховане єдине попередньо розвідане родовище Прилуки з запасами по категорії С2-419т. Родовище підготовлене до дослідно-промислової експлуатації.
Родовище розташоване в Верховинському районі на південно-східному закінченні хребта Прилучного Чивчинського виступу Мармароського кристалічного масиву за 4—5 км від кордону з Румунією, у верхів'ях р. Білий Черемош. Найближчі населені пункти — села Перкалаб та Яблониця.
Родовище родоніту у Чивчинських горах стало відоме 1929 року, коли студент Львівського університету Б. Кордюк знайшов грудки манганової руди (родохрозитової) над однією з приток горішнього Черемошу. Ці грудки складалися з окварцьованої породи, в значній мірі пронизані псиломеланом.
Виходи марганцевих руд вдалося встановити лише у 1931 р. в двох місцях: в басейні р. Великого Москатина та в районі полонин хребта Прилучного.
В 1936—1937 роках Польським геологічним інститутом в Чивчинах були проведені пошуково-розвідувальні роботи під керівництвом Р. Красовського. Пошуково-розвідувальні роботи супроводжувались проходкою штолень (198 п. м), шурфів (361 п. м), бурових свердловин (516 п. м). В результаті було виявлено, що руда не залягає суцільним шаром, а утворює лише лінзи та гнізда різного розміру, а також на правому березі р. Маскотин, в верхів'ях струмка Сріблястого був встановлений новий вихід марганцевих руд, а в алювії струмка широкий розвиток уламків родоніт-родохрозитових руд. Великий інтерес являло собою виявлене скупчення валунів марганцевих руд в верхів'ях струмка Попадинець, в західній частині кристалічного масиву, раніше не відмічених.
Найбільш детально вивчені виходи марганцевих руд на південно-східному закінченні хребта Прилучний. Горизонт чорних рудоносних кварцитів простежується вздовж хребта на віддалі 1,0 км. На заході він обрізається розривним порушенням, на сході перекривається розсланцьованими порфіроїдами. Залягання родоніт-родохрозитового горизонту характеризується інтенсивною тектонікою, наявністю невеликих поперечних розривних порушень, по яких відмічаються незначні переміщення блоків. Падіння рудоносних кварцитів північно-західне по Аз 315—340°, під кутом від 35 до 60°. В межах горизонту встановлено три рудні лінзи.
Найбільша лінза в 1982—1983 роках була опошукована ВО «Західкварцсамоцвіти» і було встановлено, що родоніт-родохрозитова мінералізація утворює невеликі гнізда і прожилки. Основне тіло представлене лінзою з вичурними (заливоподібними) контурами середньої потужності до 10 м і простяганням ~ 10 м, розташованої в покрівлі чорних кварцитів. Лінза родоніт-родохрозиту перекрита окисленими марганцевими рудами і омарганцьованими сланцями.
Підземні води приурочені до четвертинних відкладів і палеозойського комплексу порід. Встановлені рівні води в свердловинах на глибинах більше 25 м.
Дві, менші рудні лінзи залягають нижче, в середині товщі чорних кварцитів. Чітко простежується вклинювання рудних лінз по простяганню і повільний їх перехід в безрудні кварцити.
Цікавим районом є басейн струмка Сріблястого, де відмічається велике скупчення досить крупних (0,2—0,5 м) слабо округлених і окислених уламків руд, що свідчить про наявність в бортах струмка корінних виходів родохрозит-родонітових руд.
Марганцеві руди по своєму складу чітко діляться на два типи: первинні — родоніт-родохрозитові (кремнисто-карбонатні) і вторинні — окислені.
Мікроскопічно це гірська порода малинового, червоного, брунато-червоного, зеленуватого кольору, з брекчійованим малюнком. В них проявляються яскраві смуги і плями малиново-рожевого кольору, що представляють собою родоніт («орлець»). Порода пронизана прожилками родохрозиту і кварцу.
Родоніт-родохрозитова порода добре ріжеться алмазними пилами, шліфується і приймає дзеркальну поліровку, зберігає щільність і цілісність в пластині до 1 см. Придатна як сировина для виробництва обробних виробів і декоративної оздоблювальної плитки. Вихід кондиційного родоніту, що відповідає вимогам ОСТ 41.11-7-76, становить 4,2 %.
