Міліневський Геннадій Петрович (нар. 30 квітня 1951, Нижній Новгород, РРФСР) — доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник, завідувач науково-дослідної лабораторії фізики космосу [1]Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Міліневський Геннадій Петрович | |
---|---|
Геннадій Міліневський на українській антарктичній станції 2005 року | |
Народився | 30 квітня 1951[2] (73 роки) Горький, РРФСР, СРСР[2] |
Країна | Україна |
Діяльність | фізик, викладач університету, астрофізик |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1974) |
Заклад | Головна астрономічна обсерваторія НАН України[3] Київський національний університет імені Тараса Шевченка[4] КНУ імені Тараса Шевченка[5] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[2] (2001) |
Нагороди |
Життєпис
- 1968 — закінчив Боярську середню школу № 4 в Київській області
- 1974 — закінчив Київський державний університет за спеціальністю астрономія
- з 1974 — старший інженер, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, завідувач науково-дослідної лабораторії фізики космосу, кафедра астрономії та фізики космосу, фізичний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- 1980 — кандидат фіз.-мат. наук, дисертація «Оптичні ефекти інжекції потужних електронних пучків в іоносфері»
- 2001 — доктор фіз.-мат. наук, дисертація «Взаємодія штучних газоплазмових хмар з атмосферою Землі»
Брав участь в організації і виконанні досліджень у близько півсотні супутникових і ракетних експериментів у космосі з інжекцією електронних пучків та плазми в іоносфері (1974—1993). Розробив і створив (у складі групи) комплекс високочутливих оптичних пристроїв для вивчення оптичних особливостей полярних сяйв та штучних плазмових об'єктів в іоносфері за спостереженнями на наземних станціях, а також з борта літаків та науково-дослідних суден. Досліджував оптичні характеристики штучних полярних сяйв (експерименти 1974 і 1976 років) та природних полярних сяйв (науковий керівник експедиції в бухту Тіксі, Якутія, 1979), результати досліджень широко відомі і визнані у світовій науці. В міжнародних експериментах вперше зареєстрував нові явища — довготривалі плазмові хмари в іоносфері. Член Американського геофізичного союзу (з 1992 року), Європейського геофізичного союзу (2002).
Активний учасник підготовки до передачі антарктичної станції Фарадей (Британська антарктична служба) Україні та організації роботи на станції, названій Академік Вернадський (1994—1996), очолював Першу українську антарктичну експедицію [2] (6.02.1996–18.03.1997) та підняв прапор України на станції (06.02.1996), за дослідження в екстремальних умовах відзначений орденом «За заслуги» III ступеня (1998).
Вчений секретар Українського антарктичного центру (1997), заступник директора з науки Національного антарктичного наукового центру[3] (1999—2006), учасник (2000) та начальник (2001, 2002, 2005) Українських антарктичних сезонних експедицій українських дослідників на станцію Академік Вернадський. Керівник групи Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України (з 2007). Здійснює супровід вимірювань озону на станції Академік Вернадський та передачу результатів вимірювань у світові центри даних.
Організатор та керівник досліджень озону з використанням першого в Україні спектрофотометра Добсона на регіональній станції «Київ–Голосіїв» Всесвітньої метеорологічної організації (з 2010), а також аерозолю на станції «Мартова» міжнародної мережі [en]. Керівник проекту CRDF США «Дослідження атмосферного аерозолю над Україною методами наземних вимірювань у поєднанні із супутниковими даними» (2010—2012), координатор космічного проекту Аерозоль-UA[4] (з 2013).
Координатор програми в Україні проекту «Біологічні дослідження Університету Південної Кароліни в Чорнобилі» (з 2001). Делегат України в Науковому комітеті з антарктичних досліджень SCAR (2002—2006); радник делегації України (2006—2012), голова делегації України (2014) в Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR); керівник проекту SCAR APTIC «Антарктичний півострів — взаємодія тропосфери з іоносферою» (2002—2008), співкерівник міжнародного проекту SCAR PACT «Полярна тропосфера та тропопауза» (2010—2014).
