Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Модель комунікації Гарольда Лассвела — класична модель в соціології масової комунікації, яка дозволяє дослідити структуру комунікаційного процесу, а також його окремі складові та їх взаємозв'язок. Модель Р. Лассвела отримала широке визнання як одна з провідних парадигм теоретичного осмислення комунікації. Це пояснюється її вдалим формулюванням, рамки якої дозволяють включити не лише теоретичні міркування, але і великий масив емпіричних даних.
Модель Г. Лассвела — класична модель вивчення процесу масової комунікації
Лассвел Гарольд Дуайт- видатний американський політолог, який активно використовував методи соціальної психології та психоаналізу у вивченні політичної поведінки та пропаганди, виявляючи роль масових комунікацій в політичному і суспільному житті. Г. Лассвелл одним з перших досліджує проблему кількісного контент аналізу політичної комунікації. Він фактично був засновником сучасної теорії пропаганди. Г.Лассвелл розглядав комунікацію як складний процес, що має свої соціальні функції, внутрішню структуру і загальну спрямованість: "як будь-який процес, комунікація може бути розглянута з точки зору структури і функції інакше кажучи, з позиції структурного та функціонального аналізу ". Оскільки комунікації пронизують всі форми життя, функції соціальної комунікації дуже схожі з процесами сигналізації та управління в живому організмі і найважливішою її функцією є підтримка рівноваги будь-¬якої системи. Г. Лассвел вважав, що комунікації притаманні будь-¬якому феномену соціального життя, намагався дати цілісний опис масово інформаційних процесів і їх циркуляції, він одним з перших поставив питання про управління масовою свідомістю (масовими уявленнями, очікуваннями, ілюзіями, помилками). Він дійшов висновку, що соціологічний аналіз саме масових ілюзій, очікувань і уявлень найповніше розкриває природу і специфіку суспільної свідомості та громадської думки, ніж вивчення його систематизованих духовних утворень (ідеологій). Тому він вважав особливо важливим вивчення «реального», «практичного», «масового», «розлитого» у суспільній свідомості.
Зміст та складові моделі комунікації Г. Лассвела
Знаменита стаття Г. Лассвела «Структура і функція комунікації в суспільстві», вперше опублікована в 1948 р. і фактично поклала початок оформлення теорії політичної комунікативності. В даній статті він запропонував свою формулу комунікації, яка розкривається по мірі відповіді на послідовно поставлені питання: хто? повідомляє що? по якому каналу? кому? з яким ефектом? Згодом дана конструкція, що отримала назву формули Лассвела, зазвичай застосовувалася як ілюстрація кола основних проблем, що знаходяться в полі зору політичної комунікатівістики: вивчення комунікаторів, дослідження повідомлень (контент-аналіз), засобів комунікації, аудиторії і результатів інформаційного впливу. Формула Лассвела трактує політичну комунікацію переважно як імперативний, спонукальний процес: комунікатор, відправник повідомлення, в тій чи іншій мірі прагне вплинути на аудиторію, яка виступає в ролі адресата.
Аналіз основних розділів моделі комунікації
Відповідно до запропонованої структури Г.Лассвел виділяє наступні розділи дослідження комунікації, кожен з яких представляє відповідь на відповідне питання:
- аналіз управління процесами комунікації: при відповіді на питання «хто?» розглядаються фактори, які відкривають і направляють сам акт комунікації (в першу чергу це сам комунікатор);
- аналіз змісту переданих повідомлень, сюди ж включається статистичний аналіз частоти згадувань тих чи інших фактів і подій у засобах масової інформації;
- аналіз засобів і каналів, з використанням яких передаються повідомлення (для масової комунікації це аналіз роботи самих мас-медіа); виявлення засобів, адекватних характеру переданих повідомлень і найбільш прийнятних для одержувача;
- аналіз аудиторії (масової, спеціалізованої), що є життєво важливим для результативної комунікації; до вирішення цього завдання залучаються соціологічні служби, результати діяльності яких використовуються професійними, мовними корпораціями, рекламодавцями і т. ін.;
- аналіз результатів («ефект») комунікаційного впливу; в цілому результативність комунікації оцінювалася на підставі певного інтересу до змісту повідомлення.
