Було запропоновано цю статтю або розділ з Мобільна журналістика, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з червня 2020. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Мультимедійна журналістика — напрямок у сучасній журналістиці, в основі якого лежить поширення контенту через два і більше каналів комунікації або у декількох форматах через мережу Інтернет. Це явище тісно пов'язане з процесом у ЗМІ, який забезпечує злиття технологій, що використовуються для передачі даних, і злиття різних типів медіа. Мультимедійна журналістика мала великий вплив на процес створення і споживання контенту.
Коротка історія мультимедійної журналістики
Повноцінній мультимедіатизаціі журналістики передувало прагнення людини поєднувати різні способи і канали інформації. Про це свідчить, наприклад, характер у Стародавньому Римі. Перші інформаційні повідомлення (афіші, оголошення) висікалися на камені, міді і мармурі або виводилися на спеціально для цього вибілених стінах будинків, або на дерев'яних дощечках. Подібні носії інформації могли включати в себе, окрім тексту, малюнки і барельєфи, що свідчить не тільки про використання різних платформ мовлення, а й конвергенції як мінімум двох способів комунікації — письмової та візуальної.
Більш серйозно процес мультимедіатизаціі ЗМІ помітний вже тільки в XX столітті на прикладі випадків злиття радіо і друку, коли газетні новини виконувалися диктором, або використання раннім телебаченням формату «мильних опер», від початку популярному на радіо.
По-справжньому серйозний поштовх розвитку мультимедійної журналістки дала поява і широке поширення мережі Інтернет, починаючи з 90-их років XX століття вона розвивається безперервно. Тоді ж більш однозначно проявився перехід від конвергенції, як механічного з'єднання різнорідних інформаційних середовищ, до мультимедійності, що з'єднує нові форми і методи роботи журналіста. Однак і цей процес вимагав часу, спочатку друковані видання, що виходили в інтернет, не мали свого сайту, а обмежувалися електронними версіями у звичайному текстовому файлі. З появою у 1994 році першого інтернет-браузера почали формуватися мультимедійні сайти видань, які виконували в основному представницькі функції і могли бути наповнені лише довідковою інформацією про авторів і редакції. Матеріали часто публікувалися у вигляді анонса або у скороченій версії. Журналістика намагалася адаптуватися під новий формат. І одним з етапів адаптації стало створення спільних проектів з іншими ЗМІ і онлайновими службами. Поступово, на рубежі XX і XXI століть сайти стають «складнішими», наповнюються мультимедійним контентом, з'являється можливість додавати голосування, рейтинги. Майданчики в Інтернеті починають конкурувати зі «старими», традиційними ЗМІ, з'являються онлайн-проекти, які від самого початку не мають «офлайн» версії, в Росії це були, наприклад, проекти Газета.Ru і Lenta.Ru. До того ж, стала очевидною інвестиційна привабливість інтернет-видань, відносно недорогих, які володіють широким інформаційно-комунікативним потенціалом. З 2005 року сайти видань починають набувати статусу повноцінних ЗМІ, інтернет-аудиторія на той час з 1999 року зросла на 350 %. На ринку паперових газет паралельно спостерігалося падіння тиражів і відтік рекламодавців. У відповідь на ці виклики редакції друкованих видань починають реконструювати свої сайти, створювати та публікувати контент за новими законами онлайну, створюють окремі інтернет-редакції.
Мультимедійна журналістика сьогодні
Наразі мультимедійна журналістика міцно утвердилася як окремий напрямок у журналістиці, вона зробила серйозний вплив на специфіку створення контенту, на роботу редакції і характер споживання інформації.
Вплив на контент
Сьогодні у користувачів є можливість брати участь у створенні контенту, розвивається блогосфера, соціальні мережі, що створює високу конкуренцію між професійними журналістами і друкарськими користувачами. Для підтримки цієї конкуренції засобам масової інформації доводиться залучати і утримувати увагу читача новими способами, як правило, візуальними — інфографіка, ілюстрації, фотографії. У цій ситуації народжується також головний жанр мультимедійної журналістики — мультимедійний лонгрид. Він виникає в умовах поступової втрати користувачем здатності до лінійного сприйняття тексту, тому текст необхідно візуалізувати, зробити з нього комплекс з тексту, інфографіки, відеороликів, інтерактивних ілюстрацій, вбудованих цитат і таке інше. Все це покликане «занурити» читача в подієвий ряд матеріалу, створити у нього ефект присутності. Власне текст безпосередньо перестає бути ключовим елементом.