Див. також
Джерела
- Корисні копалини Івано-Франківської області [ 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Надра в Івано-Франківській області (регіональна доповідь) [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mineralno sirovinna baza budivelnih materialiv Ivano Frankivskoyi oblasti Mineralno sirovinna baza budivelnih materialiv Ivano Frankivskoyi oblasti Nadra Ivano Frankivskoyi oblasti bagati na sirovinu dlya virobnictva nastupnih vidiv budivelnih materialiv cementu cegli keramichnih i keramzitovih virobiv budivelnogo i rozpilovochnogo kaminnya vapnyakiv dlya vipalu na vapno tehnologichnih potreb cukrovoyi promislovosti i rozkislennya gruntiv gipsu budivelnogo pisku budivelnogo shebenyu i pishano gravijnih sumishej oblicyuvalnogo kaminnya virobni kameni Budivelni organizaciyi pidpriyemstva ta privatni osobi v oblasti mozhut povnistyu zabezpechuvatis vsima vidami sirovini za rahunok rozvidanih vlasnih mineralnih resursiv za vinyatkom rozpilovochnogo kaminnya virobnih kameniv ta buto shebenevoyi produkciyi Oblast harakterizuyetsya shirokim spektrom nerudnih korisnih kopalin priurochenih do osadovih i metamorfizovanih porid riznih geologo strukturnih zon Ce vapnyaki mergeli gips i angidrit suglinki i glini piski i pishano gravijni sumishi piskoviki marmurizovani vapnyaki i rodonit rodohrozitovi porodi Rozpodil rodovish na teritoriyi oblasti ne rivnomirnij Tak viyavleni i ocineni zapasi cementnoyi sirovini vapnyak mergel gips glina zoseredzheni v osnovnomu na pivnichnomu shodi oblasti Galickij i Rogatinskij rajoni Kamin budivelnij vapnyaki i piskoviki rozpovsyudzheni v Gorodenkivskomu Rogatinskomu i Tlumackomu rajonah ta v Karpatah Dolinskij i Nadvirnyanskij rajoni Karbonatna sirovina vapnyaki poshirena v Pridnistrov yi Na vsij teritoriyi oblasti okrim Karpat viyavleni rodovisha glinistoyi sirovini pridatnoyi dlya virobnictva cegli cherepici drenazhnih trub ta kahlyu Do dolin i teras rik Dnistra i Pruta ta yihnih pritok priurocheni rodovisha pishano gravijnih sumishej Rodovisha budivelnogo i dekorativnogo gipsu roztashovani v Podnistrov yi Rogatinskij Galickij Tlumackij i Tismenickij rajoni V oblasti narahovuyetsya 239 rodovish budivelnih materialiv v tomu chisli 133 detalno rozvidanih i vrahovanih Derzhavnim balansom zapasiv Rozpodil balansovih zapasiv mineralnoyi sirovini po vidah budivelnih materialiv i kilkosti rodovish navedeni v tablici Yak vidno z tablici oblast v dostatnij miri zabezpechena sirovinoyu dlya virobnictva budivelnih materialiv za vinyatkom okremih vidiv a same Cementna sirovina rozvidanimi zapasami mergelyu i vapnyakiv Ivano Frankivskij CShK zabezpechenij na termin ponad 50 rokiv Zabezpechenist gipsom aktivna dobavka do cementu nedostatnya gips zavozitsya z Cherniveckoyi oblasti Docilno provesti dorozvidku ranishe oposhukovanoyi perspektivnoyi dilyanki Meduha sho znahoditsya poryad z diyuchimi kar yerami vapnyaku i mergelyu Ce znizit sobivartist cementu za rahunok zmenshennya transportnih vitrat Sklyana sirovina V oblasti nemaye zhodnogo rodovisha ocinenogo dlya virobnictva skla chi skloprodukciyi Dlya cih cilej mozhlivo provesti pereocinku chastini rozvidanih zapasiv budivelnih piskiv abo rozvidanogo i takogo sho ne ekspluatuyetsya Pogrebesko Gorodovskogo rodovisha silikatnih piskiv A V S1 15 956 tis m v Rogatinskomu rajoni Vapnyaki dlya cukrovoyi promislovosti okrim dvoh rozvidanih i ekspluatuyemih Gorodiskogo i Pidvisockogo Lopushnyanskogo rodovish vapnyakiv de pririst zapasiv nemozhlivij ye mozhlivist dorozvidati pri nayavnosti investora dvi oposhukovani ploshi v Rogatinskomu rajoni