Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мурсі — нілотська етнічна група, що проживає на південному заході Ефіопії. В основному населяють територію в долині річки Омо, в регіоні Південних національностей, народностей і нарадів недалеко від кордону з Південним Суданом. Згідно національного перепису 2007 року кількість представників народу становила 7500 осіб, на даний момент по різним оцінкам кількість становить близько 10 тисяч осіб.
| Мурсі | |
|---|---|
 Дівчина з народу мурсі | |
| Самоназва | Мун |
| Кількість | 7,500 згідно перепису 2007 року |
| Ареал |  Ефіопія, південний захід |
| Раса | негроїди |
| Близькі до: | Ануак, Нілоти |
| Мова | |
| Релігія | Анімізм |
Сьогодні автентичних мурсі в Ефіопії не залишилося, всі племена повністю або частково туристичні, тобто вони безумовно живуть як і сотні років тому, але в той же час для туристів та їх грошей. За кожен знімок потрібно розрахуватися, в іншому випадку мурсі стають вкрай агресивними.
Життєдіяльність
Практично кожен дорослий чоловік народу мурсі озброєний автоматом. Щодня вони присвячують відпочинку та бездіяльності, а за потреби розважають туристів та виманюють у них гроші за фото та відео-зйомку. Постійно вживають кукурудзяний алкоголь аракі (що є однією з причин чому туристів до них пускають тільки в супроводі озброєної охорони рано вранці, щоб швидко сфотографуватись і встигнути виїхати поки мурсі ще тверезі).
Жінки в той час, за традицією не повинні заважати чоловікам відпочивати, вони займаються приготуванням їжі, іншою роботою та доглядом за дітьми. Тому у них роздільні побут, відпочинок і навіть харчування.
У їжу вживають кукурудзяну кашу і коржі, але в дні свят або хороших гонорарів від туристів мурсі їдять м'ясо (зазвичай це кози чи корови). Вони їдять м'ясо, як і у всій решті східної Африки - без спецій і солі, злегка підсмаживши над вогнем. Особливим делікатесом, для високопоставлених воїнів та старійшин, вважається козяча печінка, яку вживають в сирому вигляді змочуючи її у соус тара, що складається з перцю та солі.
Живуть мурсі в сіно-солом'яних будинках. Житло у всіх мурсі однакове, не залежно від статусу. Коли на вулиці спати холодно, в одній такій невеликій хатині сплять до 8 людей. Житло має куполоподібну форму і неймовірно низький лаз, скоріш за все для забезпечення тепло-збереження.
Особливості народу
Дуже помітною особливістю народу мурсі, що зробило їх дуже відомими, є прикраси тіла. Одна з яких є розтягування нижньої губи тарілкою. В дитинстві практично кожній дівчинці роблять надріз під нижньою губою, та поступово розтягують її вставляючи тарілку все більшого діаметра, розмір якої може досягати двадцяти сантиметрів в діаметрі. Чим більша тарілка тим дівчина вважається гарнішою та тим більше викуп за неї зможуть отримати від нареченого. Наразі це не обов'язковий ритуал, та дозволяється молодим дівчатам за бажанням розтягувати губу. Ходить думка між мурсі що тарілка в губі захищає жінок від злих духів, але основна причина чому жінки досі розтягують губу те що це гарно. Другою особливою прикрасою як жінок так і чоловіків є шрамування. На тілі роблять глибокі надрізи, що в таких умовах довго гояться і гнояться, від чого утворюються нарости і горби.
Мова
Мурсі розмовляють мовою Мурсі, яку відносять до мов Ніло-сахарської групи. У мові є два написання - засновані на Ефіопському і Латинському письмі відповідно.
Релігія та культура
Як і більшість східноафриканських скотарів-землеробів, Мурсі вірять у вищі сили, які називають «Тумві». «Тумві» зазвичай мешкає на небі, але іноді проявляє себе, як «частина неба» (ahi a tumwin), така як птах або веселка. Основною релігійною посадою є посада жерця або Kômoru. Жрець є сполучною особою між громадою і богом і втілює в собі добробут всієї групи. Особливо цей так званий зв'язок проявляється в разі загрози посухи, голоду, хвороб і шкідників, здатних знищити врожай або принести шкоду худобі. Його роль полягає у вчиненні спеціальних обрядів щоб викликати дощ, захистити худобу і людей від хвороб, запобігти нападу сусідніх племен, гарантувати родючість ґрунту і так далі. В ідеалі, щоб зберегти цей сакральний зв'язок з Богом, жрець ніколи не повинен покидати меж рідних земель. Мурсі проповідують Анімізм як релігію.
Відношення з сусідами
Північними сусідами мурсі є народ боді. У 1974 році, під час сильної посухи, мурсі і боді воювали за право населяти район Мара, який спочатку належав боді, але згодом був заселений мурсі.
