Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мьочхон (кор. 묘청, ? — 1135 р.) — відомий та впливовий корейський придворний буддійський ченець, геомант, віщун. Жив за часів 17-го вана Корьо Інджона (1122—1146 рр.). Відомий тим, що у 1135 році став на чолі заколоту буддійської церкви, направленого проти влади тодішнього правителя.
Ранні роки та підготовка до повстання
Точний рік народження Мьочхона не відомий. Відоме лише місце його появи на світ, Це місто Согьон (а нині Пхеньян — столиця КНДР) Відомо, що саме у Согьоні він став монахом. На 4-му році правління вана Інчжона, у 1126 році навчав царевича Геогьона у Согьоні. Уже тоді він досконало знав усі особливості інь та янь, і за допомогою цього міг вводити людей в оману. У ті часи високу популярність у Корьо мала теорія фен-шуй. Через це його ідеї здавалися привабливими. У своїх проповідях Мьочхон критикував чиновництво, а надто те, яке сповідувало конфуціанство, і постійно продовжував називав вана (короля) Корьо імператором так само, як і було в Китаї уже на той час. Окрім буддистської доктрини, він також вільно володів даоською езотерикою. У країні на той час зростало тотальне невдоволення населення. Величезні податки ставали дедалі більшим тягарем для селян. На додаток до цього, свавілля чиновників все більше і більше підігрівало ситуацію. Буддійська церква вже давно мріяла про взяття влади в Корьо під власний контроль. Ситуація, яка склалася після серії війн із киданями, сприяла цим задумам, адже внаслідок 25-річного протистояння з імперією Ляо загострилися вкрай болючі соціальні проблеми корьоського суспільства, так чітко і не вирішені ще з часів Об'єднаної Сілла.. До того ж сталася іще одна знакова подія. Лі Чжагьом, онук корьоського аристократа Лі Чжайона, який видав заміж за короля Мунджона трьох своїх дочок, став претендувати на владу і у 1126 році здійснив спробу захопити її. Більше кажучи, він спирався на допомогу іноземних сил — чжурчженської держави Цзинь. Оскільки підтримки він так і не здобув, то ж і задум його зазнав краху. За рішенням вана Інджона Лі Чжагьом був вигнаний з країни. Одночасно із цим невдоволення безкарністю корьоських чиновників у народі дедалі зросталою Мьочхон вдало скористався ослабленням влади вана і зневірою селян, які втомилися від незліченних війн, обтяжливих податків та знущань чиновників над ними та їхніми родинами. Ці обставини дозволили Мьочхону змусити простий народ повірити йому. Він став на чолі заколоту. Почав активно пропагувати перенесення столиці держави до свого рідного міста Согьона, активно при цьому використовуючи усілякі методи геомантії. Відштовхуючись від теорії фен-шуй, монах пропонував вану Інджону втілити його ідеї у життя. Він казав, що Сондон (тодішня столиця)"вже не варта нічого", краще «перенести столицю до Сондона». За це Мьочхон обіцяв правителю, що він буде володіти 36-ма заморськими країнами. На додаток до цього, Мьочхон радив вану назвати Корьо імперією. Він казав, що такий рішучий крок неодмінно призведе до посилення Корьо і її процвітання. Одначе Інджон відмовився від такої пропозиції. Ідеї Мьочхона розкололи знать. Одні виступали за перенесення столиці, а інші — ні. Тоді чиновники, які служили у Согьоні і отримали свої посади через державні іспити, об'єдналися навколо Мьочхона у цьому місті у 1135 році.
