Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кабарга, або мускусний олень (лат. Moschus) — рід невеликих ссавців, єдиний рід родини кабаргових (Moschidae). Мешкає у вкритих лісами або чагарниками гірських районах Південної Азії. На відміну від інших оленів не мають рогів, крім того у самців є великі ікла.
| Кабарга Період існування: пізній міоцен — сучасність | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Кабаргові (Moschidae) |
| Рід: | Кабарга (Moschus) Linnaeus, 1758 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Moschus | |
Латинська назва виду походить від дав.-гр. μόσχος — мускус. Moschiferus перекладається як «той, що містить мускус».
Зовнішній вигляд
Довжина тіла — до 1 м, хвоста — 4—6 см, висота в пахолку — до 70 см; маса — 11—18 кг. Задні ноги непропорційно довгі, тому в кабарги, яка стоїть, крижі на 5—10 см вищі пахолка. Хвіст короткий.
Роги відсутні. Самці мають довгі вигнуті ікла. Вони виступають з-під верхньої губи на 7—9 см. Їх олені застосовують як зброю під час гонів. Самці кабарги мають черевну залозу, яка виділяє мускус.
Шерсть у кабарги густа та довга, але ламка. Забарвлення буре або коричневе. Молоді особини по боках і на спині поцятковані нечіткими світло-сірими плямами.
Поширення
Кабарга поширена від Східних Гімалаїв і Тибету до Східного Сибіру, Кореї та Сахаліну. Заселяє переважно крутосхили, які поросли хвойним лісом. Найчастіше зустрічається на висоті 600—900 м, рідше до 1600 м над рівнем моря. Тільки в Тибеті і Гімалаях піднімається на висоту до 3000 м і вище.
Спосіб життя
Улюбленим місцем проживання кабарги є темнохвойні ділянки тайги з кам’яними розсипищами та виходом на поверхню скель. На таких ділянка звірі живуть осіло, поодинці, рідше групами. В середньому займають індивідуальні ділянки від 30 га літом і до 10—20 га взимку.
Харчується кабарга деревними лишайниками, гілочками, листям, корою дерев, травою, мохом і навіть грибами. У раціоні кабарги переважають епіфітні і наземні лишайники. Взимку їх частка в її раціоні становить майже 99%. Ця особливість харчування визначає розподіл кабарги по ізольованих угіддях. Добавкою до раціону кабарги слугує також хвоя ялиці і кедра, деякі зонтичні, листя чорниці, папороті, хвощ та інші рослини. Зазвичай тварини харчуються біля повалених дерев, обвішаних лишайниками, об'їдають лишайники з опалих гілок і збирають обтрушені лишайники з поверхні снігу. Збираючи корм, тварина може підніматися похилим стовбуром дерева або стрибати з гілки на гілку до висоти 3-4 метрів.
Кабарга - чудовий стрибун, за рівнем маневреності майже не має собі рівних. Вона здатна на ходу, не зменшуючи швидкості, змінювати напрямок руху на 90 °. Рятуючись від переслідувача, кабарга, як заєць, заплутує сліди.
У кабарги багато природних ворогів. На Далекому Сході її основний ворог - харза, яка полює на кабаргу сім'ями. Нерідко підстерігає тварину під час харчування рись, а також переслідують росомаха та лисиця.
Соціальна структура і розмноження
Кабарга тримається поодинці, рідше - групами до трьох особин. У сімейних групах тварини співіснують між собою мирно, але стосовно сторонніх особин вони надзвичайно агресивні. Під час гону між самцями одного віку відбуваються справжні поєдинки - тварини ніби переслідують одне одного, намагаючись вдарити передніми ногами або іклами по крупу, хребту або шиї супротивника. При тривалих поєдинках сильніший збиває слабшого на землю, б'є його ногами, а потім встромляє в нього ікла. Інколи це призводить до смерті переможеного.
Спарюється кабарга в грудні-січні. Через 185-195 днів самки народжують 1-2 дитинчат.
Статевої зрілості молоді кабарги досягають у віці 15-18 місяців. Тривалість їхнього життя в природі всього 4-5 років,в неволі - до 10-14 років.
Мускус кабарги
На череві самця кабарги розташована мускусна залоза. Вміст її – це густий, коричнево-бурого кольору секрет, який має дуже гострий запах. В одній залозі дорослого самця міститься 10-20 г натурального мускусу - найдорожчого продукту тваринного походження.
Хімічний склад мускусу дуже складний: жирні кислоти, віск, ароматичні та стероїдні сполуки, складні ефіри холестерина. Основний носій мускусного запаху - макроциклічних кетон мускон. Леткі компоненти мускусу несуть інформацію про вік та стан самця і можуть прискорювати тічку в самок.
Перша згадка про мускус в Європі датована 390 роком н. е.. Про нього знали середньовічні лікарі Ібн Сіна- і Серапін. В XIV ст. Марко Поло зазначав, що країна Ерінгул має дуже цінний мускус. Розміщувалася та країна напевно на території сучасної Монголії або в Західному Китаї. Мускус на Сході додавали в ліки від меланхолії, а також носили в мішечках на грудях, щоб запобігти пристріту і врокам. Мускус також широко використовувався арабськими і тибетськими народними цілителями як засіб що посилює статеву потенцію чоловіків.
Широко використовується мускус в східній медицині і сьогодні. У Китаї його містять понад 200 лікарських препаратів. Експерименти, проведені в Індії, довели, що мускус має загальностимулюючу дію на серце і центральну нервову систему, а також ефективний як протизапальний засіб.
В Європі мускус, як медичний препарат, великої популярності не набув, але тут йому знайшли інше застосування - в парфумерній промисловості як фіксатора запахів.
Крім мускусної залози, у самців кабарги на внутрішній поверхні хвоста є залози, що виділяють секрет з різким «козлиним» запахом. При дефекації екскременти, стикаючись із залозою, набувають цього запаху.
У середині XX століття в Саудівській Аравії з'явилися перші ферми де вирощують кабаргу. Тут мускус добувають гуманним способом, не травмуючи тварини.
Тварин відловлюють стаціонарними ящиковими пастками, що унеможливлює вироблення твариною оборонної реакції на людину, як потенційну небезпеку. Для заманювання кабарги в ящик-пастку використовується харчова приманка - лишайник або зерно. Спіймана тварина переганяється в іммобілізаційний бокс, конструкція і розміри якого не дозволяють рухатися тварині. Потім самця присипляють за допомогою ін'єкції ксилазину в комбінації з кетаміном. Іммобілізація і сон тривають в середньому 40 хвилин, а повне відновлення рухової активності звіра настає через чотири-п'ять годин. Перед витискуванням мускусу попередньо вводиться в мішечок срібний шпатель з жолобом, через який і виводиться секрет залози назовні.
Після відбору мускусу знерухомленого самця перетримують увесь час в спеціальному боксі. Дуже важливо відзначити, що жоден самець кабарги не загинув і не був травмований в процесі видобутку мускусних зерен.
Особливу поширення він отримав на Близькому Сході, де чорний мускус є найпопулярнішим чоловічим ароматом. Цей аромат - різкий, терпкий, стійкий.