Викладач курсів для студентів кафедри астрономії та фізики космосу про озоновий шар та зміни клімату, популяризатор досягнень вітчизняної науки у вивченні довкілля як в Україні, так і в провідних університетах та наукових центрах світу.
Опублікував більше 200 наукових праць (індекс Гірша у базі Scopus h = 14) за основними напрямками досліджень: динаміка природних і штучних плазмових утворень в іоносфері; озоновий шар, еволюція та прогнозування озонової діри над Антарктикою; планетарні хвилі в атмосфері Землі і розповсюдження енергії від поверхні до висот іоносфери; стратосфера, тропопауза та їх зв'язки із процесами в тропосфері; зміни клімату в районі Антарктичного півострова і їх вплив на динаміку малих льодовиків та на регіональну екосистему; вплив промислового і радіоактивного забруднення на екосистеми; інструментальні вимірювання загального вмісту озону над Україною, аерозольного забруднення в регіонах України, участь у підготовці комплексу приладів для супутникових спостережень аерозолю.
Посилання
Примітки
- Указ Президента України 47-2021
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
- ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
- ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- . www.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 3 лютого 2021.
- Милиневский Г. П. Применение изокона в астрофизических наблюдениях. Астрометрия и астрофізика. — 1979. — Вып. 37. — С. 77–79.
- Дзюбенко М., Попов О., Міліневський Г. Свято полярної ночі // Наука і культура. Україна. — Випуск 20. — Київ: Знання, 1986. — С. 256—263.
- Milinevsky G.P. Total ozone measurements from Ukrainian Antarctic station Vernadsky // Proceedings of the SPIE. — 1997. — Volume 3237. — P. 68–71.
- Яцків Я. С., Міліневський Г. П. Інформація про задимленість атмосфери в м. Києві // Вісник НАН України. — 2015. — № 10. — С. 25–30.
- Синявський І. І., Іванов Ю. С., Сосонкін М. Г., Міліневський Г. П., Кошман Г. В. Мультиспектральний іміджер–поляриметр космічного проекту «Аерозоль-UA» // Космічна наука і технологія. — 2018. — Том 24, № 3. — С. 23–32. — https://doi.org/10.15407/knit2018.03.023.
- Богапов Герман. Геннадій Міліневський: «Має бути постійна програма підтримки наукової молоді» // Дзеркало тижня. — № 27. — 13–19 липня 2019 р. –https://zn.ua/ukr/science/gennadiy-milinevskiy-maye-buti-postiyna-programa-pidtrimki-naukovoyi-molodi-317243_.html [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.].
- Соіна Анна. Як вивчають озонову діру над Антарктидою та чому вона небезпечна // Українська правда. — 15 листопада 2020 р. — https://life.pravda.com.ua/columns/2020/11/15/242974/ [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.].
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milinevskij Gennadij Petrovich nar 30 kvitnya 1951 Nizhnij Novgorod RRFSR doktor fiziko matematichnih nauk golovnij naukovij spivrobitnik zaviduvach naukovo doslidnoyi laboratoriyi fiziki kosmosu 1 Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Milinevskij Gennadij PetrovichGennadij Milinevskij na ukrayinskij antarktichnij stanciyi 2005 roku Gennadij Milinevskij na ukrayinskij antarktichnij stanciyi 2005 rokuNarodivsya30 kvitnya 1951 1951 04 30 2 73 roki Gorkij RRFSR SRSR 2 Krayina UkrayinaDiyalnistfizik vikladach universitetu astrofizikAlma materKNU imeni Tarasa Shevchenka fizichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1974 ZakladGolovna astronomichna observatoriya NAN Ukrayini 3 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 