Мота-Лава або Моталава — острів групи островів Бенкс на півночі Вануату. Утворює єдину коралову систему з маленьким островом Ра.
Мота-Лава | |
---|---|
Карта | |
Географія | |
13°42′ пд. ш. 167°39′ сх. д. / 13.7° пд. ш. 167.65° сх. д.Координати: 13°42′ пд. ш. 167°39′ сх. д. / 13.7° пд. ш. 167.65° сх. д. | |
Акваторія | Тихий океан |
Архіпелаг | , |
Площа | 24 км² |
Найвища точка | 192 м |
Країна | |
Vanuatu | |
(Адм. одиниця) | Провінція Торба |
Населення | 1640 |
Мота-Лава Мота-Лава (Вануату) | |
Мота-Лава у Вікісховищі |
За даними перепису 2009 року населення острову становить 1640 осіб (Mota Lava + Ra), що відповідає щільності населення 67 осіб на км².
Географія
Географія і геологія
Площею 24 км2, Мота-Лава — четвертий за величиною острів у групі островів Бенкс після Гауа, Вануа-Лава та Урепарапара. Він найвищий серед островів східного пасма (411 м), а також найбільший.
Ра, маленький 50 га острів, розташований 270 м від південного узбережжя Мота-Лава. Він з'єднаний з останнім високими коралами, через які можна пройти під час відпливу.
Клімат на Мота-Лаві вологий тропічний. Середньорічна кількість опадів перевищує 4000 мм. На острові часто відбуваються землетруси та циклони.
Острів обслуговує аеропорт Мота-Лава.
Геологія
Мота Лава складається щонайменше з п'яти базальтових стратовулканів. Два конуси, Ветман і Тунтог, добре збереглися. Ветман — пірокластичний конус у центрі острова з розбитим кратером на вершині. На південно-західній частині острова знаходиться Тунтог, який є складним конус із кратером шириною 500 м.
Геохімічний аналіз показує, що лава острова має подібний склад до лави з сусідніх Мота та Урепарапара, а також лави з півдня країни, але відрізняється від матеріалу, виверженого в центральній частині Вануату. Останній регіон постраждав від субдукції зануреного, зниклого комплексу острівної дуги під назвою Зона Д'Ентрекасто.
Назва та мова
У текстах і на картах початку 19-го століття Мота-Лава називався Сідловим островом за характерним сідлоподібним профілем, який можно побачити, якщо дивитися з човна в море.
Мешканці Мота-Лава називають острів Мвотлап, місцеве — Мотлап (вимовляється [ŋ͡mʷɔtˈlap]).
Мова, якою розмовляють жителі Моталави, також називається мвотлап. Це найпоширеніша мова на островах Бенкса, нею розмовляє близько 2100 осіб. Нещодавно вимерлою мовою волов також раніше розмовляли на Мота-Лаві.
Рання спроба транскрипції місцевої назви як для острова, так і для мови дала форму Мотлав. Назва M̄ota Lava [ŋ͡mʷota laβa] (або простим написанням Моталава) прижилося після того, як його почали використовувати місіонери 19-го століття на острові. Цю назву вони запозичили з мови сусідньої Моти. Обидві назви острова Мота і Мвотлап походять від протоформи * mʷota laβa в Proto-Torres-Banks, буквально «велика Мота». Процес видалення голосних, регулярний у Mwotlap, пояснює, як * [mʷotaˈlaβa] було скорочено до [ŋ͡mʷɔtˈlap].
Історія
Як і решта Вануату, Моталава була вперше заселена приблизно в 12 до н. е. австронезійськими мореплавцями, що належали до культури Лапіта. Археологи знайшли стародавній обсидіан у Мота-Лаві, Вануа-Лаві та Гауа, а на острові знайдено кераміку Лапіта.
Острів вперше був помічений європейцями під час іспанської експедиції Педро Фернандеса де Кіроса з 25 по 29 квітня 1606 року. Тоді назву острова було внесено до карти як Lágrimas de San Pedro («Сльози Святого Петра» іспанською мовою).
