Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Іванович Мілько (18 травня 1921, Златополь — 3 лютого 1998, Київ) — український лікар, фахівець з променевої діагностики та терапії, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1986), заслужений працівник вищої школи УРСР, ректор Київського медичного інституту впродовж 1966—1970 років. Учасник німецько-радянської війни, ліквідації аварії на ЧАЕС.
| Мілько Василь Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 травня 1921 |
| Помер | 3 лютого 1998 (76 років) |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | лікар, рентгенолог, викладач університету |
| Галузь | медична візуалізація |
| Посада | ректор |
| Нагороди |       |
У 1958 році співробітники кафедри рентгенології та медичної радіології М. Ф. Заркевич, В. І. Мілько, Л. Б. Пінчук, М. М. Попова та Л. М. Тріумфова видали перший «Посібник з медичної радіології» для студентів медичних вузів.
Був нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями та Грамотою Верховної Ради Української РСР (1982).
Біографія
Народився в Златополі Київської губернії в сім'ї робітника, де був четвертою дитиною. Мав брата, двох старших та одну молодшу сестру. Ним опікувався старший брат Микола, який багато чому його навчив. У сім'ї був суворий порядок, тому що батьки вимагали від дітей сумлінного навчання та чесності. Діти з раннього віку допомагали батькам по господарству. З п'ятого класу Василь грав у духовому оркестрі на трубі. Мав багато товаришів. У 1933 році під час Голодомору діти шукали їжу, де могли, Василь все, що знаходив, віддавав товаришам. До 1939 року він прожив у Златополі, там закінчив середню школу з відзнакою. Після її закінчення поступив до Кіровоградського педагогічного інституту, але його призвали до лав Червоної Армії. Коли він мав вже демобілізуватися, почалася німецько-радянська війна, і вже 25 червня 1941 року його було відправлено на Карельський фронт. Там він узяв участь у боях на передовій на посадах від командиру взвода до батальйону. У грудні 1941 року був тяжко поранений у ногу і відправлений до госпіталю. У 1942 році повернувся до діючої армії на Південно-Західний фронт, брав участь у боях під Ржевом, був знову поранений. Був направлений після видужання до військово-повітряних сил, де проходив службу біля кордону з Туреччиною. Демобілізований весною 1946 року. Тоді ж був призначений першим секретарем Баришевського районного комітету ЛКСМУ.
1 вересня 1947 року поступив до Київського медичного інституту на лікувальний факультет, того ж року був обраний головою студентського профсоюзного комітету. Під час навчання Мілько вів активну суспільну роботу. На 6-му курсі його обрано секретарем партійної організації інституту, що було нечуваним для СРСР, де такі посади при інститутах не обіймали студенти. У 1953 році закінчив інститут і поступив у клінічну ординатуру при кафедрі рентгенології, яку закінчив у 1954 році, надалі став асистентом цієї кафедри. У 1960 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Про включення радіоактивного фосфору (P32) у різні структури серця в нормі і при експериментальній коронарній недостатності (оригінал рос. О включении радиоактивного фосфора (P32) в разные структуры сердца в норме и при экспериментальной коронарной недостаточности)». Того ж року його обрано на посаду доцента цієї ж кафедри.
24 грудня 1965 року його призначено ректором Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (КМІ). Цю посаду він обіймав до 26 травня 1970 року. За цей період в інституті було удосконалено викладання санітарно-гігієнічних навчальних дисциплін, побудований санітарно-гігієнічний корпус, а також 1967 року організовано інтернатуру. Мілько велику увагу приділяв питанням кадрового удосконалення кафедр, часто зустрічався зі співробітниками для неформальних бесід, де дізнавався про те, що їх турбує. Багато відомих особистостей КМІ обрано завідувачами кафедр за часів його ректорства. Часто зустрічався й з студентською спільнотою. У 1969 році за часів ректорства Мілька на кошти студентів і викладачів було створено і розміщено на території КМІ монумент Слави для увічнення пам'яті викладачів і студентів, що загинули під час німецько-радянської війни.
