Мохаммед Алі Шах (перс. محمدعلی شاه قاجار; 21 червня 1872, Тегеран, Іран — 5 квітня 1925, Санремо, Королівство Італія) — шахиншах Ірану з династії Каджарів з 8 січня 1907 по 16 липня 1909 року.
Мохаммед Алі Шах перс. محمدعلی شاه قاجار | |||||||||
| |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
8 січня 1907 — 16 липня 1909 | |||||||||
Попередник: | Мозаффар ед-Дін-шах | ||||||||
Спадкоємець: | Ахмад Шах Каджар | ||||||||
Народження: | 21 червня 1872 Тегеран, Іран | ||||||||
Смерть: | 5 квітня 1925 (52 роки) Санремо, Королівство Італія | ||||||||
Поховання: | Мавзолей Імама Хусейна | ||||||||
Національність: | азербайджанець | ||||||||
Країна: | Іран | ||||||||
Релігія: | Іслам шиїтського толку | ||||||||
Рід: | Каджари | ||||||||
Батько: | Мозаффар ед-Дін-шах | ||||||||
Мати: | Уммул-Хакан | ||||||||
Шлюб: | d | ||||||||
Діти: | Ахмад Шах Каджар | ||||||||
Автограф: | |||||||||
Нагороди: | |||||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Старший син Мозаффара ед-Дін-шаха та рідної племінниці Насера ед-Діна Шаха Уммул-Хакан. Одним з вихователів майбутнього шаха був Сірая Шапшал. Будучи принцем, займав пост губернатора Тебризу.
Посів на престол 8 січня 1907 року, після смерті батька. При вступі на престол обіцяв дотримуватися конституції, дарованої його батьком у 1906 році, чого, однак не виконав.
1 травня 1907 року призначив прем'єр-міністром , досвідченого політика, який вже обіймав цю посаду у періоди 1888–1896 і 1898–1903 роки та отримав титул Мірза Алі Асгар Хан, Емін ес-Солтане, Атабек-е-Азам — Вірний Султану, Вищий правитель (титул першого міністра). Проте вже 31 серпня 1907 року Мірза Алі був убитий федаїном Аббасом Агою з Тебрізу. 15 лютого 1908 року в карету самого шаха була кинута бомба. Шах не постраждав, але невдалий замах зробив його вкрай підозрілим.
3 червня шах, побоюючись чергового замаху, залишив палац в Тегерані та виїхав до шахських садів за його межами.
24 червня 1908 року здійснив переворот за допомогою Перської козацької бригади, розігнавши Меджліс.
У 1908 році в Тебризі почалося повстання проти влади шаха. У січні 1909 прихильники конституції, підтримані бахтіарськими ханами, що прагнули до зміцнення свого впливу, захопили владу в Ісфагані. Почалося повстання в Ґіляні (в Решті та інших містах Ґіляну). У Буширі, Бендер-Аббасі та деяких інших містах та районах Ірану до влади прийшли противники шаха. 13 липня 1909 повстанці вступили в Тегеран. 16 липня зібралася надзвичайна національна рада в складі керівників федайських та бахтіярських загонів, колишніх міністрів та депутатів першого меджлісу. Він оголосив про позбавлення влади Мохаммада Алі і про передачу влади його 11-річному синові Ахмаду.
Мохаммад Алі був змушений сховатися в російській місії, а потім виїхати у вигнання до Російської імперії. У 1911 році повернувся в Іран з військовим загоном, висадившись в Астрабаді, і намагався відновити свою владу, але його прихильники були розбиті військами уряду. Мешкав в Одесі в особняку за адресою вулиця Гоголя, 2. Після перевороту в Російській державі у 1920 році переїхав до Стамбулу, а потім — до Королівства Італія, де мешкав у місті Санремо до своєї смерті. []
Нагороди
- Кавалер Великого Хреста ордену Леопольда (Австро-Угорщина, 1900).
- Кавалер ордену Святого Андрія Первозванного (Російська імперія, 1905).
- Кавалер ордену Святого Олександра Невського (Російська імперія, 1905).
- Кавалер ордену Білого Орла (Російська імперія, 1905).
- Кавалер ордену Святого Станіслава 1-го ступеня (Російська імперія, 1905).
- Кавалер ордену Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія, 1905).
- Кавалер Високого ордену Будинку Османа (Османська імперія, 1905).
- Кавалер Великого Хреста ордену Почесного легіону (Третя французька республіка, 1907) []
Див. також
Примітки
- Салех Мамед оглы Алиев. История Ирана--XX век = Мичиганский университет. — ИВ РАН, 2004. — С. 29. — , 9785936750755. (рос.)