4 KNU imeni Tarasa Shevchenka 5 Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih nauk 2 2001 NagorodiOrden Za zaslugi II stupenyaZhittyepis1968 zakinchiv Boyarsku serednyu shkolu 4 v Kiyivskij oblasti 1974 zakinchiv Kiyivskij derzhavnij universitet za specialnistyu astronomiya z 1974 starshij inzhener starshij naukovij spivrobitnik providnij naukovij spivrobitnik zaviduvach naukovo doslidnoyi laboratoriyi fiziki kosmosu kafedra astronomiyi ta fiziki kosmosu fizichnij fakultet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1980 kandidat fiz mat nauk disertaciya Optichni efekti inzhekciyi potuzhnih elektronnih puchkiv v ionosferi 2001 doktor fiz mat nauk disertaciya Vzayemodiya shtuchnih gazoplazmovih hmar z atmosferoyu Zemli Brav uchast v organizaciyi i vikonanni doslidzhen u blizko pivsotni suputnikovih i raketnih eksperimentiv u kosmosi z inzhekciyeyu elektronnih puchkiv ta plazmi v ionosferi 1974 1993 Rozrobiv i stvoriv u skladi grupi kompleks visokochutlivih optichnih pristroyiv dlya vivchennya optichnih osoblivostej polyarnih syajv ta shtuchnih plazmovih ob yektiv v ionosferi za sposterezhennyami na nazemnih stanciyah a takozh z borta litakiv ta naukovo doslidnih suden Doslidzhuvav optichni harakteristiki shtuchnih polyarnih syajv eksperimenti 1974 i 1976 rokiv ta prirodnih polyarnih syajv naukovij kerivnik ekspediciyi v buhtu Tiksi Yakutiya 1979 rezultati doslidzhen shiroko vidomi i viznani u svitovij nauci V mizhnarodnih eksperimentah vpershe zareyestruvav novi yavisha dovgotrivali plazmovi hmari v ionosferi Chlen Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu z 1992 roku Yevropejskogo geofizichnogo soyuzu 2002 Aktivnij uchasnik pidgotovki do peredachi antarktichnoyi stanciyi Faradej Britanska antarktichna sluzhba Ukrayini ta organizaciyi roboti na stanciyi nazvanij Akademik Vernadskij 1994 1996 ocholyuvav Pershu ukrayinsku antarktichnu ekspediciyu 2 6 02 1996 18 03 1997 ta pidnyav prapor Ukrayini na stanciyi 06 02 1996 za doslidzhennya v ekstremalnih umovah vidznachenij ordenom Za zaslugi III stupenya 1998 Vchenij sekretar Ukrayinskogo antarktichnogo centru 1997 zastupnik direktora z nauki Nacionalnogo antarktichnogo naukovogo centru 3 1999 2006 uchasnik 2000 ta nachalnik 2001 2002 2005 Ukrayinskih antarktichnih sezonnih ekspedicij ukrayinskih doslidnikiv na stanciyu Akademik Vernadskij Kerivnik grupi Nacionalnogo antarktichnogo naukovogo centru Ministerstva osviti i nauki Ukrayini z 2007 Zdijsnyuye suprovid vimiryuvan ozonu na stanciyi Akademik Vernadskij ta peredachu rezultativ vimiryuvan u svitovi centri danih Organizator ta kerivnik doslidzhen ozonu z vikoristannyam pershogo v Ukrayini spektrofotometra Dobsona na regionalnij stanciyi Kiyiv Golosiyiv Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi z 2010 a takozh aerozolyu na stanciyi Martova mizhnarodnoyi merezhi en Kerivnik proektu CRDF SShA Doslidzhennya atmosfernogo aerozolyu nad Ukrayinoyu metodami nazemnih vimiryuvan u poyednanni iz suputnikovimi danimi 2010 2012 koordinator kosmichnogo proektu Aerozol UA 4 z 2013 Koordinator programi v Ukrayini proektu Biologichni doslidzhennya Universitetu Pivdennoyi Karolini v Chornobili z 2001 Delegat Ukrayini v Naukovomu komiteti z antarktichnih doslidzhen SCAR 2002 2006 radnik delegaciyi Ukrayini 2006 2012 golova delegaciyi Ukrayini 2014 v Komisiyi zi zberezhennya morskih zhivih resursiv Antarktiki CCAMLR kerivnik proektu SCAR APTIC Antarktichnij pivostriv vzayemodiya