Повстання
Як і планувалося, центром заколоту Мьочхон зробив місто Согьон (західна столиця). Саме там він та його прихильники зосередили свої основні сили. Повстанці проголосили «Державу великих діянь» або ж Тевігук. Повстанці розраховували на неодмінний успіх своєї кампанії. Однак реакція уряду на розгортання таких подій у державі не забарилася. Повстання було придушене урядовими військами, якими командував Кім Бусік — відомий історик, полководець та конфуціанський вчений. На той час його було призначено міністром оборони. Фактично, йому було надано надзвичайні повноваження . Його війська сіяли терор по всій країні, придушуючи будь-які спалахи опору. Головні організатори на чолі з Мьочхоном тим часом знаходилися в Согьоні, який був оточений відданими уряду солдатами. Місто оточили добірні частини владного війська. Небачена жорстокість, з якою Кім Бусік розправлявся з повсталими, приголомшила селян, які були майже беззбройними. Мьочхон загинув від рук власних соратників. Його зарізали, а голову відправили вану прямісінько до Сондона. Цими діями капітулянти сподівалися вимолити собі прощення. Але Кім Бусік не сприйняв до уваги цей крок і не пішов назустріч повсталим. Битва за Согьон тривала ще рік і завершилася цілковитою поразкою повстанців. Усіх їх було нещадно вбито після захоплення в полон урядовими військами.
Наслідки
Усіх активних учасників повстання було страчено, а в країні придушено будь-які подальші паростки народного опору. Хоч з бунт і було покінчено, проте спокою як такого Корьо це аж ніяк не принесло. Країну продовжували роздирати так і не вирішені внутрішні проблеми. Свавілля чиновників не лише не припинялося, а навіть і посилювалося, адже податки почали збирати навіть із тих, хто вже вмирав з голоду або ж залежав від лихварів. Королівський двір, здавалося, взагалі жив окремим життям від усієї іншої країни. Дедалі частіше там почали з'являтися усілякі лжепророки, екстрасенси і різного подібного роду шахраї, що зовсім не грало на користь авторитету влади вана в державі, який ще й практикував абсолютно абсурдні ритуали жертвоприношення, оскільки ті дуже часто не мали абсолютно жодного сенсу. Селяни, змучені голодом та іншими бідами, працювали на виснажливих будівництвах. Повстання Мьочхона стало першою вагомою спробою буддійської церкви утвердити свою владу у корейській державі. Але проблема полягала в тому, що з його провалом зовсім не зникла загроза нових пробудійських заколотів, а надто в таких умовах, у яких продовжувала жити Корьо. Королівська влада це постійно усвідомлювала, а тому їй часто доводилося бути на сторожі. Незадоволення селян ситуацією в країні не вщухало. Мьочхон не зміг успішно реалізувати свої плани, але його повстання ще більше загострило нашаровані проблеми, які, зрештою, і призвели до того, що згодом армії довелося взяти все у свої руки і у Корьо було встановлено військову диктатуру.
Література
- В. А. Рубель. Історія середньвічного Сходу. Київ, «Либідь», 2002;
- С. О. Курбанов. История Кореи: с древности до начала 21 века;
- M. J. Seth, A history of Korea: from antiquity to the present
Примітки
- M. J. Seth, A history of Korea: from antiquity to the present
- M. J. Seth, A history of Korea: from antiquity to the present
- В. А. Рубель. Історія середньвічного Сходу. Київ, «Либідь», 2002
- В. А. Рубель. Історія середньвічного Сходу. Київ, «Либідь», 2002
- С. О. Курбанов. История Кореи: с древности до начала 21 века
