Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Країни Європи з'єднують численні системи передачі електроенергії. В регіоні навколо Північного моря процес їх розвитку стримувався технічною складністю та високою вартістю прокладання протяжних підводних ліній. Проте на початку 21 століття саме з цим пов'язані найбільш масштабні проекти у сфері будівництва ліній електропередач.
Розглянуті в подальшому системи, якщо не зазначено інше, базуються на .
Реалізовані проекти
Велика Британія та Франція стали першими країнами регіону, що сполучили свої енергосистеми за допомогою прокладеної під водами моря лінії електропередач. З 1961 по 1984 в експлуатації перебував інтерконнектор потужністю 160 МВт (напруга 100 кВ). Такі характеристики не могли задовольнити зростаючі потреби, тому в 1985—1986 роках його замінила нова лінія ’’Cross-channel’’ потужністю 2000 МВт (напруга 270 кВ). Система складається з 8 кабелів і має протяжність під водою 46 кілометрів та 25 кілометрову наземну частину. Передбачена можливість ремонту кабелів за 20 діб для наземної та 35 діб для підводної частин. З допомогою системи здійснюється передача електроенергії в обох напрямах в залежності від поточних потребпосилання, хоча абсолютну більшість часу вона використовується для імпорту електроенергії до Великої Британії. Станом на 2016 рік система залишається найпотужнішою серед споруджених у регіоні Північного моря.
Невдовзі після спорудження першого інтерконнектора із Францією Об'єднане королівство з'єднало енергосистему Північної Ірландії (на той час ще ізольовану від енергосистеми острова Велика Британія) з Республікою Ірландією. Лінія, що розпочала роботу у 1970 році (в повному обсязі з 1973 після спорудження всіх необхідних трансформаторних станцій), складається з двох кабелів загальною потужністю 1500 МВт (за іншими даними — 1200 Мвт) та працює на напрузі 275 кВ. Оскільки траса інтерконнектора пролягає по землі та має невелику протяжність, це дало змогу обійтись лінією змінного струму високої напруги. Для підвищення надійності роботи енергосистем острова в 1994 були споруджені ще дві ЛЕП напругою 110 кВ. Спершу вони використовувались як резервні, а з 2001 були переобладнані в такі, що забезпечують постійний перетік електроенергії з потужністю 125 МВт кожна. Проте у випадку виходу з ладу головного інтерконнектора 275 кВ лінії 110 кВ також автоматично відключаються.
На східному узбережжі Північного моря першими з'єднали свої енергосистеми західна континентальна частина Данії (Ютландія) та Німеччина, використовуючи лінії змінного струму високої напруги. В 1961 році була введена в дію ЛЕП 220 кВ від данської електростанції в місті Енстед до німецького Фленсбурга. В 1965 її доповнила ще одна 220 кВ лінія, що починалась від міста Кассо (Данія) та неподалік від кордону зустрічалась з першою ЛЕП від Енстеда, разом з якою далі слідувала в одному коридорі. Потужність цих систем складала лише 335 МВт, тому в 1978 їх доповнили дві паралельні лінії напругою 400 кВ, які також тягнулись від Кассо до Фленсбурга. Загальна потужність інтерконнекторів складає 1780 МВт у напрямку Німеччини та 1500 МВт у напрямку Данії.
Практично одночасно зі спорудженням перших ЛЕП між Німеччиною та Ютландією, енергосистема останньої була з'єднана зі Швецією. В 1965 році став до роботи інтерконнектор ’’Konti-Skan’’ потужністю 250 МВт (з можливістю тривалого перевищення номіналу на 10 %). Система працювала під напругою 250 кВ та могла здійснювати передачу електроенергії лише у напряму Швеція-Данія. Наземна частина системи мала протяжність 91 км та складалась з трьох ділянок: 34 км в Ютландії, 17 км на данському острові Лаесоє та 40 км на території Швеції. Підводний відтинок між Ютландією та Лаесоє (23 км) був вирішений у вигляді двох двожильних кабелів, тоді як на ділянці між Лаесоє та Швецією (64 км) проклали один одножильний кабель. В 1988 році була споруджена друга черга системи потужністю 300 МВт та напругою 285 кВ (з можливістю тривалого перевищення номіналу на 10 %, а при температурі менше 5 градусів тривалої роботи з потужністю 410 МВт). На підводній ділянці Ютландія-Лаесоє додали лише один двожильний кабель, який працює паралельно з однією жилою одного з прокладених у 60-ті роки кабелів (друга жила залишилась в паралельній роботі з першою чергою). Між островом Лаесоє та Швецією проклали другий кабель з перетином, збільшеним вдвічі в порівнянні з першою чергою (яка в 1991 році була модернізована до таких саме параметрів шляхом заміни кабелю). Після заміни в 2006 році трансформаторного обладнання першої черги загальна потужність ’’Konti-Skan’’ досягла 740 МВт при передачі електроенергії з Ютландії до Швеції та 680 МВт у зворотньому напрямі. Після заміни в 2006 році трансформаторного обладнання першої черги загальна потужність ’’Konti-Skan’’ досягла 740 МВт при передачі електроенергії з Ютландії до Швеції та 680 МВт у зворотньому напрямі. У випадку виникнення несправностей передбачена можливість ремонту кабелів за 50 годин для наземної та 300 годин для підводної частин системи.
Невдовзі після спорудження інтерконектора зі Швецією енергосистему Ютландії з'єднали з норвезькою за допомогою проекту ’’Skagerrak ’’, який так само мав кілька черг реалізації. В 1976—1977 були введені в дію перші два кабелі, які забезпечували перетік електроенергії за біполярною схемою з потужністю 275 МВт кожен (напруга 250 кВ). В 1993 до них додали третій, розрахований на потужність 500 МВт та напругу 350 кВ. Після цього напрям струму в одному з перших кабелів змінили, так що утворилась нова біполярна схема між парою 1-2 та кабелем 3. В цілому система при номіналі 1050 МВт може здійснювати передачу електроенергії з потужністю до 1570 МВт (в залежності від температурних умов). Загальна довжина інтерконектора біля 240 км, в тому числі повітряна лінія 85 км в Данії та 28 км в Норвегії, наземна лінія 3,5 км та підводна частина 127 км. На момент побудови першої черги це була найдовша та найглибша (до 530 м) підводна лінія електропередачі.
Таким чином, до кінця 20 сторіччя були споруджені інтерконектори, що з'єднали Данію (Ютландію) з Німеччиною, Швецією і Норвегією, а Велику Британію із Францією та Республікою Ірландія (в останньому випадку лише в межах острова Ірландія).
На початку 21 сторіччя будівництво міждержавних інтерконнекторів активізувалось. Спочатку енергосистеми Норвегії та Нідерландів були з'єднані лінією ’’NorNed’’. Переможців тендеру на її спорудження оголосили ще у 2000 році, проте початок фактичної реалізації проекту затримався до 2004, а введення в дію прийшлось на 2008. Система з двох кабелів потужністю 700 МВт (напруга 450 кВ) стала найдовшою підводною лінією електропередач у світі на момент спорудження — 580 км. З метою зменшення кількості підводних з'єднань для проекту було виготовлено шість кабельних відтинків, найбільший з яких має довжину 154 км. У квітні 2011 на лінії сталась аварія, ліквідація якої зайняла 51 добу та потребувала заміни 300 метрів підводного кабелю.
Наступний інтерконнектор з'єднав Нідерланди з Великою Британією (лінія ’’BritNed’’). Компанія для реалізації проекту була зареєстрована у 2001 році, через сім років розпочались будівельні роботи, а введення в дію припало на 2011. Система з двох кабелів потужністю 1000 МВт (напруга 450 кВ) має протяжність під водою 250 кілометрів та 9 кілометрову наземну частину.
У 2007 році був започаткований проект ’’East–West Interconnector’’, який мав сполучити енергосистеми острова Велика Британія (через Уельс) та Республіки Ірландія. Переможців тендеру на спорудження оголосили у 2009, а у 2013 розпочалась експлуатація цієї лінії. Система потужністю 500 МВт (напруга 400 кВ) складається з 2 кабелів, має протяжність під водою 186 кілометрів та 75 кілометрову наземну частину. Система зокрема має забезпечити стійкість енергосистеми Ірландії в умовах обраного останньою курсу на розвиток вітроенергетики та виведення застарілих енергогенеруючих потужностей на викопному паливі.
Бурхливий розвиток данської вітроенергетики викликав необхідність значного підсилення вже існуючого інтерконектора, що повязував цю країну з багатою на гідроенергоресурси Норвегією, яка могла забезпечувати збалансування енергосистеми. В 2011 році були оголошені переможці тендеру на прокладання ‘’Skagerrak 4’’ (компанії АВВ мала спорудити трансформаторні станції, французька Nexans відповідала за підводну та норвезьку, а італійська Prysmian за данську ділянки). Введення в експлуатацію системи потужністю 700 МВт (напруга 500 кВ) відбулось в 2014. Довжина нової черги в цілому була такою ж як і у попередніх, проте завдяки дещо зміненому маршруту вона мала довшу підводну частину (137 км проти 127 км) і меншу наземну (103 км проти 113 км). Ще однією відмінністю була відмова від повітряних ліній — 12 км норвезького та 91 км данського відтинків виконали підземними, з використанням того самого кабелю, що і на морській ділянці траси. Після спорудження «Skagerrak 4» він був зав'язаний у біполярну схему з «Skagerrak 3», тоді як перші два кабелі системи повернули до первісного стану, коли вони також утворювали біполярну систему. Одночасно з «Skagerrak 4» були прокладені 24 пари оптоволоконних каналів. Вони мали використовуватись для контролю за станом лінії, та частково для надання послуг з передачі інформації телекомунікаційним компаніям.
Проекти на стадії будівництва
У листопаді 2008 Європейська комісія запропонувала у числі першочергових проектів створити Офшорну енергосистему Північного моря, що мала б об'єднати можливості країн цього регіону та забезпечити збалансованість їх енергосистем в умовах розвитку відновлюваної енергетики. Як наслідок, проекти створення інтерконнекторів отримали підтримку з боку інституцій Європейського союзу.
Наразі цілий ряд проектів вже вступив у стадію практичної реалізації.
Завдяки проекту ’’NEMO LINK’’ енергосистема Великої Британії буде сполучена вже з третьою країною — Бельгією. Система потужністю 1000 МВт (напруга 400 кВ) складатиметься з 2 кабелів, матиме протяжність під водою 130 кілометрів (максимальна глибина моря на трасі 100 метрів) та 11 кілометрову наземну частину. Переможця тендеру на спорудження оголосили у червні 2015. Ним стала J-Power Systems, дочірня компанія японської Sumitomo Electric Industries. Підрядником буде використано технологію ізоляції XLPE (поліетилен з поперечно зшитими молекулами), яка вперше застосовуватиметься на лінії постійного струму з напругою 400 кВ. Вона допускає більш сильний перегрів, що збільшує можливість експлуатувати лінію з надлишковою потужністю у випадку необхідності, а також дозволяє витримувати додатковий рівень наносів у районах з рухливими придонними пісками. Технологія розроблялась компанією з 80-х років та випробовувана в Японії на одній із підводних ліній, яка вже введена в експлуатацію. Введення в експлуатацію NEMO LINK заплановане на 2019 рік.
Значно масштабнішим є проект ’’NordLink’’, який має сполучити Норвегію з Німеччиною. Система потужністю 1400 МВт (напруга 525 кВ) складатиметься з 2 кабелів, матиме протяжність 623 км та пролягатиме в районах з максимальною глибиною моря до 450 метрів. Переможців тендеру на спорудження оголосили у березні 2015. Ними стали компанія АВВ, що відповідатиме за німецький сектор, та Nexans, за якою закріплено норвезьку ділянку системи. Введення в експлуатацію NordLink заплановане на 2020 рік.
Схожим за параметрами є проект ’’NSN link’’ (North Sea network, мережа Північного моря), який поєднає енергосистеми Норвегії та Великої Британії. Він так само матиме потужність 1400 МВт, напругу 525 кВ та два кабелі при дещо більшій довжині — 730 км, що зробить його найдовшою підводною лінією у світі. При цьому максимальна глибина моря на трасі не перевищуватиме 100 метрів. Щоб запобігти пошкодженню обох кабелів у одному інциденті було обрано більш дорожчий варіант прокладання їх у двох траншеях, віддалених на 50 метрів. Переможців тендеру на спорудження оголосили у липні 2015, при цьому компанії АВВ дісталося спорудження трансформаторних станцій, тоді як італійська Prysmian та французька Nexans відповідатимуть за підводної частини системи. Введення в експлуатацію NSN link заплановане на 2021 рік.
Ще один підводний інтерконнектор ’’COBRAcable’’ з'єднає Нідерланди та Данію. Проект отримав схвалення та відповідні субсидії від Євросоюзу у 2009 році. У 2010 були замовлені геофізичні та геотехнічні дослідження дна на можливому майбутньому маршруті, який тоді оцінювався у 275 км. Після проведення повторних досліджень у листопаді 2015 траса була змінена і збільшилась до 325 км. Потужність інтерконнектора складатиме 700 МВт (напруга 320 кВ). У 2016 році очікується проведення тендеру для визначення підрядників, що будуть споруджувати лінійну частину та трансформаторні станції (стосовно останніх 1 лютого 2016 переможцем оголошено компанію Сіменс). Введення в експлуатацію COBRAcable заплановане на 2019 рік.
Проекти на підготовчій стадії
Найбільш масштабним проектом у сфері передачі електроенергії в регіоні Північного моря може стати інтерконнектор між Великою Британією та Ісландією ’’IceLink’’. Меморандум про взаєморозуміння щодо спорудження лінії потужністю до 1200 МВт та довжиною понад 1000 км підписали у 2012 уряди цих країн. У 2015 почались підготовчі роботи — укладено контракт на батиметричне та геофізичне картографування морського дна уздовж можливого маршруту, довжина якого може сягати 1450 км. Глибини, на яких буде прокладатись інтерконнекор сягатимуть 1100 м. Остаточне рішення відносно доцільності проекту буде прийнято за результатами згаданих досліджень. Обсяг передачі електроенергії може складати 5-6 млрд кВт-годин на рік, але роль інтерконнекотора бачиться передусім як збалансування енергосистем в умовах розвитку відновлюваної енергетики.[1] [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.][2] [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Потребує посилення і з'єднання енергосистем Великої Британії з Республікою Ірландія. Для цього спорудять другий підводний інтерконнектор під назвою ‘’Grid Link’’. Він буде потужнішим за вже введений в експлуатацію East–West Interconnector — підводна частина матиме змогу передачі 750 МВт (при напрузі 320 кВ), а наземна 1580 МВт (напруга 400 кВ). У 2014 році були проведені попередні дослідження морського дна на маршруті лінії, при цьому розглядаються два варіанти виходу на узбережжя Ірландії — у Вексфорді на південно-східному узбережжі чи у Корку на півдні острова. Суттєвий вплив на прийняття рішення може мати думка місцевих жителів, які протестують проти спорудження наземної ЛЕП високої напруги.[3] [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.][4] [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
Для енергосистеми Ірландії одним з напрямків подальшого розвитку бачиться спорудження нового інтерконектора з Північною Ірландією. Для цього планується спорудження лінії з робочою напругою 400 кВ (найбільша з наразі існуючих має аналогічний показник лише 275 кВ), яка з'єднає графства Монахан та Тірон. В 2013 році ця лінія була включена ЄС до списку Проектів спільних інтересів, що відкриває додаткові можливості для подальшого просування підготовчих робіт.[5] [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.]
Відтерміновані та перспективні проекти
На етапі проробки варіантів з'єднання енегосистем Норвегії та Німеччини обговорювались два проекти — NordLink та ‘’NorGer’’. Обидва починались біля Тонстад у південній Норвегії, після чого NordLink вів до району Вілстер у землі Шлезвіг-Гольштейн (дещо північніше Гамбурга), а NorGer тягувся західніше до Мурієм у землі Нижня Саксонія. Їх потужність також планувалась однаковою на рівні у 1400 МВт. В підсумку NordLink було обрано як першочерговий (станом на 2016 рік знаходиться на стадії будівництва). Разом з тим, компанія TenneT, яка є одним з головних замовників обох проектів, продовжує рахувати NorGer серед своїх майбутніх проектів. Згідно з даними із сайту компанії, час реалізації поки не вибрано, при тому що інші проєкти розписані до 2023 року. [6] [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Серед перспективних проектів можна згадати потенційний третій інтерконнектор між Великою Британією та Францією. Станом на 2016 рік навіть другий інтерконнектор знаходиться на підготовчій стадії, так що наступна лінія є справою не найближчого майбутнього. Проте вже є прорахунки ‘’FABLink’’ потужністю 1400 МВт. З урахуванням географічного положення даний проект буде не дуже протяжним (220 км, з них 180 підводна частина), проте потужна система потребуватиме чотирьох кабелів.[8] [ 4 січня 2017 у Wayback Machine.]
Ще одним перспективним проектом є пряме з'єднання енергосистем Республіки Ірландія та Франції. Зазначена лінія під назвою ‘’Celtic Interconnector’’ повинна мати велику протяжність (близько 600 км) та станом на 2016 рік знаходиться на стадії вивчення економічної доцільності.[9] [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
Нереалізовані проекти
У 2008 році норвезько-ірландська компанія Imera анонсувала план побудови одразу двох інтерконнекторів задля сполучення Республіки Ірландії з Великим островом Британії. Одна лінія мала пройти від Арклоу у центрі східного узбережжя Ірландії до Пентіру в Уельсі (за неї відповідала дочірня компанія East West Cable One Ltd), інша до Пембрукширу в тому ж Уельсі (для цього створили East West Cable Two Ltd). Потужність обох ліній планувалась на рівні 350 МВт. Головною особливістю проекту була відсутність серед інвесторів компаній, які управляють енергосистемами, а тому він мав окупитись виключно за рахунок оплати учасниками оптового ринку електроенергії послуг інтерконнектора. Тоді як подібні масштабні інфраструктурні проекти зазвичай передбачають таке важливе джерело відшкодування інвестицій як надбавка, що включається до тарифів енергосистем. В підсумку проект не отримав фінансової підтримки ЄС, який у 2009 віддав перевагу більш традиційній пропозиції від оператора ірландської енергосистеми Eirgrid щодо спорудження East–West Interconnector (реалізований та введений в експлуатацію в 2013 році). В тому ж 2009 головний інвестор — норвезька Oceanteam — вийшов з проекту.[10] [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.][11] [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також
HVDC Cross-Channel [en]
East–West Interconnector [12] [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
Skagerrak en:Skagerrak (power transmission system)#cite note-powergen010195-7
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2017.
- . DETI. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
- . www.energinet.dk. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 28 квітня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2016.
- . new.abb.com. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 28 квітня 2016.
- . www.vbms.com. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
- . www.britned.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . new.abb.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 16 грудня 2016.
- . www.finfacts.com. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . new.abb.com. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . energinet.dk. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 16 грудня 2016.
- . Tu.no. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2018.
- . global-sei.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 квітня 2016.
- . www.abb.com. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . www.offshore-technology.com. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . www.abb.com. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . www.prysmiangroup.com. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . www.mmt.se. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . Subsea World News. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . Power Technology. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- . www.energinet.dk. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krayini Yevropi z yednuyut chislenni sistemi peredachi elektroenergiyi V regioni navkolo Pivnichnogo morya proces yih rozvitku strimuvavsya tehnichnoyu skladnistyu ta visokoyu vartistyu prokladannya protyazhnih pidvodnih linij Prote na pochatku 21 stolittya same z cim pov yazani najbilsh masshtabni proekti u sferi budivnictva linij elektroperedach Rozglyanuti v podalshomu sistemi yaksho ne zaznacheno inshe bazuyutsya na Realizovani proektiVelika Britaniya ta Franciya stali pershimi krayinami regionu sho spoluchili svoyi energosistemi za dopomogoyu prokladenoyi pid vodami morya liniyi elektroperedach Z 1961 po 1984 v ekspluataciyi perebuvav interkonnektor potuzhnistyu 160 MVt napruga 100 kV Taki harakteristiki ne mogli zadovolniti zrostayuchi potrebi tomu v 1985 1986 rokah jogo zaminila nova liniya Cross channel potuzhnistyu 2000 MVt napruga 270 kV Sistema skladayetsya z 8 kabeliv i maye protyazhnist pid vodoyu 46 kilometriv ta 25 kilometrovu nazemnu chastinu Peredbachena mozhlivist remontu kabeliv za 20 dib dlya nazemnoyi ta 35 dib dlya pidvodnoyi chastin Z dopomogoyu sistemi zdijsnyuyetsya peredacha elektroenergiyi v oboh napryamah v zalezhnosti vid potochnih potrebposilannya hocha absolyutnu bilshist chasu vona vikoristovuyetsya dlya importu elektroenergiyi do Velikoyi Britaniyi Stanom na 2016 rik sistema zalishayetsya najpotuzhnishoyu sered sporudzhenih u regioni Pivnichnogo morya Nevdovzi pislya sporudzhennya pershogo interkonnektora iz Franciyeyu Ob yednane korolivstvo z yednalo energosistemu Pivnichnoyi Irlandiyi na toj chas she izolovanu vid energosistemi ostrova Velika Britaniya z Respublikoyu Irlandiyeyu Liniya sho rozpochala robotu u 1970 roci v povnomu obsyazi z 1973 pislya sporudzhennya vsih neobhidnih transformatornih stancij skladayetsya z dvoh kabeliv zagalnoyu potuzhnistyu 1500 MVt za inshimi danimi 1200 Mvt ta pracyuye na napruzi 275 kV Oskilki trasa interkonnektora prolyagaye po zemli ta maye neveliku protyazhnist ce dalo zmogu obijtis liniyeyu zminnogo strumu visokoyi naprugi Dlya pidvishennya nadijnosti roboti energosistem ostrova v 1994 buli sporudzheni she dvi LEP naprugoyu 110 kV Spershu voni vikoristovuvalis yak rezervni a z 2001 buli pereobladnani v taki sho zabezpechuyut postijnij peretik elektroenergiyi z potuzhnistyu 125 MVt kozhna Prote u vipadku vihodu z ladu golovnogo interkonnektora 275 kV liniyi 110 kV takozh avtomatichno vidklyuchayutsya Na shidnomu uzberezhzhi Pivnichnogo morya pershimi z yednali svoyi energosistemi zahidna kontinentalna chastina Daniyi Yutlandiya ta Nimechchina vikoristovuyuchi liniyi zminnogo strumu visokoyi naprugi V 1961 roci bula vvedena v diyu LEP 220 kV vid danskoyi elektrostanciyi v misti Ensted do nimeckogo Flensburga V 1965 yiyi dopovnila she odna 220 kV liniya sho pochinalas vid mista Kasso Daniya ta nepodalik vid kordonu zustrichalas z pershoyu LEP vid Ensteda razom z yakoyu dali sliduvala v odnomu koridori Potuzhnist cih sistem skladala lishe 335 MVt tomu v 1978 yih dopovnili dvi paralelni liniyi naprugoyu 400 kV yaki takozh tyagnulis vid Kasso do Flensburga Zagalna potuzhnist interkonnektoriv skladaye 1780 MVt u napryamku Nimechchini ta 1500 MVt u napryamku Daniyi Praktichno odnochasno zi sporudzhennyam pershih LEP mizh Nimechchinoyu ta Yutlandiyeyu energosistema ostannoyi bula z yednana zi Shveciyeyu V 1965 roci stav do roboti interkonnektor Konti Skan potuzhnistyu 250 MVt z mozhlivistyu trivalogo perevishennya nominalu na 10 Sistema pracyuvala pid naprugoyu 250 kV ta mogla zdijsnyuvati peredachu elektroenergiyi lishe u napryamu Shveciya Daniya Nazemna chastina sistemi mala protyazhnist 91 km ta skladalas z troh dilyanok 34 km v Yutlandiyi 17 km na danskomu ostrovi Laesoye ta 40 km na teritoriyi Shveciyi Pidvodnij vidtinok mizh Yutlandiyeyu ta Laesoye 23 km buv virishenij u viglyadi dvoh dvozhilnih kabeliv todi yak na dilyanci mizh Laesoye ta Shveciyeyu 64 km proklali odin odnozhilnij kabel V 1988 roci bula sporudzhena druga cherga sistemi potuzhnistyu 300 MVt ta naprugoyu 285 kV z mozhlivistyu trivalogo perevishennya nominalu na 10 a pri temperaturi menshe 5 gradusiv trivaloyi roboti z potuzhnistyu 410 MVt Na pidvodnij dilyanci Yutlandiya Laesoye dodali lishe odin dvozhilnij kabel yakij pracyuye paralelno z odniyeyu zhiloyu odnogo z prokladenih u 60 ti roki kabeliv druga zhila zalishilas v paralelnij roboti z pershoyu chergoyu Mizh ostrovom Laesoye ta Shveciyeyu proklali drugij kabel z peretinom zbilshenim vdvichi v porivnyanni z pershoyu chergoyu yaka v 1991 roci bula modernizovana do takih same parametriv shlyahom zamini kabelyu Pislya zamini v 2006 roci transformatornogo obladnannya pershoyi chergi zagalna potuzhnist Konti Skan dosyagla 740 MVt pri peredachi elektroenergiyi z Yutlandiyi do Shveciyi ta 680 MVt u zvorotnomu napryami Pislya zamini v 2006 roci transformatornogo obladnannya pershoyi chergi zagalna potuzhnist Konti Skan dosyagla 740 MVt pri peredachi elektroenergiyi z Yutlandiyi do Shveciyi ta 680 MVt u zvorotnomu napryami U vipadku viniknennya nespravnostej peredbachena mozhlivist remontu kabeliv za 50 godin dlya nazemnoyi ta 300 godin dlya pidvodnoyi chastin sistemi Nevdovzi pislya sporudzhennya interkonektora zi Shveciyeyu energosistemu Yutlandiyi z yednali z norvezkoyu za dopomogoyu proektu Skagerrak yakij tak samo mav kilka cherg realizaciyi V 1976 1977 buli vvedeni v diyu pershi dva kabeli yaki zabezpechuvali peretik elektroenergiyi za bipolyarnoyu shemoyu z potuzhnistyu 275 MVt kozhen napruga 250 kV V 1993 do nih dodali tretij rozrahovanij na potuzhnist 500 MVt ta naprugu 350 kV Pislya cogo napryam strumu v odnomu z pershih kabeliv zminili tak sho utvorilas nova bipolyarna shema mizh paroyu 1 2 ta kabelem 3 V cilomu sistema pri nominali 1050 MVt mozhe zdijsnyuvati peredachu elektroenergiyi z potuzhnistyu do 1570 MVt v zalezhnosti vid temperaturnih umov Zagalna dovzhina interkonektora bilya 240 km v tomu chisli povitryana liniya 85 km v Daniyi ta 28 km v Norvegiyi nazemna liniya 3 5 km ta pidvodna chastina 127 km Na moment pobudovi