troposferi z ionosferoyu 2002 2008 spivkerivnik mizhnarodnogo proektu SCAR PACT Polyarna troposfera ta tropopauza 2010 2014 Vikladach kursiv dlya studentiv kafedri astronomiyi ta fiziki kosmosu pro ozonovij shar ta zmini klimatu populyarizator dosyagnen vitchiznyanoyi nauki u vivchenni dovkillya yak v Ukrayini tak i v providnih universitetah ta naukovih centrah svitu Opublikuvav bilshe 200 naukovih prac indeks Girsha u bazi Scopus h 14 za osnovnimi napryamkami doslidzhen dinamika prirodnih i shtuchnih plazmovih utvoren v ionosferi ozonovij shar evolyuciya ta prognozuvannya ozonovoyi diri nad Antarktikoyu planetarni hvili v atmosferi Zemli i rozpovsyudzhennya energiyi vid poverhni do visot ionosferi stratosfera tropopauza ta yih zv yazki iz procesami v troposferi zmini klimatu v rajoni Antarktichnogo pivostrova i yih vpliv na dinamiku malih lodovikiv ta na regionalnu ekosistemu vpliv promislovogo i radioaktivnogo zabrudnennya na ekosistemi instrumentalni vimiryuvannya zagalnogo vmistu ozonu nad Ukrayinoyu aerozolnogo zabrudnennya v regionah Ukrayini uchast u pidgotovci kompleksu priladiv dlya suputnikovih sposterezhen aerozolyu Posilannyahttps space univ kiev ua ua spivrobitniki 12 stuff ua 50 milinevskyi hennadii petrovych html http uac gov ua about team milinevskij http uac gov ua http knit mao kiev ua uk archive 2018 3 03PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini 47 2021 rizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 ORCID Public Data File 2020 2020 doi 10 23640 07243 13066970 V1 d Track Q104707600 ORCID Public Data File 2020 2020 doi 10 23640 07243 13066970 V1 d Track Q104707600 Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 www univ kiev ua Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2021 Milinevskij G P Primenenie izokona v astrofizicheskih nablyudeniyah Astrometriya i astrofizika 1979 Vyp 37 S 77 79 Dzyubenko M Popov O Milinevskij G Svyato polyarnoyi nochi Nauka i kultura Ukrayina Vipusk 20 Kiyiv Znannya 1986 S 256 263 Milinevsky G P Total ozone measurements from Ukrainian Antarctic station Vernadsky Proceedings of the SPIE 1997 Volume 3237 P 68 71 Yackiv Ya S Milinevskij G P Informaciya pro zadimlenist atmosferi v m Kiyevi Visnik NAN Ukrayini 2015 10 S 25 30 Sinyavskij I I Ivanov Yu S Sosonkin M G Milinevskij G P Koshman G V Multispektralnij imidzher polyarimetr kosmichnogo proektu Aerozol UA Kosmichna nauka i tehnologiya 2018 Tom 24 3 S 23 32 https doi org 10 15407 knit2018 03 023 Bogapov German Gennadij Milinevskij Maye buti postijna programa pidtrimki naukovoyi molodi Dzerkalo tizhnya 27 13 19 lipnya 2019 r https zn ua ukr science gennadiy milinevskiy maye buti postiyna programa pidtrimki naukovoyi molodi 317243 html 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Soina Anna Yak vivchayut ozonovu diru nad Antarktidoyu ta chomu vona nebezpechna Ukrayinska pravda 15 listopada 2020 r https life pravda com ua columns 2020 11 15 242974 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Vzhivannya zovnishnih posilan u cij statti ne vidpovidaye pravilam ta nastanovam Vikipediyi shodo rozdilu Posilannya Bud laska udoskonalte cyu stattyu shlyahom viluchennya nadmirnoyi kilkosti zovnishnih posilan abo shlyahom viluchennya zovnishnih posilan yaki ye nedorechnimi dlya rozdilu Posilannya ta konvertujte korisni posilannya u viglyadi dzherel vinosok u vidpovidnij chastini tekstu statti 2 lyutogo 2021 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 2 lyutogo 2021