У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2015) |
80-90 роки
У другій половині 1980-х pp. у республіці розпочався процес національно-державного відродження, що стрімко прискорився після того, як 9 квітня 1989 р. масова демонстрація в Тбілісі була розстріляна радянськими військами. У жовтні 1990 р. в Грузії відбулися перші в СРСР вільні парламентські вибори на багатопартійній основі, на яких перемогу здобула коаліція «Круглий стіл» на чолі з колишнім дисидентом 3. Гамсахурдіа, який був обраний головою Верховної Ради Грузинської PCP. 3. Гамсахурдіа взяв курс на створення унітарної грузинської держави, що викликало спротив абхазької і південноосетинської автономій.
1990-ті роки
У березні 1991 р. було проведено всегрузинський референдум, 93 % учасників якого висловилися за відновлення державної незалежності Грузії. У річницю розстрілу демонстрації в Тбілісі 9 квітня 1991 р. Верховна Рада Грузинської PCP ухвалила Акт про відновлення державної незалежності Грузії, визнавши дійсними Акт про незалежність Грузії 1918 р. і Конституцію Грузії 1921 р. Наприкінці квітня 1991 р. Верховна рада Грузії прийняла нову конституцію держави, а 26 травня 1991 р. на перших вільних президентських виборах переконливу перемогу здобув 3. Гамсахурдіа, отримавши майже 87 % голосів виборців.
У грудні 1991 — січні 1992 р. внаслідок збройного конфлікту в Тбілісі стався державний переворот. Загони опозиції на чолі з Джабою Іоселіані і Тенгізом Кітовані, по суті, привели до влади колишнього очільника грузинської компартії і міністра закордонних справ СРСР доби перебудови Едуарда Шеварднадзе, який у березні 1992 р. обійняв посаду голови Державної ради Грузії, а в жовтні 1992 р. був обраний головою парламенту республіки.
Законно обраний президент 3. Гамсахурдіа залишив столицю і весною 1992 р. повернувся на батьківщину в Мінгрелію (Східна Грузія), звідки почав партизанську війну проти уряду Е. Шеварднадзе. Мінгрельські підрозділи 3. Гамсахурдіа використали частину території східної Абхазії як головну базу в протистоянні з урядовими військами, провокуючи їх вторгнення у східну Абхазію. А це у свою чергу могло викликати нове громадянське протистояння, у якому абхазький уряд виступив би проти центрального уряду в Тбілісі. Восени 1993 р. 3. Гамсахурдіа здійснив ще одну спробу повернути владу, але в січні 1994 р. його було убито за нез'ясованих обставин.
За складної внутрішньої ситуації режим Е. Шеварднадзе потребував підтримки ззовні. У жовтні 1993 р. Грузія подала заяву на вступ до СНД, а 1 березня 1994 р. парламент республіки незначною більшістю голосів ратифікував відповідні угоди. Вступ Грузії до СНД посприяв припиненню грузинсько-абхазького протистояння. У травні 1994 р. за посередництва ООН і Росії сторони уклали угоду про припинення вогню і створення 24-кілометрової зони безпеки, до якої введено миротворчі контингенти ООН і Російської Федерації. У 1995 р. укладено грузинсько-російську угоду «Про правовий статус російських баз в Грузії», згідно з якою Москва зобов'язувалась надавати Тбілісі додаткову військову допомогу. Усе це зміцнило позиції режиму Е. Шеварднадзе. У 1995 р. парламент країни ухвалив конституцію, у якій поновлено посаду президента. 5 листопада 1995 р. президентом Грузії обрано Е. Шеварднадзе.
Грузія не багата на ресурси, але має значний транспортний і транзитний потенціал. Уже під час вірменсько-азербайджанського протистояння в Нагірному Карабасі вона як нейтральна сторона конфлікту стала головним транспортним партнером і для Вірменії, і для Азербайджану. Чорноморські порти й автошляхи Грузії, а також залізнична магістраль до Туреччини, стали важливими термінальними пунктами кавказької ділянки так званого західно-східного транспортного коридору. Водночас серйозним транспортним ускладненням для самої Грузії залишаються її комунікації в північному напрямі, заблоковані бунтівною Абхазією.
Відносини між Росією та Грузією
Ставши важливим транзитером каспійської нафти, що транспортується трубопроводом Баку — Джейхан, Грузія неминуче ставала конкурентом Росії, що прагнула не допустити виникнення маршрутів транспортування нафти з Каспію в обхід її території. Попри те, що 1995 р. Міжнародний нафтовий консорціум прийняв компромісне рішення про транзит азербайджанської нафти ще й у напрямку російського порту Новоросійськ, офіційний Кремль це не цілком вдовольнило. Як і те, що 1997 р. Грузія вступила до ГУАМ — об'єднання пострадянських республік, створеного для розвитку широкого транспортного коридору між Сходом і Заходом, яке Кремль одразу ж кваліфікував як антиросійське.
Поступово в грузинсько-російських відносинах нагромадилась низка інших проблем. Головною з них стало потурання Росії сепаратистським режимам у Сухумі й Цхінвалі. У зв'язку із цим, починаючи з 1996 р., центральною темою грузинсько-російської дискусії стало питання перебування російських військових баз на території Грузії. Попри те, що за угодою 1995 р. Росія отримала 25-літнє право володіння базами, парламент Грузії не ратифікував цієї угоди, що дозволило офіційному Тбілісі вимагати виведення російських баз з грузинської території. У листопаді 1999 р. на саміті ОБСЄ в Стамбулі Росія і Грузія підписали угоду про поступове скорочення російської військової присутності в Грузії, однак Москва не поспішала її виконувати, що сприяло поглибленню напруженості у двосторонніх взаєминах і розширенню співпраці Грузії з НАТО.