Вплив на роботу редакції
Специфіка створення контенту у межах мультимедійної журналістки задала певні правила і для роботи редакції. Оскільки сьогодні для споживача ключовими факторами є швидкість і різноманітність способів подачі інформації, в редакції виникла потреба в роботі «універсального журналіста». Такий фахівець виробляє (не пакує) контент, використовуючи один з або відразу кілька методів — запис відео, аудіо, він може фотографувати, брати невеликі інтерв'ю — універсальний журналіст не створює чисту «статтю» або «сюжет», він постачає до редакції «сировину», з якої потім буде зроблено матеріал. Він здатний працювати для будь-якої платформи, може бути не закріплений за конкретним ЗМІ, що істотно заощаджує ресурси.
Критика
Мультимедіатизація журналістики принципово змінює традиційні функції професійного журналіста і редакції. Перед редакціями постає питання, як мотивувати журналістів виконувати за ті ж гроші новий (і часто більш складний) набір завдань. До того ж збільшується маса вторинної, «клонованої» інформації, зменшується поле для творчої самореалізації журналіста. Скорочення штату і вимога високої швидкості створення інформації породжує певні психологічні проблеми — стрес, підвищену напруженість.
Примітки
- Deuze M. What is Multimedia Journalism? // Journalism Studies. 2004. https://www.researchgate.net/publication/249689904_What_Is_Journalism_Professional_Identity_and_Ideology_of_Journalists_Reconsidered
- Вартанова, Е. Л. До чого призводить конвергенція у ЗМІ? / Е. Л. Вартанова // Розвиток інформаційного суспільства в Росії. Т. 1. Теорія і практика. — Спб., 2001. http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/bpa/b59df6463a315de4c32568fd0038da32 [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Лыткина Л. В. История протожурналистики древних цивилизаций. Часть 2. Типи комунікацій еліністичних держав і Давнього Рима. // Управлінське консультування. 2016;(7): C.175-185 https://cyberleninka.ru/article/n/istoriya-protozhurnalistiki-drevnih-tsivilizatsiy-chast-2-tipy-kommunikatsiy-ellinisticheskih-gosudarstv-i-drevnego-rima [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Мультимедійна журналістика: підручник для вузів / под заг. ред. А. Г. Качкаєвої, С. А. Шомової // Нац. досл. ун-т «Вища школа економіки». — М.: Вид. дом Вищої школи економіки, 2017 https://id.hse.ru/data/2017/08/23/1174253484/Мультимед.журн._текст_сайт.pdf [ 20 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Зінов'єв І. В. Можливості мультимедійної журналістики на сучасному етапі розвитку російських мас-медіа.// «Знак: проблемне поле медіаосвіти», 2012. — № 1(9). — с. 82-85 https://cyberleninka.ru/article/n/vozmozhnosti-multimediynoy-zhurnalistiki-na-sovremennom-etape-razvitiya-rossiyskih-mass-media [ 20 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Уланова М. А. Інтернет-журналістика. М.: Аспект-Прес, 2014. С. 15.http://www.studentlibrary.ru/book/ISBN9785756707397.html
- Інтернет-ЗМІ: Теорія і практика / під ред. М. М. Лукіної. М.: Аспект Прес, 2011.
- Горшкова М. С., Юферєва А. С. Мультимедійні лонгриди как формат в інтернет-журналістиці: аналіз специфічних особливостей. // Знак: Проблемне поле медіаосвіти. 2018;1(27): С.105-110. https://elibrary.ru/item.asp?id=32633839 [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Журналістика і конвергенція: чому і як традиційні ЗМІ перетворюються на мультимедійні / під ред. А. Г. Качкаєвої. — М.:, 2010. https://www.hse.ru/pubs/share/direct/document/78706064[недоступне посилання]
- Бастрон А. А., Жолудєва Е. В. Медіаконвергенція у ЗМІ: проблеми й перспективи їх рішення у журналістській освіті. Історія та архіви. 2016;(4): С.133-142 https://cyberleninka.ru/article/v/mediakonvergentsiya-v-smi-problemy-i-perspektivy-ih-resheniya-v-zhurnalistskom
Джерела і посилання
Deuze M. What is Multimedia Journalism//Journalism Studies.2004
Литкіна Л. В. Історія протожурналістики давніх цивілізацій. Частина 2.Типи комунікацій елліністичних держав і Стародавнього Риму. [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.]
Мультимедійна журналістика: підручник для вузів / під заг. ред. А. Г. Качкаєвої, С. А. Шомової [ 20 червня 2020 у Wayback Machine.]
Зінов'єв І. В. Можливості мультимедійної журналістики на сучасному етапі розвитку російських мас-медіа. [ 20 червня 2020 у Wayback Machine.]
Уланова М. А. Інтернет-журналістика. [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
Горшкова М. С., Юферєва А. С. Мультимедійні лонгріди як формат в інтернет-журналістиці: аналіз специфічних особливостей. [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.]
Журналістика і конвергенція: чому і як традиційні ЗМІ перетворюються в мультимедійні / під ред. А. Г. Качкаєвої
Бастрон А. А., Жолудєва Е. В. Медіаконвергенції у ЗМІ: проблеми і перспективи їх вирішення в журналістській освіті.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Mobilna zhurnalistika ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z chervnya 2020 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2020 Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena zhovten 2020 Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki zhovten 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2020 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2020 Vzhivannya zovnishnih posilan u cij statti ne vidpovidaye pravilam ta nastanovam Vikipediyi shodo rozdilu Posilannya Bud laska udoskonalte cyu stattyu shlyahom viluchennya nadmirnoyi kilkosti zovnishnih posilan abo shlyahom viluchennya zovnishnih posilan yaki ye nedorechnimi dlya rozdilu Posilannya ta konvertujte korisni posilannya u viglyadi dzherel vinosok u vidpovidnij chastini tekstu statti zhovten 2020 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti zhovten 2020 Termin ciyeyi statti potrebuye vistavlennya pravilnogo nagolosu zhovten 2020 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad zhovten 2020 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2020 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2020 Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu zhovten 2020 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki zhovten 2020 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2020 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2020 Cya stattya vikoristovuye goli URL posilannya dlya posilan na dzherela sho mozhe prizvesti do en Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu zaminivshi goli posilannya na povnocinni dzherela primitki sho vikoristovuyut cite web i obov yazkovo zapovnit parametri archive url archive date ta deadurl abi upevnitisya sho vsi AD prodovzhuvatimut buti perevirnimi i v majbutnomu ta dopomogti dotrimuvatisya poslidovnosti u stili dzherel primitok Vi mozhete skoristatisya viki instrumentom reFill 2 0 abi dopomogti vam avtomatizuvati formatuvannya dzherel primitok zhovten 2020 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni zhovten 2020 Cya stattya posilayetsya na pervinni dzherela Bud laska udoskonalte yiyi dodavshi posilannya na nezalezhni vtorinni chi tretinni dzherela zhovten 2020 Cya stattya mistit inshomovni dzherela na yaki isnuyut rivnoznachni versiyi ukrayinskoyu movoyu z tih zhe resursiv Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu zaminivshi inshomovni dzherela na yihni ukrayinski versiyi zhovten 2020 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2020 Multimedijna zhurnalistika napryamok u suchasnij zhurnalistici v osnovi yakogo lezhit poshirennya kontentu cherez dva i bilshe kanaliv komunikaciyi abo u dekilkoh formatah cherez merezhu Internet Ce yavishe tisno pov yazane z procesom u ZMI yakij zabezpechuye zlittya tehnologij sho vikoristovuyutsya dlya peredachi danih i zlittya riznih tipiv media Multimedijna zhurnalistika mala velikij vpliv na proces stvorennya i spozhivannya kontentu Korotka istoriya multimedijnoyi zhurnalistikiPovnocinnij multimediatizacii zhurnalistiki pereduvalo pragnennya lyudini poyednuvati rizni sposobi i kanali informaciyi Pro ce svidchit napriklad harakter u Starodavnomu Rimi Pershi informacijni povidomlennya afishi ogoloshennya visikalisya na kameni midi i marmuri abo vivodilisya na specialno dlya cogo vibilenih stinah budinkiv abo na derev yanih doshechkah Podibni nosiyi informaciyi mogli vklyuchati v sebe okrim tekstu malyunki i barelyefi sho svidchit ne tilki pro vikoristannya riznih platform movlennya a j konvergenciyi yak minimum dvoh sposobiv komunikaciyi pismovoyi ta vizualnoyi Bilsh serjozno proces multimediatizacii ZMI pomitnij vzhe tilki v XX stolitti na prikladi vipadkiv zlittya radio i druku koli gazetni novini vikonuvalisya diktorom abo vikoristannya rannim telebachennyam formatu milnih oper vid pochatku populyarnomu na radio Po spravzhnomu serjoznij poshtovh rozvitku multimedijnoyi zhurnalistki dala poyava i shiroke poshirennya merezhi Internet pochinayuchi z 90 ih rokiv XX stolittya vona rozvivayetsya bezperervno Todi zh bilsh odnoznachno proyavivsya perehid vid konvergenciyi yak mehanichnogo z yednannya riznoridnih informacijnih seredovish do multimedijnosti sho z yednuye novi formi i metodi roboti zhurnalista Odnak i cej proces vimagav chasu spochatku drukovani vidannya sho vihodili v internet ne mali svogo sajtu a obmezhuvalisya elektronnimi versiyami u zvichajnomu tekstovomu fajli Z poyavoyu u 1994 roci pershogo internet brauzera pochali formuvatisya multimedijni sajti vidan yaki vikonuvali v osnovnomu predstavnicki funkciyi i mogli buti napovneni lishe dovidkovoyu informaciyeyu pro avtoriv i redakciyi Materiali chasto publikuvalisya u viglyadi anonsa abo u skorochenij versiyi Zhurnalistika namagalasya adaptuvatisya pid novij format I odnim z etapiv adaptaciyi stalo stvorennya spilnih proektiv z inshimi ZMI i onlajnovimi sluzhbami Postupovo na rubezhi XX i XXI stolit sajti stayut skladnishimi napovnyuyutsya multimedijnim kontentom z yavlyayetsya mozhlivist dodavati golosuvannya rejtingi Majdanchiki v Interneti pochinayut konkuruvati zi starimi tradicijnimi ZMI z yavlyayutsya onlajn proekti yaki vid samogo pochatku ne mayut oflajn versiyi v Rosiyi ce buli napriklad proekti Gazeta Ru i Lenta Ru Do togo zh stala ochevidnoyu investicijna privablivist internet vidan vidnosno nedorogih yaki volodiyut shirokim informacijno komunikativnim potencialom Z 2005 roku sajti vidan pochinayut nabuvati statusu povnocinnih ZMI internet auditoriya na toj chas z 1999 roku zrosla na 350 Na rinku paperovih gazet paralelno sposterigalosya padinnya tirazhiv i vidtik reklamodavciv U vidpovid na ci vikliki redakciyi drukovanih vidan pochinayut rekonstruyuvati svoyi sajti stvoryuvati ta publikuvati kontent za novimi zakonami onlajnu stvoryuyut okremi internet redakciyi Multimedijna zhurnalistika sogodniNarazi multimedijna zhurnalistika micno utverdilasya yak okremij napryamok u zhurnalistici vona zrobila serjoznij vpliv na specifiku stvorennya kontentu na robotu redakciyi i harakter spozhivannya informaciyi Vpliv na kontent Sogodni u koristuvachiv ye mozhlivist brati uchast u stvorenni kontentu rozvivayetsya blogosfera socialni merezhi sho stvoryuye visoku konkurenciyu mizh profesijnimi zhurnalistami i drukarskimi koristuvachami Dlya pidtrimki ciyeyi konkurenciyi zasobam masovoyi informaciyi dovoditsya zaluchati i utrimuvati uvagu chitacha novimi sposobami yak pravilo vizualnimi infografika ilyustraciyi fotografiyi U cij situaciyi narodzhuyetsya takozh golovnij zhanr multimedijnoyi zhurnalistiki multimedijnij longrid Vin vinikaye v umovah postupovoyi vtrati koristuvachem zdatnosti do linijnogo sprijnyattya tekstu tomu tekst neobhidno vizualizuvati zrobiti z nogo kompleks z tekstu infografiki videorolikiv interaktivnih ilyustracij vbudovanih citat i take inshe Vse ce poklikane zanuriti chitacha v podiyevij ryad materialu stvoriti u nogo efekt prisutnosti Vlasne tekst bezposeredno perestaye buti klyuchovim elementom Vpliv na robotu redakciyi Specifika stvorennya kontentu u mezhah multimedijnoyi zhurnalistki zadala pevni pravila i dlya roboti redakciyi Oskilki sogodni dlya spozhivacha klyuchovimi faktorami ye shvidkist i riznomanitnist sposobiv podachi informaciyi v redakciyi vinikla potreba v roboti universalnogo zhurnalista Takij fahivec viroblyaye ne pakuye kontent vikoristovuyuchi odin z abo vidrazu kilka metodiv zapis video audio vin mozhe fotografuvati brati neveliki interv yu universalnij zhurnalist ne stvoryuye chistu stattyu abo syuzhet vin postachaye do redakciyi sirovinu z yakoyi potim bude zrobleno material Vin zdatnij pracyuvati dlya bud yakoyi platformi mozhe buti ne zakriplenij za konkretnim ZMI sho istotno zaoshadzhuye resursi KritikaMultimediatizaciya zhurnalistiki principovo zminyuye tradicijni funkciyi profesijnogo zhurnalista i redakciyi Pered redakciyami postaye pitannya yak motivuvati zhurnalistiv vikonuvati za ti zh groshi novij i chasto bilsh skladnij nabir zavdan Do togo zh zbilshuyetsya masa vtorinnoyi klonovanoyi informaciyi zmenshuyetsya pole dlya tvorchoyi samorealizaciyi zhurnalista Skorochennya shtatu i vimoga visokoyi shvidkosti stvorennya informaciyi porodzhuye pevni psihologichni problemi stres pidvishenu napruzhenist PrimitkiDeuze M What is Multimedia Journalism Journalism Studies 2004 https www researchgate net publication 249689904 What Is Journalism Professional Identity and Ideology of Journalists Reconsidered Vartanova E L Do chogo prizvodit konvergenciya u ZMI E L Vartanova Rozvitok informacijnogo suspilstva v Rosiyi T 1 Teoriya i praktika Spb 2001 http emag iis ru arc infosoc emag nsf bpa b59df6463a315de4c32568fd0038da32 8 sichnya 2014 u Wayback Machine Lytkina L V Istoriya protozhurnalistiki drevnih civilizacij Chast 2 Tipi komunikacij elinistichnih derzhav i Davnogo Rima Upravlinske konsultuvannya 2016 7 C 175 185 https cyberleninka ru article n istoriya protozhurnalistiki drevnih tsivilizatsiy chast 2 tipy kommunikatsiy ellinisticheskih gosudarstv i drevnego rima 22 chervnya 2020 u Wayback Machine Multimedijna zhurnalistika pidruchnik dlya vuziv pod zag red A G Kachkayevoyi S A Shomovoyi Nac dosl un t Visha shkola ekonomiki M Vid dom Vishoyi shkoli ekonomiki 2017 https id hse ru data 2017 08 23 1174253484 Multimed zhurn tekst sajt pdf 20 chervnya 2020 u Wayback Machine Zinov yev I V Mozhlivosti multimedijnoyi zhurnalistiki na suchasnomu etapi rozvitku rosijskih mas media Znak problemne pole mediaosviti 2012 1 9 s 82 85 https cyberleninka ru article n vozmozhnosti multimediynoy zhurnalistiki na sovremennom etape razvitiya rossiyskih mass media 20 chervnya 2020 u Wayback Machine Ulanova M A Internet zhurnalistika M Aspekt Pres 2014 S 15 http www studentlibrary ru book ISBN9785756707397 html Internet ZMI Teoriya i praktika pid red M M Lukinoyi M Aspekt Pres 2011 Gorshkova M S Yuferyeva A S Multimedijni longridi kak format v internet zhurnalistici analiz specifichnih osoblivostej Znak Problemne pole mediaosviti 2018 1 27 S 105 110 https elibrary ru item asp id 32633839 23 chervnya 2020 u Wayback Machine Zhurnalistika i konvergenciya chomu i yak tradicijni ZMI peretvoryuyutsya na multimedijni pid red A G Kachkayevoyi M 2010 https www hse ru pubs share direct document 78706064 nedostupne posilannya Bastron A A Zholudyeva E V Mediakonvergenciya u ZMI problemi j perspektivi yih rishennya u zhurnalistskij osviti Istoriya ta arhivi 2016 4 S 133 142 https cyberleninka ru article v mediakonvergentsiya v smi problemy i perspektivy ih resheniya v zhurnalistskomDzherela i posilannyaDeuze M What is Multimedia Journalism Journalism Studies 2004 Litkina L V Istoriya protozhurnalistiki davnih civilizacij Chastina 2 Tipi komunikacij ellinistichnih derzhav i Starodavnogo Rimu 22 chervnya 2020 u Wayback Machine Multimedijna zhurnalistika pidruchnik dlya vuziv pid zag red A G Kachkayevoyi S A Shomovoyi 20 chervnya 2020 u Wayback Machine Zinov yev I V Mozhlivosti multimedijnoyi zhurnalistiki na suchasnomu etapi rozvitku rosijskih mas media 20 chervnya 2020 u Wayback Machine Ulanova M A Internet zhurnalistika 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Gorshkova M S Yuferyeva A S Multimedijni longridi yak format v internet zhurnalistici analiz specifichnih osoblivostej 23 chervnya 2020 u Wayback Machine Zhurnalistika i konvergenciya chomu i yak tradicijni ZMI peretvoryuyutsya v multimedijni pid red A G Kachkayevoyi Bastron A A Zholudyeva E V Mediakonvergenciyi u ZMI problemi i perspektivi yih virishennya v zhurnalistskij osviti