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mohammed Ali Shah pers محمدعلی شاه قاجار 21 chervnya 1872 18720621 Tegeran Iran 5 kvitnya 1925 Sanremo Korolivstvo Italiya shahinshah Iranu z dinastiyi Kadzhariv z 8 sichnya 1907 po 16 lipnya 1909 roku Mohammed Ali Shah pers محمدعلی شاه قاجار Mohammed Ali Shah Shah Iranu 8 sichnya 1907 16 lipnya 1909 Poperednik Mozaffar ed Din shah Spadkoyemec Ahmad Shah Kadzhar Narodzhennya 21 chervnya 1872 1872 06 21 Tegeran IranSmert 5 kvitnya 1925 1925 04 05 52 roki Sanremo Korolivstvo ItaliyaPohovannya Mavzolej Imama HusejnaNacionalnist azerbajdzhanecKrayina IranReligiya Islam shiyitskogo tolkuRid KadzhariBatko Mozaffar ed Din shahMati Ummul HakanShlyub dDiti Ahmad Shah Kadzhar Avtograf Nagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Orden Osmanie 1 stupenya Mediafajli b u Vikishovishi Palac Bzhozovskogo Shahskij palac rezidenciya shaha v OdesiZhittyepisStarshij sin Mozaffara ed Din shaha ta ridnoyi pleminnici Nasera ed Dina Shaha Ummul Hakan Odnim z vihovateliv majbutnogo shaha buv Siraya Shapshal Buduchi princem zajmav post gubernatora Tebrizu Posiv na prestol 8 sichnya 1907 roku pislya smerti batka Pri vstupi na prestol obicyav dotrimuvatisya konstituciyi darovanoyi jogo batkom u 1906 roci chogo odnak ne vikonav 1 travnya 1907 roku priznachiv prem yer ministrom dosvidchenogo politika yakij vzhe obijmav cyu posadu u periodi 1888 1896 i 1898 1903 roki ta otrimav titul Mirza Ali Asgar Han Emin es Soltane Atabek e Azam Virnij Sultanu Vishij pravitel titul pershogo ministra Prote vzhe 31 serpnya 1907 roku Mirza Ali buv ubitij fedayinom Abbasom Agoyu z Tebrizu 15 lyutogo 1908 roku v karetu samogo shaha bula kinuta bomba Shah ne postrazhdav ale nevdalij zamah zrobiv jogo vkraj pidozrilim 3 chervnya shah poboyuyuchis chergovogo zamahu zalishiv palac v Tegerani ta viyihav do shahskih sadiv za jogo mezhami 24 chervnya 1908 roku zdijsniv perevorot za dopomogoyu Perskoyi kozackoyi brigadi rozignavshi Medzhlis U 1908 roci v Tebrizi pochalosya povstannya proti vladi shaha U sichni 1909 prihilniki konstituciyi pidtrimani bahtiarskimi hanami sho pragnuli do zmicnennya svogo vplivu zahopili vladu v Isfagani Pochalosya povstannya v Gilyani v Reshti ta inshih mistah Gilyanu U Bushiri Bender Abbasi ta deyakih inshih mistah ta rajonah Iranu do vladi prijshli protivniki shaha 13 lipnya 1909 povstanci vstupili v Tegeran 16 lipnya zibralasya nadzvichajna nacionalna rada v skladi kerivnikiv fedajskih ta bahtiyarskih zagoniv kolishnih ministriv ta deputativ pershogo medzhlisu Vin ogolosiv pro pozbavlennya vladi Mohammada Ali i pro peredachu vladi jogo 11 richnomu sinovi Ahmadu Mohammad Ali buv zmushenij shovatisya v rosijskij misiyi a potim viyihati u vignannya do Rosijskoyi imperiyi U 1911 roci povernuvsya v Iran z vijskovim zagonom visadivshis v Astrabadi i namagavsya vidnoviti svoyu vladu ale jogo prihilniki buli rozbiti vijskami uryadu Meshkav v Odesi v osobnyaku za adresoyu vulicya Gogolya 2 Pislya perevorotu v Rosijskij derzhavi u 1920 roci pereyihav do Stambulu a potim do Korolivstva Italiya de meshkav u misti Sanremo do svoyeyi smerti dzherelo NagorodiKavaler Velikogo Hresta ordenu Leopolda Avstro Ugorshina 1900 Kavaler ordenu Svyatogo Andriya Pervozvannogo Rosijska imperiya 1905 Kavaler ordenu Svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya 1905 Kavaler ordenu Bilogo Orla Rosijska imperiya 1905 Kavaler ordenu Svyatogo Stanislava 1 go stupenya Rosijska imperiya 1905 Kavaler ordenu Svyatoyi Anni 1 go stupenya Rosijska imperiya 1905 Kavaler Visokogo ordenu Budinku Osmana Osmanska imperiya 1905 Kavaler Velikogo Hresta ordenu Pochesnogo legionu Tretya francuzka respublika 1907 dzherelo Div takozhPerska konstitucijna revolyuciyaPrimitkiSaleh Mamed ogly Aliev Istoriya Irana XX vek Michiganskij universitet IV RAN 2004 S 29 ISBN 5936750752 9785936750755 ros Poperednik Mozaffar ed Din shah Shah Persiyi 1907 1909 Nastupnik Ahmad Shah Kadzhar Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi