Мігель Калеро

Мігель Калеро (ісп. Miguel Calero, 14 квітня 1971,  — 4 грудня 2012, Мехіко) — колумбійський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Мігель Калеро
Мігель Калеро
Особисті дані
Повне ім'я	Мігель Анхель Калеро Родрігес
Народження	14 квітня 1971(1971-04-14)
	, Колумбія
Смерть	4 грудня 2012(2012-12-04) (41 рік)
	Мехіко, Мексика
Зріст	189 см
Вага	82 кг
Громадянство	Колумбія
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1991 67 (-?) 1992–1997 «Депортіво Калі» 94 (-?/2) 1997–2000 «Атлетіко Насьйональ» 94 (-?) 2000–2011 «Пачука» 343 (-462/1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1989 Колумбія U-20  ? (-?) 1992–2007 Колумбія 57 (-?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калеро.

Виступав за колумбійські клуби , «Депортіво Калі» та «Атлетіко Насьйональ», а також мексиканську «Пачуку», у складі якої став чотириразовим володарем Кубка чемпіонів КОНКАКАФ, а також виграв низку інших трофеїв і став одним з легенд клубу. Крім того виступав за національну збірну Колумбії на низці міжнародних турнірів, найбільшого результату досягнувши 2001 року на Кубку Америки, ставши чемпіоном континентальної першості.

Був відомий своїм епатажним виглядом: більшу частину кар'єри виступав в бейсболці, а в останні роки кар'єри — в бандані. На спині його ігровий номер прикрашали крила, які походять від його прізвиська — Кондор. За клубну кар'єру Калеро 4 рази відзначився забитими м'ячами у ворота суперників.

Клубна кар'єра

Мігель Калера у грі проти «Тіхуани» в останньому для себе турнірі — Апертурі чемпіонату Мексики 2011 року

Калера почав професійну кар'єру в 1987 році в скромному клубі «Спортінг» з Баранкільї. У 1992 році він перейшов в один з найсильніших клубів Колумбії «Депортіво Калі». Примітно, що за 5 років, проведених у «Депортіво», Калера зумів двічі відзначитися забитими голами (згодом у «Пачуці» він відзначився ще одним забитим голом). Але свою основну роботу у воротах він виконував стабільно, і за нього почалась боротьба з боку провідних команд країни. У 1998 році він перейшов в «Атлетіко Насьйональ», клуб який шукав заміну легендарному колумбійському воротарю Рене Ігіті, що незадовго до цього покинув клуб. В перший же сезон Калеро виграв міжнародний трофей — Кубок Мерконорте. У 1999 році він виграв чемпіонат Колумбії, другий для себе після титулу з «Депортіво» в 1996 році.

У 2000 році Калера підписав контракт з мексиканською «Пачукою», в якій він згодом став одним з найвидатніших гравців за всю історію. На той час досить скромна команда (хоча й найстаріша в Мексиці) у 1999 році виграла свій перший чемпіонський титул. З приходом Калеро «Пачука» стала однією з найтитулованіших команд країни і, безумовно, найуспішнішою командою Мексики і всієї Північної Америки 2000-х років. Крім 4 внутрішніх титулів «Пачука» виграла 4 Кубка чемпіонів КОНКАКАФ, Північноамериканську Суперлігу, брала участь у клубних чемпіонатах світу у 2007, 2008 та 2010 роках. У 2006 році «Пачука» стала першою мексиканською і північноамериканською командою, якій вдалося виграти Південноамериканський міжнародний турнір — Південноамериканський кубок. Завдяки цьому команда стала єдиним в історії північноамериканським клубом, що зіграв у Рекопі Південної Америки, втім там мексиканці у двоматчевій дуелі програли «Інтернасьйоналу» (2:1, 0:4), а Калеро зіграв в обох іграх. Останній матч у кар'єрі він зіграв за «Пачуку» 23 жовтня 2011 року у віці 40 років, провівши на той момент за клуб понад 400 матчів. Наприкінці листопада 2011 року Калеро став тренером воротарів у «Пачуці».

Виступи за збірні

1989 року залучався до складу молодіжної збірної Колумбії.

У 1991 році Калера був включений в заявку національної збірної Колумбії на Кубок Америки 1991 року у Чилі, проте на турнірі він не зіграв, оскільки конкурувати з Рене Ігітою у той час не представлялося можливим. У 1992 році Калеро взяв участь в Олімпійському футбольному турнірі, де був основним воротарем, втім його збірна з одним очком стала останньою у групі.

17 червня 1995 року Калеро дебютував за національну збірну у товариській грі проти США напередодні Кубка Америки 1995 року в Уругваї, на якому знову був лише дублером Ігіти і на поле не виходив, а команда здобула бронзові нагороди. Лише на наступному розіграші Кубка Америки 1997 року у Болівії Калеро дебютував на головному континентальному турнірі, зігравши два з трьох матчів групового етапу, але і тут все відбувалося на тлі жорстокої конкуренції з Фаридом Мондрагоном, що захищав ворота збірної в двох інших іграх — у першому матчі групи та в програній 1/4 фіналу.