Chesniki i Babin z zapasami po kategoriyi S2 72 6 i 30 1 mln t vidpovidno Keramzitova sirovina v mezhah oblasti cya sirovina po yazana z glinami i suglinkami chetvertinnogo ta neogenovogo viku Do ostannogo chasu v oblasti pracyuvav yedinij Bolehivskij keramzitovij zavod na bazi odnojmennogo rodovisha V zv yazku z nizkoyu yakistyu glin rodovisha vipusk keramzitu pripineno V toj zhe chas detalno rozvidane v 1989 roci Vigivske rodovishe glin Galickij rajon dlya Burshtinskogo kombinatu velikopanelnogo domobuduvannya z visokimi yakisnimi pokaznikami sirovini i zapasami 5 6 mln t ne ekspluatuyetsya Kamin budivelnij ta pishano gravijni sumishi Yak budivelnij kamin vikoristovuyut piskoviki riznogo geologichnogo viku vid devonskih do neogenovih Najbilshi zapasi piskovikiv rozvidani v Nadvirnyanskomu rajoni tri rodovisha z sumarnimi zapasami 40 2 mln t Osnovni vidi produkciyi kamin butovij shebin riznih frakcij kamin bordyurnij plita trotuarna i t in Pishano gravijnimi sumishami PGS sformovani nadzaplavni terasi riznih rivniv i suchasni zaplavi i rusla osnovnih rik Iz 50 rodovish sho rozroblyayutsya v oblasti lishe 12 rodovish vrahovani Derzhavnim balansom Vikoristovuyetsya PGS v osnovnomu v dorozhnomu budivnictv i yak napovnyuvachi dlya betonnih i asfaltovih sumishej yak v prirodnomu viglyadi tak i pereroblenomu shebin z graviyu i valuniv mitij pisok Docilnist isnuvannya bagatoh malenkih kar yeriv sumnivna a ekologichna shkoda zavdana vidborom PGS z rusel i zaplav rik znachna Neobhidno rozvidati ryad velikih rodovish piskovikiv v Karpatah yaki zmozhut zadovolniti potrebi oblasti v shebeni ta inshij produkciyi Dekorativno oblicyuvalne kaminnya predstavlene gipsami tiraskoyi sviti neogenu piskovikami dnistrovskoyi seriyi devonu ta marmurizovanimi vapnyakami mezozoyu V Rogatinskomu rajoni rozvidano dva rodovisha dekorativnogo gipsu yaki v danij chas ne rozroblyayutsya Ye mozhlivist dorozvidati pri nayavnosti investoriv she ryad oposhukovanih perspektivnih dilyanok z znachnimi zapasami V oblasti rozvidano i vrahovano balansom lishe dva rodovisha piskovikiv Gorodnicke Grezhda i Gorodnicke Shidne Piskoviki za svoyimi yakisnimi i dekorativnimi vlastivostyami ye perspektivnoyu oblicyuvalnoyu sirovinoyu Ye perspektivi viyavlennya novih rodovish Cinnim dekorativnim i oblicyuvalnim materialom ye marmurizovani vapnyaki v basejni rik Albin i Perkalab Verhovinskij rajon V comu rajoni mozhlive viyavlennya promislovih rodovish marmurizovanih vapnyakiv Virobni kameni rodovishe rodonitu Priluki Rodonit ce silikat margancyu Vidznachayetsya rozhevim malinovim chervono burim kolorom z chornimi dendritami ta prozhilkami gidrookisiv margancyu sho utvoryuyut skladni malyunki ta vizerunki Vikoristovuyetsya yak visokodekorativnij oblicyuvalnij ta yuvelirno obrobnij material Na Ukrayini rodovisha i proyavlennya rodonitu zustrichayutsya duzhe ridko i vidomi lishe v mezhah Karpatskogo regionu v Chivchinah i na Rahivshini Derzhavnim balansom zapasiv vrahovane yedine poperedno rozvidane rodovishe Priluki z zapasami po kategoriyi S2 419t Rodovishe pidgotovlene do doslidno promislovoyi ekspluataciyi Rodovishe roztashovane v Verhovinskomu rajoni na pivdenno shidnomu zakinchenni hrebta Priluchnogo Chivchinskogo vistupu Marmaroskogo kristalichnogo masivu za 4 5 km vid kordonu z Rumuniyeyu u verhiv yah r Bilij Cheremosh Najblizhchi naseleni punkti sela Perkalab ta Yablonicya Rodovishe rodonitu u Chivchinskih gorah stalo vidome 1929 roku koli student Lvivskogo universitetu B Kordyuk znajshov grudki manganovoyi rudi rodohrozitovoyi nad odniyeyu z pritok gorishnogo Cheremoshu Ci grudki skladalisya z okvarcovanoyi porodi v znachnij miri pronizani psilomelanom Vihodi margancevih rud vdalosya vstanoviti lishe u 1931 r v dvoh miscyah v basejni r Velikogo Moskatina ta v rajoni polonin hrebta Priluchnogo V 1936 1937 rokah Polskim geologichnim institutom v Chivchinah buli provedeni poshukovo rozviduvalni roboti pid kerivnictvom R Krasovskogo Poshukovo rozviduvalni roboti suprovodzhuvalis prohodkoyu shtolen 198 p m shurfiv 361 p m burovih sverdlovin 516 p m V rezultati bulo viyavleno sho ruda ne zalyagaye sucilnim sharom a utvoryuye lishe linzi ta gnizda riznogo rozmiru a takozh na pravomu berezi r Maskotin v verhiv yah strumka Sriblyastogo buv vstanovlenij novij vihid margancevih rud a v alyuviyi strumka shirokij rozvitok ulamkiv rodonit rodohrozitovih rud Velikij interes yavlyalo soboyu viyavlene skupchennya valuniv margancevih rud v verhiv yah strumka Popadinec v zahidnij chastini kristalichnogo masivu ranishe ne vidmichenih Najbilsh detalno vivcheni vihodi margancevih rud na pivdenno shidnomu zakinchenni hrebta Priluchnij Gorizont chornih rudonosnih kvarcitiv prostezhuyetsya vzdovzh hrebta na viddali 1 0 km Na zahodi vin obrizayetsya rozrivnim porushennyam na shodi perekrivayetsya rozslancovanimi porfiroyidami Zalyagannya rodonit rodohrozitovogo gorizontu harakterizuyetsya intensivnoyu tektonikoyu nayavnistyu nevelikih poperechnih rozrivnih porushen po yakih vidmichayutsya neznachni peremishennya blokiv Padinnya rudonosnih kvarcitiv pivnichno zahidne po Az 315 340 pid kutom vid 35 do 60 V mezhah gorizontu vstanovleno tri rudni linzi Najbilsha linza v 1982 1983 rokah bula oposhukovana VO Zahidkvarcsamocviti i bulo vstanovleno sho rodonit rodohrozitova mineralizaciya utvoryuye neveliki gnizda i prozhilki Osnovne tilo predstavlene linzoyu z vichurnimi zalivopodibnimi konturami serednoyi potuzhnosti do 10 m i prostyagannyam 10 m roztashovanoyi v pokrivli chornih kvarcitiv Linza rodonit rodohrozitu perekrita okislenimi margancevimi rudami i omargancovanimi slancyami Pidzemni vodi priurocheni do chetvertinnih vidkladiv i paleozojskogo kompleksu porid Vstanovleni rivni vodi v sverdlovinah na glibinah bilshe 25 m Dvi menshi rudni linzi zalyagayut nizhche v seredini tovshi chornih kvarcitiv Chitko prostezhuyetsya vklinyuvannya rudnih linz po prostyagannyu i povilnij yih perehid v bezrudni kvarciti Cikavim rajonom ye basejn strumka Sriblyastogo de vidmichayetsya velike skupchennya dosit krupnih 0 2 0 5 m slabo okruglenih i okislenih ulamkiv rud sho svidchit pro nayavnist v bortah strumka korinnih vihodiv rodohrozit rodonitovih rud Margancevi rudi po svoyemu skladu chitko dilyatsya na dva tipi pervinni rodonit rodohrozitovi kremnisto karbonatni i vtorinni okisleni Mikroskopichno ce girska poroda malinovogo chervonogo brunato chervonogo zelenuvatogo koloru z brekchijovanim malyunkom V nih proyavlyayutsya yaskravi smugi i plyami malinovo rozhevogo koloru sho predstavlyayut soboyu rodonit orlec Poroda pronizana prozhilkami rodohrozitu i kvarcu Rodonit rodohrozitova poroda dobre rizhetsya almaznimi pilami shlifuyetsya i prijmaye dzerkalnu polirovku zberigaye shilnist i cilisnist v plastini do 1 sm Pridatna yak sirovina dlya virobnictva obrobnih virobiv i dekorativnoyi ozdoblyuvalnoyi plitki Vihid kondicijnogo rodonitu sho vidpovidaye vimogam OST 41 11 7 76 stanovit 4 2 Div takozhKorisni kopalini Ukrayini Korisni kopalini Ivano Frankivskoyi oblastiDzherelaKorisni kopalini Ivano Frankivskoyi oblasti 21 travnya 2017 u Wayback Machine Nadra v Ivano Frankivskij oblasti regionalna dopovid 19 chervnya 2017 u Wayback Machine