Мушата

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мушата (значення).

Мушата або Маргарита (близько 1330 — близько 1394) — молдавська княгиня, дочка Богдана I, дружина воєводи Кості. Її ім'ям названо династію молдавських господарів Мушатів.

Мушата
Пам'ятник Мушати в місті Серет (скульптор )
Народилася	1330(1330)
Померла	1394(1394) Васлуй
Країна	Молдовське князівство
Батько	Богдан I
Брати, сестри	Лацько
У шлюбі з	Костя Мушат
Діти	Штефан Мушат, Роман I і Петру I
У Тиргу-Тротуші заснувала католицьку церкву, про що свідчить звіт священника Іоана Баптиста Беркуце від 1676 року. Будівля не збереглася донині, невідоме також місце, де вона знаходилася. Сім'я Із чоловіком, воєводою Костем, мали трьох синів: Петру II (? — 1391) — господар Молдавії у 1375—1391 роках; Роман I (? — 1394) — господар Молдавії у 1391—1394 роках;  — перший митрополит Молдавії. Примітки Lia și Adrian Bătrâna, Biserica Sfântul Nicolae din Rădăuți, Editura Constantin Matasă, Piatra Neamț, 2012, p.206 Juliusz Demel — Historia Rumunii, wyd. 2, Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź 1986, s. 99, 115—116. Jan Tęgowski — Powiązania genealogiczne wojewodów mołdawskich Bogdanowiczów z domem Giedyminowiczów w XIV—XV wieku, «Genealogia. Studia i materiały historyczne», t. 3, 1993, s. 46-53. Constantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p. 447 Xenopol, Alexandru D. (1925). Istoria românilor din Dacia Traiană. vol. III (ed. III). București: Ed. Cartea Românească. p. 117. Starețu, Ștefan, Medieval name and ethnicity: Serbs and Vlachs, in Balcanica Posnaniensia Acta et studia, 11 nov 2015 Acta Gregarii Pp. XI (1370—1378) a registris Vaticanis aliisque fontibus collegit adornavit, Editura Aloysius L. Tăutu, Roma, 1966, p. 493—494 Constantin Rezachevici — Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I, Editura Enciclopedică, 2001, p. 449—450 Gabor, Iosif (1997). Dicționarul Comunităților Catolice din Moldova. Conexiuni Bacău. Arhimandrit Ioanichie Bălan, Patericul românesc, Editura Mănăstirea Sihăstria, pp. 93-95 Джерела Demel J., Historia Rumunii, wyd. 2, Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź 1986, s. 99, 115-116. Tęgowski J., Powiązania genealogiczne wojewodów mołdawskich Bogdanowiczów z domem Giedyminowiczów w XIV-XV wieku, "Genealogia. Studia i materiały historyczne", t. 3, 1993, s. 46-53. Dominik Musialik. Najdawniejsze próby utrzymania niezależności przez hospodarstwo mołdawskie od XIV do poł. XV wieku. „Studenckie Zeszyty Historyczne”. 14, s. 42, 2008. Kraków: Koło Naukowe Historyków Studentów Uniwersytetu Jagiellońskiego. ISSN 029-0465.