На тому самому стамбульському саміті 1999 р. між Грузією і чотирма державами — Азербайджаном, Казахстаном, Туркменистаном і Туреччиною — було підписано угоду про будівництво так званого Основного експортного нафтопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан і транскаспійського газопроводу — проектів, що підривають монопольні позиції російського нафтопроводу Баку — Новоросійськ у регіоні. Ці угоди, а також грузинсько-російські протиріччя щодо Чечні, що призвели до введення офіційною Москвою 5 грудня 2000 р. візового режиму для громадян Грузії, у зв'язку з «небезпекою проникнення з грузинської території чеченських терористів», ще більше ускладнили двосторонні відносини.
Президент Е. Шеварднадзе (1995—2003) намагався утримати баланс між США та Росією, однак у відносинах з останньою наростала напруженість через війну в Чечні та ситуацію в Абхазії. Попри те, що основним джерелом нестабільності в Грузії є військові бази Росії, розташовані в Батумі, Ахалкалакі і Гудауті (там розміщений російський контингент Колективних сил СНД з підтримки миру в зоні грузинсько-абхазького конфлікту), російська влада від початку 2000-х рр. звинувачувала грузинське керівництво в тому, що воно прикриває чеченських «сепаратистів» і загрожувала завдати удару по «базах терористів» у Панкіській ущелині Грузії. У відповідь на це Е. Шеварднадзе звернувся до США з проханням розширити надання військової та економічної допомоги, підписав угоду про стратегічне партнерство з НАТО і оголосив про бажання Грузії стати членом НАТО і ЄС. У 2002 р. США направили сотні своїх військовослужбовців для надання допомоги грузинській армії в «анти-терористичних операціях» у Панкісі.
Зовнішньополітичний курс президента М. Саакашвілі (із січня 2004) майже по суті, не зазнав змін, оскільки головна стратегічна мета Грузії — інтеграція до європейської та євроатлантичної спільноти — залишається пріоритетною. Найважливішим партнером Грузії на терені СНД М. Саакашвілі проголосив Україну. Грузинсько-російські відносини після приходу до влади М. Саакашвілі ще більше загострилися навіть попри підписання високопоставленими представниками двох країн 30 травня 2005 р. заяви про початок виведення російських військових баз із Грузії. Погодившись на виведення своїх баз в Батумі і Ахалкалакі у трирічний термін, Росія застерігала Грузію, що вивід її військових сприятиме, мовляв, ескалації етнічних конфліктів у Грузії, як це мало місце в 2005 р. в Самцхе-Джавахеті після виведення 62-ї російської військової бази з Ахалкалакі (тоді, як відомо, спільними зусиллями грузинської і вірменської сторін ескалацію напруженості було зупинено). Нагадування офіційним Кремлем цього епізоду засвідчує побоювання Росії втратити контроль над Грузією зокрема і над державами Закавказзя в цілому, оскільки постачання свого єдиного боєздатного об'єкту на Південному Кавказі — 102-ї бази, дислокованої у вірменському місті Гюмрі, здійснюється росіянами через грузинську територію. Виведення російських військових баз із Грузії не вигідне Кремлю, оскільки порушує єдину систему протиповітряної оборони (ППО) на південному напрямку, оскільки дислоковані в кавказькому регіоні пункти управління російської системи ППО ще з часів СРСР розташовані на території Грузії.
Підписана Тбілісі та Москвою угода передбачає виведення військових баз Росії і штабу Групи російських військ у Закавказзі, розташованого в Тбілісі, до 2009 р. Представники грузинської сторони назвали цей документ «новим етапом у відносинах Москви та Тбілісі» і зазначили, що «Грузія чекала цього дня більш як двісті років». Але експерти вважають, що після виведення баз російська військова присутність у Грузії не тільки не скоротиться, але й набуде легітимного характеру.
Нагадаємо, що Грузія домагається виведення російських баз зі своєї території вже давно. Ще 1999 р. на стамбульському самі-ті ОБСЄ за договором про звичайні збройні сили в Європі Росія взяла на себе зобов'язання до 1 липня 2001 р. розформувати і вивести з території Грузії свої військові бази з Вазіані та Гудаути й узгодити з Грузією терміни й умови функціонування військових баз в Ахалкалакі та Батумі. Однак зобов'язання щодо закриття бази в Гудауті було виконане Росією лише частково (за даними Міністерства оборони Грузії, 300 російських військових продовжують перебувати там донині), а переговори з питань функціонування і виведення двох баз, що залишилися, тривали понад п'ять років. Москва всіма способами намагалася відкласти виведення військ і стверджувала, що зробити це в терміни, на яких наполягав Тбілісі, просто неможливо. Тому підписання двосторонньої Сочинської угоди 31 березня 2005 р. було сприйнято в Грузії з оптимізмом.
Президент країни М. Саакашвілі назвав цей документ «історично важливим», оскільки він «уперше розписує конкретний графік виведення техніки й озброєнь, графік виведення і закриття баз». Грузія в процесі переговорів наполягала, щоб обидві бази були закриті до 2008 р., коли в країні пройдуть парламентські та президентські вибори. Однак Росії вдалося продовжити перебування своїх військових на базі в Батумі ще на один рік.
Однак найбільше занепокоєння у військових експертів викликає інша поступка — разом із Сочинською угодою було підписано «Угоду про організацію транзиту російських військових вантажів і персоналу через територію Грузії». Згідно з нею, Росія протягом наступних п'яти років «здійснюватиме через територію Грузії транзит персоналу і військових вантажів» (зброї, військової техніки та боєприпасів) для «забезпечення діяльності російської військової бази № 102 у Гюмрі» (Вірменія). Інакше кажучи, Грузія стає країною, через яку Росія цілком легально поставлятиме зброю і переправлятиме війська на територію Вірменії — своєї союзниці по ОДКБ. А це може завадити як зміцненню добросусідських відносин Грузії з Азербайджаном, який в умовах невирішеної територіальної суперечки з Вірменією не хотів би зміцнення російської військової бази на її території, так і взаєминам Грузії з НАТО, адже не слід забувати, що Вірменія межує з Іраном, який входить у зону інтересів Заходу, Сполучених Штатів.