Примітки
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kabarga abo muskusnij olen lat Moschus rid nevelikih ssavciv yedinij rid rodini kabargovih Moschidae Meshkaye u vkritih lisami abo chagarnikami girskih rajonah Pivdennoyi Aziyi Na vidminu vid inshih oleniv ne mayut rogiv krim togo u samciv ye veliki ikla Kabarga Period isnuvannya piznij miocen suchasnist Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Kabargovi Moschidae Rid Kabarga Moschus Linnaeus 1758 Vidi M chrysogaster Kabarga gimalajska M leucogaster M berezovskii Kabarga sibirska M moschiferus M fuscus Vikishovishe Moschus Cherep kabargi Latinska nazva vidu pohodit vid dav gr mosxos muskus Moschiferus perekladayetsya yak toj sho mistit muskus Zovnishnij viglyadDovzhina tila do 1 m hvosta 4 6 sm visota v paholku do 70 sm masa 11 18 kg Zadni nogi neproporcijno dovgi tomu v kabargi yaka stoyit krizhi na 5 10 sm vishi paholka Hvist korotkij Rogi vidsutni Samci mayut dovgi vignuti ikla Voni vistupayut z pid verhnoyi gubi na 7 9 sm Yih oleni zastosovuyut yak zbroyu pid chas goniv Samci kabargi mayut cherevnu zalozu yaka vidilyaye muskus Sherst u kabargi gusta ta dovga ale lamka Zabarvlennya bure abo korichneve Molodi osobini po bokah i na spini pocyatkovani nechitkimi svitlo sirimi plyamami PoshirennyaKabarga poshirena vid Shidnih Gimalayiv i Tibetu do Shidnogo Sibiru Koreyi ta Sahalinu Zaselyaye perevazhno krutoshili yaki porosli hvojnim lisom Najchastishe zustrichayetsya na visoti 600 900 m ridshe do 1600 m nad rivnem morya Tilki v Tibeti i Gimalayah pidnimayetsya na visotu do 3000 m i vishe Sposib zhittyaUlyublenim miscem prozhivannya kabargi ye temnohvojni dilyanki tajgi z kam yanimi rozsipishami ta vihodom na poverhnyu skel Na takih dilyanka zviri zhivut osilo poodinci ridshe grupami V serednomu zajmayut individualni dilyanki vid 30 ga litom i do 10 20 ga vzimku Harchuyetsya kabarga derevnimi lishajnikami gilochkami listyam koroyu derev travoyu mohom i navit gribami U racioni kabargi perevazhayut epifitni i nazemni lishajniki Vzimku yih chastka v yiyi racioni stanovit majzhe 99 Cya osoblivist harchuvannya viznachaye rozpodil kabargi po izolovanih ugiddyah Dobavkoyu do racionu kabargi sluguye takozh hvoya yalici i kedra deyaki zontichni listya chornici paporoti hvosh ta inshi roslini Zazvichaj tvarini harchuyutsya bilya povalenih derev obvishanih lishajnikami ob yidayut lishajniki z opalih gilok i zbirayut obtrusheni lishajniki z poverhni snigu Zbirayuchi korm tvarina mozhe pidnimatisya pohilim stovburom dereva abo stribati z gilki na gilku do visoti 3 4 metriv Kabarga chudovij stribun za rivnem manevrenosti majzhe ne maye sobi rivnih Vona zdatna na hodu ne zmenshuyuchi shvidkosti zminyuvati napryamok ruhu na 90 Ryatuyuchis vid peresliduvacha kabarga yak zayec zaplutuye slidi U kabargi bagato prirodnih vorogiv Na Dalekomu Shodi yiyi osnovnij vorog harza yaka polyuye na kabargu sim yami Neridko pidsterigaye tvarinu pid chas harchuvannya ris a takozh peresliduyut rosomaha ta lisicya Socialna struktura i rozmnozhennyaKabarga trimayetsya poodinci ridshe grupami do troh osobin U simejnih grupah tvarini spivisnuyut mizh soboyu mirno ale stosovno storonnih osobin voni nadzvichajno agresivni Pid chas gonu mizh samcyami odnogo viku vidbuvayutsya spravzhni poyedinki tvarini nibi peresliduyut odne odnogo namagayuchis vdariti perednimi nogami abo iklami po krupu hrebtu abo shiyi suprotivnika Pri