Молодіжний туризм

Молодіжний туризм — один із видів туризму за соціально-демогрфічними ознаками, спрямований на задоволення рекреаційних потреб людей віком до 35 років.

Класифікація поняття

Поняття Молодіжний туризм

Молодіжний туризм — подорожі та екскурсії дітей, юнацтва й молоді, під час яких реалізуються завдання освіти, виховання, всебічного розвитку, оздоровлення та психофізичної реабілітації особистості на основі використання туристичних ресурсів. Молодіжний туризм включає в себе практично всі категорії подорожей.

Молодіжний туризм (студентський) туризм  – це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб молоді віком до 35 років.. В цьому випадку до рекреаційних потреб выдносят тематичні поїздки, пов'язані з політико-пропагандистськими заходами, туристсько-екскурсійні походи, річкові та морські круїзи, , оглядові й тематичні екскурсії, подорожі та екскурсії в межах навчально-виховного і виробничого процесу.

Також молодіжний туризм, це спосіб передачі новому поколінню накопиченого людством життєвого досвіду і матеріально культурної спадщини, формування ціннісних орієнтацій, морального оздоровлення та культурного розвитку нації, один із шляхів соціалізації особистості.

Загалом молодіжний туризм — рекреаційні заходи молоді віком від 18 до 35 років, пов'язані з пізнавальною, оздоровчою, спортивною та культурно-розважальною діяльністю поза межами постійного місця проживання та навчання, без мети отримання прибутку у місці перебування. Характеризується переважно активним, насиченим та недорогим відпочинком. До молоді відносять молодих людей у віці від 18 до 35 років, незалежно від їх сімейного стану.

До основних видів молодіжного туризму можна віднести дайвінг, віндсерфінг, кайтсерфінг, також різні гірськолижні види спорту або ж альпінізм.

Відповідо до Закону України «Про туризм» молодіжний туризм один із видів туризму та класифікується відповідно до категорії особи, яка здійснює туристичні подорожі.

Класифікація за організацією

Організований

Проводять організації, турфірми, громадські організації.

Неорганізований

Приватні самостійні подрожі або в складі сім'ї чи друзів.

В системі світового туризму особливе і місце відводиться молодіжному туризму. Частка молодіжного туризму щорічно збільшується на 1,5%. Тепер частка подорожуючих осіб до 30 років займає більше 40% туристських потоків.

Молодіжний туризм – це конкретний вид туристської діяльності юнацтва і підлітків, що реалізується як у межах національних кордонів, так і на регіональному та світових рівнях.

Молодіжний туризм включає в себе практично всі категорії подорожей. Його специфікою є вік відпочиваючих. Згідно з визначенням Всесвітньої туристичної організації, до молодіжного туризму відносяться поїздки людей у віці від 14 до 44 років.

Види молодіжного туризму:

1) Розважальний туризм: Розважальний туризм передбачає відвідування нічних клубів, парків атракціонів, льодових ковзанок, різноманітних концертів, показів мод і т.п.

2) Освітній туризм: В наші дні з'явилося безліч міжнародних програм по студентському обміну. Їх метою є отримання всебічної освіти, навчання мовам, так і зближення культур і народів. Великою популярністю користується міжнародна програма Au Pair, доступна для осіб віком 18-26 років. Для участі не обов'язково бути студентом, головне – мати середню освіту. В її рамках молода людина живе за кордоном в іноземній родині, вдосконалює свою розмовну іноземну мову, знайомиться з іноземною культурою.

3) До екстремальних видів туризму, які користуються популярністю серед молоді, є: дайвінг, гірські та водні лижі, рафтинг, каякінг, спелеологія, лижний туризм, скелелазіння, альпінізм і льодолазіння.

Молодь найбільше цікавить активних вид відпочинку, і багато туристські фірми сьогодні організовують спеціалізовані молодіжні тури, розраховані на енергійних молодих людей і пропонують їм такі види відпочинку:

1) Гірські тури – це похід в гори. Для подорожей по схилах і гребенях, через перевали і гірські потоки.

2) Водні тури – турне по морів, озер, річок і водосховищ на човнах, байдарках та інших видах водного транспорту.

3) Велосипедні тури – це подорожі на велосипедах по дорогах, різного типу покриття, ярах, на пісках, гірськими стежками.

4) Спелиотури – відвідування природних або штучних печер і лабіринтів. Вони цікаві різноманітністю рельєфу.

5) Пішохідні тури – самий популярний вид відпочинку. Походи можна організувати практично на будь-якій місцевості. Для цього не потрібно ніякої спеціальної підготовки і спорядження. Розглянувши наведені види туризму, можна зробити висновок, що молодіжний туризм має багатовекторну спрямованість. В Україні, в даний час молодіжний туризм розвивається переважно стихійно, не організовано, більшість туристичних фірм не розробляє спеціалізованого туристичного продукту для цієї категорії споживачів, а програми розвитку молодіжного туризму реалізуються в недостатній мірі. У зв'язку з цим необхідно розробити загальнодержавну програму розвитку молодіжного туризму.

Молодіжний туризм уявляє собою особливий вид подорожей, в яких молодь відпочиває великими компаніями, об’єднаними спільною метою і бажанням пізнати світ. Якщо говорити про молодіжний туризм, слід особливо відмітити, що саме ця сфера подорожей є дуже перспективною. Головною метою молодіжного туризму є пізнання світу, дуже корисні і популярні поїздки по своїй країні. Приголомшливі перспективи, що розкриваються в поїздці, дають можливість пізнати історію і багато нового. Подорожі сприяють формуванню їх світогляду, опануванню нових цінностей, які в подальшому будуть впроваджуватись ними у практику. Від цих цінностей багато в чому буде залежати модель соціокультурної реальності суспільства в майбутньому. Завдяки туристичним подорожам молодь активно взаємодіє з представниками інших народів і культур, що сприяє формуванню єдиного соціокультурного простору. Тому в системі світового туристичного розвитку особливого значення набуває молодіжний туризм. Наразі молодь вважається найбільш подорожуючим сегментом населення земної кулі. Водночас ціновий фактор має вирішальне значення для представників цієї категорії.

Молоді мандрівники - це: 1) економні споживачі, які купують 17 туристські продукти, послуги та маршрути відповідно до їх індивідуальних потреб, інтересів і гаманцю;

2) більшість молодих людей, які бажають відпочивати так, як їм подобається, самі планують та організовують своє дозвілля, обираючи час навчання або канікул;

3) молодь відрізняє оперативність у прийнятті рішень туристичного характеру та бажання за короткий період часу отримати максимальну кількість атракцій за умови гнучкої ціни; 4) вони заповзятливі, для них подорожі становлять невід’ємну частину їхнього життєвого досвіду.

Молодіжний туризм справляє позитивний вплив на місцеву економіку. Дослідження Всесвітньої конфедерації подорожей молодих студентів і викладачів (WYSE Travel Confederation) доводять, що загальні туристські витрати молоді збільшуються швидше, ніж туристичні витрати інших категорій населення (в середньому зростання становить 8% на рік). Молоді туристи зазвичай подорожують частіше і затримуються довше, і тому витрачають більше, ніж туристи середнього віку, незважаючи на те, що їхні щоденні витрати скромніші. Грошові суми, які в середньому витрачають молодь і студенти, за останні 5 років збільшилися на 40% - до 1900 євро за поїздку. Насамперед молодіжний туризм безпосередньо приносить дохід представникам малого і середнього бізнесу, тому відіграє важливу роль у створенні робочих місць для цих верств місцевого населення. Представники туристичного бізнесу багатьох країн усвідомлюють важливість цієї цільової групи. Для цього розробляються спеціальні «молодіжні» туристичні програми - спортивні, пригодницькі тощо; пропонуються спеціальні пакети турів або послуг зі знижками; з’являється все більше хостелів та інших бюджетних місць розміщення. Відпочинок для молоді манить численними знижками.