Мурсі тримали свою худобу подалі від північних пасовищ, замість цього виводили її на східні околиці, тим самим захищаючи від сусідів, але, одночасно, піддаючи можливості зараження від мух це-це, популяція яких була значна у цьому районі.
В добавок до посух та інших негативних факторів вони втратили десяту частину свого населення через громадянські війни.
Література
- James W. Films on the Mursi: The Land is Bad; Nitha / Wendy James // Antropology Today. — 1922. — Vol. 8, № 2. — P. 21-22.
- James W. The Mursi / Wendy James and Tsehai Berhane Selassie // RAIN. — 1976. — p. 6-7.
- Turton D. Mursi Response to Drought: Some Lessons for Relief and Rehabilitation / David Turton // African Affairs. — 1985. — Vol. 84, № 366. — P. 331-346.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мурсі |
- Mursi Online [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- People of Africa [ 12 січня 2013 у Wayback Machine.]
- The Mursi Language [ 3 січня 2006 у Wayback Machine.]
- National Geographic Photo Gallery [ 26 травня 2005 у Wayback Machine.]
- An anthropologist’s comments on the Mursi and the Omo Park situation [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (also available as a Word file [Архівовано 27 лютого 2008 у wayback.archive-it.org])
- African Parks Foundation [ 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Mursi Online page on the Mursi 'Surmic' language (tugo) [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Full-text documents and journal articles about the Mursi [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (Forced Migration Online, Digital Library)
Примітки
- The Mursi, James W. The Mursi / Wendy James and Tsehai Berhane Selassie // RAIN. — 1976. — p. 7.
- Mursi Response to Drought, David T. Mursi Response to Drought: Some Lessons for Relief and Rehabilitation / David Turton // African Affairs. — 1985. — Vol. 84, № 366. — P. 335.
- Films on the Mursi, James W. Films on the Mursi: The Land is Bad; Nitha / Wendy James // Antropology Today. — 1922. — Vol. 8, № 2. — P. 21.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mursi nilotska etnichna grupa sho prozhivaye na pivdennomu zahodi Efiopiyi V osnovnomu naselyayut teritoriyu v dolini richki Omo v regioni Pivdennih nacionalnostej narodnostej i naradiv nedaleko vid kordonu z Pivdennim Sudanom Zgidno nacionalnogo perepisu 2007 roku kilkist predstavnikiv narodu stanovila 7500 osib na danij moment po riznim ocinkam kilkist stanovit blizko 10 tisyach osib MursiDivchina z narodu mursiSamonazvaMunKilkist7 500 zgidno perepisu 2007 rokuAreal Efiopiya pivdennij zahidRasanegroyidiBlizki do Anuak NilotiMovaReligiyaAnimizm Sogodni avtentichnih mursi v Efiopiyi ne zalishilosya vsi plemena povnistyu abo chastkovo turistichni tobto voni bezumovno zhivut yak i sotni rokiv tomu ale v toj zhe chas dlya turistiv ta yih groshej Za kozhen znimok potribno rozrahuvatisya v inshomu vipadku mursi stayut vkraj agresivnimi ZhittyediyalnistPraktichno kozhen doroslij cholovik narodu mursi ozbroyenij avtomatom Shodnya voni prisvyachuyut vidpochinku ta bezdiyalnosti a za potrebi rozvazhayut turistiv ta vimanyuyut u nih groshi za foto ta video zjomku Postijno vzhivayut kukurudzyanij alkogol araki sho ye odniyeyu z prichin chomu turistiv do nih puskayut tilki v suprovodi ozbroyenoyi ohoroni rano vranci shob shvidko sfotografuvatis i vstignuti viyihati poki mursi she tverezi Zhinki v toj chas za tradiciyeyu ne povinni zavazhati cholovikam vidpochivati voni zajmayutsya prigotuvannyam yizhi inshoyu robotoyu ta doglyadom za ditmi Tomu u nih rozdilni pobut vidpochinok i navit harchuvannya U yizhu vzhivayut kukurudzyanu kashu i korzhi ale v dni svyat abo horoshih gonorariv vid turistiv mursi yidyat m yaso zazvichaj ce kozi chi korovi Voni yidyat m yaso yak i u vsij reshti shidnoyi Afriki bez specij i soli zlegka pidsmazhivshi nad vognem Osoblivim delikatesom dlya visokopostavlenih voyiniv ta starijshin vvazhayetsya kozyacha pechinka yaku vzhivayut v siromu viglyadi zmochuyuchi yiyi u sous tara sho skladayetsya z percyu ta soli Zhivut mursi v sino solom yanih budinkah Zhitlo u vsih mursi odnakove ne zalezhno vid statusu Koli na vulici spati holodno v odnij takij nevelikij hatini splyat do 8 lyudej Zhitlo maye kupolopodibnu formu i nejmovirno nizkij laz skorish za vse dlya zabezpechennya teplo zberezhennya Osoblivosti naroduZhinka u nacionalnomu odyazi ta tradicijnoyu plastinkoyu u nizhnij gubi Duzhe pomitnoyu osoblivistyu narodu mursi sho zrobilo yih duzhe vidomimi ye prikrasi tila Odna z yakih ye roztyaguvannya nizhnoyi gubi tarilkoyu V ditinstvi praktichno kozhnij divchinci roblyat nadriz pid nizhnoyu guboyu ta postupovo roztyaguyut yiyi vstavlyayuchi tarilku vse bilshogo diametra rozmir yakoyi mozhe dosyagati dvadcyati santimetriv v diametri Chim bilsha tarilka tim divchina vvazhayetsya garnishoyu ta tim bilshe vikup za neyi zmozhut otrimati vid narechenogo Narazi ce ne obov yazkovij ritual ta dozvolyayetsya molodim divchatam za bazhannyam roztyaguvati gubu Hodit dumka mizh mursi sho tarilka v gubi zahishaye zhinok vid zlih duhiv ale osnovna prichina chomu zhinki dosi roztyaguyut gubu te sho ce garno Drugoyu osoblivoyu prikrasoyu yak zhinok tak i cholovikiv ye shramuvannya Na tili roblyat gliboki nadrizi sho v takih umovah dovgo goyatsya i gnoyatsya vid chogo utvoryuyutsya narosti i gorbi MovaMursi rozmovlyayut movoyu Mursi yaku vidnosyat do mov Nilo saharskoyi grupi U movi ye dva napisannya zasnovani na Efiopskomu i Latinskomu pismi vidpovidno Religiya ta kulturaYak i bilshist shidnoafrikanskih skotariv zemlerobiv Mursi viryat u vishi sili yaki nazivayut Tumvi Tumvi zazvichaj meshkaye na nebi ale inodi proyavlyaye sebe yak chastina neba ahi a tumwin taka yak ptah abo veselka Osnovnoyu religijnoyu posadoyu ye posada zhercya abo Komoru Zhrec ye spoluchnoyu osoboyu mizh gromadoyu i bogom i vtilyuye v sobi dobrobut vsiyeyi grupi Osoblivo cej tak zvanij zv yazok proyavlyayetsya v razi zagrozi posuhi golodu hvorob i shkidnikiv zdatnih znishiti vrozhaj abo prinesti shkodu hudobi Jogo rol polyagaye u vchinenni specialnih obryadiv shob viklikati dosh zahistiti hudobu i lyudej vid hvorob zapobigti napadu susidnih plemen garantuvati rodyuchist gruntu i tak dali V ideali shob zberegti cej sakralnij zv yazok z Bogom zhrec nikoli ne povinen pokidati mezh ridnih zemel Mursi propoviduyut Animizm yak religiyu Vidnoshennya z susidamiPivnichnimi susidami mursi ye narod bodi U 1974 roci pid chas silnoyi posuhi mursi i bodi voyuvali za pravo naselyati rajon Mara yakij spochatku nalezhav bodi ale zgodom buv zaselenij mursi Mursi trimali svoyu hudobu podali vid pivnichnih pasovish zamist cogo vivodili yiyi na shidni okolici tim samim zahishayuchi vid susidiv ale odnochasno piddayuchi mozhlivosti zarazhennya vid muh ce ce populyaciya yakih bula znachna u comu rajoni V dobavok do posuh ta inshih negativnih faktoriv voni vtratili desyatu chastinu svogo naselennya cherez gromadyanski vijni LiteraturaJames W Films on the Mursi The Land is Bad Nitha Wendy James Antropology Today 1922 Vol 8 2 P 21 22 James W The Mursi Wendy James and Tsehai Berhane Selassie RAIN 1976 p 6 7 Turton D Mursi Response to Drought Some Lessons for Relief and Rehabilitation David Turton African Affairs 1985 Vol 84 366 P 331 346 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mursi Mursi Online 18 kvitnya 2014 u Wayback Machine People of Africa 12 sichnya 2013 u Wayback Machine The Mursi Language 3 sichnya 2006 u Wayback Machine National Geographic Photo Gallery 26 travnya 2005 u Wayback Machine An anthropologist s comments on the Mursi and the Omo Park situation 27 grudnya 2013 u Wayback Machine also available as a Word file Arhivovano 27 lyutogo 2008 u wayback archive it org African Parks Foundation 5 chervnya 2018 u Wayback Machine Mursi Online page on the Mursi Surmic language tugo 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Full text documents and journal articles about the Mursi 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Forced Migration Online Digital Library PrimitkiThe Mursi James W The Mursi Wendy James and Tsehai Berhane Selassie RAIN 1976 p 7 Mursi Response to Drought David T Mursi Response to Drought Some Lessons for Relief and Rehabilitation David Turton African Affairs 1985 Vol 84 366 P 335 Films on the Mursi James W Films on the Mursi The Land is Bad Nitha Wendy James Antropology Today 1922 Vol 8 2 P 21