Наступного року поїхав зі збірною на чемпіонат світу 1998 року у Франції, де був лише дублером Оскара Кордоби, тому на поле не виходив, а на Кубку Америки 1999 року у Парагваї Калеро став винуватцем історичного антирекорду тогочасної зірки збірної Аргентини Мартіна Палермо — він в грі проти Колумбії тричі пробивав пенальті, втім двічі не влучив у ворота, а третій удар відбив Калеро.

Мігель Калеро у бейсболці, в яких він виступав протягом більшої частини кар'єри. 2006 рік.

На Золотий кубок КОНКАКАФ 2000 року у США, куди Колумбія поїхала у статусі гостів, Калеро був заявлений як основним воротар і відіграв у трьох перших матчах, втім дві останні гри, в тому числі програний фінал, зіграв його дублер , принісши колумбійцям срібні медалі турніру. Наступного року знову як дублер Оскара Кордоби, Калеро поїхав на черговий розіграш Кубка Америки 2001 року, що цього разу проходив саме у Колумбії. Оскар відіграв на нуль перші два матчі групового турніру, після яких збірна забезпечила собі вихід у плей-оф, а в третьому матчі проти Чилі зіграв вже Калера. Чилійці могли в разі перемоги обійти в таблиці господарів першості, однак Калера залишив ворота сухими, а точні удари і Колумбії дозволили досягти 100-відсоткового результату в першій стадії турніру. У плей-оф ворота знову захищав Оскар Кордоба і допоміг своїй збірній вперше в історії здобути золоті медалі змагань. А Калера, відігравши один матч Кубка, також вніс свій внесок в історичну перемогу колумбійців.

Після цього, пропустивши континентальну першість 2004 року, на розіграш Кубка Америки 2007 року у Венесуелі Калеро їхав у статусі капітана збірної Колумбії. Він захищав ворота у двох невдалих матчах своєї команди проти Парагваю (поразка 0:5) і Аргентини (поразка 2:4), після чого місце у воротах зайняв Робінсон Сапата. Незважаючи на перемогу 1:0 над неосновним складом збірної США, Колумбія не зуміла випередити дві інші команди, що посіли в своїх групах треті місця і вилетіла з турніру. Калера оголосив про завершення кар'єри в збірній, проте він ще кілька разів викликався до розташування національної команди — в останній раз в лютому 2009 року.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у формі головної команди країни 57 матчів.

Хвороба та смерть

25 листопада 2012 року Калера був доставлений до шпиталю Пачуці з діагнозом тромбоз правої сонної артерії. Після цього колишнього спортсмена перевезли в Мехіко. Лікарі боролися за життя Калери більше тижня, але у понеділок, 3 грудня, відбувся другий тромбоз і через 12 годин, вже 4 грудня лікарі діагностували смерть головного мозку.

Перший фінальний матч між «Тігре» і «Сан-Паулу» почався з хвилини мовчання в пам'ять про Мігеля Калеро, чия гра допомогла «Пачуці» виграти цей трофей в 2006 році.

Прощання з колишнім воротарем відбулося на стадіоні «Пачуки» . Мігелю Калеро споруджено пам'ятник поруч зі стадіоном. Номер 1 назавжди закріплений за Калеро. На його честь названа школа воротарів клубу.

Після церемоній Кальєро був кремований, його залишки були розділені — половину відправили до рідної Колумбії, а решта залишилися в Мексиці.

Титули і досягнення

• Чемпіон Колумбії (2):

«Депортіво Калі»: 1995/96

«Атлетіко Насьйональ»: 1999

• Чемпіон Мексики (4):

«Пачука»: Інв'єрно 2001, Апертура 2003, Клаусура 2006, Клаусура 2007

• Володар Кубка чемпіонів КОНКАКАФ (4):

«Пачука»: 2002, 2007, 2008, 2010

• Переможець Південноамериканського кубка (1):

«Пачука»:

• Володар Кубка Мерконорте (1):

«Атлетіко Насьйональ»:

• Переможець Північноамериканської суперліги (1):

«Пачука»:

• Володар Кубка Америки (1):

Колумбія: 2001

• Бронзовий призер Кубка Америки (1):

Колумбія: 1995

• Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ (1):

Колумбія: 2000

Примітки

1. . Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
2. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
3. rsssf: Copa América 2001 squads [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
4. Anuncia Miguel Calero que se retirará en junio [ 21 грудня 2008 у Wayback Machine.]
5. . ESPN. 26 листопада 2012. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
6. . ESPN (Spanish) . Mexico. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
7. . (Spanish) . 4 грудня 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 4 грудня 2012.
8. por el Dolor fallecimiento del exportero colombiano Miguel Calero (ісп.). conmebol.com. 4 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
9. (Spanish) . ESPN. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
10. . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
11. El doloroso adiós de Miguel Calero en Pachuca (ісп.). eltiempo.com. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
12. Cenizas de Miguel Calero seran divididas entre familiares y Tuzos (Spanish) . 5 грудня 2012.

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Мігель Калеро на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Мігель Калеро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)