Музей поета Максима Богдановича (рос. Мемориальный дом-музей М. Богдановича) — літературно-меморіальний музей білоруського поета Максима Богдановича в місті Ярославль.
Будинок-музей Максима Богдановича (Ярославль) | |
---|---|
57°37′28″ пн. ш. 39°52′14″ сх. д. / 57.62452500002777356° пн. ш. 39.8707361100277780° сх. д.Координати: 57°37′28″ пн. ш. 39°52′14″ сх. д. / 57.62452500002777356° пн. ш. 39.8707361100277780° сх. д. | |
Тип | музей і пам'ятка історії |
Назва на честь | Богданович Максим Адамович |
Статус спадщини | d[1] |
Країна | Росія |
Розташування | Росія Ярославль, вул. Чайковського, буд. 21, |
Засновано | 1992р. |
Директор | Прохорова Наталя Валентинівна, 2011 р. |
Сайт | museum.city-yar.ru |
Музей поета Максима Богдановича (Росія) | |
Музей поета Максима Богдановича у Вікісховищі |
Родина Богдановичів
Родина Богдановичів була цілком зросійщеною і рідної білоруської мови вже не знала, в родині спілкувались російською. Батько Максима, Адам Єгорович, служив і через службу був вимушеній міняти міста проживання. Максим народився на землях Білорусі, але по смерті матері родина перебралася в Нижній Новгород, де батько працював в управлінні Селянського поземельного банку. Адам Єгорович мимоволі став родичем письменника Мансима Горького. Бо перша дружина письменника та дружина Адама Єгоровича були рідними сестрами. Завдячуючи родинним зв'язкам 1932 року Адама Єгоровича визволили із пазурів ГПУ-КДБ за втручання Катерини Пешкової.
Адам Єгорович перебрався в Ярославль, де працював до виходу на пенсію і де помер 1940 року. Разом з батьком в Ярославлі жили і його сини — Максим та Павло, останній був викладачем, як і його батько. Адам Єгорович викладав історію в музичному та художньому училищі Ярославля, а по виході на пенсію керував бібліотекою Ярославського історичного музею. Нащадки родини Богдановича і на початок 21 століття мешкають в Ярослвлі, це рідня Павла Адамовича.
З Ярославлем пов'язані вісім років життя і творчості Максима Богдановича (1908—1916). Саме тут він закінчив гімназію, потім навчався в Демидовському юридичному ліцеї. Відчуваючи потяг до історичної батьківщини, Максим самотужки вивчив білоруську і почав писати нею вірші. В Ярославлі він зустрів і власне кохання — Анну Кокуеву, котрій присвятив численні власні твори. Максим Богданович важко хворів на туберкульоз і лише наприкінці короткого життя відвідав Білорусь, творчі зв'язки з якою намагався не втратити за життя. Але помер 25 травня 1917 року в місті Ялта, в Криму, куди відбув на лікування на 25 році життя.
- Батько, Адам Богданович
- Тітка з братами Богдановичами
- Богданович з гімназистами
- Анна Кокуева
Історія створення музею
Росія швидко і невпинно втрачає історичну забудову в центрах багатьох міст. Не був винятком і старовинний Ярославль, котрий стрімко втрачав дерев'яну забудову на колишній вулиці Любимській, де стояв одноповерховий, дерев'яний будинок родини Богдановичів. За рятування меморіального будинку почалася справжня бійка - меморіальну споруду призначали знищити, на її збереженні наполягали прихильники старовини та поезії. В порожній оселі чергували, забивали вікна та двері від негоди та місцевх вандалів. Порятунок відбувся, але був компромісним. Ізбу. де колись були комунальні квартири, розселили, розкатали на колоди і перевезли на протилежний бік від первісного розташування. Так дерев'яний будинок з п'ятьма вікнами на фасаді був врятований, хоча і опинився в малозручному оточенні Макдоналдса, банка, готеля і сучасної модернової забудови. Уряди Росії та Білорусі підписали спільну угоду про створення в Ярославлі меморіального музею поета, який відкрили 9 грудня 1992 року.
Меморіальних речей родини Богдановичів збережено досить мало, тим паче що існує музей поета в Мінську. В створенні експозиції допомагав саме білоруський музей поета та нащадки. Богдановичі були вимушені міняти квартири. В 1918 році, під час придушення антибільшовицького повстання в Ярославлі, місто обстрілювали, воно палало, була знищена і приватна бібліотека Богдановичів та частка їх майна.
Експозиція отримала назву «Білоруський поет з берегів Волги». Вона розташована в трьох кімнатах. Серед раритетів зібрання - рукопис збірки «Вянок», самотужки створений Максимом Богдановичем. Рукопис призначався для оцінки Нюти Гапанович, двоюрідної сестри Максима, котра мешкала в Нижньому Новгороді. За життя поета вийшла з друку і збірка віршів «Зеленя» російською мовою, котра була коротким варіантом збірки «Вянок».
Музей функціонує ще й як офіційний центр білоруської культури, де є сучасні білоруські видання, де можна послухати білоруських пісень та познайомитися з білоруськими народними звичаями.
Джерела і посилання
- . Страница на сайте Музея истории города Ярославля
- Центр Белорусской культуры. Музей М. Богдановича [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]. Музеи России
Див. також
- Решение Яроблисполкома № 43 от 24.01.1989
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej poeta Maksima Bogdanovicha ros Memorialnyj dom muzej M Bogdanovicha literaturno memorialnij muzej biloruskogo poeta Maksima Bogdanovicha v misti Yaroslavl Budinok muzej Maksima Bogdanovicha Yaroslavl 57 37 28 pn sh 39 52 14 sh d 57 62452500002777356 pn sh 39 8707361100277780 sh d 57 62452500002777356 39 8707361100277780 Koordinati 57 37 28 pn sh 39 52 14 sh d 57 62452500002777356 pn sh 39 8707361100277780 sh d 57 62452500002777356 39 8707361100277780Tipmuzej i pam yatka istoriyiNazva na chestBogdanovich Maksim AdamovichStatus spadshinid 1 Krayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Yaroslavl vul Chajkovskogo bud 21 Zasnovano1992r DirektorProhorova Natalya Valentinivna 2011 r Sajtmuseum city yar ruMuzej poeta Maksima Bogdanovicha Rosiya Muzej poeta Maksima Bogdanovicha u VikishovishiRodina BogdanovichivMaksim Bogdanovich u 1911 r Rodina Bogdanovichiv bula cilkom zrosijshenoyu i ridnoyi biloruskoyi movi vzhe ne znala v rodini spilkuvalis rosijskoyu Batko Maksima Adam Yegorovich sluzhiv i cherez sluzhbu buv vimushenij minyati mista prozhivannya Maksim narodivsya na zemlyah Bilorusi ale po smerti materi rodina perebralasya v Nizhnij Novgorod de batko pracyuvav v upravlinni Selyanskogo pozemelnogo banku Adam Yegorovich mimovoli stav rodichem pismennika Mansima Gorkogo Bo persha druzhina pismennika ta druzhina Adama Yegorovicha buli ridnimi sestrami Zavdyachuyuchi rodinnim zv yazkam 1932 roku Adama Yegorovicha vizvolili iz pazuriv GPU KDB za vtruchannya Katerini Peshkovoyi Adam Yegorovich perebravsya v Yaroslavl de pracyuvav do vihodu na pensiyu i de pomer 1940 roku Razom z batkom v Yaroslavli zhili i jogo sini Maksim ta Pavlo ostannij buv vikladachem yak i jogo batko Adam Yegorovich vikladav istoriyu v muzichnomu ta hudozhnomu uchilishi Yaroslavlya a po vihodi na pensiyu keruvav bibliotekoyu Yaroslavskogo istorichnogo muzeyu Nashadki rodini Bogdanovicha i na pochatok 21 stolittya meshkayut v Yaroslvli ce ridnya Pavla Adamovicha Z Yaroslavlem pov yazani visim rokiv zhittya i tvorchosti Maksima Bogdanovicha 1908 1916 Same tut vin zakinchiv gimnaziyu potim navchavsya v Demidovskomu yuridichnomu liceyi Vidchuvayuchi potyag do istorichnoyi batkivshini Maksim samotuzhki vivchiv bilorusku i pochav pisati neyu virshi V Yaroslavli vin zustriv i vlasne kohannya Annu Kokuevu kotrij prisvyativ chislenni vlasni tvori Maksim Bogdanovich vazhko hvoriv na tuberkuloz i lishe naprikinci korotkogo zhittya vidvidav Bilorus tvorchi zv yazki z yakoyu namagavsya ne vtratiti za zhittya Ale pomer 25 travnya 1917 roku v misti Yalta v Krimu kudi vidbuv na likuvannya na 25 roci zhittya Batko Adam Bogdanovich Titka z bratami Bogdanovichami Bogdanovich z gimnazistami Anna KokuevaIstoriya stvorennya muzeyuRosiya shvidko i nevpinno vtrachaye istorichnu zabudovu v centrah bagatoh mist Ne buv vinyatkom i starovinnij Yaroslavl kotrij strimko vtrachav derev yanu zabudovu na kolishnij vulici Lyubimskij de stoyav odnopoverhovij derev yanij budinok rodini Bogdanovichiv Za ryatuvannya memorialnogo budinku pochalasya spravzhnya bijka memorialnu sporudu priznachali znishiti na yiyi zberezhenni napolyagali prihilniki starovini ta poeziyi V porozhnij oseli cherguvali zabivali vikna ta dveri vid negodi ta miscevh vandaliv Poryatunok vidbuvsya ale buv kompromisnim Izbu de kolis buli komunalni kvartiri rozselili rozkatali na kolodi i perevezli na protilezhnij bik vid pervisnogo roztashuvannya Tak derev yanij budinok z p yatma viknami na fasadi buv vryatovanij hocha i opinivsya v malozruchnomu otochenni Makdonaldsa banka gotelya i suchasnoyi modernovoyi zabudovi Uryadi Rosiyi ta Bilorusi pidpisali spilnu ugodu pro stvorennya v Yaroslavli memorialnogo muzeyu poeta yakij vidkrili 9 grudnya 1992 roku Memorialnih rechej rodini Bogdanovichiv zberezheno dosit malo tim pache sho isnuye muzej poeta v Minsku V stvorenni ekspoziciyi dopomagav same biloruskij muzej poeta ta nashadki Bogdanovichi buli vimusheni minyati kvartiri V 1918 roci pid chas pridushennya antibilshovickogo povstannya v Yaroslavli misto obstrilyuvali vono palalo bula znishena i privatna biblioteka Bogdanovichiv ta chastka yih majna Ekspoziciya otrimala nazvu Biloruskij poet z beregiv Volgi Vona roztashovana v troh kimnatah Sered raritetiv zibrannya rukopis zbirki Vyanok samotuzhki stvorenij Maksimom Bogdanovichem Rukopis priznachavsya dlya ocinki Nyuti Gapanovich dvoyuridnoyi sestri Maksima kotra meshkala v Nizhnomu Novgorodi Za zhittya poeta vijshla z druku i zbirka virshiv Zelenya rosijskoyu movoyu kotra bula korotkim variantom zbirki Vyanok Muzej funkcionuye she j yak oficijnij centr biloruskoyi kulturi de ye suchasni biloruski vidannya de mozhna posluhati biloruskih pisen ta poznajomitisya z biloruskimi narodnimi zvichayami Dzherela i posilannya Stranica na sajte Muzeya istorii goroda Yaroslavlya Centr Belorusskoj kultury Muzej M Bogdanovicha 10 listopada 2012 u Wayback Machine Muzei RossiiDiv takozhMaksim Bogdanovich Rusifikaciya Derev yana arhitektura Derev yana arhitektura Rosiyi Muzejnij turizm Reshenie Yaroblispolkoma 43 ot 24 01 1989