Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2017) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2017) |
Москалюк Віктор Макарович | |
---|---|
Народився | 20 січня 1958 (66 років) с. Заруддя Дубнівського р-ну Рівненської області |
Країна | Україна |
Національність | Українська |
Діяльність | художник |
Вчителі | Максисько Теофіл Степанович |
Партія | член фракції БЮТ |
Нагороди | |
|
Заслужений діяч мистецтв України. Народний художник України. Володар гран-прі Міжнародного Салону Мистецтв Ліон-Франція.
На сьогоднішній день проживає у Львові, працює в галузі станкового монументального живопису.
Біографія
Народився 20 січня 1958 у селі Заруддя Дубнівського р-ну Рівненської області.
У 1977 році закінчив Львівське державне училище прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша, а у 1982 році — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (сьогодні Львівська національна академія мистецтв).
З 1987 року — член НСХУ та член спілки художників «Клуб Українських Митців».
1984 — працював на посаді інженера «Укрнігіпросільбуду» у м. Львові
З 1987 року Віктор Москалюк викладає у Львівській національній академії мистецтв
1989 — старший викладач кафедри рисунку
1992 — старший викладач кафедри монументального живопису
1993 — переведений на посаду доцента кафедри монументального живопису
1997 — Володар гран прі Міжнародного салону Високий замок. Львів. Україна
1999 — на посаді професора кафедри монументально-декоративного живопису Львівської національної академії мистецтв
2009 — завідувач кафедри Дизайну інтер'єрів.
2012 — Лауреат премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури ім. Івана Труша.
Діяльність митця
Картини В. Москалюка зберігаються в багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном. Талант майстра виявився у своєрідній стилістичній концепції малярства, що втілюється за законами декоративності, умовності, гармонії, ритмічного взаємозв'язку форм і колірних співвідношень. Творча манера В. Москалюка сформувалася в контексті розвитку сучасного європейського мистецтва й водночас є глибоко національною, поєднує традицію та новацію. У першу чергу, це виявляється в трактуванні образів, у специфіці стилю художника. Так, трактування фігури звернено до національних традицій, виразно розставлені акценти — усе це витворює самобутність кожної картини.
Наприкінці ХХ ст. художнє життя Львова швидко набуло нових форм. Завдяки можливостям, які відкрилися перебудовою, напруження творчих сил, що раніше вимушено перебували в андеґраунді, вибухає численними приватними ініціативами. Саме тоді виникають різноманітні мистецькі організації, художники починають виходити на європейську мистецьку арену. Серед них був і В. Москалюк, який активно брав участь у діяльності Клубу українських митців, і як один з перших львівських живописців почав виставляти свої твори за кордоном.
Уже 1988 р. відбувається його перша персональна виставка в залах Спілки художників у Львові, відтак В. Москалюк регулярно бере участь у всіх найпомітніших групових виставках у Львові, в Україні, зокрема у «Львівському осінньому салоні», та виходить зі своїми полотнами за межі України. Це, зокрема, Росія (Москва), Польща (Бєльско-Бяле, Ґданськ), Югославія (Белград), Німеччина (Мюнхен, Бонн, Аахен), Чехія (Прага), Канада (Торонто).
Віктор Москалюк як майстер, який тримає руку на пульсі сучасного європейського постмодерного стильового руху, у своїй творчості перебуває в межах абстрактно-концептуальної мистецької парадигми, водночас дотримуючись майже графічної фігуративності в композиційних структурах. Задуми розробляються в більших чи менших циклах, що не заперечують один одного, а наче доповнюють, урізноманітнюють, збагачують манеру; цикли різняться «сюжетно», кольоровою гамою, композиційно. Тому спостерігаємо таке багате розмаїття «сюжетів» — від історичних батальних сцен і образів до образів сучасників — бандуристок чи сільських музик. Історичний цикл чи не найвиразніший, характерний знахідками вельми оригінальними знахідками, багатий філософськи, навіть наповнений певним ідеологічно-смисловим змістом.
Позитивним моментом творчої манери художника є те, що вона, йдучи в загальному руслі сучасних мистецьких орієнтирів Європи та з її «інтернаціоналізмом», є глибоко національною. Мається на увазі концепція створення образу, в якому еклектично з'єднано кілька часово-просторових явищ, які в сукупності дають і сюжетність, і декоративність, і метафоричність, що досягається цілеспрямованим деформуванням реальності".
Роман Яців пише: «Картиною, в розумінні Віктора Москалюка, є живописний твір з повноцінною шкалою виражальних засобів. Іконографічно її не обов'язково повинна визначати якась сюжетна фабула, повинна лиш бути достатня сировина для встановлення внутрішнього образно-мотиваційного ладу. Це ключовий момент у підході до творчості даного автора… В. Москалюк свою професійну працю націлив на коло сутніх питань людського життя в історичному розгортанні».
Любов Волошин зазначає: «Дуже цікаво і характеристично вирисовується творчість Віктора Москалюка, художника, наділеного яскраво вираженою оригінальністю образної творчої фантазії… Історичне минуле з'являється на його полотнах у фантастичних, химерних кшталтах, як сюрреалістичний сон чи таємниче непізнавальне до кінця видіння…».
Творчість В. Москалюка оригінальна, на рівні сучасного європейського художнього мислення з виразними національними ознаками, заслуговує на пильну увагу як така, що заповнює певну нішу в загальному суголоссі творчих манер, якої, здавалось би, вельми бракувало. А бракувало саме «історизму» на тлі навмисної позачасовості. Віктор Москалюк переборов незбориме й дав «історизм».
Митець малює небо й землю, прості сцени з людського життя. Буденний спокій мотивів дозволив художникові зосередитися винятково на їхньому живописно-пластичному втіленні: він ніби прагнув створити синтетичні образні еквіваленти реаль ності. Людське життя є загадковим, цій загадковості відповідає мудра казка про життя, яку й творить художник. В. Москалюк знаходить підтвердження тому, що гармонія між людиною та природою є можливою. Якими б типовими та схематичними не були людські образи в картинах художника, стан людської душі та стан природи завжди звучать в унісон. Люди на картинах серії прислухаються до себе, до природи, одне до одного. На полотнах живописця повільно розгортається життя, воно тече — здійснюється, як священний ритуал, як пісня відвіку.
Віктор Москалюк — живописець, якого впевнено можемо назвати колористом. Його творчий доробок демонструє, що художник мислить кольором, співвідношеннями та відтінками, що підпорядковує собі всі інші живописні елементи, як образ чи форма. У його роботах зустрічаємо особливий колорит, композиції кольорів, що гармоніюють між собою, виражаючи художній зміст колористичного вирішення того чи іншого твору. В кожному окремому випадку це вирішення унікальне та неповторне. Цей момент доволі часто визначає особливості «тепло-холодних» співвідношень тонів у певній композиції. Віктор Москалюк виробив індивідуальний підхід до вирішення колористичних завдань, що й привело художника до використання своєї оригінальної палітри, яка допомагає перетворити зображальну поверхню в оптичне середовище простору. Живописне відчуття в його роботах виходить не з побудови та утримання предмета, а з іноді абсолютно незначних, на перший погляд, особливостей освітлення, випадкових тіней, бліків, плям і фактури.
Характерною для художника є стриманість кольорової гами, а також завжди присутня увага до акценту. Переважає домінанта одного кольору, композиція вибудовується в процесі творення, але вона також до найдрібніших деталей продумана, хоча, на перший погляд, може скластися враження, що випадково «випірнула» з кольору. Композиція гармоніює із задумом і сюжетом. У картинах видно кожен фрагмент, який відіграє свою головну чи другорядну роль. Варто зауважити, що практично в усіх творах В. Москалюка картина побудована так, щоби всі складові елементи полотна підпорядковувалися основному композиційному задуму. Таким чином, живописний центр збігається з психологічним.
Малярська серія Віктора Москалюка «Сільські мотиви»
Ідея серії «Сільські мотиви» з'явилася ще наприкінці 1980- х рр. під впливом виходу серії книг «Церква в руїні», в яких йшлося про зруйновані церкви, які досі стоять по селах Лемківщини, Гуцульщини. Цикл художник задумав присвятити дерев'яній архітектурі. Це не тільки зображення давніх церков і хат, це ще й старі кладки, млини, кузні. Центральною ідеєю цього циклу була невблаганність часу й цивілізації, руйнація традиційної архітектури. У центрі композиції — фактура деревини, уклад дощок, прориви світла, яскраві промені сонця, що падають через розбиті двері, а через них відкривається іконостас. Характерною була сірувато-коричнева гама. Цю серію художник малював упродовж 1987—1995 рр. Особливу увагу привертають роботи «Біля кузні», «Сільська дівчина», «Втомлений селянин», «Селянська родина», «На Гуцульщині», «Сільський млин» тощо. Композиція «Біля кузні» відтворює простий сільський мотив: ми бачимо поскладані колеса воза, уклад яких будує певний, дуже цікавий орнамент. Робота виконана в коричнево-вохристій гамі з акцентами світлих плям, що надають цьому творові динаміки.
Натомість «Селянська дівчина» видається дуже сумною за настроєм роботою. Зображена дівчина, яка сидить на возі, напевно, втомлена після важкої праці. Її світла фігура дуже чітко виділяється на темному тлі полотна. Подібною до неї є композиція «Втомлений селянин»: бачимо світлу постать селянина, який оперся на віз. Тут ми спостерігаємо менше кольорової розмаїтості (колорит зосереджений на вохристо-золотих відтінках) і віртуозне опрацювання наближеної колірної гами, що ґрунтується на використанні тонких відтінкових нюансів і чергуванні світлих і темних плям. «Селянська родина» немов завершує цикл, утворений разом з двома попередніми роботами. Тут ми вже бачимо сім'ю, навколишні елементи і настрій роботи залишаються попередніми. Центр композиції зміщений вправо, там ми і бачимо ці фігури. Колорит такий самий, як і в попередніх роботах.
На початку ХХІ ст. В. Москалюк повертається до теми «Сільських мотивів», продовження серії — фігуративні роботи, в яких акцент перенесено на зображення людини та її справ — жінка з коромислом іде по воду, сіє, косить, жне, люди виконують таємничий обряд. Сюди належать роботи «Біля джерела», «Весна», «Сповідь», «Ніч на Івана Купала» та ін. Полотно «Ніч на Івана Купала» — це вертикальна багато-фігурна композиція. Тут зображений давній язичницький обряд. Хлопці розпалюють вогнище, а дівчата вбирають Марену — живу гілку. Нічний пейзаж, дівчата й хлопці кудись прямують, їх освітлює місяць. Робота виконана в синьо-блакитних барвах, площина поділена ними. Натомість «Ніч на Івана Купала — 2» — це багатофігурна фризова композиція, побудована на дуже видовженому форматі. Полотно починається зі світла й поступово переходить у глибоку темряву, зображені елементи чародійства. Деталі не мають прямого, конкретного значення, вони абсолютно абстраговані. Ритміка рук, ніг, голів, торсів, об'ємів, фігур творить певний орнамент. Композиція «Сповідь» також належить до серії «Сільські мотиви». Її можна потрактувати як відтворення духовного життя: зображена жінка, що сповідається в церкві. «Сповідь» створена так, що кожна деталь, кожен відтінок і тон організовують простір для акцентування постаті, яка перебуває в глибокій задумі на таїнстві сповіді. Композиція побудована на акценті яскраво-червоної драматичної лінії, яка перегукується з помахом червоного рукава, але не такого яскравого, ця лінія є умовною, однак сповнена глибоким формальним і смисловим значенням — розділяє композицію на дві частини: людину до й після сповіді, до й після гріха. Священика майже не видно, він сидить у сповідальниці, виділений темним силуетом на темному тлі, на нього падає тінь. Художник свідомо не акцентує на ньому уваги. Священика ніби немає, він перетворюється на символ виконання вищої волі. Інтер'єр і предмети, що його наповнюють, намальовані натяками, розташовані в тіньовій партії та не впливають активно на глядача. Панує спокій, сконцентрованість, виваженість, таїна. Близько десяти робіт цієї серії художник виконав у світлих тонах: білому, нюансах білого, з легким вкрапленням активніших холодних або теплих відтінків. Ці роботи є абсолютно світлі, у них майже немає контрасту, а якщо й є, то мінімальний. Саме на нюансах білого кольору побудована композиція «Неділя», де зображено двох людей, що їдуть верхи. Сам сюжет не має значення, головну роль відіграє настрій, створений колоритом наближених відтінків, грою нюансів. Дуже складно створити роботу за допомогою такого творчого методу, щоби вона не була розмита, розбілена й водночас залишалася дуже м'якою та делікатною. Натомість колористика «Жнив» вражає експресією. Емоційні мазки та поєднання активних відтінків творять відчуття безперервного руху, а чистої білизни акценти надають твору смислового навантаження та напруги. Незважаючи на переважно холодну гаму кольорів, картина сприймається дуже тепло, для доповнення образу художник використовує накладання легких відтінків, а в певних фрагментах, щоби не відвертати увагу глядача від найважливішого, створює їх непомітними. Принцип композиції той самий, що в «Ночі на Івана Купала — 2», традиційно одна фігура домінує. У композиції «Тепла земля» зображена жінка, яка засіває ниву. Робота побудована так, що зображення жіночої постаті розташоване в нижній частині видовженого вертикального полотна, а за нею простягається шлейф темного неба. Акцентом є чорна земля, на яку падають зернятка. Фігура жінки нереалістично-театралізована, адже художник не зобразив звичайну, земну спрацьовану жінку. «Звичайний волинський мотив» — ще одна робота з цієї серії, на ній зображені орачі. Цей твір дуже узагальнений, незрозуміло, яка пора року, і, здається, вони не орють, про це свідчать постаті коней — вони зупинилися, один нахилив голову, пасеться. Друга пара коней також стоїть, вони театралізовані, орачі стоять за плугами. У колориті відчувається драма, своєрідний настрій в акцентах, у світловому контрасті та в тому темному диску сонця чи місяця на темній частині композиції. Картина виконана переважно в одній кольоровій плямі, за винятком орача, який зображений на темному тлі. Відчувається, що людина змучена, спрацьована, ніби падає на той плуг, не в змозі більше орати. У полотні «Весна» ні за кольором, ні за зображенням весни нема. Це може бути рання весна, а швидше пізня осінь, отже назва символічна, вона вирізняється певною сутінковою колористичною харизмою, яка, приховуючи істинні відтінки, створює в глядача бажання розгадати цю колористичну загадку. М'яке освітлення легко ковзає лініями фігури, окреслюючи таким чином акцентовані фрагменти. Як і в попередніх творах, В. Москалюк і тут не забуває про акцент, і хоча він значно пасивніший, ніж у інших роботах, зате вміло активізує полотно. Робота «Біля джерела» — це однофігурна статична композиція, дівчина з коромислом зображена так, ніби вона позує для художника. Динаміка з'являється тільки розкладкою кольорових плям, світло, що впало, займає четвертину полотна — решта все в тіньовій партії, яка розбита невеликими вкрапленнями, бліками світла. Динаміку також вносить і коромисло, що прогинається під вагою відер з водою. Робота виконана в холодній гамі, з дуже делікатними, мінімальними, ощадними вкрапленнями тепла, ці акценти теплого перетворюються на символи надії, тепла, спокою, а холодні сірий, синій та блакитний між собою контрастують. Дотики червоною фарбою створюють настрій парадності: можливо, це неділя або ж свято. Відчувається, що дівчина одягнена у святковий національний стрій. Картина воскрешає давнину — це подія ХІХ ст., а може й пізніше: бо де ми зараз побачимо дівчину з коромислом? Серія «Сільські мотиви» є національною — тут В. Москалюк зображає свій народ, його звичаї, традиції, вбрання, побут, повсякденну працю, яка трактована не як дійство, а як свято — не праця заради виживання. Художник малює або складні фризові багатофігурні композиції, або зображає одну постать — це переважно жінка, яка виконує якусь роботу: сіє, жне, йде з коромислом. У кольоровому плані тут переважають глибокі холодні тони з незначним додаванням світлих і теплих барв, що зазвичай підкреслює драматизм серії. Виявлення художнього методу є дуже важливою складовою стилістичного аналізу мистецького твору. Дійсність, яка в процесі художньої творчості стає суттєвим моментом змісту мистецтва, викристалізовується в особливі форми образного мислення художника, які ми називаємо художнім методом. У серії «Сільські мотиви» спостерігаємо прагнення втілити опоетизований образ народного побуту, близький художньому методу романтизму. Саме цьому стилю характерне зображення одухотвореної та цілющої природи, увага до почуттів і природного в людині, але, що найважливіше, це інтерес до фоль-лору, історії та етнографії. Так і ця серія — це нагадування про минуле, про ті сюжети і образи, що навіки залишилися в минулому. Під час перегляду робіт у глядача складається враження, що він переглядає старі фотографії — кадри, на яких В. Москалюк увіковічнив селянську працю, архітектуру та побут.
Джерело освітлення в полотнах серії «Сільські мотиви» переважно, як у іконописі, невизначене, найчастіше — це світло розсіяне. Неконкретність освітлення відповідає невизначеному моменту дії: буття землі та людей живописець передає у сповільненій течії життя. Людина — це частина світобудови, вона не протиставляється природі, вона живе природними ритмами. Важливим фактором композиційної організації образу є виділення паралельних просторових планів. Паралельно до площини картини розташовуються людські постаті, фігури коней, вони взаємодіють з поверхнею полотна, не заглиблюються у тло, просторовість художник м'яко переводить у площину. Миттєве «тепер» — як коштовний спомин, не забувається, не проходить. Ці хмари, які з'явилися над пагорбами, ця дівчина з коромислом, яка одного разу пронесла тут воду, залишилися у людській душі назавжди. Таке «тривання» часу, яке підкреслюється сповільненими рухами людини, тягучим плином часу, дозволяє асоціативно розширити зображуване, наповнити його емоційно. Фізично В. Москалюк дивиться на світ здалеку, але духовно йому весь світ є близьким, а мить триває вічно. Таке народження образу втілене в самому ставленні митця до площини картини, до матеріалу свого мистецтва. Митці зводять лінійну характеристику простору до мінімуму, нівелюють перспективні ефекти. Мотив є цілком реальним, але його просторова глибина якоюсь мірою невизначена.
У «Сільських мотивах» активізувалися формальні пошуки митця, кольорова будова живопису є виразною і декоративною. Віктор Москалюк мислить не змістовими категоріями, а категоріями форми. Свій живопис він будує на засадах народного мистецтва, трансформуючи його знакові, архетипні форми, у полотнах з'являється символічний підтекст. Митець відштовхується від початкової основи реалістичного мотиву та використовує його як привід для вирішення нових змістовних і монументально-декоративних завдань. Трактування образу людини є показовим для творчого методу малярської серії «Сільські мотиви»". Образи жінок-селянок відсторонюються від ситуації часу. У циклі «Сільські мотиви» виникає своєрідний символ тиші та бездієвості, що набуває образного змісту, стає характерним прийомом у творчості В. Москалюка. У творчому методі цього циклу відбувається розмежування власне позачасового образу та його оточення-тла, водночас декоративного й конкретного. «Селянський цикл» остаточно довів стильову еволюцію В. Москалюка в бік формально-декоративної манери, зумовив появу хронологічно наступних малярських серій, де майстер працює на зрізі абстрактних форм. Тенденція відходу від старих правил простежується на рівнях формального новаторства (декоративність, площинність, графічність, монументалізм) і символіки художньої мови. Тематичний цикл «Сільські мотиви» найповніше розкриває образно-стилістичні особливості малярства В. Москалюка. Постійні пошуки у сфері колористичних нюансів приводить художника до сміливих експериментів, унаслідок яких твори В. Москалюка вирізняються глибоким індивідуальним колоритом, який привертає увагу глядача, затягує погляд у світ картини та створює відповідний настрій. Варто зазначити, що зазвичай колір беззаперечно пов'язаний з враженням від зображуваного. Митець творить колорит багатством і своєрідним характером відтінків, введених у живописний простір його полотен, а також у певні фрагменти цього простору з переважаючим підбором тонів. Де-не-де він насичує окремими відтінками широкі живописні плями, а іноді насичує полотна фактурними переливами кольорових нюансів та різними якостями їх переходів одного в інший.
Персональні та загальні виставки
- Учасник численних регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставок та мистецьких проектів
- Визнання: Володар Гран-прі Львівського осіннього салону «Високий Замок» (1997 р.)
- Гран-прі Міжнародного салону мистецтв у м. Ліон Франція (2007 р.)
- Кавалер ордену «Короля Данила» Хрест ІІІ ступеня (2007 р.)
- Хрест ІІ ступеня (2010 р.)
Депутатська діяльність
Член Фракції БЮТ, голова Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища.
Депутатські запити
- 17.04.2008 Про скасування рішення № 261 від 28.03.2008 р.
- 29.05.2008 Про відміну рішення виконавчого комітету від 18.02.2008 р. № 76.
- 12.06.2008 Про відміну рішення від 23.04.2008. № 369.
- 12.06.2008 Про відміну рішення від 04.08.2006 р. № 949.
- 06.10.2008 Про незаконне встановлення кіоску з продажу тютюнових виробів по вул. І. Франка та Герцена.
- 06.10.2008 Щодо руйнації памя'яток історії на вул. А. Міцкевича, 9.
- 18.12.2008 Про незаконне захоплення з/д «АЙПІЄ-Л».
- 18.12.2008 Про незаконне встановлення МАФу на розі вулиць Герцена-Франка.
- 15.04.2010 Щодо демонтажу незаконно встановлених елементів літніх майданчиків на західній стороні пл. Ринок, 1.
Депутатські помічники
- Паливода Василь Богданович
- Б'єнко Маркіян Теодорович
- Вуй Андрій Ярославович
Роботи
Примітки
Посилання
- http://vgolos.com.ua/articles/viktor_moskalyuk_restavratsiya_i_blagoustriy__tse_te_chogo_ne_vystachaie_nashomu_pobutu_i_nashomu_zhyttyu_100312.html Віктор Москалюк: Реставрація і благоустрій — це те, чого не вистачає нашому побуту і нашому життю
- http://zik.ua/news/2008/01/28/na_vernisazhi_lvivskogo_hudozhnyka_viktora_moskalyuka_roiem_roilysya_vipy_123490 На вернісажі львівського художника Віктора Москалюка роєм роїлися «віпи»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2017 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2017 Diyalnist Moskalyuk Viktor MakarovichNarodivsya20 sichnya 1958 1958 01 20 66 rokiv s Zaruddya Dubnivskogo r nu Rivnenskoyi oblastiKrayina UkrayinaNacionalnistUkrayinskaDiyalnisthudozhnikVchiteliMaksisko Teofil StepanovichPartiyachlen frakciyi BYuTNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Narodnij hudozhnik Ukrayini Volodar gran pri Mizhnarodnogo Salonu Mistectv Lion Franciya Na sogodnishnij den prozhivaye u Lvovi pracyuye v galuzi stankovogo monumentalnogo zhivopisu BiografiyaNarodivsya 20 sichnya 1958 u seli Zaruddya Dubnivskogo r nu Rivnenskoyi oblasti U 1977 roci zakinchiv Lvivske derzhavne uchilishe prikladnogo ta dekorativnogo mistectva im Ivana Trusha a u 1982 roci Lvivskij derzhavnij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva sogodni Lvivska nacionalna akademiya mistectv Z 1987 roku chlen NSHU ta chlen spilki hudozhnikiv Klub Ukrayinskih Mitciv 1984 pracyuvav na posadi inzhenera Ukrnigiprosilbudu u m Lvovi Z 1987 roku Viktor Moskalyuk vikladaye u Lvivskij nacionalnij akademiyi mistectv 1989 starshij vikladach kafedri risunku 1992 starshij vikladach kafedri monumentalnogo zhivopisu 1993 perevedenij na posadu docenta kafedri monumentalnogo zhivopisu 1997 Volodar gran pri Mizhnarodnogo salonu Visokij zamok Lviv Ukrayina 1999 na posadi profesora kafedri monumentalno dekorativnogo zhivopisu Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv 2009 zaviduvach kafedri Dizajnu inter yeriv 2012 Laureat premiyi v galuzi kulturi literaturi mistectva zhurnalistiki ta arhitekturi im Ivana Trusha Diyalnist mitcyaKartini V Moskalyuka zberigayutsya v bagatoh privatnih kolekciyah v Ukrayini ta za kordonom Talant majstra viyavivsya u svoyeridnij stilistichnij koncepciyi malyarstva sho vtilyuyetsya za zakonami dekorativnosti umovnosti garmoniyi ritmichnogo vzayemozv yazku form i kolirnih spivvidnoshen Tvorcha manera V Moskalyuka sformuvalasya v konteksti rozvitku suchasnogo yevropejskogo mistectva j vodnochas ye gliboko nacionalnoyu poyednuye tradiciyu ta novaciyu U pershu chergu ce viyavlyayetsya v traktuvanni obraziv u specifici stilyu hudozhnika Tak traktuvannya figuri zverneno do nacionalnih tradicij virazno rozstavleni akcenti use ce vitvoryuye samobutnist kozhnoyi kartini Naprikinci HH st hudozhnye zhittya Lvova shvidko nabulo novih form Zavdyaki mozhlivostyam yaki vidkrilisya perebudovoyu napruzhennya tvorchih sil sho ranishe vimusheno perebuvali v andegraundi vibuhaye chislennimi privatnimi iniciativami Same todi vinikayut riznomanitni mistecki organizaciyi hudozhniki pochinayut vihoditi na yevropejsku mistecku arenu Sered nih buv i V Moskalyuk yakij aktivno brav uchast u diyalnosti Klubu ukrayinskih mitciv i yak odin z pershih lvivskih zhivopisciv pochav vistavlyati svoyi tvori za kordonom Uzhe 1988 r vidbuvayetsya jogo persha personalna vistavka v zalah Spilki hudozhnikiv u Lvovi vidtak V Moskalyuk regulyarno bere uchast u vsih najpomitnishih grupovih vistavkah u Lvovi v Ukrayini zokrema u Lvivskomu osinnomu saloni ta vihodit zi svoyimi polotnami za mezhi Ukrayini Ce zokrema Rosiya Moskva Polsha Byelsko Byale Gdansk Yugoslaviya Belgrad Nimechchina Myunhen Bonn Aahen Chehiya Praga Kanada Toronto Viktor Moskalyuk yak majster yakij trimaye ruku na pulsi suchasnogo yevropejskogo postmodernogo stilovogo ruhu u svoyij tvorchosti perebuvaye v mezhah abstraktno konceptualnoyi misteckoyi paradigmi vodnochas dotrimuyuchis majzhe grafichnoyi figurativnosti v kompozicijnih strukturah Zadumi rozroblyayutsya v bilshih chi menshih ciklah sho ne zaperechuyut odin odnogo a nache dopovnyuyut uriznomanitnyuyut zbagachuyut maneru cikli riznyatsya syuzhetno kolorovoyu gamoyu kompozicijno Tomu sposterigayemo take bagate rozmayittya syuzhetiv vid istorichnih batalnih scen i obraziv do obraziv suchasnikiv banduristok chi silskih muzik Istorichnij cikl chi ne najviraznishij harakternij znahidkami velmi originalnimi znahidkami bagatij filosofski navit napovnenij pevnim ideologichno smislovim zmistom Pozitivnim momentom tvorchoyi maneri hudozhnika ye te sho vona jduchi v zagalnomu rusli suchasnih misteckih oriyentiriv Yevropi ta z yiyi internacionalizmom ye gliboko nacionalnoyu Mayetsya na uvazi koncepciya stvorennya obrazu v yakomu eklektichno z yednano kilka chasovo prostorovih yavish yaki v sukupnosti dayut i syuzhetnist i dekorativnist i metaforichnist sho dosyagayetsya cilespryamovanim deformuvannyam realnosti Roman Yaciv pishe Kartinoyu v rozuminni Viktora Moskalyuka ye zhivopisnij tvir z povnocinnoyu shkaloyu virazhalnih zasobiv Ikonografichno yiyi ne obov yazkovo povinna viznachati yakas syuzhetna fabula povinna lish buti dostatnya sirovina dlya vstanovlennya vnutrishnogo obrazno motivacijnogo ladu Ce klyuchovij moment u pidhodi do tvorchosti danogo avtora V Moskalyuk svoyu profesijnu pracyu naciliv na kolo sutnih pitan lyudskogo zhittya v istorichnomu rozgortanni Lyubov Voloshin zaznachaye Duzhe cikavo i harakteristichno virisovuyetsya tvorchist Viktora Moskalyuka hudozhnika nadilenogo yaskravo virazhenoyu originalnistyu obraznoyi tvorchoyi fantaziyi Istorichne minule z yavlyayetsya na jogo polotnah u fantastichnih himernih kshtaltah yak syurrealistichnij son chi tayemniche nepiznavalne do kincya vidinnya Tvorchist V Moskalyuka originalna na rivni suchasnogo yevropejskogo hudozhnogo mislennya z viraznimi nacionalnimi oznakami zaslugovuye na pilnu uvagu yak taka sho zapovnyuye pevnu nishu v zagalnomu sugolossi tvorchih maner yakoyi zdavalos bi velmi brakuvalo A brakuvalo same istorizmu na tli navmisnoyi pozachasovosti Viktor Moskalyuk pereborov nezborime j dav istorizm Mitec malyuye nebo j zemlyu prosti sceni z lyudskogo zhittya Budennij spokij motiviv dozvoliv hudozhnikovi zosereditisya vinyatkovo na yihnomu zhivopisno plastichnomu vtilenni vin nibi pragnuv stvoriti sintetichni obrazni ekvivalenti real nosti Lyudske zhittya ye zagadkovim cij zagadkovosti vidpovidaye mudra kazka pro zhittya yaku j tvorit hudozhnik V Moskalyuk znahodit pidtverdzhennya tomu sho garmoniya mizh lyudinoyu ta prirodoyu ye mozhlivoyu Yakimi b tipovimi ta shematichnimi ne buli lyudski obrazi v kartinah hudozhnika stan lyudskoyi dushi ta stan prirodi zavzhdi zvuchat v unison Lyudi na kartinah seriyi prisluhayutsya do sebe do prirodi odne do odnogo Na polotnah zhivopiscya povilno rozgortayetsya zhittya vono teche zdijsnyuyetsya yak svyashennij ritual yak pisnya vidviku Viktor Moskalyuk zhivopisec yakogo vpevneno mozhemo nazvati koloristom Jogo tvorchij dorobok demonstruye sho hudozhnik mislit kolorom spivvidnoshennyami ta vidtinkami sho pidporyadkovuye sobi vsi inshi zhivopisni elementi yak obraz chi forma U jogo robotah zustrichayemo osoblivij kolorit kompoziciyi koloriv sho garmoniyuyut mizh soboyu virazhayuchi hudozhnij zmist koloristichnogo virishennya togo chi inshogo tvoru V kozhnomu okremomu vipadku ce virishennya unikalne ta nepovtorne Cej moment dovoli chasto viznachaye osoblivosti teplo holodnih spivvidnoshen toniv u pevnij kompoziciyi Viktor Moskalyuk virobiv individualnij pidhid do virishennya koloristichnih zavdan sho j privelo hudozhnika do vikoristannya svoyeyi originalnoyi palitri yaka dopomagaye peretvoriti zobrazhalnu poverhnyu v optichne seredovishe prostoru Zhivopisne vidchuttya v jogo robotah vihodit ne z pobudovi ta utrimannya predmeta a z inodi absolyutno neznachnih na pershij poglyad osoblivostej osvitlennya vipadkovih tinej blikiv plyam i fakturi Harakternoyu dlya hudozhnika ye strimanist kolorovoyi gami a takozh zavzhdi prisutnya uvaga do akcentu Perevazhaye dominanta odnogo koloru kompoziciya vibudovuyetsya v procesi tvorennya ale vona takozh do najdribnishih detalej produmana hocha na pershij poglyad mozhe sklastisya vrazhennya sho vipadkovo vipirnula z koloru Kompoziciya garmoniyuye iz zadumom i syuzhetom U kartinah vidno kozhen fragment yakij vidigraye svoyu golovnu chi drugoryadnu rol Varto zauvazhiti sho praktichno v usih tvorah V Moskalyuka kartina pobudovana tak shobi vsi skladovi elementi polotna pidporyadkovuvalisya osnovnomu kompozicijnomu zadumu Takim chinom zhivopisnij centr zbigayetsya z psihologichnim Malyarska seriya Viktora Moskalyuka Silski motivi Ideya seriyi Silski motivi z yavilasya she naprikinci 1980 h rr pid vplivom vihodu seriyi knig Cerkva v ruyini v yakih jshlosya pro zrujnovani cerkvi yaki dosi stoyat po selah Lemkivshini Guculshini Cikl hudozhnik zadumav prisvyatiti derev yanij arhitekturi Ce ne tilki zobrazhennya davnih cerkov i hat ce she j stari kladki mlini kuzni Centralnoyu ideyeyu cogo ciklu bula nevblagannist chasu j civilizaciyi rujnaciya tradicijnoyi arhitekturi U centri kompoziciyi faktura derevini uklad doshok prorivi svitla yaskravi promeni soncya sho padayut cherez rozbiti dveri a cherez nih vidkrivayetsya ikonostas Harakternoyu bula siruvato korichneva gama Cyu seriyu hudozhnik malyuvav uprodovzh 1987 1995 rr Osoblivu uvagu privertayut roboti Bilya kuzni Silska divchina Vtomlenij selyanin Selyanska rodina Na Guculshini Silskij mlin tosho Kompoziciya Bilya kuzni vidtvoryuye prostij silskij motiv mi bachimo poskladani kolesa voza uklad yakih buduye pevnij duzhe cikavij ornament Robota vikonana v korichnevo vohristij gami z akcentami svitlih plyam sho nadayut comu tvorovi dinamiki Natomist Selyanska divchina vidayetsya duzhe sumnoyu za nastroyem robotoyu Zobrazhena divchina yaka sidit na vozi napevno vtomlena pislya vazhkoyi praci Yiyi svitla figura duzhe chitko vidilyayetsya na temnomu tli polotna Podibnoyu do neyi ye kompoziciya Vtomlenij selyanin bachimo svitlu postat selyanina yakij opersya na viz Tut mi sposterigayemo menshe kolorovoyi rozmayitosti kolorit zoseredzhenij na vohristo zolotih vidtinkah i virtuozne opracyuvannya nablizhenoyi kolirnoyi gami sho gruntuyetsya na vikoristanni tonkih vidtinkovih nyuansiv i cherguvanni svitlih i temnih plyam Selyanska rodina nemov zavershuye cikl utvorenij razom z dvoma poperednimi robotami Tut mi vzhe bachimo sim yu navkolishni elementi i nastrij roboti zalishayutsya poperednimi Centr kompoziciyi zmishenij vpravo tam mi i bachimo ci figuri Kolorit takij samij yak i v poperednih robotah Na pochatku HHI st V Moskalyuk povertayetsya do temi Silskih motiviv prodovzhennya seriyi figurativni roboti v yakih akcent pereneseno na zobrazhennya lyudini ta yiyi sprav zhinka z koromislom ide po vodu siye kosit zhne lyudi vikonuyut tayemnichij obryad Syudi nalezhat roboti Bilya dzherela Vesna Spovid Nich na Ivana Kupala ta in Polotno Nich na Ivana Kupala ce vertikalna bagato figurna kompoziciya Tut zobrazhenij davnij yazichnickij obryad Hlopci rozpalyuyut vognishe a divchata vbirayut Marenu zhivu gilku Nichnij pejzazh divchata j hlopci kudis pryamuyut yih osvitlyuye misyac Robota vikonana v sino blakitnih barvah ploshina podilena nimi Natomist Nich na Ivana Kupala 2 ce bagatofigurna frizova kompoziciya pobudovana na duzhe vidovzhenomu formati Polotno pochinayetsya zi svitla j postupovo perehodit u gliboku temryavu zobrazheni elementi charodijstva Detali ne mayut pryamogo konkretnogo znachennya voni absolyutno abstragovani Ritmika ruk nig goliv torsiv ob yemiv figur tvorit pevnij ornament Kompoziciya Spovid takozh nalezhit do seriyi Silski motivi Yiyi mozhna potraktuvati yak vidtvorennya duhovnogo zhittya zobrazhena zhinka sho spovidayetsya v cerkvi Spovid stvorena tak sho kozhna detal kozhen vidtinok i ton organizovuyut prostir dlya akcentuvannya postati yaka perebuvaye v glibokij zadumi na tayinstvi spovidi Kompoziciya pobudovana na akcenti yaskravo chervonoyi dramatichnoyi liniyi yaka peregukuyetsya z pomahom chervonogo rukava ale ne takogo yaskravogo cya liniya ye umovnoyu odnak spovnena glibokim formalnim i smislovim znachennyam rozdilyaye kompoziciyu na dvi chastini lyudinu do j pislya spovidi do j pislya griha Svyashenika majzhe ne vidno vin sidit u spovidalnici vidilenij temnim siluetom na temnomu tli na nogo padaye tin Hudozhnik svidomo ne akcentuye na nomu uvagi Svyashenika nibi nemaye vin peretvoryuyetsya na simvol vikonannya vishoyi voli Inter yer i predmeti sho jogo napovnyuyut namalovani natyakami roztashovani v tinovij partiyi ta ne vplivayut aktivno na glyadacha Panuye spokij skoncentrovanist vivazhenist tayina Blizko desyati robit ciyeyi seriyi hudozhnik vikonav u svitlih tonah bilomu nyuansah bilogo z legkim vkraplennyam aktivnishih holodnih abo teplih vidtinkiv Ci roboti ye absolyutno svitli u nih majzhe nemaye kontrastu a yaksho j ye to minimalnij Same na nyuansah bilogo koloru pobudovana kompoziciya Nedilya de zobrazheno dvoh lyudej sho yidut verhi Sam syuzhet ne maye znachennya golovnu rol vidigraye nastrij stvorenij koloritom nablizhenih vidtinkiv groyu nyuansiv Duzhe skladno stvoriti robotu za dopomogoyu takogo tvorchogo metodu shobi vona ne bula rozmita rozbilena j vodnochas zalishalasya duzhe m yakoyu ta delikatnoyu Natomist koloristika Zhniv vrazhaye ekspresiyeyu Emocijni mazki ta poyednannya aktivnih vidtinkiv tvoryat vidchuttya bezperervnogo ruhu a chistoyi bilizni akcenti nadayut tvoru smislovogo navantazhennya ta naprugi Nezvazhayuchi na perevazhno holodnu gamu koloriv kartina sprijmayetsya duzhe teplo dlya dopovnennya obrazu hudozhnik vikoristovuye nakladannya legkih vidtinkiv a v pevnih fragmentah shobi ne vidvertati uvagu glyadacha vid najvazhlivishogo stvoryuye yih nepomitnimi Princip kompoziciyi toj samij sho v Nochi na Ivana Kupala 2 tradicijno odna figura dominuye U kompoziciyi Tepla zemlya zobrazhena zhinka yaka zasivaye nivu Robota pobudovana tak sho zobrazhennya zhinochoyi postati roztashovane v nizhnij chastini vidovzhenogo vertikalnogo polotna a za neyu prostyagayetsya shlejf temnogo neba Akcentom ye chorna zemlya na yaku padayut zernyatka Figura zhinki nerealistichno teatralizovana adzhe hudozhnik ne zobraziv zvichajnu zemnu spracovanu zhinku Zvichajnij volinskij motiv she odna robota z ciyeyi seriyi na nij zobrazheni orachi Cej tvir duzhe uzagalnenij nezrozumilo yaka pora roku i zdayetsya voni ne oryut pro ce svidchat postati konej voni zupinilisya odin nahiliv golovu pasetsya Druga para konej takozh stoyit voni teatralizovani orachi stoyat za plugami U koloriti vidchuvayetsya drama svoyeridnij nastrij v akcentah u svitlovomu kontrasti ta v tomu temnomu disku soncya chi misyacya na temnij chastini kompoziciyi Kartina vikonana perevazhno v odnij kolorovij plyami za vinyatkom oracha yakij zobrazhenij na temnomu tli Vidchuvayetsya sho lyudina zmuchena spracovana nibi padaye na toj plug ne v zmozi bilshe orati U polotni Vesna ni za kolorom ni za zobrazhennyam vesni nema Ce mozhe buti rannya vesna a shvidshe piznya osin otzhe nazva simvolichna vona viriznyayetsya pevnoyu sutinkovoyu koloristichnoyu harizmoyu yaka prihovuyuchi istinni vidtinki stvoryuye v glyadacha bazhannya rozgadati cyu koloristichnu zagadku M yake osvitlennya legko kovzaye liniyami figuri okreslyuyuchi takim chinom akcentovani fragmenti Yak i v poperednih tvorah V Moskalyuk i tut ne zabuvaye pro akcent i hocha vin znachno pasivnishij nizh u inshih robotah zate vmilo aktivizuye polotno Robota Bilya dzherela ce odnofigurna statichna kompoziciya divchina z koromislom zobrazhena tak nibi vona pozuye dlya hudozhnika Dinamika z yavlyayetsya tilki rozkladkoyu kolorovih plyam svitlo sho vpalo zajmaye chetvertinu polotna reshta vse v tinovij partiyi yaka rozbita nevelikimi vkraplennyami blikami svitla Dinamiku takozh vnosit i koromislo sho proginayetsya pid vagoyu vider z vodoyu Robota vikonana v holodnij gami z duzhe delikatnimi minimalnimi oshadnimi vkraplennyami tepla ci akcenti teplogo peretvoryuyutsya na simvoli nadiyi tepla spokoyu a holodni sirij sinij ta blakitnij mizh soboyu kontrastuyut Dotiki chervonoyu farboyu stvoryuyut nastrij paradnosti mozhlivo ce nedilya abo zh svyato Vidchuvayetsya sho divchina odyagnena u svyatkovij nacionalnij strij Kartina voskreshaye davninu ce podiya HIH st a mozhe j piznishe bo de mi zaraz pobachimo divchinu z koromislom Seriya Silski motivi ye nacionalnoyu tut V Moskalyuk zobrazhaye svij narod jogo zvichayi tradiciyi vbrannya pobut povsyakdennu pracyu yaka traktovana ne yak dijstvo a yak svyato ne pracya zaradi vizhivannya Hudozhnik malyuye abo skladni frizovi bagatofigurni kompoziciyi abo zobrazhaye odnu postat ce perevazhno zhinka yaka vikonuye yakus robotu siye zhne jde z koromislom U kolorovomu plani tut perevazhayut gliboki holodni toni z neznachnim dodavannyam svitlih i teplih barv sho zazvichaj pidkreslyuye dramatizm seriyi Viyavlennya hudozhnogo metodu ye duzhe vazhlivoyu skladovoyu stilistichnogo analizu misteckogo tvoru Dijsnist yaka v procesi hudozhnoyi tvorchosti staye suttyevim momentom zmistu mistectva vikristalizovuyetsya v osoblivi formi obraznogo mislennya hudozhnika yaki mi nazivayemo hudozhnim metodom U seriyi Silski motivi sposterigayemo pragnennya vtiliti opoetizovanij obraz narodnogo pobutu blizkij hudozhnomu metodu romantizmu Same comu stilyu harakterne zobrazhennya oduhotvorenoyi ta cilyushoyi prirodi uvaga do pochuttiv i prirodnogo v lyudini ale sho najvazhlivishe ce interes do fol loru istoriyi ta etnografiyi Tak i cya seriya ce nagaduvannya pro minule pro ti syuzheti i obrazi sho naviki zalishilisya v minulomu Pid chas pereglyadu robit u glyadacha skladayetsya vrazhennya sho vin pereglyadaye stari fotografiyi kadri na yakih V Moskalyuk uvikovichniv selyansku pracyu arhitekturu ta pobut Dzherelo osvitlennya v polotnah seriyi Silski motivi perevazhno yak u ikonopisi neviznachene najchastishe ce svitlo rozsiyane Nekonkretnist osvitlennya vidpovidaye neviznachenomu momentu diyi buttya zemli ta lyudej zhivopisec peredaye u spovilnenij techiyi zhittya Lyudina ce chastina svitobudovi vona ne protistavlyayetsya prirodi vona zhive prirodnimi ritmami Vazhlivim faktorom kompozicijnoyi organizaciyi obrazu ye vidilennya paralelnih prostorovih planiv Paralelno do ploshini kartini roztashovuyutsya lyudski postati figuri konej voni vzayemodiyut z poverhneyu polotna ne zagliblyuyutsya u tlo prostorovist hudozhnik m yako perevodit u ploshinu Mittyeve teper yak koshtovnij spomin ne zabuvayetsya ne prohodit Ci hmari yaki z yavilisya nad pagorbami cya divchina z koromislom yaka odnogo razu pronesla tut vodu zalishilisya u lyudskij dushi nazavzhdi Take trivannya chasu yake pidkreslyuyetsya spovilnenimi ruhami lyudini tyaguchim plinom chasu dozvolyaye asociativno rozshiriti zobrazhuvane napovniti jogo emocijno Fizichno V Moskalyuk divitsya na svit zdaleku ale duhovno jomu ves svit ye blizkim a mit trivaye vichno Take narodzhennya obrazu vtilene v samomu stavlenni mitcya do ploshini kartini do materialu svogo mistectva Mitci zvodyat linijnu harakteristiku prostoru do minimumu nivelyuyut perspektivni efekti Motiv ye cilkom realnim ale jogo prostorova glibina yakoyus miroyu neviznachena U Silskih motivah aktivizuvalisya formalni poshuki mitcya kolorova budova zhivopisu ye viraznoyu i dekorativnoyu Viktor Moskalyuk mislit ne zmistovimi kategoriyami a kategoriyami formi Svij zhivopis vin buduye na zasadah narodnogo mistectva transformuyuchi jogo znakovi arhetipni formi u polotnah z yavlyayetsya simvolichnij pidtekst Mitec vidshtovhuyetsya vid pochatkovoyi osnovi realistichnogo motivu ta vikoristovuye jogo yak privid dlya virishennya novih zmistovnih i monumentalno dekorativnih zavdan Traktuvannya obrazu lyudini ye pokazovim dlya tvorchogo metodu malyarskoyi seriyi Silski motivi Obrazi zhinok selyanok vidstoronyuyutsya vid situaciyi chasu U cikli Silski motivi vinikaye svoyeridnij simvol tishi ta bezdiyevosti sho nabuvaye obraznogo zmistu staye harakternim prijomom u tvorchosti V Moskalyuka U tvorchomu metodi cogo ciklu vidbuvayetsya rozmezhuvannya vlasne pozachasovogo obrazu ta jogo otochennya tla vodnochas dekorativnogo j konkretnogo Selyanskij cikl ostatochno doviv stilovu evolyuciyu V Moskalyuka v bik formalno dekorativnoyi maneri zumoviv poyavu hronologichno nastupnih malyarskih serij de majster pracyuye na zrizi abstraktnih form Tendenciya vidhodu vid starih pravil prostezhuyetsya na rivnyah formalnogo novatorstva dekorativnist ploshinnist grafichnist monumentalizm i simvoliki hudozhnoyi movi Tematichnij cikl Silski motivi najpovnishe rozkrivaye obrazno stilistichni osoblivosti malyarstva V Moskalyuka Postijni poshuki u sferi koloristichnih nyuansiv privodit hudozhnika do smilivih eksperimentiv unaslidok yakih tvori V Moskalyuka viriznyayutsya glibokim individualnim koloritom yakij privertaye uvagu glyadacha zatyaguye poglyad u svit kartini ta stvoryuye vidpovidnij nastrij Varto zaznachiti sho zazvichaj kolir bezzaperechno pov yazanij z vrazhennyam vid zobrazhuvanogo Mitec tvorit kolorit bagatstvom i svoyeridnim harakterom vidtinkiv vvedenih u zhivopisnij prostir jogo poloten a takozh u pevni fragmenti cogo prostoru z perevazhayuchim pidborom toniv De ne de vin nasichuye okremimi vidtinkami shiroki zhivopisni plyami a inodi nasichuye polotna fakturnimi perelivami kolorovih nyuansiv ta riznimi yakostyami yih perehodiv odnogo v inshij Personalni ta zagalni vistavki Uchasnik chislennih regionalnih vseukrayinskih ta mizhnarodnih vistavok ta misteckih proektiv Viznannya Volodar Gran pri Lvivskogo osinnogo salonu Visokij Zamok 1997 r Gran pri Mizhnarodnogo salonu mistectv u m Lion Franciya 2007 r Kavaler ordenu Korolya Danila Hrest III stupenya 2007 r Hrest II stupenya 2010 r Deputatska diyalnistChlen Frakciyi BYuT golova Postijnoyi komisiyi arhitekturi mistobuduvannya ta ohoroni istorichnogo seredovisha Deputatski zapiti 17 04 2008 Pro skasuvannya rishennya 261 vid 28 03 2008 r 29 05 2008 Pro vidminu rishennya vikonavchogo komitetu vid 18 02 2008 r 76 12 06 2008 Pro vidminu rishennya vid 23 04 2008 369 12 06 2008 Pro vidminu rishennya vid 04 08 2006 r 949 06 10 2008 Pro nezakonne vstanovlennya kiosku z prodazhu tyutyunovih virobiv po vul I Franka ta Gercena 06 10 2008 Shodo rujnaciyi pamya yatok istoriyi na vul A Mickevicha 9 18 12 2008 Pro nezakonne zahoplennya z d AJPIYe L 18 12 2008 Pro nezakonne vstanovlennya MAFu na rozi vulic Gercena Franka 15 04 2010 Shodo demontazhu nezakonno vstanovlenih elementiv litnih majdanchikiv na zahidnij storoni pl Rinok 1 Deputatski pomichniki Palivoda Vasil Bogdanovich B yenko Markiyan Teodorovich Vuj Andrij YaroslavovichRobotiPrimitkiPosilannyahttp vgolos com ua articles viktor moskalyuk restavratsiya i blagoustriy tse te chogo ne vystachaie nashomu pobutu i nashomu zhyttyu 100312 html Viktor Moskalyuk Restavraciya i blagoustrij ce te chogo ne vistachaye nashomu pobutu i nashomu zhittyu http zik ua news 2008 01 28 na vernisazhi lvivskogo hudozhnyka viktora moskalyuka roiem roilysya vipy 123490 Na vernisazhi lvivskogo hudozhnika Viktora Moskalyuka royem royilisya vipi