Мулова черепаха сонорська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мулова черепаха сонорська | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
, 1854 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Kinosternon henrici | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Мулова черепаха сонорська (Kinosternon sonoriense) — вид черепах з роду Американські мулові черепахи родини Мулові черепахи. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 17,5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців (останні досягають 15,5 см). Голова велика. На підборідді присутньо 3—4 пари довгих вусиків. Карапакса опуклий, довгий з 3-мя кілями, які пропадають з віком. Пахвові та пахові щитки торкаються один одного. Пластрон має великий розмір. Перетинка добре розвинена, втім карапакс й пластрон не здатні повністю зачинятися. У самців великий довгий хвіст і увігнутий пластрон.
Шкіра на голові, шиї, кінцівках сіра з плямами. Щелепи кремові з темними плямами або тонкими смужечками. Карапакс оливково—коричневий або темно—коричневий з темною облямівкою щитків. Пластрон жовто—коричневий, іноді з плямами та з темною облямівкою щитків. Перетинка коричнева.
Спосіб життя
Полюбляє лісові водоймища. Зустрічається на висоті до 2042 м над рівнем моря. Активна вночі. Харчується водоростями, водними рослинами, комахами, хробаками, ракоподібними, рибою, земноводними, равликами.
Самці стають статевозрілими у 5—6 років при довжині карапаксу 7,6—8,2 см. Самиці — при довжині понад 9,3 см. Сезон парування починається у березні—квітні. Відкладання яєць відбувається з травня по вересень. За сезон самиці роблять 1—4 кладки по 1—11 білих еліптичних яєць із твердою шкарлупою розміром 28—35x13,8-19 мм. Розмір кладки залежить від розміру самиці. Новонароджені черепашенята з'являються у серпні. У черепашенят, довжиною 22—28 мм, низький широкий карапакс з 3 кілями. Пластрон кремовий з темними плямами. На голові у них пара жовтих смуг.
Розповсюдження
Мешкає від басейну річки Колорадо на півдні США у штатах Колорадо, Нью-Мексико, Аризона і Каліфорнія на південь до Мексики до басейну річок Які на півночі Сонори і Касас-Грандес на заході Чіуауа і Коауіли.
Підвиди
- Kinosternon sonoriense sonoriense
- Kinosternon sonoriense longifemorale
Джерела
- Stebbins,R.C. 1985. A Field Guide to Western Reptiles and Amphibians, 2nd ed. Houghton Mifflin, Boston
- Degenhardt, William G.; C. W. Painter, and A. H. Price 1996. Amphibians and reptiles of New Mexico. Univ. New Mexico Press, 431 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mulova cherepaha sonorska Mulova cherepaha sonorska Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Mulovi cherepahi Rid Amerikanski mulovi cherepahi Vid Mulova cherepaha sonorska Binomialna nazva 1854 Sinonimi Kinosternon henrici Posilannya Vikishovishe Kinosternon sonoriense Vikividi Kinosternon sonoriense EOL 457729 ITIS 173768 MSOP 11011 NCBI 904203 Mulova cherepaha sonorska Kinosternon sonoriense vid cherepah z rodu Amerikanski mulovi cherepahi rodini Mulovi cherepahi Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 17 5 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv ostanni dosyagayut 15 5 sm Golova velika Na pidboriddi prisutno 3 4 pari dovgih vusikiv Karapaksa opuklij dovgij z 3 mya kilyami yaki propadayut z vikom Pahvovi ta pahovi shitki torkayutsya odin odnogo Plastron maye velikij rozmir Peretinka dobre rozvinena vtim karapaks j plastron ne zdatni povnistyu zachinyatisya U samciv velikij dovgij hvist i uvignutij plastron Shkira na golovi shiyi kincivkah sira z plyamami Shelepi kremovi z temnimi plyamami abo tonkimi smuzhechkami Karapaks olivkovo korichnevij abo temno korichnevij z temnoyu oblyamivkoyu shitkiv Plastron zhovto korichnevij inodi z plyamami ta z temnoyu oblyamivkoyu shitkiv Peretinka korichneva Sposib zhittyaPolyublyaye lisovi vodojmisha Zustrichayetsya na visoti do 2042 m nad rivnem morya Aktivna vnochi Harchuyetsya vodorostyami vodnimi roslinami komahami hrobakami rakopodibnimi riboyu zemnovodnimi ravlikami Samci stayut statevozrilimi u 5 6 rokiv pri dovzhini karapaksu 7 6 8 2 sm Samici pri dovzhini ponad 9 3 sm Sezon paruvannya pochinayetsya u berezni kvitni Vidkladannya yayec vidbuvayetsya z travnya po veresen Za sezon samici roblyat 1 4 kladki po 1 11 bilih eliptichnih yayec iz tverdoyu shkarlupoyu rozmirom 28 35x13 8 19 mm Rozmir kladki zalezhit vid rozmiru samici Novonarodzheni cherepashenyata z yavlyayutsya u serpni U cherepashenyat dovzhinoyu 22 28 mm nizkij shirokij karapaks z 3 kilyami Plastron kremovij z temnimi plyamami Na golovi u nih para zhovtih smug RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid basejnu richki Kolorado na pivdni SShA u shtatah Kolorado Nyu Meksiko Arizona i Kaliforniya na pivden do Meksiki do basejnu richok Yaki na pivnochi Sonori i Kasas Grandes na zahodi Chiuaua i Koauili PidvidiKinosternon sonoriense sonoriense Kinosternon sonoriense longifemoraleDzherelaStebbins R C 1985 A Field Guide to Western Reptiles and Amphibians 2nd ed Houghton Mifflin Boston Degenhardt William G C W Painter and A H Price 1996 Amphibians and reptiles of New Mexico Univ New Mexico Press 431 pp