Москаленко Дмитро Валерійович

Дмитро Валерійович Москаленко (* 1 жовтня 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український історик і статистик футболу, спортивний журналіст, письменник, коментатор футбольних матчів.

Дмитро Валерійович Москаленко
Народився	1 жовтня 1975(1975-10-01) (48 років) Дніпропетровськ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	Футбольний статистик та історик футболу
Автор і режисер документальних фільмів: 2007  - «Перерваний політ»  пам’яті Сергія Перхуна, 2015 – «Згадуйте мене» пам’яті Вадима Тищенка, 2016 – «Віктор Кузнецов – легенда дніпродзержинського футболу» 2017 – «В’ячеслав Грозний – 20 років потому» 2017 – «70 років одеському театру Музкомедії» (2 серії) 2017 – «Підсумки футбольного року - Федерація футболу Дніпропетровської області 2017» 2018 – «Підсумки футбольного року - Федерація футболу Дніпропетровської області 2018» 2019 – «Підсумки футбольного року - Асоціація футболу Дніпропетровської області 2019» 2020 - «Засновнику ДЮСШ Парус Борису Афанасьєву - 85 років» 2021 - «Відділення футболу ДВУФК: історія, сучасність, перспективи...» 2021 - «Історія Олімпійського руху Дніпропетровщини» Цикл серії фільмів «Легенди великого клубу» проекту «По той бік поля», присвяченого 100-річчю футбольного клубу «Дніпро» 2017 – «Олександр Лисенко» (2 серії) 2017 – «Дачні історії: Валерій Лапшин і К» 2018 – «Андрій Полунін» 2018 – «Сергій Пучков» 2018 – «Євген Яровенко» (2 серії) 2018 – «Микола Федоренко» (2 серії) 2018 – «Олег Таран» (2 серії) 2018 – «Олексій Чередник» (2 серії) 2019 – «Володимир Ємець» (2 серії) 2019 – «Володимир Лютий» 2019 – «Антон Шох» (2 серії) 2020 – «Петро Кутузов» (2 серії) 2020 – 45 років СДЮШОР «Дніпро-75» 2020 – «Микола Кудрицький» Визнання Перший том книги «От „Алькора“ до „Днепра“ потрапив до шістки найкращих книг України 2011 року в номінації „Обрії“ у розділі науково-популярна література / публіцистика. У 2011,2015 роках лауреат премії „Найкращий спортивний журналіст Дніпропетровська“. У 2011 році нагороджений призом «За вірність спортивний журналістиці» АСЖУ. Другий том книги "От «Алькора» до «Днепра» визнано найкращою спортивною книгою України 2012 року. У 2018 році лауреат премії PRESSZVANIE в категорії «Соціум» в номінації «Спорт» (3 місце) У 2019 році лауреат премії PRESSZVANIE в категорії «Соціум» в номінації «Спорт» (3 місце) У 2019 році лауреат номінації «Патріот рідного краю» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Вересень 2020 року. Увійшов до списку 115 найвизначніших спортивних журналістів різних історичних епох у книзі-монографії Ю. О. Сазонової «Спортивна журналістика України: провідні персоналії та основні  газетно-журнальні видання (ХІХ–ХХІ ст.)» (Миколаїв,2020) 21 червня 2023 року переможець «Премії за вірність футболу» за багаторічне служіння футболу серед журналістів, які висвітлюють турнір та діяльність ПФЛ України Примітки . Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013. „Спортивным журналистом года“ стал обозреватель 11 канала Дмитрий Москаленко» [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 січня 2013. . Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 25 січня 2013. Посилання Профіль на сайті 11 каналу [ 18 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.) Статті на сайті «Football.ua» [ 15 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) Члени КЛІСФ [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) (рос.) Інтерв'ю після виходу 1 тому книги [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.) «Презентація 2-го тому книги»^[недоступне посилання з липня 2019] (рос.) (рос.) «Про пропозицію святкування 100-річчя футболу у Дніпропетровську» [ 9 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) «Конференція Дмитра Москаленко» [ 20 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) Відео «Спортивним журналістом року став оглядач 11-го каналу Дмитро Москаленко»^[недоступне посилання з липня 2019] Дмитро Москаленко: «Історії з Бородою» [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.] "По той бік поля: золоті сторінки «Дніпра» [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] «В гостях у программы Дніпро-Футбол» [ 12 липня 2013 у Wayback Machine.]