З лютого 1966 року Мілько очолив кафедру рентгенології та радіології, якою керував до квітня 1990 року. У 1970 році захистив докторську дисертацію «Реакції організму та їхні особливості при опроміненні інкорпорований йодом-131 і фосфором-32 (оригінал рос. Реакции организма и их особенности при облучении инкорпорированным йодом-131 и фосфором-32)». У 1972 році йому присвоєне вчене звання професора. Основними напрямками роботи кафедри і його завідувача були розробка основ радіобіологічної дії малих доз радіації на організм людини, надлетальних доз іонізуючих випромінювань на ссавців. З 1964 року на кафедрі під керівництвом Мілька стали лікувати за допомогою рентгенівської терапії хворих на . Тоді ж було створено на базі кафедри міський центр радіонуклідної діагностики.
Після вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році Мілько разом з іншими науковцями був на місці катастрофи і проводив велику роботу по ліквідації її наслідків. Надалі на очолюваній ним кафедрі проводили ґрунтовні дослідження наслідків аварії на здоров'я потерпілих. У цьому році йому разом з колективом авторів присуджено Державну премію УРСР в галузі науки і техніки за дослідження впливу надлетальних доз різних видів іонізуючих променів на організм ссавців. У 1990 році він перейшов на посаду професора кафедри.
Багато уваги приділяв підготовці наукових кадрів. Під його керівництвом було захищено 25 кандидатських дисертацій, був консультантом 8 докторських дисертацій. Свою педагогічну, наукову та лікарську діяльність він поєднував з активною громадською роботою. Неодноразово вибирався членом районної та міської рад. Був членом правління товариства «Україна», міського та Українського товариства рентгенологів і радіологів, членом редакційної колегії республіканської збірки «Експериментальна і клінічна радіологія», часопису «Український радіологічний журнал». У 1979 році йому присвоєне почесне звання заслуженого працівника вищої школи УРСР. У 1982 році нагороджено грамотою Верховної Ради УРСР. Автор більше 200 наукових праць, численних авторських свідоцтв на діагностичні методики в рентгенології та радіології.
Помер на 77-му році життя 3 лютого 1998 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4165361° пн. ш. 30.5014972° сх. д.).
Джерела
- Ткаченко М. М., Топчій Т. В. Пам'яті Василя Івановича Мілька: (1921—1998) // УРЖ. 1998. № 1.
- Ткаченко М. М., Топчій Т. В. До 90-річчя від дня народження Василя Івановича Мілька // УРЖ. 2011. Т. 19, вип. 2.
- Москаленко В. Ф., Ткаченко М. М., Топчій Т. В. Василь Іванович Мілько: захисник Вітчизни, учений, лікар, педагог, особистість (до 90-річчя від дня народження) // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2011. № 2. с. 207—215
- КАФЕДРА РАДІОЛОГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ. ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Milko Vasil Ivanovich Milko 18 travnya 1921 19210518 Zlatopol 3 lyutogo 1998 Kiyiv ukrayinskij likar fahivec z promenevoyi diagnostiki ta terapiyi doktor medichnih nauk profesor laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1986 zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR rektor Kiyivskogo medichnogo institutu vprodovzh 1966 1970 rokiv Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni likvidaciyi avariyi na ChAES Milko Vasil IvanovichNarodivsya 18 travnya 1921 1921 05 18 Pomer 3 lyutogo 1998 1998 02 03 76 rokiv Krayina SRSRDiyalnist likar rentgenolog vikladach universitetuGaluz medichna vizualizaciyaPosada rektorNagorodi U 1958 roci spivrobitniki kafedri rentgenologiyi ta medichnoyi radiologiyi M F Zarkevich V I Milko L B Pinchuk M M Popova ta L M Triumfova vidali pershij Posibnik z medichnoyi radiologiyi dlya studentiv medichnih vuziv Buv nagorodzhenij ordenami Lenina Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani medalyami ta Gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1982 BiografiyaNarodivsya v Zlatopoli Kiyivskoyi guberniyi v sim yi robitnika de buv chetvertoyu ditinoyu Mav brata dvoh starshih ta odnu molodshu sestru Nim opikuvavsya starshij brat Mikola yakij bagato chomu jogo navchiv U sim yi buv suvorij poryadok tomu sho batki vimagali vid ditej sumlinnogo navchannya ta chesnosti Diti z rannogo viku dopomagali batkam po gospodarstvu Z p yatogo klasu Vasil grav u duhovomu orkestri na trubi Mav bagato tovarishiv U 1933 roci pid chas Golodomoru diti shukali yizhu de mogli Vasil vse sho znahodiv viddavav tovarisham Do 1939 roku vin prozhiv u Zlatopoli tam zakinchiv serednyu shkolu z vidznakoyu Pislya yiyi zakinchennya postupiv do Kirovogradskogo pedagogichnogo institutu ale jogo prizvali do lav Chervonoyi Armiyi Koli vin mav vzhe demobilizuvatisya pochalasya nimecko radyanska vijna i vzhe 25 chervnya 1941 roku jogo bulo vidpravleno na Karelskij front Tam vin uzyav uchast u boyah na peredovij na posadah vid komandiru vzvoda do bataljonu U grudni 1941 roku buv tyazhko poranenij u nogu i vidpravlenij do gospitalyu U 1942 roci povernuvsya do diyuchoyi armiyi na Pivdenno Zahidnij front brav uchast u boyah pid Rzhevom buv znovu poranenij Buv napravlenij pislya viduzhannya do vijskovo povitryanih sil de prohodiv sluzhbu bilya kordonu z Turechchinoyu Demobilizovanij vesnoyu 1946 roku Todi zh buv priznachenij pershim sekretarem Barishevskogo rajonnogo komitetu LKSMU 1 veresnya 1947 roku postupiv do Kiyivskogo medichnogo institutu na likuvalnij fakultet togo zh roku buv obranij golovoyu studentskogo profsoyuznogo komitetu Pid chas navchannya Milko viv aktivnu suspilnu robotu Na 6 mu kursi jogo obrano sekretarem partijnoyi organizaciyi institutu sho bulo nechuvanim dlya SRSR de taki posadi pri institutah ne obijmali studenti U 1953 roci zakinchiv institut i postupiv u klinichnu ordinaturu pri kafedri rentgenologiyi yaku zakinchiv u 1954 roci nadali stav asistentom ciyeyi kafedri U 1960 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Pro vklyuchennya radioaktivnogo fosforu P32 u rizni strukturi sercya v normi i pri eksperimentalnij koronarnij nedostatnosti original ros O vklyuchenii radioaktivnogo fosfora P32 v raznye struktury serdca v norme i pri eksperimentalnoj koronarnoj nedostatochnosti Togo zh roku jogo obrano na posadu docenta ciyeyi zh kafedri 24 grudnya 1965 roku jogo priznacheno rektorom Kiyivskogo medichnogo institutu imeni O O Bogomolcya KMI Cyu posadu vin obijmav do 26 travnya 1970 roku Za cej period v instituti bulo udoskonaleno vikladannya sanitarno gigiyenichnih navchalnih disciplin pobudovanij sanitarno gigiyenichnij korpus a takozh 1967 roku organizovano internaturu Milko veliku uvagu pridilyav pitannyam kadrovogo udoskonalennya kafedr chasto zustrichavsya zi spivrobitnikami dlya neformalnih besid de diznavavsya pro te sho yih turbuye Bagato vidomih osobistostej KMI obrano zaviduvachami kafedr za chasiv jogo rektorstva Chasto zustrichavsya j z studentskoyu spilnotoyu U 1969 roci za chasiv rektorstva Milka na koshti studentiv i vikladachiv bulo stvoreno i rozmisheno na teritoriyi KMI monument Slavi dlya uvichnennya pam yati vikladachiv i studentiv sho zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni Mogila Vasilya Milka Bajkove kladovishe Z lyutogo 1966 roku Milko ocholiv kafedru rentgenologiyi ta radiologiyi yakoyu keruvav do kvitnya 1990 roku U 1970 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Reakciyi organizmu ta yihni osoblivosti pri oprominenni inkorporovanij jodom 131 i fosforom 32 original ros Reakcii organizma i ih osobennosti pri obluchenii inkorporirovannym jodom 131 i fosforom 32 U 1972 roci jomu prisvoyene vchene zvannya profesora Osnovnimi napryamkami roboti kafedri i jogo zaviduvacha buli rozrobka osnov radiobiologichnoyi diyi malih doz radiaciyi na organizm lyudini nadletalnih doz ionizuyuchih viprominyuvan na ssavciv Z 1964 roku na kafedri pid kerivnictvom Milka stali likuvati za dopomogoyu rentgenivskoyi terapiyi hvorih na Todi zh bulo stvoreno na bazi kafedri miskij centr radionuklidnoyi diagnostiki Pislya vibuhu na Chornobilskij AES u 1986 roci Milko razom z inshimi naukovcyami buv na misci katastrofi i provodiv veliku robotu po likvidaciyi yiyi naslidkiv Nadali na ocholyuvanij nim kafedri provodili gruntovni doslidzhennya naslidkiv avariyi na zdorov ya poterpilih U comu roci jomu razom z kolektivom avtoriv prisudzheno Derzhavnu premiyu URSR v galuzi nauki i tehniki za doslidzhennya vplivu nadletalnih doz riznih vidiv ionizuyuchih promeniv na organizm ssavciv U 1990 roci vin perejshov na posadu profesora kafedri Bagato uvagi pridilyav pidgotovci naukovih kadriv Pid jogo kerivnictvom bulo zahisheno 25 kandidatskih disertacij buv konsultantom 8 doktorskih disertacij Svoyu pedagogichnu naukovu ta likarsku diyalnist vin poyednuvav z aktivnoyu gromadskoyu robotoyu Neodnorazovo vibiravsya chlenom rajonnoyi ta miskoyi rad Buv chlenom pravlinnya tovaristva Ukrayina miskogo ta Ukrayinskogo tovaristva rentgenologiv i radiologiv chlenom redakcijnoyi kolegiyi respublikanskoyi zbirki Eksperimentalna i klinichna radiologiya chasopisu Ukrayinskij radiologichnij zhurnal U 1979 roci jomu prisvoyene pochesne zvannya zasluzhenogo pracivnika vishoyi shkoli URSR U 1982 roci nagorodzheno gramotoyu Verhovnoyi Radi URSR Avtor bilshe 200 naukovih prac chislennih avtorskih svidoctv na diagnostichni metodiki v rentgenologiyi ta radiologiyi Pomer na 77 mu roci zhittya 3 lyutogo 1998 roku v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 24 59 pn sh 30 30 05 sh d 50 4165361 pn sh 30 5014972 sh d 50 4165361 30 5014972 DzherelaTkachenko M M Topchij T V Pam yati Vasilya Ivanovicha Milka 1921 1998 URZh 1998 1 Tkachenko M M Topchij T V Do 90 richchya vid dnya narodzhennya Vasilya Ivanovicha Milka URZh 2011 T 19 vip 2 Moskalenko V F Tkachenko M M Topchij T V Vasil Ivanovich Milko zahisnik Vitchizni uchenij likar pedagog osobistist do 90 richchya vid dnya narodzhennya Naukovij visnik Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 2011 2 s 207 215 KAFEDRA RADIOLOGIYi TA RADIACIJNOYi MEDICINI ISTORIYa KAFEDRI