trivalih poyedinkah silnishij zbivaye slabshogo na zemlyu b ye jogo nogami a potim vstromlyaye v nogo ikla Inkoli ce prizvodit do smerti peremozhenogo Sparyuyetsya kabarga v grudni sichni Cherez 185 195 dniv samki narodzhuyut 1 2 ditinchat Statevoyi zrilosti molodi kabargi dosyagayut u vici 15 18 misyaciv Trivalist yihnogo zhittya v prirodi vsogo 4 5 rokiv v nevoli do 10 14 rokiv Muskus kabargiNa cherevi samcya kabargi roztashovana muskusna zaloza Vmist yiyi ce gustij korichnevo burogo koloru sekret yakij maye duzhe gostrij zapah V odnij zalozi doroslogo samcya mistitsya 10 20 g naturalnogo muskusu najdorozhchogo produktu tvarinnogo pohodzhennya Himichnij sklad muskusu duzhe skladnij zhirni kisloti visk aromatichni ta steroyidni spoluki skladni efiri holesterina Osnovnij nosij muskusnogo zapahu makrociklichnih keton muskon Letki komponenti muskusu nesut informaciyu pro vik ta stan samcya i mozhut priskoryuvati tichku v samok Persha zgadka pro muskus v Yevropi datovana 390 rokom n e Pro nogo znali serednovichni likari Ibn Sina i Serapin V XIV st Marko Polo zaznachav sho krayina Eringul maye duzhe cinnij muskus Rozmishuvalasya ta krayina napevno na teritoriyi suchasnoyi Mongoliyi abo v Zahidnomu Kitayi Muskus na Shodi dodavali v liki vid melanholiyi a takozh nosili v mishechkah na grudyah shob zapobigti pristritu i vrokam Muskus takozh shiroko vikoristovuvavsya arabskimi i tibetskimi narodnimi cilitelyami yak zasib sho posilyuye statevu potenciyu cholovikiv Shiroko vikoristovuyetsya muskus v shidnij medicini i sogodni U Kitayi jogo mistyat ponad 200 likarskih preparativ Eksperimenti provedeni v Indiyi doveli sho muskus maye zagalnostimulyuyuchu diyu na serce i centralnu nervovu sistemu a takozh efektivnij yak protizapalnij zasib V Yevropi muskus yak medichnij preparat velikoyi populyarnosti ne nabuv ale tut jomu znajshli inshe zastosuvannya v parfumernij promislovosti yak fiksatora zapahiv Krim muskusnoyi zalozi u samciv kabargi na vnutrishnij poverhni hvosta ye zalozi sho vidilyayut sekret z rizkim kozlinim zapahom Pri defekaciyi ekskrementi stikayuchis iz zalozoyu nabuvayut cogo zapahu U seredini XX stolittya v Saudivskij Araviyi z yavilisya pershi fermi de viroshuyut kabargu Tut muskus dobuvayut gumannim sposobom ne travmuyuchi tvarini Tvarin vidlovlyuyut stacionarnimi yashikovimi pastkami sho unemozhlivlyuye viroblennya tvarinoyu oboronnoyi reakciyi na lyudinu yak potencijnu nebezpeku Dlya zamanyuvannya kabargi v yashik pastku vikoristovuyetsya harchova primanka lishajnik abo zerno Spijmana tvarina pereganyayetsya v immobilizacijnij boks konstrukciya i rozmiri yakogo ne dozvolyayut ruhatisya tvarini Potim samcya prisiplyayut za dopomogoyu in yekciyi ksilazinu v kombinaciyi z ketaminom Immobilizaciya i son trivayut v serednomu 40 hvilin a povne vidnovlennya ruhovoyi aktivnosti zvira nastaye cherez chotiri p yat godin Pered vitiskuvannyam muskusu poperedno vvoditsya v mishechok sribnij shpatel z zholobom cherez yakij i vivoditsya sekret zalozi nazovni Pislya vidboru muskusu zneruhomlenogo samcya peretrimuyut uves chas v specialnomu boksi Duzhe vazhlivo vidznachiti sho zhoden samec kabargi ne zaginuv i ne buv travmovanij v procesi vidobutku muskusnih zeren Osoblivu poshirennya vin otrimav na Blizkomu Shodi de chornij muskus ye najpopulyarnishim cholovichim aromatom Cej aromat rizkij terpkij stijkij PrimitkiCe nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi