Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Моїсєєв Микола Дмитрович | |
|---|---|
| Моисеев Николай Дмитриевич | |
 | |
| Народився | 16 грудня 1902 Перм |
| Помер | 6 грудня 1955 (52 роки) Москва |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Місце проживання | Москва |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | ДАІШ, Московський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Орлов Сергій Володимирович |
| Відомі учні | d Султанов Гаджибек Фараджуллайович Гребеников Євген Олександрович |
| Аспіранти, докторанти | Гребеников Євген Олександрович d d[1] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | орден Леніна, 2 ордени Червоної Зірки, орден Вітчизняної війни II ступеня |
 Моїсєєв Микола Дмитрович у Вікісховищі | |
Микола Дмитрович Моїсєєв (рос. Николай Дмитриевич Моисеев; 16 грудня 1902 — 6 грудня 1955) — радянський астроном.
Життєпис
Народився в Пермі. Батько його служив тоді на посаді капітана пароплава на Далекому Сході. З 1904, після залишення служби, батько його працював в Пермі фотографом. Мати Миколи Моїсєєва була швачкою. Середню освіту Микола Моїсеєв одержав у Пермській гімназії, яку закінчив у 1919. У тому ж році він вступив на фізико-математичний факультет Пермського університету. Одночасно він отримав в університеті посаду лаборанта, щоб заробляти собі на життя, бо його батько помер на початку 1919. Влітку 1922 Моісєєв перевівся до Московського університету, який і закінчив у 1924 р. за фахом астрономія. З 1922 працював у Державному астрофізичному інституті, що увійшов у 1931 до складу Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга, в 1939—1943 — директор цього інституту. З 1935 — професор астрономії, з 1938 — завідувач кафедрою небесної механіки Московського університету. У 1929—1947 був також професором кафедри математики Військово-повітряної академії ім. М. Є. Жуковського, останнє військове звання — інженер-полковник. З 1947 до кінця життя працював за сумісництвом в КБ С. П. Корольова, де був науковим керівником відділу балістики.
Основні наукові роботи відносяться до небесної механіки. Творець московської школи небесної механіки. Розвинув якісні методи небесної механіки, ввівши узагальнюючі характеристики траєкторій. Великий цикл його робіт присвячено вивченню вікових і довгоперіодичних збурень у рухах природних небесних тіл, особливо малих планет. Важливі результати цих досліджень були отримані за допомогою вперше введених ним осереднених, в тому числі інтерполяційно осереднених, теоретичних схем. У циклі робіт з динамічної космогонії дав критичний аналіз космогонічних гіпотез. У роботах з теорії стійкості вивчив орбітальну стійкість (досліджував варіаційні криві Хілла), ввів нові поняття в теорію технічної стійкості, що мають велике прикладне значення. Ряд робіт присвячено теоретичній гравіметрії та історії механіки.
Публікації
- О некоторых основных вопросах теории происхождения комет, метеоров и космической пыли. (Космогонические этюды), [1 — 7], «Труды Гос. астрофизического ин-та», 1930, т. 5, вып. 1;
- то же, «Труды Гос. астрономического ин-та им. П. К. Штернберга», 1933, т. 5, вып. 2, 1935, т. 6, вып. 1;
- Об определении фигуры геоида нерегуляризированной Земли, «Астрономический журнал», 1933, вып. 4;
- О некоторых общих методах качественного изучения форм движения в проблемах небесной механики, [1—6), «Труды Гос. астрономического ин-та им. П. К. Штернберга», 1936, т. 7, вып. 1, 1939, т. 9, вып. 2, 1940, т. 14, вып. 1, 1945, т. 15, вып. 1;
- О некоторых вопросах теории устойчивости, «Труды Военно-воздушной ордена Ленина академии РККА им. Жуковского», 1939, вып. № 45;
- О некоторых методах теории технической устойчивости, ч. 1, там же, 1945, вып. 135;
- Об интерполяционно-осредненных вариантах ограниченной задачи трех точек, «Вестник Московского ун-та», 1950, вып. 1, № 2;
- Очерки развития теории устойчивости, М.—Л., 1949.
Див. також
- 3080 Мойсеєв — астероїд, названий на честь астронома.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Моисеев Николай Дмитриевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moyisyeyev portret Moyisyeyev Mikola DmitrovichMoiseev Nikolaj DmitrievichNarodivsya 16 grudnya 1902 1902 12 16 PermPomer 6 grudnya 1955 1955 12 06 52 roki MoskvaPohovannya Vagankovske kladovisheMisce prozhivannya MoskvaKrayina SRSRDiyalnist astronomAlma mater Moskovskij universitetGaluz astronomiyaZaklad DAISh Moskovskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Orlov Sergij VolodimirovichVidomi uchni d Sultanov Gadzhibek Faradzhullajovich Grebenikov Yevgen OleksandrovichAspiranti doktoranti Grebenikov Yevgen Oleksandrovich d d 1 Partiya KPRSNagorodi orden Lenina 2 ordeni Chervonoyi Zirki orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Moyisyeyev Mikola Dmitrovich u Vikishovishi Mikola Dmitrovich Moyisyeyev ros Nikolaj Dmitrievich Moiseev 16 grudnya 1902 6 grudnya 1955 radyanskij astronom ZhittyepisNarodivsya v Permi Batko jogo sluzhiv todi na posadi kapitana paroplava na Dalekomu Shodi Z 1904 pislya zalishennya sluzhbi batko jogo pracyuvav v Permi fotografom Mati Mikoli Moyisyeyeva bula shvachkoyu Serednyu osvitu Mikola Moyiseyev oderzhav u Permskij gimnaziyi yaku zakinchiv u 1919 U tomu zh roci vin vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Permskogo universitetu Odnochasno vin otrimav v universiteti posadu laboranta shob zaroblyati sobi na zhittya bo jogo batko pomer na pochatku 1919 Vlitku 1922 Moisyeyev perevivsya do Moskovskogo universitetu yakij i zakinchiv u 1924 r za fahom astronomiya Z 1922 pracyuvav u Derzhavnomu astrofizichnomu instituti sho uvijshov u 1931 do skladu Derzhavnogo astronomichnogo institutu im P K Shternberga v 1939 1943 direktor cogo institutu Z 1935 profesor astronomiyi z 1938 zaviduvach kafedroyu nebesnoyi mehaniki Moskovskogo universitetu U 1929 1947 buv takozh profesorom kafedri matematiki Vijskovo povitryanoyi akademiyi im M Ye Zhukovskogo ostannye vijskove zvannya inzhener polkovnik Z 1947 do kincya zhittya pracyuvav za sumisnictvom v KB S P Korolova de buv naukovim kerivnikom viddilu balistiki Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do nebesnoyi mehaniki Tvorec moskovskoyi shkoli nebesnoyi mehaniki Rozvinuv yakisni metodi nebesnoyi mehaniki vvivshi uzagalnyuyuchi harakteristiki trayektorij Velikij cikl jogo robit prisvyacheno vivchennyu vikovih i dovgoperiodichnih zburen u ruhah prirodnih nebesnih til osoblivo malih planet Vazhlivi rezultati cih doslidzhen buli otrimani za dopomogoyu vpershe vvedenih nim oserednenih v tomu chisli interpolyacijno oserednenih teoretichnih shem U cikli robit z dinamichnoyi kosmogoniyi dav kritichnij analiz kosmogonichnih gipotez U robotah z teoriyi stijkosti vivchiv orbitalnu stijkist doslidzhuvav variacijni krivi Hilla vviv novi ponyattya v teoriyu tehnichnoyi stijkosti sho mayut velike prikladne znachennya Ryad robit prisvyacheno teoretichnij gravimetriyi ta istoriyi mehaniki PublikaciyiO nekotoryh osnovnyh voprosah teorii proishozhdeniya komet meteorov i kosmicheskoj pyli Kosmogonicheskie etyudy 1 7 Trudy Gos astrofizicheskogo in ta 1930 t 5 vyp 1 to zhe Trudy Gos astronomicheskogo in ta im P K Shternberga 1933 t 5 vyp 2 1935 t 6 vyp 1 Ob opredelenii figury geoida neregulyarizirovannoj Zemli Astronomicheskij zhurnal 1933 vyp 4 O nekotoryh obshih metodah kachestvennogo izucheniya form dvizheniya v problemah nebesnoj mehaniki 1 6 Trudy Gos astronomicheskogo in ta im P K Shternberga 1936 t 7 vyp 1 1939 t 9 vyp 2 1940 t 14 vyp 1 1945 t 15 vyp 1 O nekotoryh voprosah teorii ustojchivosti Trudy Voenno vozdushnoj ordena Lenina akademii RKKA im Zhukovskogo 1939 vyp 45 O nekotoryh metodah teorii tehnicheskoj ustojchivosti ch 1 tam zhe 1945 vyp 135 Ob interpolyacionno osrednennyh variantah ogranichennoj zadachi treh tochek Vestnik Moskovskogo un ta 1950 vyp 1 2 Ocherki razvitiya teorii ustojchivosti M L 1949 Div takozh3080 Mojseyev asteroyid nazvanij na chest astronoma DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Moiseev Nikolaj Dmitrievich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984