Примітки та література
Примітки
- 2009 National Census of Population and Housing: Summary Release (PDF). Vanuatu National Statistics Office. 2009. Процитовано 11 жовтня 2010.
- Entry «M̄otlap» in the Online Mwotlap dictionary by A. François.
- Bedford, Stuart; (2008). Northern Vanuatu as a Pacific Crossroads: The Archaeology of Discovery, Interaction, and the Emergence of the "Ethnographic Present" (PDF). Asian Perspectives. 47 (1): 95—120. doi:10.1353/asi.2008.0003. ISSN 1535-8283. Процитовано 1 лютого 2019.
{{}}
:|hdl-access=
вимагає|hdl=
(). - See p.86 of Reepmeyer, Christian (2009). The obsidian sources and distribution systems emanating from Gaua and Vanua Lava in the Banks Islands of Vanuatu. Canberra, ACT: Australian National University..
- Kelly, Celsus, O.F.M. La Austrialia del Espíritu Santo. The Journal of Fray Martín de Munilla O.F.M. and other documents relating to the Voyage of Pedro Fernández de Quirós to the South Sea (1605—1606) and the Franciscan Missionary Plan (1617—1627) Cambridge, 1966, p.39, 62.
Список літератури
- David W. Peate; ; Chris J. Hawkesworth; Howard Colley; Caroline M. H. Edwards; Kei Hirose (1997). Geochemical Variations in Vanuatu Arc Lavas: the Role of Subducted Material and a Variable Mantle Wedge Composition. Journal of Petrology. 38 (10): 1331—1358. doi:10.1093/petrology/38.10.1331.
- Vienne, Bernard (1984). Gens de Motlav - Idéologie et pratique sociale en Mélanésie. Société des Océanistes. Paris: ORSTOM.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mota Lava abo Motalava ostriv grupi ostroviv Benks na pivnochi Vanuatu Utvoryuye yedinu koralovu sistemu z malenkim ostrovom Ra Mota LavaKarta Karta ostrovaGeografiya13 42 pd sh 167 39 sh d 13 7 pd sh 167 65 sh d 13 7 167 65 Koordinati 13 42 pd sh 167 39 sh d 13 7 pd sh 167 65 sh d 13 7 167 65AkvatoriyaTihij okeanArhipelag Plosha24 km Najvisha tochka192 mKrayinaVanuatuAdm odinicyaProvinciya TorbaNaselennya1640Mota LavaMota Lava Vanuatu Mota Lava u Vikishovishi Za danimi perepisu 2009 roku naselennya ostrovu stanovit 1640 osib Mota Lava Ra sho vidpovidaye shilnosti naselennya 67 osib na km GeografiyaGeografiya i geologiya Plosheyu 24 km2 Mota Lava chetvertij za velichinoyu ostriv u grupi ostroviv Benks pislya Gaua Vanua Lava ta Ureparapara Vin najvishij sered ostroviv shidnogo pasma 411 m a takozh najbilshij Ra malenkij 50 ga ostriv roztashovanij 270 m vid pivdennogo uzberezhzhya Mota Lava Vin z yednanij z ostannim visokimi koralami cherez yaki mozhna projti pid chas vidplivu Klimat na Mota Lavi vologij tropichnij Serednorichna kilkist opadiv perevishuye 4000 mm Na ostrovi chasto vidbuvayutsya zemletrusi ta cikloni Ostriv obslugovuye aeroport Mota Lava Geologiya Mota Lava skladayetsya shonajmenshe z p yati bazaltovih stratovulkaniv Dva konusi Vetman i Tuntog dobre zbereglisya Vetman piroklastichnij konus u centri ostrova z rozbitim kraterom na vershini Na pivdenno zahidnij chastini ostrova znahoditsya Tuntog yakij ye skladnim konus iz kraterom shirinoyu 500 m Geohimichnij analiz pokazuye sho lava ostrova maye podibnij sklad do lavi z susidnih Mota ta Ureparapara a