pershoyi chergi ce bula najdovsha ta najglibsha do 530 m pidvodna liniya elektroperedachi Takim chinom do kincya 20 storichchya buli sporudzheni interkonektori sho z yednali Daniyu Yutlandiyu z Nimechchinoyu Shveciyeyu i Norvegiyeyu a Veliku Britaniyu iz Franciyeyu ta Respublikoyu Irlandiya v ostannomu vipadku lishe v mezhah ostrova Irlandiya Na pochatku 21 storichchya budivnictvo mizhderzhavnih interkonnektoriv aktivizuvalos Spochatku energosistemi Norvegiyi ta Niderlandiv buli z yednani liniyeyu NorNed Peremozhciv tenderu na yiyi sporudzhennya ogolosili she u 2000 roci prote pochatok faktichnoyi realizaciyi proektu zatrimavsya do 2004 a vvedennya v diyu prijshlos na 2008 Sistema z dvoh kabeliv potuzhnistyu 700 MVt napruga 450 kV stala najdovshoyu pidvodnoyu liniyeyu elektroperedach u sviti na moment sporudzhennya 580 km Z metoyu zmenshennya kilkosti pidvodnih z yednan dlya proektu bulo vigotovleno shist kabelnih vidtinkiv najbilshij z yakih maye dovzhinu 154 km U kvitni 2011 na liniyi stalas avariya likvidaciya yakoyi zajnyala 51 dobu ta potrebuvala zamini 300 metriv pidvodnogo kabelyu Nastupnij interkonnektor z yednav Niderlandi z Velikoyu Britaniyeyu liniya BritNed Kompaniya dlya realizaciyi proektu bula zareyestrovana u 2001 roci cherez sim rokiv rozpochalis budivelni roboti a vvedennya v diyu pripalo na 2011 Sistema z dvoh kabeliv potuzhnistyu 1000 MVt napruga 450 kV maye protyazhnist pid vodoyu 250 kilometriv ta 9 kilometrovu nazemnu chastinu U 2007 roci buv zapochatkovanij proekt East West Interconnector yakij mav spoluchiti energosistemi ostrova Velika Britaniya cherez Uels ta Respubliki Irlandiya Peremozhciv tenderu na sporudzhennya ogolosili u 2009 a u 2013 rozpochalas ekspluataciya ciyeyi liniyi Sistema potuzhnistyu 500 MVt napruga 400 kV skladayetsya z 2 kabeliv maye protyazhnist pid vodoyu 186 kilometriv ta 75 kilometrovu nazemnu chastinu Sistema zokrema maye zabezpechiti stijkist energosistemi Irlandiyi v umovah obranogo ostannoyu kursu na rozvitok vitroenergetiki ta vivedennya zastarilih energogeneruyuchih potuzhnostej na vikopnomu palivi Burhlivij rozvitok danskoyi vitroenergetiki viklikav neobhidnist znachnogo pidsilennya vzhe isnuyuchogo interkonektora sho povyazuvav cyu krayinu z bagatoyu na gidroenergoresursi Norvegiyeyu yaka mogla zabezpechuvati zbalansuvannya energosistemi V 2011 roci buli ogolosheni peremozhci tenderu na prokladannya Skagerrak 4 kompaniyi AVV mala sporuditi transformatorni stanciyi francuzka Nexans vidpovidala za pidvodnu ta norvezku a italijska Prysmian za dansku dilyanki Vvedennya v ekspluataciyu sistemi potuzhnistyu 700 MVt napruga 500 kV vidbulos v 2014 Dovzhina novoyi chergi v cilomu bula takoyu zh yak i u poperednih prote zavdyaki desho zminenomu marshrutu vona mala dovshu pidvodnu chastinu 137 km proti 127 km i menshu nazemnu 103 km proti 113 km She odniyeyu vidminnistyu bula vidmova vid povitryanih linij 12 km norvezkogo ta 91 km danskogo vidtinkiv vikonali pidzemnimi z vikoristannyam togo samogo kabelyu sho i na morskij dilyanci trasi Pislya sporudzhennya Skagerrak 4 vin buv zav yazanij u bipolyarnu shemu z Skagerrak 3 todi yak pershi dva kabeli sistemi povernuli do pervisnogo stanu koli voni takozh utvoryuvali bipolyarnu sistemu Odnochasno z Skagerrak 4 buli prokladeni 24 pari optovolokonnih kanaliv Voni mali vikoristovuvatis dlya kontrolyu za stanom liniyi ta chastkovo dlya nadannya poslug z peredachi informaciyi telekomunikacijnim kompaniyam Proekti na stadiyi budivnictvaU listopadi 2008 Yevropejska komisiya zaproponuvala u chisli pershochergovih proektiv stvoriti Ofshornu energosistemu Pivnichnogo morya sho mala b ob yednati mozhlivosti krayin cogo regionu ta zabezpechiti zbalansovanist yih energosistem v umovah rozvitku vidnovlyuvanoyi energetiki Yak naslidok proekti stvorennya interkonnektoriv otrimali pidtrimku z boku institucij Yevropejskogo soyuzu Narazi cilij ryad proektiv vzhe vstupiv u stadiyu praktichnoyi realizaciyi Zavdyaki proektu NEMO LINK energosistema Velikoyi Britaniyi bude spoluchena vzhe z tretoyu krayinoyu Belgiyeyu Sistema potuzhnistyu 1000 MVt napruga 400 kV skladatimetsya z 2 kabeliv matime protyazhnist pid vodoyu 130 kilometriv maksimalna glibina morya na trasi 100 metriv ta 11 kilometrovu nazemnu chastinu Peremozhcya tenderu na sporudzhennya ogolosili u chervni 2015 Nim stala J Power Systems dochirnya kompaniya yaponskoyi Sumitomo Electric Industries Pidryadnikom bude vikoristano tehnologiyu izolyaciyi XLPE polietilen z poperechno zshitimi molekulami yaka vpershe zastosovuvatimetsya na liniyi postijnogo strumu z naprugoyu 400 kV Vona dopuskaye bilsh silnij peregriv sho zbilshuye mozhlivist ekspluatuvati liniyu z nadlishkovoyu potuzhnistyu u vipadku neobhidnosti a takozh dozvolyaye vitrimuvati dodatkovij riven nanosiv u rajonah z ruhlivimi pridonnimi piskami Tehnologiya rozroblyalas kompaniyeyu z 80 h rokiv ta viprobovuvana v Yaponiyi na odnij iz pidvodnih linij yaka vzhe vvedena v ekspluataciyu Vvedennya v ekspluataciyu NEMO LINK zaplanovane na 2019 rik Znachno masshtabnishim ye proekt NordLink yakij maye spoluchiti Norvegiyu z Nimechchinoyu Sistema potuzhnistyu 1400 MVt napruga 525 kV skladatimetsya z 2 kabeliv matime protyazhnist 623 km ta prolyagatime v rajonah z maksimalnoyu glibinoyu morya do 450 metriv Peremozhciv tenderu na sporudzhennya ogolosili u berezni 2015 Nimi stali kompaniya AVV sho vidpovidatime za nimeckij sektor ta Nexans za yakoyu zakripleno norvezku dilyanku sistemi Vvedennya v ekspluataciyu NordLink zaplanovane na 2020 rik Shozhim za parametrami ye proekt NSN link North Sea network merezha Pivnichnogo morya yakij poyednaye energosistemi Norvegiyi ta Velikoyi Britaniyi Vin tak samo matime potuzhnist 1400 MVt naprugu 525 kV ta dva kabeli pri desho bilshij dovzhini 730 km sho zrobit jogo najdovshoyu pidvodnoyu liniyeyu u sviti Pri comu maksimalna glibina morya na trasi ne perevishuvatime 100 metriv Shob zapobigti poshkodzhennyu oboh kabeliv u odnomu incidenti bulo obrano bilsh dorozhchij variant prokladannya yih u dvoh transheyah viddalenih na 50 metriv Peremozhciv tenderu na sporudzhennya ogolosili u lipni 2015 pri comu kompaniyi AVV distalosya sporudzhennya transformatornih stancij todi yak italijska Prysmian ta francuzka Nexans vidpovidatimut za pidvodnoyi chastini sistemi Vvedennya v ekspluataciyu NSN link zaplanovane na 2021 rik She odin pidvodnij interkonnektor COBRAcable z yednaye Niderlandi ta Daniyu Proekt otrimav shvalennya ta vidpovidni subsidiyi vid Yevrosoyuzu u 2009 roci U 2010 buli zamovleni geofizichni ta geotehnichni doslidzhennya dna na mozhlivomu majbutnomu marshruti yakij todi ocinyuvavsya u 275 km Pislya provedennya povtornih doslidzhen u listopadi 2015 trasa bula zminena i zbilshilas do 325 km Potuzhnist interkonnektora skladatime 700 MVt napruga 320 kV U 2016 roci ochikuyetsya provedennya tenderu dlya viznachennya pidryadnikiv sho budut sporudzhuvati linijnu chastinu ta transformatorni stanciyi stosovno ostannih 1 lyutogo 2016 peremozhcem ogolosheno kompaniyu Simens Vvedennya v ekspluataciyu COBRAcable zaplanovane na 2019 rik Proekti na pidgotovchij stadiyiNajbilsh masshtabnim proektom u sferi peredachi elektroenergiyi v regioni Pivnichnogo morya mozhe stati interkonnektor mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Islandiyeyu IceLink Memorandum pro vzayemorozuminnya shodo sporudzhennya liniyi potuzhnistyu do 1200 MVt ta dovzhinoyu ponad 1000 km pidpisali u 2012 uryadi cih krayin U 2015 pochalis pidgotovchi roboti ukladeno kontrakt na batimetrichne ta geofizichne kartografuvannya morskogo dna uzdovzh mozhlivogo marshrutu dovzhina yakogo mozhe syagati 1450 km Glibini na yakih bude prokladatis interkonnekor syagatimut 1100 m Ostatochne rishennya vidnosno docilnosti proektu bude prijnyato za rezultatami zgadanih doslidzhen Obsyag peredachi elektroenergiyi mozhe skladati 5 6 mlrd kVt godin na rik ale rol interkonnekotora bachitsya peredusim yak zbalansuvannya energosistem v umovah rozvitku vidnovlyuvanoyi energetiki 1 11 chervnya 2016 u Wayback Machine 2 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine Potrebuye posilennya i z yednannya energosistem Velikoyi Britaniyi z Respublikoyu Irlandiya Dlya cogo sporudyat drugij pidvodnij interkonnektor pid nazvoyu Grid Link Vin bude potuzhnishim za vzhe vvedenij v ekspluataciyu East West Interconnector pidvodna chastina matime zmogu peredachi 750 MVt pri napruzi 320 kV a nazemna 1580 MVt napruga 400 kV U 2014 roci buli provedeni poperedni doslidzhennya morskogo dna na marshruti liniyi pri comu rozglyadayutsya dva varianti vihodu na uzberezhzhya Irlandiyi u Veksfordi na pivdenno shidnomu uzberezhzhi chi u Korku na pivdni ostrova Suttyevij vpliv na prijnyattya rishennya mozhe mati dumka miscevih zhiteliv yaki protestuyut proti sporudzhennya nazemnoyi LEP visokoyi naprugi 3 24 zhovtnya 2017 u Wayback Machine 4 5 travnya 2016 u Wayback Machine Dlya energosistemi Irlandiyi odnim z napryamkiv podalshogo rozvitku bachitsya sporudzhennya novogo interkonektora z Pivnichnoyu Irlandiyeyu Dlya cogo planuyetsya sporudzhennya liniyi z robochoyu naprugoyu 400 kV najbilsha z narazi isnuyuchih maye analogichnij pokaznik lishe 275 kV yaka z yednaye grafstva Monahan ta Tiron V 2013 roci cya liniya bula vklyuchena YeS do spisku Proektiv spilnih interesiv sho vidkrivaye dodatkovi mozhlivosti dlya podalshogo prosuvannya pidgotovchih robit 5 18 bereznya 2016 u Wayback Machine Vidterminovani ta perspektivni proektiNa etapi prorobki variantiv z yednannya enegosistem Norvegiyi ta Nimechchini obgovoryuvalis dva proekti NordLink ta NorGer Obidva pochinalis bilya Tonstad u pivdennij Norvegiyi pislya chogo NordLink viv do rajonu Vilster u zemli Shlezvig Golshtejn desho pivnichnishe Gamburga a NorGer tyaguvsya zahidnishe do Muriyem u zemli Nizhnya Saksoniya Yih potuzhnist takozh planuvalas odnakovoyu na rivni u 1400 MVt V pidsumku NordLink bulo obrano yak pershochergovij stanom na 2016 rik znahoditsya na stadiyi budivnictva Razom z tim kompaniya TenneT yaka ye odnim z golovnih zamovnikiv oboh proektiv prodovzhuye rahuvati NorGer sered svoyih majbutnih proektiv Zgidno z danimi iz sajtu kompaniyi chas realizaciyi poki ne vibrano pri tomu sho inshi proyekti rozpisani do 2023 roku 6 14 grudnya 2017 u Wayback Machine Sered perspektivnih proektiv mozhna zgadati potencijnij tretij interkonnektor mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu Stanom na 2016 rik navit drugij interkonnektor znahoditsya na pidgotovchij stadiyi tak sho nastupna liniya ye spravoyu ne najblizhchogo majbutnogo Prote vzhe ye prorahunki FABLink potuzhnistyu 1400 MVt Z urahuvannyam geografichnogo polozhennya danij proekt bude ne duzhe protyazhnim 220 km z nih 180 pidvodna chastina prote potuzhna sistema potrebuvatime chotiroh kabeliv 8 4 sichnya 2017 u Wayback Machine She odnim perspektivnim proektom ye pryame z yednannya energosistem Respubliki Irlandiya ta Franciyi Zaznachena liniya pid nazvoyu Celtic Interconnector povinna mati veliku protyazhnist blizko 600 km ta stanom na 2016 rik znahoditsya na stadiyi vivchennya ekonomichnoyi docilnosti 9 5 travnya 2016 u Wayback Machine Nerealizovani proektiU 2008 roci norvezko irlandska kompaniya Imera anonsuvala plan pobudovi odrazu dvoh interkonnektoriv zadlya spoluchennya Respubliki Irlandiyi z Velikim ostrovom Britaniyi Odna liniya mala projti vid Arklou u centri shidnogo uzberezhzhya Irlandiyi do Pentiru v Uelsi za neyi vidpovidala dochirnya kompaniya East West Cable One Ltd insha do Pembrukshiru v tomu zh Uelsi dlya cogo stvorili East West Cable Two Ltd Potuzhnist oboh linij planuvalas na rivni 350 MVt Golovnoyu osoblivistyu proektu bula vidsutnist sered investoriv kompanij yaki upravlyayut energosistemami a tomu vin mav okupitis viklyuchno za rahunok oplati uchasnikami optovogo rinku elektroenergiyi poslug interkonnektora Todi yak podibni masshtabni infrastrukturni proekti zazvichaj peredbachayut take vazhlive dzherelo vidshkoduvannya investicij yak nadbavka sho vklyuchayetsya do tarifiv energosistem V pidsumku proekt ne otrimav finansovoyi pidtrimki YeS yakij u 2009 viddav perevagu bilsh tradicijnij propoziciyi vid operatora irlandskoyi energosistemi Eirgrid shodo sporudzhennya East West Interconnector realizovanij ta vvedenij v ekspluataciyu v 2013 roci V tomu zh 2009 golovnij investor norvezka Oceanteam vijshov z proektu 10 5 travnya 2016 u Wayback Machine 11 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Div takozhHVDC Cross Channel en East West Interconnector 12 4 travnya 2016 u Wayback Machine Skagerrak en Skagerrak power transmission system cite note powergen010195 7Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 24 zhovtnya 2017 DETI 20 travnya 2015 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2016 www energinet dk Arhiv originalu za 9 lyutogo 2013 Procitovano 28 kvitnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 5 travnya 2016 new abb com Arhiv originalu za 30 chervnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2016 www vbms com Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2016 www britned com Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 new abb com Arhiv originalu za 7 lyutogo 2017 Procitovano 16 grudnya 2016 www finfacts com Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 new abb com Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 energinet dk Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 16 grudnya 2016 Tu no Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 global sei com Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 28 kvitnya 2016 www abb com Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 www offshore technology com Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 www abb com Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 www prysmiangroup com Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 www mmt se Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Subsea World News Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Power Technology Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 www energinet dk Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016