Мучениця Кетеван (груз. ქეთევან წამებული) (1560–1624, Шираз) — цариця східно грузинського царства Кахетія. Походила з царського роду Багратіоні. Дружина царя Давида I, мати царя Теймураз I.
Мучениця Кетеван | |
---|---|
Народилася | 1565 |
Померла | 13 вересня 1624 Шираз, Іран |
Поховання | Алаверді |
У лику | великомученик |
День пам'яті | 13 вересня |
Медіафайли на Вікісховищі |
Після смерті чоловіка присвятила себе будівництву церков, монастирів і лікарень. Перський шах Аббас I взяв у заручники сина Кетеван Теймураза, і кілька років тримав його при своєму дворі, проте Теймураз зберігав стійкість у християнській вірі і був зрештою відпущений. Через якийсь час шах став погрожувати тим, що зверне Грузію в руїни. Бажаючи запобігти війні, цариця Кетеван вирішила сама відправитися до шаха з багатими дарами і навіть запропонувати себе в заручниці. У Ісфахані її разом з онуками — Олександром і Леваном — кинули до в'язниці, де вона провела 10 болісних років. Шах обіцяв зробити її царицею Персії, якщо тільки вона прийме іслам. Однак ні тортури, ні підкуп не могли похитнути її твердість у вірі. Нарешті, 13 вересня 1624, після тортур розпеченими щипцями, її спалили.
Література
- Lang, David Marshall (1976). Lives and Legends of the Georgian Saints: The Passion of Queen Ketevan, New York: Crestwood.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muchenicya Ketevan gruz ქეთევან წამებული 1560 1624 Shiraz caricya shidno gruzinskogo carstva Kahetiya Pohodila z carskogo rodu Bagrationi Druzhina carya Davida I mati carya Tejmuraz I Muchenicya KetevanNarodilasya1565Pomerla13 veresnya 1624 1624 09 13 Shiraz IranPohovannyaAlaverdiU likuvelikomuchenikDen pam yati13 veresnyaMediafajli na Vikishovishi Pislya smerti cholovika prisvyatila sebe budivnictvu cerkov monastiriv i likaren Perskij shah Abbas I vzyav u zaruchniki sina Ketevan Tejmuraza i kilka rokiv trimav jogo pri svoyemu dvori prote Tejmuraz zberigav stijkist u hristiyanskij viri i buv zreshtoyu vidpushenij Cherez yakijs chas shah stav pogrozhuvati tim sho zverne Gruziyu v ruyini Bazhayuchi zapobigti vijni caricya Ketevan virishila sama vidpravitisya do shaha z bagatimi darami i navit zaproponuvati sebe v zaruchnici U Isfahani yiyi razom z onukami Oleksandrom i Levanom kinuli do v yaznici de vona provela 10 bolisnih rokiv Shah obicyav zrobiti yiyi cariceyu Persiyi yaksho tilki vona prijme islam Odnak ni torturi ni pidkup ne mogli pohitnuti yiyi tverdist u viri Nareshti 13 veresnya 1624 pislya tortur rozpechenimi shipcyami yiyi spalili LiteraturaLang David Marshall 1976 Lives and Legends of the Georgian Saints The Passion of Queen Ketevan New York Crestwood