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mochhon kor 묘청 1135 r vidomij ta vplivovij korejskij pridvornij buddijskij chenec geomant vishun Zhiv za chasiv 17 go vana Koro Indzhona 1122 1146 rr Vidomij tim sho u 1135 roci stav na choli zakolotu buddijskoyi cerkvi napravlenogo proti vladi todishnogo pravitelya Mochhon묘청Religiya buddizmData narodzhennya nevidomoMisce narodzhennya m Sogon nini m Phenyan KNDR Data smerti 1135 rikMisce smerti m Sogon nini m Phenyan KNDR Krayina KoroNacionalnist koreyecRanni roki ta pidgotovka do povstannyaTochnij rik narodzhennya Mochhona ne vidomij Vidome lishe misce jogo poyavi na svit Ce misto Sogon a nini Phenyan stolicya KNDR Vidomo sho same u Sogoni vin stav monahom Na 4 mu roci pravlinnya vana Inchzhona u 1126 roci navchav carevicha Geogona u Sogoni Uzhe todi vin doskonalo znav usi osoblivosti in ta yan i za dopomogoyu cogo mig vvoditi lyudej v omanu U ti chasi visoku populyarnist u Koro mala teoriya fen shuj Cherez ce jogo ideyi zdavalisya privablivimi U svoyih propovidyah Mochhon kritikuvav chinovnictvo a nadto te yake spoviduvalo konfucianstvo i postijno prodovzhuvav nazivav vana korolya Koro imperatorom tak samo yak i bulo v Kitayi uzhe na toj chas Okrim buddistskoyi doktrini vin takozh vilno volodiv daoskoyu ezoterikoyu U krayini na toj chas zrostalo totalne nevdovolennya naselennya Velichezni podatki stavali dedali bilshim tyagarem dlya selyan Na dodatok do cogo svavillya chinovnikiv vse bilshe i bilshe pidigrivalo situaciyu Buddijska cerkva vzhe davno mriyala pro vzyattya vladi v Koro pid vlasnij kontrol Situaciya yaka sklalasya pislya seriyi vijn iz kidanyami spriyala cim zadumam adzhe vnaslidok 25 richnogo protistoyannya z imperiyeyu Lyao zagostrilisya vkraj bolyuchi socialni problemi koroskogo suspilstva tak chitko i ne virisheni she z chasiv Ob yednanoyi Silla Do togo zh stalasya ishe odna znakova podiya Li Chzhagom onuk koroskogo aristokrata Li Chzhajona yakij vidav zamizh za korolya Mundzhona troh svoyih dochok stav pretenduvati na vladu i u 1126 roci zdijsniv sprobu zahopiti yiyi Bilshe kazhuchi vin spiravsya na dopomogu inozemnih sil chzhurchzhenskoyi derzhavi Czin Oskilki pidtrimki vin tak i ne zdobuv to zh i zadum jogo zaznav krahu Za rishennyam vana Indzhona Li Chzhagom buv vignanij z krayini Odnochasno iz cim nevdovolennya bezkarnistyu koroskih chinovnikiv u narodi dedali zrostaloyu Mochhon vdalo skoristavsya oslablennyam vladi vana i zneviroyu selyan yaki vtomilisya vid nezlichennih vijn obtyazhlivih podatkiv ta znushan chinovnikiv nad nimi ta yihnimi rodinami Ci obstavini dozvolili Mochhonu zmusiti prostij narod poviriti jomu Vin stav na choli zakolotu Pochav aktivno propaguvati perenesennya stolici derzhavi do svogo ridnogo mista Sogona aktivno pri comu vikoristovuyuchi usilyaki metodi geomantiyi Vidshtovhuyuchis vid teoriyi fen shuj monah proponuvav vanu Indzhonu vtiliti jogo ideyi u zhittya Vin kazav sho Sondon todishnya stolicya vzhe ne varta nichogo krashe perenesti stolicyu do Sondona Za ce Mochhon obicyav pravitelyu sho vin bude voloditi 36 ma zamorskimi krayinami Na dodatok do cogo Mochhon radiv vanu nazvati Koro imperiyeyu Vin kazav sho takij rishuchij krok neodminno prizvede do posilennya Koro i yiyi procvitannya Odnache Indzhon vidmovivsya vid takoyi propoziciyi Ideyi Mochhona rozkololi znat Odni vistupali za perenesennya stolici a inshi ni Todi chinovniki yaki sluzhili u Sogoni i otrimali svoyi posadi cherez derzhavni ispiti ob yednalisya navkolo Mochhona u comu misti u 1135 roci PovstannyaYak i