Леонід Аврамович Мороз 2 жовтня 1937 19371002 Київ УРСР радянський і український звукорежисер Заслужений працівник культ

Леонід Аврамович Мороз (2 жовтня 1937(19371002), Київ, УРСР) — радянський і український звукорежисер. Заслужений працівник культури України (1994).

Мороз Леонід АврамовичДата народження2 жовтня 1937 (86 років)Місце народженняКиїв, Українська РСР, СРСРГромадянство

СРСР

УкраїнаНаціональністьукраїнецьAlma materНТУУ КПІ ім. Ігоря СікорськогоПрофесіязвукооператор, аудіорежисерЧленствоНСКУНагороди

IMDbID 3004702

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мороз.

Біографія

Народився 2 жовтня 1937 року у Києві.

У 1967 році закінчив факультет радіоелектроніки Київського політехнічного інституту.

Працював техніком, майстром по ремонту звукоапаратури студії «Київнаукфільм». З 1967 року звукооператор цієї студії.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Оформив стрічки:

«УРАТ-1» (1967)
«Миронівські пшениці» (1967)
«М'язи, XX сторіччя» (1968)
«Михайло Стельмах» (1968)
«Людина, що вміла літати» (1968, мультфільм)
«Сім кроків за обрій» (1968)
«Андрій Головко» (1969)
«Кит і кіт» (1969, мультфільм)
«Людина, яка вміла робити дива» (1969, мультфільм)
«Марс XX» (1969, мультфільм)
«Казка про доброго носорога»
«Журавлик» (1979, мультфільм)
«Як козаки у футбол грали» (1970, мультфільм)
«Аркадій Гайдар» (1970)
«Чи думають тварини?» (1970)
«Добрий і злий» (1971)
«Я та інші» (1971)
«Братик Кролик та братик Лис» (1972, мультфільм)
«Навколо світу мимоволі» (1972, мультфільм)
«Наближення до істини» (1972)
«Вбивця відомий» (1972)
«Теплий хліб» (1973, мультфільм)
«Пригоди жирафки» (1973, мультфільм)
«Була у слона мрія» (1973, мультфільм)
«Злодіяння» (1975)
«Висота Максима Гуржія» (1975)
«Все життя бій. Ярослав Галан» (1976)
«Марокко. Роздуми в дорозі» (1976)
«Вогні Придніпров'я» (1976, док. фільм, реж. В. Шкурин)
«Гірке відлуння» (1979)
«Хорватія. Земля і люди» (1979)
«Світ Івана Генералича» (1979)
«Золотий вересень возз'єднання. Роки і долі» (1979)
«Адреса мільйонів» (1980)
«Ой, у полі древо...» (1988, реж. П. Фаренюк)
«Ой горе, це ж гості до мене» (1989, реж. П. Фаренюк)
«На цвинтарі розстріляних ілюзій» (1989, реж. О. Михайлова)
«Врубай Бітлів» (1990)
«Ніч у маю» (1991, у співавт.)
«Світ Параски Горицвіт» (1992, у співавт.)
«Казка про богиню Мокошу» (1995, мультфільм)
«Починаючи з минулого» (1996, у співавт.)
«Заради життя»
«Любіть Україну»
«Маестро Авдієвський»
«Олесь Гончар. Післямова»
«Україна сьогодні» (№ 1, 2, 3),
«Реконструкція Палацу Україна» (1997, у співавт.)
«Я — камінь з божої пращі»
«До отчого порогу»
«Кораблі і корабели» (у співавт.)
«Ми любові не бачили — не війна, так горе» (1997)
(1998, мультфільм) та ін.

Примітки

«Ніч у маю» на Dzyga MDB
Державне агентство України з питань кіно: «Ніч у маю»

Література

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.109.

Посилання

Леонід Мороз на сайті IMDb (англ.)
http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=1576 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] «Ніч у маю» на Dzyga MDB

[2] Державне агентство України з питань кіно: «Ніч у маю»