takozh lavi z pivdnya krayini ale vidriznyayetsya vid materialu viverzhenogo v centralnij chastini Vanuatu Ostannij region postrazhdav vid subdukciyi zanurenogo zniklogo kompleksu ostrivnoyi dugi pid nazvoyu Zona D Entrekasto Nazva ta movaU tekstah i na kartah pochatku 19 go stolittya Mota Lava nazivavsya Sidlovim ostrovom za harakternim sidlopodibnim profilem yakij mozhno pobachiti yaksho divitisya z chovna v more Meshkanci Mota Lava nazivayut ostriv Mvotlap misceve Motlap vimovlyayetsya ŋ mʷɔtˈlap Mova yakoyu rozmovlyayut zhiteli Motalavi takozh nazivayetsya mvotlap Ce najposhirenisha mova na ostrovah Benksa neyu rozmovlyaye blizko 2100 osib Neshodavno vimerloyu movoyu volov takozh ranishe rozmovlyali na Mota Lavi Rannya sproba transkripciyi miscevoyi nazvi yak dlya ostrova tak i dlya movi dala formu Motlav Nazva M ota Lava ŋ mʷota laba abo prostim napisannyam Motalava prizhilosya pislya togo yak jogo pochali vikoristovuvati misioneri 19 go stolittya na ostrovi Cyu nazvu voni zapozichili z movi susidnoyi Moti Obidvi nazvi ostrova Mota i Mvotlap pohodyat vid protoformi mʷota laba v Proto Torres Banks bukvalno velika Mota Proces vidalennya golosnih regulyarnij u Mwotlap poyasnyuye yak mʷotaˈlaba bulo skorocheno do ŋ mʷɔtˈlap IstoriyaYak i reshta Vanuatu Motalava bula vpershe zaselena priblizno v 12 do n e avstronezijskimi moreplavcyami sho nalezhali do kulturi Lapita Arheologi znajshli starodavnij obsidian u Mota Lavi Vanua Lavi ta Gaua a na ostrovi znajdeno keramiku Lapita Ostriv vpershe buv pomichenij yevropejcyami pid chas ispanskoyi ekspediciyi Pedro Fernandesa de Kirosa z 25 po 29 kvitnya 1606 roku Todi nazvu ostrova bulo vneseno do karti yak Lagrimas de San Pedro Slozi Svyatogo Petra ispanskoyu movoyu Primitki ta literaturaPrimitki 2009 National Census of Population and Housing Summary Release PDF Vanuatu National Statistics Office 2009 Procitovano 11 zhovtnya 2010 Entry M otlap in the Online Mwotlap dictionary by A Francois Bedford Stuart 2008 Northern Vanuatu as a Pacific Crossroads The Archaeology of Discovery Interaction and the Emergence of the Ethnographic Present PDF Asian Perspectives 47 1 95 120 doi 10 1353 asi 2008 0003 ISSN 1535 8283 Procitovano 1 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka See p 86 of Reepmeyer Christian 2009 The obsidian sources and distribution systems emanating from Gaua and Vanua Lava in the Banks Islands of Vanuatu Canberra ACT Australian National University Kelly Celsus O F M La Austrialia del Espiritu Santo The Journal of Fray Martin de Munilla O F M and other documents relating to the Voyage of Pedro Fernandez de Quiros to the South Sea 1605 1606 and the Franciscan Missionary Plan 1617 1627 Cambridge 1966 p 39 62 Spisok literaturi David W Peate Chris J Hawkesworth Howard Colley Caroline M H Edwards Kei Hirose 1997 Geochemical Variations in Vanuatu Arc Lavas the Role of Subducted Material and a Variable Mantle Wedge Composition Journal of Petrology 38 10 1331 1358 doi 10 1093 petrology 38 10 1331 Vienne Bernard 1984 Gens de Motlav Ideologie et pratique sociale en Melanesie Societe des Oceanistes Paris ORSTOM