planuvalosya centrom zakolotu Mochhon zrobiv misto Sogon zahidna stolicya Same tam vin ta jogo prihilniki zoseredili svoyi osnovni sili Povstanci progolosili Derzhavu velikih diyan abo zh Teviguk Povstanci rozrahovuvali na neodminnij uspih svoyeyi kampaniyi Odnak reakciya uryadu na rozgortannya takih podij u derzhavi ne zabarilasya Povstannya bulo pridushene uryadovimi vijskami yakimi komanduvav Kim Busik vidomij istorik polkovodec ta konfucianskij vchenij Na toj chas jogo bulo priznacheno ministrom oboroni Faktichno jomu bulo nadano nadzvichajni povnovazhennya Jogo vijska siyali teror po vsij krayini pridushuyuchi bud yaki spalahi oporu Golovni organizatori na choli z Mochhonom tim chasom znahodilisya v Sogoni yakij buv otochenij viddanimi uryadu soldatami Misto otochili dobirni chastini vladnogo vijska Nebachena zhorstokist z yakoyu Kim Busik rozpravlyavsya z povstalimi prigolomshila selyan yaki buli majzhe bezzbrojnimi Mochhon zaginuv vid ruk vlasnih soratnikiv Jogo zarizali a golovu vidpravili vanu pryamisinko do Sondona Cimi diyami kapitulyanti spodivalisya vimoliti sobi proshennya Ale Kim Busik ne sprijnyav do uvagi cej krok i ne pishov nazustrich povstalim Bitva za Sogon trivala she rik i zavershilasya cilkovitoyu porazkoyu povstanciv Usih yih bulo neshadno vbito pislya zahoplennya v polon uryadovimi vijskami NaslidkiUsih aktivnih uchasnikiv povstannya bulo stracheno a v krayini pridusheno bud yaki podalshi parostki narodnogo oporu Hoch z bunt i bulo pokincheno prote spokoyu yak takogo Koro ce azh niyak ne prineslo Krayinu prodovzhuvali rozdirati tak i ne virisheni vnutrishni problemi Svavillya chinovnikiv ne lishe ne pripinyalosya a navit i posilyuvalosya adzhe podatki pochali zbirati navit iz tih hto vzhe vmirav z golodu abo zh zalezhav vid lihvariv Korolivskij dvir zdavalosya vzagali zhiv okremim zhittyam vid usiyeyi inshoyi krayini Dedali chastishe tam pochali z yavlyatisya usilyaki lzheproroki ekstrasensi i riznogo podibnogo rodu shahrayi sho zovsim ne gralo na korist avtoritetu vladi vana v derzhavi yakij she j praktikuvav absolyutno absurdni rituali zhertvoprinoshennya oskilki ti duzhe chasto ne mali absolyutno zhodnogo sensu Selyani zmucheni golodom ta inshimi bidami pracyuvali na visnazhlivih budivnictvah Povstannya Mochhona stalo pershoyu vagomoyu sproboyu buddijskoyi cerkvi utverditi svoyu vladu u korejskij derzhavi Ale problema polyagala v tomu sho z jogo provalom zovsim ne znikla zagroza novih probudijskih zakolotiv a nadto v takih umovah u yakih prodovzhuvala zhiti Koro Korolivska vlada ce postijno usvidomlyuvala a tomu yij chasto dovodilosya buti na storozhi Nezadovolennya selyan situaciyeyu v krayini ne vshuhalo Mochhon ne zmig uspishno realizuvati svoyi plani ale jogo povstannya she bilshe zagostrilo nasharovani problemi yaki zreshtoyu i prizveli do togo sho zgodom armiyi dovelosya vzyati vse u svoyi ruki i u Koro bulo vstanovleno vijskovu diktaturu LiteraturaV A Rubel Istoriya serednvichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 S O Kurbanov Istoriya Korei s drevnosti do nachala 21 veka M J Seth A history of Korea from antiquity to the presentPrimitkiM J Seth A history of Korea from antiquity to the present M J Seth A history of Korea from antiquity to the present V A Rubel Istoriya serednvichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 V A Rubel Istoriya serednvichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 S O Kurbanov Istoriya Korei s drevnosti do nachala 21 veka