Згодом багато дослідників, не заперечуючи певної інструментальної корисності цієї схеми, справедливо відзначали, що в теоретичному плані вона є досить істотним спрощенням соціально-політичної дійсності. Деякі з них пропонували доповнити формулу Лассвела новими компонентами. Так, на думку Р.Бреддока, опис процесу політичної комунікації має включати ще два принципово важливих моменти: за яких обставин і з якою метою направляється дане повідомлення. Тим часом і такої інтерпретації політико-комунікаційного процесу властиве одне далеко не безперечне допущення, яке полягає в тому, що передані повідомлення завжди викликають певний очікуваний ефект. Дана модель, безсумнівно, має тенденцію перебільшувати результативність впливу переданих повідомлень, особливо коли мова йде про засоби масової комунікації.
Удосконалення Г.Лассвелом моделі комунікації
У 1968 р. Г.Лассвел запропонував більш детальну версію своєї моделі комунікації. Удосконалена модель, як модель була представлена не тільки як формула дослідження комунікаційного процесу, а і як розгорнутий план власне комунікативної дії. Вона також передбачає вивчення процесу комунікації за допомогою відповідей на наступні запитання: Хто? З яким наміром? У якій ситуації? З якими ресурсами? Використовуючи яку стратегію? Робить вплив на яку аудиторію? З яким результатом? Питання хто? пов'язане з визначенням джерела інформації, яке не завжди може збігатися з комунікатором, безпосередньо її передавачем: це може бути одна особа, а можуть бути і різні. Визначити це важливо для знаходження правильної відповіді на друге питання. Питання з яким наміром? — Ключове. Тільки з'ясувавши дійсну мету комунікації, можна говорити про підбір адекватних цієї мети засобів (комунікатора, повідомлення, каналу), про вибір цільової аудиторії і т. д. Чітке усвідомлення мети (інформування, інструктування або ж мотивування аудиторії) визначає відповідно і підбір решти компонентів комунікації як умова її ефективності. Відповідь на питання в якій ситуації? пов'язане з визначенням того, в якій ситуації — сприятливій, несприятливій або нейтральній — здійснюється комунікативний акт. При цьому необхідно встановити наявність природних та штучних бар'єрів між комунікатором і аудиторією, які перешкоджають доведенню інформації до адресата, і спробувати мінімізувати їхній вплив. Відповідаючи на питання з якими ресурсами? Треба знати, що до ресурсів комунікації відносять як самих фахівців-комунікаторів, так і фінансові та інформаційні засоби, які вони мають у своєму розпорядженні, а також ефективні комунікативні технології, прийоми, методи і т. ін. Відповісти на питання використовуючи яку стратегію? — значить правильно вибрати стратегію, отже, забезпечити найбільш ефективний спосіб досягнення результативної комунікації. Стратегія — це не тільки визначення перспективних цілей, а й підбір адекватних їм засобів і шляхів їх досягнення. Стратегія комунікації визначається в першу чергу характером мети, особливостями аудиторії, наявністю ресурсів. При виборі стратегії керуються вирішенням наступних завдань: • забезпечення максимально повної інформації, • забезпечення надійного, швидкого і ефективного зворотного зв'язку. Питання на яку аудиторію? пов'язане з вибором аудиторії комунікації, тобто тих, кому адресовані повідомлення. Ефективність комунікації пов'язана з правильним вибором аудиторії (масової, спеціалізованої, окремих людей). Пошук «своєї» аудиторії і вміння підібрати до неї відповідні засоби і способи комунікативного впливу потребують високого професіоналізму та володіння методами і методиками конкретних соціальних досліджень. Відповідаючи на питання з яким результатом?, ми маємо на увазі оцінку підсумку сукупних зусиль учасників комунікаційного процесу. Комунікація ефективна, якщо поставлені цілі реалізовані у встановлені терміни і з найменшими витратами. Комунікативна ефективність обумовлена зміною в знаннях та установках, переконаннях або поведінки одержувача інформації.
Переваги і недоліки розробленої Г. Лассвелом моделі комунікації
Розглянувши вищенаведене, ми бачимо, що Формула Г. Лассвела стала не тільки моделлю, що відбиває структуру комунікаційного процесу, але і моделлю дослідження цього процесу, його структури та окремих елементів. Тобто, вона являє собою одночасно і модель дослідження комунікаційного процесу, і розгорнутий план власне комунікативної дії — в цьому її безперечна перевага. Разом з тим вона володіє й істотним недоліком — вона є монологічною, в ній відсутній зворотний зв'язок, завдяки якому ми розглядаємо комунікацію не односпрямованою і не «саму по собі», а як двосторонній процес по відношенню до соціального, культурного, економічного, політичного і іншому контексту. У першу чергу це важливо для масової комунікації, особливо в кризових ситуаціях суспільного життя, коли особливо важлива діяльність ЗМІ в формуванні масової свідомості.
Значення моделі комунікації Г.Лассвела для сучасного суспільного життя
Слід зазначити, що результати многолітньої науково -дослідницької діяльності Г. Лассвела являють собою класичну спадщину для політологів, політичних психологів, соціологів і вони не втрачають своєї актуальності і в теперішній час. Модель Лассвела і досі є основоположною для побудови будь-якого повідомлення в ЗМІ, так як будь-яке інформаційне повідомлення відповідає на п'ять питань, виділених в даній моделі.
Примітки
- Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», Т.3 — 1998.
- Воробйова Г. Ю. Феномен організації влади в США у концепціях Г. Лассуела та Ч. Мерріама // Дні науки філософського факультету — 2010 : Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2010 року): Матеріали доповідей та виступів. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. — Ч. ІХ. — 143 с., С.15-16
Див. також
Джерела
• Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», Т.3 — 1998. • Воробйова Г. Ю. Феномен організації влади в США у концепціях Г. Лассуела та Ч. Мерріама // Дні науки філософського факультету — 2010 : Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2010 року): Матеріали доповідей та виступів. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. — Ч. ІХ. — 143 с., С.15-16
Посилання
- Семіотичні моделі комунікації [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Model komunikaciyi Garolda Lassvela klasichna model v sociologiyi masovoyi komunikaciyi yaka dozvolyaye dosliditi strukturu komunikacijnogo procesu a takozh jogo okremi skladovi ta yih vzayemozv yazok Model R Lassvela otrimala shiroke viznannya yak odna z providnih paradigm teoretichnogo osmislennya komunikaciyi Ce poyasnyuyetsya yiyi vdalim formulyuvannyam ramki yakoyi dozvolyayut vklyuchiti ne lishe teoretichni mirkuvannya ale i velikij masiv empirichnih danih Model G Lassvela klasichna model vivchennya procesu masovoyi komunikaciyiLassvel Garold Duajt vidatnij amerikanskij politolog yakij aktivno vikoristovuvav metodi socialnoyi psihologiyi ta psihoanalizu u vivchenni politichnoyi povedinki ta propagandi viyavlyayuchi rol masovih komunikacij v politichnomu i suspilnomu zhitti G Lassvell odnim z pershih doslidzhuye problemu kilkisnogo kontent analizu politichnoyi komunikaciyi Vin faktichno buv zasnovnikom suchasnoyi teoriyi propagandi G Lassvell rozglyadav komunikaciyu yak skladnij proces sho maye svoyi socialni funkciyi vnutrishnyu strukturu i zagalnu spryamovanist yak bud yakij proces komunikaciya mozhe buti rozglyanuta z tochki zoru strukturi i funkciyi inakshe kazhuchi z poziciyi strukturnogo ta funkcionalnogo analizu Oskilki komunikaciyi pronizuyut vsi formi zhittya funkciyi socialnoyi komunikaciyi duzhe shozhi z procesami signalizaciyi ta upravlinnya v zhivomu organizmi i najvazhlivishoyu yiyi funkciyeyu ye pidtrimka rivnovagi bud yakoyi sistemi G Lassvel vvazhav sho komunikaciyi pritamanni bud yakomu fenomenu socialnogo zhittya namagavsya dati cilisnij opis masovo informacijnih procesiv i yih cirkulyaciyi vin odnim z pershih postaviv pitannya pro upravlinnya masovoyu svidomistyu masovimi uyavlennyami ochikuvannyami ilyuziyami pomilkami Vin dijshov visnovku sho sociologichnij analiz same masovih ilyuzij ochikuvan i uyavlen najpovnishe rozkrivaye prirodu i specifiku suspilnoyi svidomosti ta gromadskoyi dumki nizh vivchennya jogo sistematizovanih duhovnih utvoren ideologij Tomu vin vvazhav osoblivo vazhlivim vivchennya realnogo praktichnogo masovogo rozlitogo u suspilnij svidomosti Zmist ta skladovi modeli komunikaciyi G LassvelaZnamenita stattya G Lassvela Struktura i funkciya komunikaciyi v suspilstvi vpershe opublikovana v 1948 r i faktichno poklala pochatok oformlennya teoriyi politichnoyi komunikativnosti V danij statti vin zaproponuvav svoyu formulu komunikaciyi yaka rozkrivayetsya po miri vidpovidi na poslidovno postavleni pitannya hto povidomlyaye sho po yakomu kanalu komu z yakim efektom Zgodom dana konstrukciya sho otrimala nazvu formuli Lassvela zazvichaj zastosovuvalasya yak ilyustraciya kola osnovnih problem sho znahodyatsya v poli zoru politichnoyi komunikativistiki vivchennya komunikatoriv doslidzhennya povidomlen kontent analiz zasobiv komunikaciyi auditoriyi i rezultativ informacijnogo vplivu Formula Lassvela traktuye politichnu komunikaciyu perevazhno yak imperativnij sponukalnij proces komunikator vidpravnik povidomlennya v tij chi inshij miri pragne vplinuti na auditoriyu yaka vistupaye v roli adresata Analiz osnovnih rozdiliv modeli komunikaciyiVidpovidno do zaproponovanoyi strukturi G Lassvel vidilyaye nastupni rozdili doslidzhennya komunikaciyi kozhen z yakih predstavlyaye vidpovid na vidpovidne pitannya analiz upravlinnya procesami komunikaciyi pri vidpovidi na pitannya hto rozglyadayutsya faktori yaki vidkrivayut i napravlyayut sam akt komunikaciyi v pershu chergu ce sam komunikator analiz zmistu peredanih povidomlen syudi zh vklyuchayetsya statistichnij analiz chastoti zgaduvan tih chi inshih faktiv i podij u zasobah masovoyi informaciyi analiz zasobiv i kanaliv z vikoristannyam yakih peredayutsya povidomlennya dlya masovoyi komunikaciyi ce analiz roboti samih mas media viyavlennya zasobiv adekvatnih harakteru peredanih povidomlen i najbilsh prijnyatnih dlya oderzhuvacha analiz auditoriyi masovoyi specializovanoyi sho ye zhittyevo vazhlivim dlya rezultativnoyi komunikaciyi do virishennya cogo zavdannya zaluchayutsya sociologichni sluzhbi rezultati diyalnosti yakih vikoristovuyutsya profesijnimi movnimi korporaciyami reklamodavcyami i t in analiz rezultativ efekt komunikacijnogo vplivu v cilomu rezultativnist komunikaciyi ocinyuvalasya na pidstavi pevnogo interesu do zmistu povidomlennya Zgodom bagato doslidnikiv ne zaperechuyuchi pevnoyi instrumentalnoyi korisnosti ciyeyi shemi spravedlivo vidznachali sho v teoretichnomu plani vona ye dosit istotnim sproshennyam socialno politichnoyi dijsnosti Deyaki z nih proponuvali dopovniti formulu Lassvela novimi komponentami Tak na dumku R Breddoka opis procesu politichnoyi komunikaciyi maye vklyuchati she dva principovo vazhlivih momenti za yakih obstavin i z yakoyu metoyu napravlyayetsya dane povidomlennya Tim chasom i takoyi interpretaciyi politiko komunikacijnogo procesu vlastive odne daleko ne bezperechne dopushennya yake polyagaye v tomu sho peredani povidomlennya zavzhdi viklikayut pevnij ochikuvanij efekt Dana model bezsumnivno maye tendenciyu perebilshuvati rezultativnist vplivu peredanih povidomlen osoblivo koli mova jde pro zasobi masovoyi komunikaciyi Udoskonalennya G Lassvelom modeli komunikaciyiU 1968 r G Lassvel zaproponuvav bilsh detalnu versiyu svoyeyi modeli komunikaciyi Udoskonalena model yak model bula predstavlena ne tilki yak formula doslidzhennya komunikacijnogo procesu a i yak rozgornutij plan vlasne komunikativnoyi diyi Vona takozh peredbachaye vivchennya procesu komunikaciyi za dopomogoyu vidpovidej na nastupni zapitannya Hto Z yakim namirom U yakij situaciyi Z yakimi resursami Vikoristovuyuchi yaku strategiyu Robit vpliv na yaku auditoriyu Z yakim rezultatom Pitannya hto pov yazane z viznachennyam dzherela informaciyi yake ne zavzhdi mozhe zbigatisya z komunikatorom bezposeredno yiyi peredavachem ce mozhe buti odna osoba a mozhut buti i rizni Viznachiti ce vazhlivo dlya znahodzhennya pravilnoyi vidpovidi na druge pitannya Pitannya z yakim namirom Klyuchove Tilki z yasuvavshi dijsnu metu komunikaciyi mozhna govoriti pro pidbir adekvatnih ciyeyi meti zasobiv komunikatora povidomlennya kanalu pro vibir cilovoyi auditoriyi i t d Chitke usvidomlennya meti informuvannya instruktuvannya abo zh motivuvannya auditoriyi viznachaye vidpovidno i pidbir reshti komponentiv komunikaciyi yak umova yiyi efektivnosti Vidpovid na pitannya v yakij situaciyi pov yazane z viznachennyam togo v yakij situaciyi spriyatlivij nespriyatlivij abo nejtralnij zdijsnyuyetsya komunikativnij akt Pri comu neobhidno vstanoviti nayavnist prirodnih ta shtuchnih bar yeriv mizh komunikatorom i auditoriyeyu yaki pereshkodzhayut dovedennyu informaciyi do adresata i sprobuvati minimizuvati yihnij vpliv Vidpovidayuchi na pitannya z yakimi resursami Treba znati sho do resursiv komunikaciyi vidnosyat yak samih fahivciv komunikatoriv tak i finansovi ta informacijni zasobi yaki voni mayut u svoyemu rozporyadzhenni a takozh efektivni komunikativni tehnologiyi prijomi metodi i t in Vidpovisti na pitannya vikoristovuyuchi yaku strategiyu znachit pravilno vibrati strategiyu otzhe zabezpechiti najbilsh efektivnij sposib dosyagnennya rezultativnoyi komunikaciyi Strategiya ce ne tilki viznachennya perspektivnih cilej a j pidbir adekvatnih yim zasobiv i shlyahiv yih dosyagnennya Strategiya komunikaciyi viznachayetsya v pershu chergu harakterom meti osoblivostyami auditoriyi nayavnistyu resursiv Pri vibori strategiyi keruyutsya virishennyam nastupnih zavdan zabezpechennya maksimalno povnoyi informaciyi zabezpechennya nadijnogo shvidkogo i efektivnogo zvorotnogo zv yazku Pitannya na yaku auditoriyu pov yazane z viborom auditoriyi komunikaciyi tobto tih komu adresovani povidomlennya Efektivnist komunikaciyi pov yazana z pravilnim viborom auditoriyi masovoyi specializovanoyi okremih lyudej Poshuk svoyeyi auditoriyi i vminnya pidibrati do neyi vidpovidni zasobi i sposobi komunikativnogo vplivu potrebuyut visokogo profesionalizmu ta volodinnya metodami i metodikami konkretnih socialnih doslidzhen Vidpovidayuchi na pitannya z yakim rezultatom mi mayemo na uvazi ocinku pidsumku sukupnih zusil uchasnikiv komunikacijnogo procesu Komunikaciya efektivna yaksho postavleni cili realizovani u vstanovleni termini i z najmenshimi vitratami Komunikativna efektivnist obumovlena zminoyu v znannyah ta ustanovkah perekonannyah abo povedinki oderzhuvacha informaciyi Perevagi i nedoliki rozroblenoyi G Lassvelom modeli komunikaciyiRozglyanuvshi vishenavedene mi bachimo sho Formula G Lassvela stala ne tilki modellyu sho vidbivaye strukturu komunikacijnogo procesu ale i modellyu doslidzhennya cogo procesu jogo strukturi ta okremih elementiv Tobto vona yavlyaye soboyu odnochasno i model doslidzhennya komunikacijnogo procesu i rozgornutij plan vlasne komunikativnoyi diyi v comu yiyi bezperechna perevaga Razom z tim vona volodiye j istotnim nedolikom vona ye monologichnoyu v nij vidsutnij zvorotnij zv yazok zavdyaki yakomu mi rozglyadayemo komunikaciyu ne odnospryamovanoyu i ne samu po sobi a yak dvostoronnij proces po vidnoshennyu do socialnogo kulturnogo ekonomichnogo politichnogo i inshomu kontekstu U pershu chergu ce vazhlivo dlya masovoyi komunikaciyi osoblivo v krizovih situaciyah suspilnogo zhittya koli osoblivo vazhliva diyalnist ZMI v formuvanni masovoyi svidomosti Znachennya modeli komunikaciyi G Lassvela dlya suchasnogo suspilnogo zhittyaSlid zaznachiti sho rezultati mnogolitnoyi naukovo doslidnickoyi diyalnosti G Lassvela yavlyayut soboyu klasichnu spadshinu dlya politologiv politichnih psihologiv sociologiv i voni ne vtrachayut svoyeyi aktualnosti i v teperishnij chas Model Lassvela i dosi ye osnovopolozhnoyu dlya pobudovi bud yakogo povidomlennya v ZMI tak yak bud yake informacijne povidomlennya vidpovidaye na p yat pitan vidilenih v danij modeli PrimitkiYuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko golova redkol ta in K Ukr encikl T 3 1998 ISBN 966 7492 00 1 Vorobjova G Yu Fenomen organizaciyi vladi v SShA u koncepciyah G Lassuela ta Ch Merriama Dni nauki filosofskogo fakultetu 2010 Mizhnarodna naukova konferenciya 21 22 kvitnya 2010 roku Materiali dopovidej ta vistupiv K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2010 Ch IH 143 s S 15 16Div takozhKomunikativnist Verbalna komunikaciyaDzherela Yuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko golova redkol ta in K Ukr encikl T 3 1998 ISBN 966 7492 00 1 Vorobjova G Yu Fenomen organizaciyi vladi v SShA u koncepciyah G Lassuela ta Ch Merriama Dni nauki filosofskogo fakultetu 2010 Mizhnarodna naukova konferenciya 21 22 kvitnya 2010 roku Materiali dopovidej ta vistupiv K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2010 Ch IH 143 s S 15 16PosilannyaSemiotichni modeli komunikaciyi 20 sichnya 2022 u Wayback Machine