Сочинські документи також передбачають створення на місці бази в Батумі спільного російсько-грузинського антитерористичного центру. Який сенс розташовувати антитерористичний центр у Батумі? Такі центри мають розташовуватися там, де є напружена ситуація, а Аджарія в цьому сенсі радше приємний виняток на загальному тлі проблем, якими рясніє Кавказ. Антитерористичний центр на місці бази в Батумі — однозначно якийсь антинатовський проект. Ця база розташована на кордоні з Туреччиною, і ще з радянських часів використовувалася Москвою для стеження за Туреччиною і Чорним морем. Очевидно, Росія хоче продовжувати це робити й надалі, створюючи напружену ситуацію у взаєминах Грузії із західними партнерами. Таким чином, якщо до сочинських угод російські бази існували в Грузії під загрозою закриття, то тепер військова присутність Росії в цій країні може стати довгостроковою і юридично оформленою.
Як відомо, Грузія — це ключ до Кавказу і Чорноморського регіону, тож Росія за жодних обставин не може добровільно відмовитися від контролю над цією країною. Упродовж 2006 р. Росія, що не хоче миритися з євроатлантичним курсом Грузії, послідовно здійснювала економічний і політичний тиск на Грузію, зокрема ввела спочатку заборону на імпорт з Грузії вин і мінеральної води, а в жовтні 2006 р. оголосила, по суті, економічну і транспортну блокаду Грузії. Виходячи з того, що на російський ринок припадає понад 15 % зовнішньоекономічного обороту Грузії, причому поставки грузинських товарів у Росію на дві третини складаються з вина (40 %), спиртних напоїв (11 %) і мінеральної води (18 %), офіційна Москва фактично закрила для Грузії головний ринок збуту її товарів.
Іншим знаряддям економічного тиску Кремля є продаж російським «Газпромом» з 1 січня 2007 р. природного газу за ринковою ціною (в останні роки Грузія імпортувала з Росії близько 1,3 млрд куб. м. газу щорічно), що розглядається грузинським керівництвом як відкритий шантаж, мета якого є очевидною. Грузинський уряд ледь не продав на початку 2005 р. свій магістральний газопровід РАО «Газпром», однак після того, як у ході візиту до США президента Грузії у вересні 2005 р. було підписано грузинсько-американський договір у межах програми «Виклик тисячоліття», за умовами якого США виділили 49 мли дол. на реабілітацію газопроводу, про його продаж уже не йдеться. Між іншим, ця угода, згідно з якою офіційний Тбілісі у найближчі п'ять років має отримати 295 мли дол. американської допомоги для розвитку економіки країни, є найзначнішим проектом економічної допомоги, запропонований Грузії з часу здобуття нею незалежності.
Відверта прозахідна політика офіційного Тбілісі розв'язала руки Кремлю на Південному Кавказі, передусім у стосунках з Абхазією та Південною Осетією. Росія вже не приховує, що в грузинсько-осетинському і грузинсько-абхазькому конфліктах вона бере участь не як миротворець, а як зацікавлена сторона і цілеспрямовано підтримує сепаратистські рухи в цих двох грузинських регіонах. Жителям невизнаних республік масово видають російські паспорти, унаслідок чого переважна більшість населення (понад 90 % у Південній Осетії і 80 % в Абхазії) сьогодні має російське громадянство.
Головною причиною підтримки сепаратистських режимів на території Грузії стало не лише прагнення РФ будь-що утримати Південний Кавказ у сфері свого впливу, але й потреба Росії в тому, щоб Абхазія й Південна Осетія стали буферними зонами між нею і розширюваним Північноатлантичним альянсом. Після російсько-грузинської війни 8-12 серпня 2008 р. і визнання Росією незалежності Південної Осетії та Абхазії, Москва досягла цієї мети. А ще в Кремлі вважають, що втрата територіальної цілісності Грузії завадить їй вступити до НАТО
Однак така політика Росії на Кавказі в перспективі може обернутися для неї самої стратегічною поразкою. Перший крок на шляху вступу Грузії в Організацію північноатлантичного договору вже оформлений і реалізується. Це індивідуальна програма партнерства. Наступним кроком має стати запрошення приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. У перспективі Грузія має стати повноправним членом НАТО, принаймні гарантії щодо майбутнього вступу країни до НАТО надані їй (разом з Україною) членами альянсу на Бухарестському саміті в квітні 2008 р.
Відносини Грузії з НАТО
Про активізацію співробітництва Грузії з НАТО засвідчує низка документів. Підписано угоду про транзит військ та вантажів НАТО територією Грузії, яка створює підґрунтя для транспортування територією Грузії вантажів, необхідних для підтримки військ НАТО і міжнародних сил безпеки в Афганістані. Ухвалено рішення про збільшення грузинського військового контингенту в Іраку, який виконує завдання з охорони об'єктів та патрулювання населених пунктів. У серпні 2003 — лютому 2004 рр. в Іраку несли службу 70 грузинських військових, згодом контингент було збільшено на 550 солдат. Також Грузія веде переговори з НАТО щодо можливості проведення спостерігачами від Альянсу моніторингу російсько-грузинського кордону. У свою чергу НАТО приділяє особливу увагу Південному Кавказу, про що свідчать рішення Стамбульського саміту 1999 р. про те, що безпека Південного Кавказу — складова євроатлантичної архітектури безпеки, і заява генерального секретаря НАТО про будівництво «трьох мостів» — у Середземномор'ї, на Кавказі та в Центральній Азії. Альянс уважає Південний Кавказ важливим «мостом», що з'єднує НАТО із Близьким Сходом. Європейський Союз визначає цей регіон як "південно-східний фланг Європи та НАТО". У стратегічний оцінці вище військове керівництво США та НАТО вважає Кавказ одним з найважливіших регіонів світу, позаяк кавказький повітряний коридор відіграв важливу роль у комунікації між коаліційними збройними силами в Афганістані та американськими базами в Європі.
Відносини між Грузією та Україною
Стратегічним партнером Грузії вже традиційно вважається Україна, відповідно Грузія є найперспективнішим партнером України у Закавказзі, який підтримує її інтереси в усьому Чорноморському регіоні. Через територію Грузії проходять стратегічно важливі для України транспортні комунікації. Взаємини між Україною та Грузією ґрунтуються на Договорі про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу (квітень 1994 р.), який російські політики розцінили як один із серйозних кроків до встановлення горизонтальних зв'язків між пострадянськими країнами.
Відносини між Грузією та Туреччиною
Щодо грузинсько-турецьких відносин, то попри їх динамічний розвиток, залишається невирішеним питання повернення турків-месхетинців до Грузії. їх спільнота склалась у XVII ст. у результаті прийняття грузинами ісламу і турецької імміграції до Месхетії внаслідок османської окупації району. Рятуючись від комуністичних репресій і сталінської депортації 1944 р. частина турків-месхетинців опинилася в Туреччині. У 1996 р. Е. Шеварднадзе зобов'язався сприяти поверненню цього народу на його історичні землі за десять років. Утім, майже нічого не було зроблено в цьому напрямку. Проблема полягає і в заселенні території, де колись мешкали турки-месхетинці, вірменами, що стає додатковим пунктом турецько-вірменського протистояння.
Невирішеність проблеми повернення турків-месхетинців не завадила офіційній Анкарі збудувати за політичної та фінансової підтримки західних держав, насамперед США, нафтовий трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан для транспортування каспійської нафти з Азербайджану через Грузію до Середземномор'я. Нафтогін уведено в експлуатацію 13 липня 2006 р. Росія вважає цей маршрут політичним проектом, оскільки таким чином вона втрачає контроль над Каспієм та монополію на експортування нафти з моря (про своє прагнення приєднатись до поставок цим трубопроводом заявив і Казахстан). Однак Азербайджан і Грузія поставили на перший план економічний зиск, а не лояльність Москві, що остання розцінила як акт непокори.
Серед іншого, занепокоєння Анкари викликало загострення і так непростої ситуації в Грузії, конкретніше — в Абхазії і Аджарії, після зміни влади в країни наприкінці 2003 р. Певний час навіть ішлося про введення до Грузії турецьких миротворців, але від ідеї відмовились. Офіційно причиною цього називають ресурсів Туреччини, але логічніше було б списати нереалізовані плани на небажання зіпсувати відносини з Росією.
Членство в міжнародних організаціях
Грузія є член низки міжнародних організацій, у тому числі ООН (з 1992 р.), Чорноморського економічного співробітництва, Північноатлантичної ради з співробітництва, Міжнародного валютного фонду, Ради Європи, від 1999 р. Грузія є членом ВТО. Упродовж 1990-х рр. Грузія підписала договори про дружбу і співробітництво з Азербайджаном, Вірменією, Іраном, Туреччиною та Україною, особливі відносини встановлено з Німеччиною та США.
Джерела та посилання
- Відносини між Росією і Грузією після війни
Ця стаття не містить . (березень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015 80 90 rokiU drugij polovini 1980 h pp u respublici rozpochavsya proces nacionalno derzhavnogo vidrodzhennya sho strimko priskorivsya pislya togo yak 9 kvitnya 1989 r masova demonstraciya v Tbilisi bula rozstrilyana radyanskimi vijskami U zhovtni 1990 r v Gruziyi vidbulisya pershi v SRSR vilni parlamentski vibori na bagatopartijnij osnovi na yakih peremogu zdobula koaliciya Kruglij stil na choli z kolishnim disidentom 3 Gamsahurdia yakij buv obranij golovoyu Verhovnoyi Radi Gruzinskoyi PCP 3 Gamsahurdia vzyav kurs na stvorennya unitarnoyi gruzinskoyi derzhavi sho viklikalo sprotiv abhazkoyi i pivdennoosetinskoyi avtonomij 1990 ti rokiU berezni 1991 r bulo provedeno vsegruzinskij referendum 93 uchasnikiv yakogo vislovilisya za vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Gruziyi U richnicyu rozstrilu demonstraciyi v Tbilisi 9 kvitnya 1991 r Verhovna Rada Gruzinskoyi PCP uhvalila Akt pro vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Gruziyi viznavshi dijsnimi Akt pro nezalezhnist Gruziyi 1918 r i Konstituciyu Gruziyi 1921 r Naprikinci kvitnya 1991 r Verhovna rada Gruziyi prijnyala novu konstituciyu derzhavi a 26 travnya 1991 r na pershih vilnih prezidentskih viborah perekonlivu peremogu zdobuv 3 Gamsahurdia otrimavshi majzhe 87 golosiv viborciv U grudni 1991 sichni 1992 r vnaslidok zbrojnogo konfliktu v Tbilisi stavsya derzhavnij perevorot Zagoni opoziciyi na choli z Dzhaboyu Ioseliani i Tengizom Kitovani po suti priveli do vladi kolishnogo ochilnika gruzinskoyi kompartiyi i ministra zakordonnih sprav SRSR dobi perebudovi Eduarda Shevardnadze yakij u berezni 1992 r obijnyav posadu golovi Derzhavnoyi radi