Пільги для студентів та молодих науковців стають звичним та поширеним явищем . ISIC – International Student Identity Card (міжнародне посвідчення особи і статусу учня/студента), є єдиним визнаним у світі посвідченням особи та статусу учня. Це посвідчення випускається в 120 країнах світу, надає понад 41 тис. знижок та пільг власникам посвідчення. Програма підтримується на державному рівні і налічує 4,5 млн членів спільноти ISIC. Власниками ISIC можуть стати учні 18 загальноосвітніх шкіл у віці від 12 до 18 років, студенти та аспіранти денних і вечірніх відділень державних і комерційних навчальних закладів [16]. У межах Європейського союзу створено безліч установ та організацій для допомоги й організації туристичних поїздок студентів і молоді. Конституція Європейського союзу вперше посилається на туризм як на стимул для розвитку молодіжних поїздок. Європейська комісія наголошує: «заохочування молоді до мандрівок, здобуття нових знань і демократизація молодіжних поїздок є важливими проблемами для всіх тих, хто будує нову Європу». Спектр молодіжного та студентського туризму розширився з появою стилю самостійних поїздок - «бекпекінгу». Також важливим ринком молодіжного та студентського туризму для деяких країн є молодіжне волонтерство. Як приклад можна навести Гондурас, що розпочав програму наукового академічного волонтерського освітнього туризму (SAVE), спрямовану на залучення туристів до моніторингу природних і культурних пам’яток. Ці SAVE-туристи розглядаються як космополітичні відвідувачі зі ступенями у вищій освіті, котрі оцінюватимуть різноманітний і унікальний досвід, який може запропонувати Гондурас. Однією з нових ініціатив Європейського союзу є Європейський союз солідарності - організація, яка створює можливості для молоді, котра може брати добровільну участь у проектах як у своїй країні, так і за кордоном [16].

Історія

Виникнення перших туристських організацій в Україні припало на початок 19 століття.

Туристсько-краєзнавча діяльність в період з 1918 по 1928 роки була зосереджена в позашкільних установах і проводилася у формі багатоденних (6-10 днів) екскурсій, подорожей, так званих «кочівель».

Для розвитку молодіжного міжнародного туризму в червні 1958 р. створено міжнародне молодіжне бюро «Супутник».

Молодіжний туризм в Україні

Чинниками, що стримують розвиток молодіжного туризму в Україні є кризові явища в економіці, які супроводжуються скороченням споживчого попиту внаслідок зниження доходів населення. Також до таких чинників відносят моральний і фізичний знос існуючої матеріально-технічної бази підприємств туристочної сфери та слоборозвинена туристична інфраструкту-ра.

Молодіжний туризм в Україні покликаний вирішувати соціальні завдання, пов'язані з вихованням, оздоровленням та освітою молоді засобами туристично-краєзнавчої діяльності.

Один з найбільших організаторів молодіжного туризму в Україні є Акціонерне товариство «Супутник-Україна» (з 1992 року), яке є спадкоємцем Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник», котре діяло при комсомолі УРСР у радянський час. Бюро Супутник займалося як внутрішнім, так і міжнародним молодіжим туризмом. Саме бюро «Супутник» ЦК ВЛКСМ було створене в 1958 році та мало свої підрозділи при республіканських, крайових, обласних, міських комітетах комсомолу.

Міжнародне бюро з молодіжного туризму і обміну

Міжнародне бюро з молодіжного туризму і обміну (БІТЕЖ) — спеціалізована міжнародна туристична організація в області туристського бізнесу і підприємництва, спеціалізований орган Всесвітньої федерації демократичної молоді (ВФДМ). Основне завдання — створення умов для молодіжного туризму та обмінів, розвитку контактів між членами.

Одеська область

Незважаючи на введення в експлуатацію нових хостелів, рівень розвитку бюджетних засобів розміщення в Одеській області не може задовольнити наявний попит, особливо, в період літніх канікул, коли спостерігається гостра нестача місць для проживання.

Молодіжний туризм за кордоном

Світова організація торгівлі

На шостій сесії СОТ, що проходила 17–26 вересня 1985 року в м. Софія організація затвердила «Хартію туризму» та «Кодекс туриста», а також прийняла спеціальні резолюції щодо ролі молодіжного туризму та туризму взагалі.

Бельгія

В 2020 році із за кризи COVID-19 Уряд Фландрії надає бюджет у розмірі 5 мільйонів євро на підтримку соціального та молодіжного туризму.

Див. також

• Відпочинок
• Молодь
• Рекреація
• Туризм

Примітки

1. Писаревський,Погасій,Поколодна,Андренко,Сегеда, с. 25.
2. Кляп,Шандор, с. 157-177.
3. Каднічанський Д. А. Молодіжний і навчальний туризм. Курс лекцій. / Дмитро Каднічанський — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 60 с.
4. Калачян, с. 155.
5. Кляп М. П., Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму.6.7. Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками: навч. посіб. Київ: Знання, 2011. 334 с.
6. Кляп М. П., Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. Київ: Знання, 2011. 334 с.
7. Палаткина Г. В. Молодежный туризм: учеб. пособ. Москва: КНОРУС; Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2012. 206 с.
8. Мельнійчук М. М., Зейко В. О. Молодіжний та дитячий туризм: сутність та класифікація за віком // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Геологія. Географія. Екологія. Харків, 2016. Вип. 44. С. 118—122.
9. Закон України від 16 жовтня 2020 року № 324/95-ВР «Про туризм»
10. Каднічанський, 2010, с. 10.
11. Карпова Г. А., Биков А. Т. Сфера туризму: етапи розвитку, економіка і управління. — М.: НОТА-МК, 1999.- 488 с.
12. Галасюк, 2015, с. 37.
13. Каднічанський, 2010, с. 9.
14. Писаревський,Погасій,Поколодна,Андренко,Сегеда, с. 66.
15. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. Розділ 5. Зоряний час радянського туризму (70-80-ті pp.).5.3. БММТ «Супутник» і молодіжний туризм як чинник патріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді //К.: Вища школа. — 2002.-195 c. Режим доступу: https://tourlib.net/books_history/fedorchenko53.htm [ 19 березня 2020 у Wayback Machine.]
16. Писаревський,Погасій,Поколодна,Андренко,Сегеда, с. 44.
17. Галасюк, 2015, с. 39.
18. Національний інститут стратегічних досліджень. ЩОДО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНИХ ЕПІДЕМІЧНИХ РИЗИКІВ [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.]

Література

1. Галасюк С. С. Напрями активізації молодіжного туризму в Одеському регіоні // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені ВО Сухомлинського. Серія: Економічні науки.. — 2015. — № 2. — С. 36-41.
2. Каднічанський Д.А. Молодіжний і навчальний туризм. Курс лекцій. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 60 с.
3. Калачян К. С. Молодіжний туризм як один із видів рекреаційної діяльності України.. — С. 155-156. з джерела 25 березня 2022. Процитовано.
4. Кляп М. П., Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. Київ: Знання, 2011. 334 с.
5. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму. — Київ : Знання, 2013. — 334 с. — .
6. Мельнійчук М. М., Зейко В. О. Демографічна сегментація молодіжного туризму на прикладі туристичного агентства м. Луцька. Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ужгород, 8–9 квітня 2016 року): у 2 ч. Херсон, 2016. Ч. 1. С. 61–63.
7. ПАНЧЕНКО П. П., ДАНИЛЕНКО В. М., СТЯЖКІНА О. В. Молодіжний туризм в Українській РСР у 70-80-х рр. ХХ ст.(на основі діяльності «Супутника»). — 2003. [ 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
8. Палаткина Г. В. Молодежный туризм: учеб. пособ. Москва: КНОРУС; Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2012. 206 с.
9. Писаревський, І.М., Погасій, С.О., Поколодна, М.М., Андренко, І.Б., Сегеда, І.В. Організація туризму. — Харків : ХНАМГ, 2008. — 541 с. — .
10. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні //К.: Вища школа. — 2002.-195 c.- Режим доступу: https://tourlib.net/books_history/fedorchenko.htm [ 19 березня 2020 у Wayback Machine.]
11. 1. Подмаркова І.П. Аналіз мотивацій студентської молоді як найбільш перспективної частини молодіжного сегменту туристичного ринку України: [Електрон. ресурс] / І.П. Подмаркова. – Режим доступу: http://studbooks.net/634854/turizm/opredelenie_vidy_molodezhnogo_turizma. 2. Олександрова А.Ю. Міжнародний туризм: учбов. посібник / А.Ю. Олександрова. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 470 с.

Рекомендована література

1. Мельнійчук М. М., Зейко В. О. Молодіжний та дитячий туризм: сутність та класифікація за віком // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Геологія. Географія. Екологія. Харків, 2016. Вип. 44. С. 118—122. [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
2. http://journals.uran.ua/geoeco/article/view/64809 [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
3. http://molodyvcheny.in.ua/ru/conf/geog/archive/222/ [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання