Іва́н Хоми́ч Моту́з (1918—1979) — полковник ЗС СРСР, Герой Радянського Союзу.
Мотуз Іван Хомич | |
---|---|
Народження | 15 травня 1918 Перещепине |
Смерть | 28 квітня 1979 (60 років) Москва |
Поховання | Новомосковський район |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | Військово-повітряні сили СРСР |
Освіта | Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Партія | ВКП(б) |
Звання | полковник |
Війни / битви | нацистсько-радянська війна |
Нагороди | |
Мотуз Іван Хомич у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 1918 року в селі Перещепине (нині місто Новомосковського району Дніпропетровської області). Закінчив 8 класів, працював сверлильником на вагонобудівельному заводі «Світлофор», учився в Дніпропетровському аероклубі. В грудні 1938 року по спеціальному набору РК ВЛКСМ призваний в РА. 1940 року закінчив Качинську воєнну авіаційну школу льотчиків.
З 22 червня 1941 року молодший лейтенант Мотуз на фронтах нацистсько-радянської війни — пілот . До грудня 1941-го — командир ланки, згодом назначений заступником командира ескадрильї; літав на Як-1 і Як-7.
13 серпня 1942 року в повітряному бою з 4 винищувачами противника зазнав поранення в праву руку і ногу, однак зумів приземлити пошкоджений літак на свій аеродром. Лікувався довго, лише до весни 1943 року повернувся в полк і продовжив бойову роботу.
До травня 1943 року — командир ескадрильї 744-го винищувального авіаційного полку (, 6-та повітряна армія, Північно-Західний фронт). Капітан Іван Мотуз здійснив до 400 бойових вильотів, провів 89 повітряних боїв, особисто збив 6 і в складі групи 12 літаків противника.
26 серпня 1943-го вибув з полку в Управління кадрів ВПС РСЧА; більше не брав участі в бойових діях. До того часу здійснив приблизно 450 бойових вильотів, провів близько 100 повітряних боїв, в яких збив особисто 7 і у складі групи 12 літаків противника. Воював на Південно-Західному, Західному, Південному, Брянському, Північно-Західному і Ленінградському фронтах.
Після закінчення війни продовжував служити в ВПС. 1951 року закінчив Військово-Повітряну академію. Був командиром полку, заступником командира дивізії. З 1971 року гвардії полковник Мотуз — в запасі.
Жив і працював у Москві. Помер 28 квітня 1979 року. Похований в Перещепиному.
Нагороди
- орден Леніна (24.08.1943; № 1114)
- ордени Червоного Прапора (7.11.1941, 13.2.1942, 12.7.1942)
- два ордени Червоної Зірки
- медалі
- 2000 року в Перещепиному встановлено пам'ятний знак Івану Мотузу.
Джерела
- http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4040 [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- http://soviet-aces-1936-53.ru/abc/m/motuz.htm [ 19 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Homi ch Motu z 1918 1979 polkovnik ZS SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu Motuz Ivan HomichNarodzhennya15 travnya 1918 1918 05 15 PereshepineSmert28 kvitnya 1979 1979 04 28 60 rokiv MoskvaPohovannyaNovomoskovskij rajonKrayina SRSRVid zbrojnih silVijskovo povitryani sili SRSROsvitaKachinske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv i Vijskovo povitryana akademiya imeni Yu O GagarinaPartiyaVKP b ZvannyapolkovnikVijni bitvinacistsko radyanska vijnaNagorodi Motuz Ivan Homich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Motuz ZhittyepisNarodivsya 1918 roku v seli Pereshepine nini misto Novomoskovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Zakinchiv 8 klasiv pracyuvav sverlilnikom na vagonobudivelnomu zavodi Svitlofor uchivsya v Dnipropetrovskomu aeroklubi V grudni 1938 roku po specialnomu naboru RK VLKSM prizvanij v RA 1940 roku zakinchiv Kachinsku voyennu aviacijnu shkolu lotchikiv Z 22 chervnya 1941 roku molodshij lejtenant Motuz na frontah nacistsko radyanskoyi vijni pilot Do grudnya 1941 go komandir lanki zgodom naznachenij zastupnikom komandira eskadrilyi litav na Yak 1 i Yak 7 13 serpnya 1942 roku v povitryanomu boyu z 4 vinishuvachami protivnika zaznav poranennya v pravu ruku i nogu odnak zumiv prizemliti poshkodzhenij litak na svij aerodrom Likuvavsya dovgo lishe do vesni 1943 roku povernuvsya v polk i prodovzhiv bojovu robotu Pam yatnij znak v misti Pereshepine na chest Ivana Motuza Do travnya 1943 roku komandir eskadrilyi 744 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 6 ta povitryana armiya Pivnichno Zahidnij front Kapitan Ivan Motuz zdijsniv do 400 bojovih vilotiv proviv 89 povitryanih boyiv osobisto zbiv 6 i v skladi grupi 12 litakiv protivnika 26 serpnya 1943 go vibuv z polku v Upravlinnya kadriv VPS RSChA bilshe ne brav uchasti v bojovih diyah Do togo chasu zdijsniv priblizno 450 bojovih vilotiv proviv blizko 100 povitryanih boyiv v yakih zbiv osobisto 7 i u skladi grupi 12 litakiv protivnika Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Zahidnomu Pivdennomu Bryanskomu Pivnichno Zahidnomu i Leningradskomu frontah Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhiti v VPS 1951 roku zakinchiv Vijskovo Povitryanu akademiyu Buv komandirom polku zastupnikom komandira diviziyi Z 1971 roku gvardiyi polkovnik Motuz v zapasi Zhiv i pracyuvav u Moskvi Pomer 28 kvitnya 1979 roku Pohovanij v Pereshepinomu Nagorodiorden Lenina 24 08 1943 1114 ordeni Chervonogo Prapora 7 11 1941 13 2 1942 12 7 1942 dva ordeni Chervonoyi Zirki medali 2000 roku v Pereshepinomu vstanovleno pam yatnij znak Ivanu Motuzu Dzherelahttp www warheroes ru hero hero asp Hero id 4040 9 listopada 2019 u Wayback Machine http soviet aces 1936 53 ru abc m motuz htm 19 listopada 2019 u Wayback Machine