Gruziyi a v zhovtni 1992 r buv obranij golovoyu parlamentu respubliki Gamsahurdia Zviad Kostyantinovich Zakonno obranij prezident 3 Gamsahurdia zalishiv stolicyu i vesnoyu 1992 r povernuvsya na batkivshinu v Mingreliyu Shidna Gruziya zvidki pochav partizansku vijnu proti uryadu E Shevardnadze Mingrelski pidrozdili 3 Gamsahurdia vikoristali chastinu teritoriyi shidnoyi Abhaziyi yak golovnu bazu v protistoyanni z uryadovimi vijskami provokuyuchi yih vtorgnennya u shidnu Abhaziyu A ce u svoyu chergu moglo viklikati nove gromadyanske protistoyannya u yakomu abhazkij uryad vistupiv bi proti centralnogo uryadu v Tbilisi Voseni 1993 r 3 Gamsahurdia zdijsniv she odnu sprobu povernuti vladu ale v sichni 1994 r jogo bulo ubito za nez yasovanih obstavin Za skladnoyi vnutrishnoyi situaciyi rezhim E Shevardnadze potrebuvav pidtrimki zzovni U zhovtni 1993 r Gruziya podala zayavu na vstup do SND a 1 bereznya 1994 r parlament respubliki neznachnoyu bilshistyu golosiv ratifikuvav vidpovidni ugodi Vstup Gruziyi do SND pospriyav pripinennyu gruzinsko abhazkogo protistoyannya U travni 1994 r za poserednictva OON i Rosiyi storoni uklali ugodu pro pripinennya vognyu i stvorennya 24 kilometrovoyi zoni bezpeki do yakoyi vvedeno mirotvorchi kontingenti OON i Rosijskoyi Federaciyi U 1995 r ukladeno gruzinsko rosijsku ugodu Pro pravovij status rosijskih baz v Gruziyi zgidno z yakoyu Moskva zobov yazuvalas nadavati Tbilisi dodatkovu vijskovu dopomogu Use ce zmicnilo poziciyi rezhimu E Shevardnadze U 1995 r parlament krayini uhvaliv konstituciyu u yakij ponovleno posadu prezidenta 5 listopada 1995 r prezidentom Gruziyi obrano E Shevardnadze Gruziya ne bagata na resursi ale maye znachnij transportnij i tranzitnij potencial Uzhe pid chas virmensko azerbajdzhanskogo protistoyannya v Nagirnomu Karabasi vona yak nejtralna storona konfliktu stala golovnim transportnim partnerom i dlya Virmeniyi i dlya Azerbajdzhanu Chornomorski porti j avtoshlyahi Gruziyi a takozh zaliznichna magistral do Turechchini stali vazhlivimi terminalnimi punktami kavkazkoyi dilyanki tak zvanogo zahidno shidnogo transportnogo koridoru Vodnochas serjoznim transportnim uskladnennyam dlya samoyi Gruziyi zalishayutsya yiyi komunikaciyi v pivnichnomu napryami zablokovani buntivnoyu Abhaziyeyu Vidnosini mizh Rosiyeyu ta GruziyeyuStavshi vazhlivim tranziterom kaspijskoyi nafti sho transportuyetsya truboprovodom Baku Dzhejhan Gruziya neminuche stavala konkurentom Rosiyi sho pragnula ne dopustiti viniknennya marshrutiv transportuvannya nafti z Kaspiyu v obhid yiyi teritoriyi Popri te sho 1995 r Mizhnarodnij naftovij konsorcium prijnyav kompromisne rishennya pro tranzit azerbajdzhanskoyi nafti she j u napryamku rosijskogo portu Novorosijsk oficijnij Kreml ce ne cilkom vdovolnilo Yak i te sho 1997 r Gruziya vstupila do GUAM ob yednannya postradyanskih respublik stvorenogo dlya rozvitku shirokogo transportnogo koridoru mizh Shodom i Zahodom yake Kreml odrazu zh kvalifikuvav yak antirosijske Postupovo v gruzinsko rosijskih vidnosinah nagromadilas nizka inshih problem Golovnoyu z nih stalo poturannya Rosiyi separatistskim rezhimam u Suhumi j Chinvali U zv yazku iz cim pochinayuchi z 1996 r centralnoyu temoyu gruzinsko rosijskoyi diskusiyi stalo pitannya perebuvannya rosijskih vijskovih baz na teritoriyi Gruziyi Popri te sho za ugodoyu 1995 r Rosiya otrimala 25 litnye pravo volodinnya bazami parlament Gruziyi ne ratifikuvav ciyeyi ugodi sho dozvolilo oficijnomu Tbilisi vimagati vivedennya rosijskih baz z gruzinskoyi teritoriyi U listopadi 1999 r na samiti OBSYe v Stambuli Rosiya i Gruziya pidpisali ugodu pro postupove skorochennya rosijskoyi vijskovoyi prisutnosti v Gruziyi odnak Moskva ne pospishala yiyi vikonuvati sho spriyalo pogliblennyu napruzhenosti u dvostoronnih vzayeminah i rozshirennyu spivpraci Gruziyi z NATO Na tomu samomu stambulskomu samiti 1999 r mizh Gruziyeyu i chotirma derzhavami Azerbajdzhanom Kazahstanom Turkmenistanom i Turechchinoyu bulo pidpisano ugodu pro budivnictvo tak zvanogo Osnovnogo eksportnogo naftoprovodu Baku Tbilisi Dzhejhan i transkaspijskogo gazoprovodu proektiv sho pidrivayut monopolni poziciyi rosijskogo naftoprovodu Baku Novorosijsk u regioni Ci ugodi a takozh gruzinsko rosijski protirichchya shodo Chechni sho prizveli do vvedennya oficijnoyu Moskvoyu 5 grudnya 2000 r vizovogo rezhimu dlya gromadyan Gruziyi u zv yazku z nebezpekoyu proniknennya z gruzinskoyi teritoriyi chechenskih teroristiv she bilshe uskladnili dvostoronni vidnosini Prezident E Shevardnadze 1995 2003 namagavsya utrimati balans mizh SShA ta Rosiyeyu odnak u vidnosinah z ostannoyu narostala napruzhenist cherez vijnu v Chechni ta situaciyu v Abhaziyi Popri te sho osnovnim dzherelom nestabilnosti v Gruziyi ye vijskovi bazi Rosiyi roztashovani v Batumi Ahalkalaki i Gudauti tam rozmishenij rosijskij kontingent Kolektivnih sil SND z pidtrimki miru v zoni gruzinsko abhazkogo konfliktu rosijska vlada vid pochatku 2000 h rr zvinuvachuvala gruzinske kerivnictvo v tomu sho vono prikrivaye chechenskih separatistiv i zagrozhuvala zavdati udaru po bazah teroristiv u Pankiskij ushelini Gruziyi U vidpovid na ce E Shevardnadze zvernuvsya do SShA z prohannyam rozshiriti nadannya vijskovoyi ta ekonomichnoyi dopomogi pidpisav ugodu pro strategichne partnerstvo z NATO i ogolosiv pro bazhannya Gruziyi stati chlenom NATO i YeS U 2002 r SShA napravili sotni svoyih vijskovosluzhbovciv dlya nadannya dopomogi gruzinskij armiyi v anti teroristichnih operaciyah u Pankisi Zovnishnopolitichnij kurs prezidenta M Saakashvili iz sichnya 2004 majzhe po suti ne zaznav zmin oskilki golovna strategichna meta Gruziyi integraciya do yevropejskoyi ta yevroatlantichnoyi spilnoti zalishayetsya prioritetnoyu Najvazhlivishim partnerom Gruziyi na tereni SND M Saakashvili progolosiv Ukrayinu Gruzinsko rosijski vidnosini pislya prihodu do vladi M Saakashvili she bilshe zagostrilisya navit popri pidpisannya visokopostavlenimi predstavnikami dvoh krayin 30 travnya 2005 r zayavi pro pochatok vivedennya rosijskih vijskovih baz iz Gruziyi Pogodivshis na vivedennya svoyih baz v Batumi i Ahalkalaki u tririchnij termin Rosiya zasterigala Gruziyu sho vivid yiyi vijskovih spriyatime movlyav eskalaciyi etnichnih konfliktiv u Gruziyi yak ce malo misce v 2005 r v Samche Dzhavaheti pislya vivedennya 62 yi rosijskoyi vijskovoyi bazi z Ahalkalaki todi yak vidomo spilnimi zusillyami gruzinskoyi i virmenskoyi storin eskalaciyu napruzhenosti bulo zupineno Nagaduvannya oficijnim Kremlem cogo epizodu zasvidchuye poboyuvannya Rosiyi vtratiti kontrol nad Gruziyeyu zokrema i nad derzhavami Zakavkazzya v cilomu oskilki postachannya svogo yedinogo boyezdatnogo ob yektu na Pivdennomu Kavkazi 102 yi bazi dislokovanoyi u virmenskomu misti Gyumri zdijsnyuyetsya rosiyanami cherez gruzinsku teritoriyu Vivedennya rosijskih vijskovih baz iz Gruziyi ne vigidne Kremlyu oskilki porushuye yedinu sistemu protipovitryanoyi oboroni PPO na pivdennomu napryamku oskilki dislokovani v kavkazkomu regioni punkti upravlinnya rosijskoyi sistemi PPO she z chasiv SRSR roztashovani na teritoriyi Gruziyi Pidpisana Tbilisi ta Moskvoyu ugoda peredbachaye vivedennya vijskovih baz Rosiyi i shtabu Grupi rosijskih vijsk u Zakavkazzi roztashovanogo v Tbilisi do 2009 r Predstavniki gruzinskoyi storoni nazvali cej dokument novim etapom u vidnosinah Moskvi ta Tbilisi i zaznachili sho Gruziya chekala cogo dnya bilsh yak dvisti rokiv Ale eksperti vvazhayut sho pislya vivedennya baz rosijska vijskova prisutnist u Gruziyi ne tilki ne skorotitsya ale j nabude legitimnogo harakteru Nagadayemo sho Gruziya domagayetsya vivedennya rosijskih baz zi svoyeyi teritoriyi vzhe davno She 1999 r na stambulskomu sami ti OBSYe za dogovorom pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi Rosiya vzyala na sebe zobov yazannya do 1 lipnya 2001 r rozformuvati i vivesti z teritoriyi Gruziyi svoyi vijskovi bazi z Vaziani ta Gudauti j uzgoditi z Gruziyeyu termini j umovi funkcionuvannya vijskovih baz v Ahalkalaki ta Batumi Odnak zobov yazannya shodo zakrittya bazi v Gudauti bulo vikonane Rosiyeyu lishe chastkovo za danimi Ministerstva oboroni Gruziyi 300 rosijskih vijskovih prodovzhuyut perebuvati tam donini a peregovori z pitan funkcionuvannya i vivedennya dvoh baz sho zalishilisya trivali ponad p yat rokiv Moskva vsima sposobami namagalasya vidklasti vivedennya vijsk i stverdzhuvala sho zrobiti ce v termini na yakih napolyagav Tbilisi prosto nemozhlivo Tomu pidpisannya dvostoronnoyi Sochinskoyi ugodi 31 bereznya 2005 r bulo sprijnyato v Gruziyi z optimizmom Prezident krayini M Saakashvili nazvav cej dokument istorichno vazhlivim oskilki vin upershe rozpisuye konkretnij grafik vivedennya tehniki j ozbroyen grafik vivedennya i zakrittya baz Gruziya v procesi peregovoriv napolyagala shob obidvi bazi buli zakriti do 2008 r koli v krayini projdut parlamentski ta prezidentski vibori Odnak Rosiyi vdalosya prodovzhiti perebuvannya svoyih vijskovih na bazi v Batumi she na odin rik Odnak najbilshe zanepokoyennya u vijskovih ekspertiv viklikaye insha postupka razom iz Sochinskoyu ugodoyu bulo pidpisano Ugodu pro organizaciyu tranzitu rosijskih vijskovih vantazhiv i personalu cherez teritoriyu Gruziyi Zgidno z neyu Rosiya protyagom nastupnih p yati rokiv zdijsnyuvatime cherez teritoriyu Gruziyi tranzit personalu i vijskovih vantazhiv zbroyi vijskovoyi tehniki ta boyepripasiv dlya zabezpechennya diyalnosti rosijskoyi vijskovoyi bazi 102 u Gyumri Virmeniya Inakshe kazhuchi Gruziya staye krayinoyu cherez yaku Rosiya cilkom legalno postavlyatime zbroyu i perepravlyatime vijska na teritoriyu Virmeniyi svoyeyi soyuznici po ODKB A ce mozhe zavaditi yak zmicnennyu dobrosusidskih vidnosin Gruziyi z Azerbajdzhanom yakij v umovah nevirishenoyi teritorialnoyi superechki z Virmeniyeyu ne hotiv bi zmicnennya rosijskoyi vijskovoyi bazi na yiyi teritoriyi tak i vzayeminam Gruziyi z NATO adzhe ne slid zabuvati sho Virmeniya mezhuye z Iranom yakij vhodit u zonu interesiv Zahodu Spoluchenih Shtativ Sochinski dokumenti takozh peredbachayut stvorennya na misci bazi v Batumi spilnogo rosijsko gruzinskogo antiteroristichnogo centru Yakij sens roztashovuvati antiteroristichnij centr u Batumi Taki centri mayut roztashovuvatisya tam de ye napruzhena situaciya a Adzhariya v comu sensi radshe priyemnij vinyatok na zagalnomu tli problem yakimi ryasniye Kavkaz Antiteroristichnij centr na misci bazi v Batumi odnoznachno yakijs antinatovskij proekt Cya baza roztashovana na kordoni z Turechchinoyu i she z radyanskih chasiv vikoristovuvalasya Moskvoyu dlya stezhennya za Turechchinoyu i Chornim morem Ochevidno Rosiya hoche prodovzhuvati ce robiti j nadali stvoryuyuchi napruzhenu situaciyu u vzayeminah Gruziyi iz zahidnimi partnerami Takim chinom yaksho do sochinskih ugod rosijski bazi isnuvali v Gruziyi pid zagrozoyu zakrittya to teper vijskova prisutnist Rosiyi v cij krayini mozhe stati dovgostrokovoyu i yuridichno oformlenoyu Yak vidomo Gruziya ce klyuch do Kavkazu i Chornomorskogo regionu tozh Rosiya za zhodnih obstavin ne mozhe dobrovilno vidmovitisya vid kontrolyu nad ciyeyu krayinoyu Uprodovzh 2006 r Rosiya sho ne hoche miritisya z yevroatlantichnim kursom Gruziyi poslidovno zdijsnyuvala ekonomichnij i politichnij tisk na Gruziyu zokrema vvela spochatku zaboronu na import z Gruziyi vin i mineralnoyi vodi a v zhovtni 2006 r ogolosila po suti ekonomichnu i transportnu blokadu Gruziyi Vihodyachi z togo sho na rosijskij rinok pripadaye ponad 15 zovnishnoekonomichnogo oborotu Gruziyi prichomu postavki gruzinskih tovariv u Rosiyu na dvi tretini skladayutsya z vina 40 spirtnih napoyiv 11 i mineralnoyi vodi 18 oficijna Moskva faktichno zakrila dlya Gruziyi golovnij rinok zbutu yiyi tovariv Inshim znaryaddyam ekonomichnogo tisku Kremlya ye prodazh rosijskim Gazpromom z 1 sichnya 2007 r prirodnogo gazu za rinkovoyu cinoyu v ostanni roki Gruziya importuvala z Rosiyi blizko 1 3 mlrd kub m gazu shorichno sho rozglyadayetsya gruzinskim kerivnictvom yak vidkritij shantazh meta yakogo ye ochevidnoyu Gruzinskij uryad led ne prodav na pochatku 2005 r svij magistralnij gazoprovid RAO Gazprom odnak pislya togo yak u hodi vizitu do SShA prezidenta Gruziyi u veresni 2005 r bulo pidpisano gruzinsko amerikanskij dogovir u mezhah programi Viklik tisyacholittya za umovami yakogo SShA vidilili 49 mli dol na reabilitaciyu gazoprovodu pro jogo prodazh uzhe ne jdetsya Mizh inshim cya ugoda zgidno z yakoyu oficijnij Tbilisi u najblizhchi p yat rokiv maye otrimati 295 mli dol amerikanskoyi dopomogi dlya rozvitku ekonomiki krayini ye najznachnishim proektom ekonomichnoyi dopomogi zaproponovanij Gruziyi z chasu zdobuttya neyu nezalezhnosti Vidverta prozahidna politika oficijnogo Tbilisi rozv yazala ruki Kremlyu na Pivdennomu Kavkazi peredusim u stosunkah z Abhaziyeyu ta Pivdennoyu Osetiyeyu Rosiya vzhe ne prihovuye sho v gruzinsko osetinskomu i gruzinsko abhazkomu konfliktah vona bere uchast ne yak mirotvorec a yak zacikavlena storona i cilespryamovano pidtrimuye separatistski ruhi v cih dvoh gruzinskih regionah Zhitelyam neviznanih respublik masovo vidayut rosijski pasporti unaslidok chogo perevazhna bilshist naselennya ponad 90 u Pivdennij Osetiyi i 80 v Abhaziyi sogodni maye rosijske gromadyanstvo Golovnoyu prichinoyu pidtrimki separatistskih rezhimiv na teritoriyi Gruziyi stalo ne lishe pragnennya RF bud sho utrimati Pivdennij Kavkaz u sferi svogo vplivu ale j potreba Rosiyi v tomu shob Abhaziya j Pivdenna Osetiya stali bufernimi zonami mizh neyu i rozshiryuvanim Pivnichnoatlantichnim alyansom Pislya rosijsko gruzinskoyi vijni 8 12 serpnya 2008 r i viznannya Rosiyeyu nezalezhnosti Pivdennoyi Osetiyi ta Abhaziyi Moskva dosyagla ciyeyi meti A she v Kremli vvazhayut sho vtrata teritorialnoyi cilisnosti Gruziyi zavadit yij vstupiti do NATO Odnak taka politika Rosiyi na Kavkazi v perspektivi mozhe obernutisya dlya neyi samoyi strategichnoyu porazkoyu Pershij krok na shlyahu vstupu Gruziyi v Organizaciyu pivnichnoatlantichnogo dogovoru vzhe oformlenij i realizuyetsya Ce individualna programa partnerstva Nastupnim krokom maye stati zaproshennya priyednatisya do Planu dij shodo chlenstva v NATO U perspektivi Gruziya maye stati povnopravnim chlenom NATO prinajmni garantiyi shodo majbutnogo vstupu krayini do NATO nadani yij razom z Ukrayinoyu chlenami alyansu na Buharestskomu samiti v kvitni 2008 r Vidnosini Gruziyi z NATOPro aktivizaciyu spivrobitnictva Gruziyi z NATO zasvidchuye nizka dokumentiv Pidpisano ugodu pro tranzit vijsk ta vantazhiv NATO teritoriyeyu Gruziyi yaka stvoryuye pidgruntya dlya transportuvannya teritoriyeyu Gruziyi vantazhiv neobhidnih dlya pidtrimki vijsk NATO i mizhnarodnih sil bezpeki v Afganistani Uhvaleno rishennya pro zbilshennya gruzinskogo vijskovogo kontingentu v Iraku yakij vikonuye zavdannya z ohoroni ob yektiv ta patrulyuvannya naselenih punktiv U serpni 2003 lyutomu 2004 rr v Iraku nesli sluzhbu 70 gruzinskih vijskovih zgodom kontingent bulo zbilsheno na 550 soldat Takozh Gruziya vede peregovori z NATO shodo mozhlivosti provedennya sposterigachami vid Alyansu monitoringu rosijsko gruzinskogo kordonu U svoyu chergu NATO pridilyaye osoblivu uvagu Pivdennomu Kavkazu pro sho svidchat rishennya Stambulskogo samitu 1999 r pro te sho bezpeka Pivdennogo Kavkazu skladova yevroatlantichnoyi arhitekturi bezpeki i zayava generalnogo sekretarya NATO pro budivnictvo troh mostiv u Seredzemnomor yi na Kavkazi ta v Centralnij Aziyi Alyans uvazhaye Pivdennij Kavkaz vazhlivim mostom sho z yednuye NATO iz Blizkim Shodom Yevropejskij Soyuz viznachaye cej region yak pivdenno shidnij flang Yevropi ta NATO U strategichnij ocinci vishe vijskove kerivnictvo SShA ta NATO vvazhaye Kavkaz odnim z najvazhlivishih regioniv svitu pozayak kavkazkij povitryanij koridor vidigrav vazhlivu rol u komunikaciyi mizh koalicijnimi zbrojnimi silami v Afganistani ta amerikanskimi bazami v Yevropi Vidnosini mizh Gruziyeyu ta UkrayinoyuStrategichnim partnerom Gruziyi vzhe tradicijno vvazhayetsya Ukrayina vidpovidno Gruziya ye najperspektivnishim partnerom Ukrayini u Zakavkazzi yakij pidtrimuye yiyi interesi v usomu Chornomorskomu regioni Cherez teritoriyu Gruziyi prohodyat strategichno vazhlivi dlya Ukrayini transportni komunikaciyi Vzayemini mizh Ukrayinoyu ta Gruziyeyu gruntuyutsya na Dogovori pro druzhbu spivrobitnictvo ta vzayemnu dopomogu kviten 1994 r yakij rosijski politiki rozcinili yak odin iz serjoznih krokiv do vstanovlennya gorizontalnih zv yazkiv mizh postradyanskimi krayinami Vidnosini mizh Gruziyeyu ta TurechchinoyuShodo gruzinsko tureckih vidnosin to popri yih dinamichnij rozvitok zalishayetsya nevirishenim pitannya povernennya turkiv meshetinciv do Gruziyi yih spilnota sklalas u XVII st u rezultati prijnyattya gruzinami islamu i tureckoyi immigraciyi do Meshetiyi vnaslidok osmanskoyi okupaciyi rajonu Ryatuyuchis vid komunistichnih represij i stalinskoyi deportaciyi 1944 r chastina turkiv meshetinciv opinilasya v Turechchini U 1996 r E Shevardnadze zobov yazavsya spriyati povernennyu cogo narodu na jogo istorichni zemli za desyat rokiv Utim majzhe nichogo ne bulo zrobleno v comu napryamku Problema polyagaye i v zaselenni teritoriyi de kolis meshkali turki meshetinci virmenami sho staye dodatkovim punktom turecko virmenskogo protistoyannya Nevirishenist problemi povernennya turkiv meshetinciv ne zavadila oficijnij Ankari zbuduvati za politichnoyi ta finansovoyi pidtrimki zahidnih derzhav nasampered SShA naftovij truboprovid Baku Tbilisi Dzhejhan dlya transportuvannya kaspijskoyi nafti z Azerbajdzhanu cherez Gruziyu do Seredzemnomor ya Naftogin uvedeno v ekspluataciyu 13 lipnya 2006 r Rosiya vvazhaye cej marshrut politichnim proektom oskilki takim chinom vona vtrachaye kontrol nad Kaspiyem ta monopoliyu na eksportuvannya nafti z morya pro svoye pragnennya priyednatis do postavok cim truboprovodom zayaviv i Kazahstan Odnak Azerbajdzhan i Gruziya postavili na pershij plan ekonomichnij zisk a ne loyalnist Moskvi sho ostannya rozcinila yak akt nepokori Sered inshogo zanepokoyennya Ankari viklikalo zagostrennya i tak neprostoyi situaciyi v Gruziyi konkretnishe v Abhaziyi i Adzhariyi pislya zmini vladi v krayini naprikinci 2003 r Pevnij chas navit ishlosya pro vvedennya do Gruziyi tureckih mirotvorciv ale vid ideyi vidmovilis Oficijno prichinoyu cogo nazivayut resursiv Turechchini ale logichnishe bulo b spisati nerealizovani plani na nebazhannya zipsuvati vidnosini z Rosiyeyu Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahGruziya ye chlen nizki mizhnarodnih organizacij u tomu chisli OON z 1992 r Chornomorskogo ekonomichnogo spivrobitnictva Pivnichnoatlantichnoyi radi z spivrobitnictva Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Radi Yevropi vid 1999 r Gruziya ye chlenom VTO Uprodovzh 1990 h rr Gruziya pidpisala dogovori pro druzhbu i spivrobitnictvo z Azerbajdzhanom Virmeniyeyu Iranom Turechchinoyu ta Ukrayinoyu osoblivi vidnosini vstanovleno z Nimechchinoyu ta SShA Dzherela ta posilannyaVidnosini mizh Rosiyeyu i Gruziyeyu pislya vijni Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015