Моасір Барбоза Насіменто (порт. Moacir Barbosa Nascimento, 27 березня 1921, Кампінас — 7 квітня 2000, Прая-Гранді) — бразильський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема, за клуб «Васко да Гама», а також національну збірну Бразилії, у складі якої — чемпіон Південної Америки 1949 року.
Моасір Барбоза | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 27 березня 1921 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Кампінас, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 7 квітня 2000 (79 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Прая-Гранді, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Моасір Барбоза у Вікісховищі |
Один з найталановитіших воротарів свого часу, який, утім, увійшов до історії футболу насамперед як головний антигерой «Мараканасо», вирішальної гри чемпіонату світу 1950 року, поразка бразильської збірної в якій на переповненій її вболівальниками Маракані сенсаційно позбавила бразильців перемоги на домашньому мундіалі.
Клубна кар'єра
Зростав у бідній багатодітній родині, з дитинства займався футболом. Працюючи на початку 1940-х у фармацевтичній компанії АДСІ, грав за її футбольну команду на позиції нападника.
1942 року став гравцем команди «Іпіранга» із Сан-Паулу, де попри невисокий зріст був переведений на позицію воротаря.
1945 року приєднався до команди клубу «Васко да Гама», в якій відразу став основним голкіпером. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро одинадцять сезонів, протягом яких команда шість разів вигравала Лігу Каріока, а 1948 року стала переможцем першого континентального турніру серед найсильніших команд регіону, клубного чемпіонату Південної Америки. Внесок Барбози у ці перемоги був відзначений багатьма роками пізніше, у 2006 році, коли його було визнано найкращим голкіпером в історії клубу.
Згодом протягом 1956—1957 років грав за «Бонсусессо» і «Санта-Круз» (Ресіфі), після чого ще на три роки повертався до «Васко да Гама».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Кампу Гранді», за команду якого виступав протягом 1962 року.
Помер 7 квітня 2000 року на 80-му році життя у місті Прая-Гранді.
Виступи за збірну
1945 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, наступну гру провів у 1948, а з 1949 року став основним голкіпером національної команди. Того року бразильська команда з Барбозою на воротах здобула свій третій титул чемпіонів Південної Америки, вигравши сім з восьми матчів турніру із загальною різницею м'ячів 46:7, зокрема вигравши фінальну гру проти парагвайців з рахунком 7:0.
А вже наступного року після тріумфу на континентальній першості Бразилія приймала чемпіонат світу 1950, на якому розглядалася однозначним фаворитом. Господарі турніру відразу почали підтверджувати свій статус, впевнено подолавши перший груповий етап, а фінальний етап, в якому за круговою системою і визначався чемпіон світу, розпочавши з перемог над Швецією (7:1) та Іспанією (6:1). Таким чином вирішальним ставав останній матч фінального турніру, в якому бразильцям протистояла збірна Уругваю. З огляду на втрату одного очка уругвайцями у грі з Іспанією (2:2) для здобуття свого першого історичного титулу чемпіонів світу збірній Бразилії було достатньо не програти команді, яку роком раніше, на континентальній першості, вона обіграла з рахунком 5:1. Країна-господар турніру готувалася широко святкувати перше чемпіонство своєї національної команди, а на стадіон Маракана у Ріо-де-Жанейро прийшло щонайменше 174 тисячі бажаючих стати свідками цієї історичної події.
Однак перебіг гри виявився неочікуваним — бразильці прогнозовано домінували протягом першої половини гри, проте не змогли реалізувати свою перевагу у голи. А після того, як на початку другого тайму їм вдалося врешті-решт відкрити рахунок гри, вони зарано повірили в успішний результат матчу і втратили концентрацію у захисті, чим вже на 66-й хвилині скористалися уругвайці, зрівнявши рахунок. А на 79-й хвилині стався епізод, який зробив цю гру однією з найдраматичніших в історії футболу, — фланговий нападник збірної Уругваю Альсідес Гіджа здійснив рейд правим флангом атаки і з доволі гострого кута вразив ворота бразильців. Деморалізовані господарі поля за час, що залишався, не змогли бодай відновити рівновагу у рахунку і матч програли, поступившись супротивнику чемпіонським титулом. Гол Гіджі шокував усю Бразилію, а для Барбози він став трагедією усього життя, оскільки у свідомості вболівальників його збірної саме воротар став винним у поразці, оскільки вирішальний м'яч було забито у ближній, «воротарський» кут воріт, під рукою голкіпера. За спогадами самого Барбози у динаміці епізоду йому здалося, що він відбив удар уругвайця, і те, що м'яч таки опинився у воротах, усвідомив лише через тишу, яка моментально запанувала на трибунах.
Цей пропущений гол став прокляттям для голкіпера, оскільки він став головним антигероєм для кожного бразильця, який хоча б трохи цікавився футболом. В одному зі своїх останніх інтерв'ю 2000 року колишній воротар зазначив: «Найважчим покаранням у Бразилії є 30-річне ув'язнення, я ж розплачуюся за щось, у чому навіть не є винним, уже протягом 50 років».
Після «трагедії на Маракані» Барбоза втратив статус основного воротаря збірної і навіть деякий час взагалі не викликався до її лав, однак 1953 року був включений до заявки на тогорічний чемпіонат Південної Америки у Перу, де навіть взяв участь в одній грі, що стала для нього останньою у формі національної команди, і разом з нею здобув «срібло» континентальної першості.
Загалом протягом кар'єри у збірній провів 20 матчів, пропустивши 24 голи.
Титули і досягнення
Клубні
- Переможець Ліги Каріока (6):
- «Васко да Гама»: 1945, 1947, 1949, 1950, 1952, 1958
- Переможець Клубного чемпіонату Південної Америки (1):
У збірній
- Переможець чемпіонату Південної Америки: 1949
- Срібний призер Чемпіонату Південної Америки: 1953
- Бронзовий призер Чемпіонату Південної Америки: 1959 (Еквадор)
- Віце-чемпіон світу: 1950
Примітки
- Craque Imortal Barbosa [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (порт.)
- Top 10 World Cup Goalkeeping Blunders [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Моасір Барбоза на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Моасір Барбоза на sambafoot.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barboza Moasir Barboza Nasimento port Moacir Barbosa Nascimento 27 bereznya 1921 Kampinas 7 kvitnya 2000 Praya Grandi brazilskij futbolist sho grav na poziciyi vorotarya zokrema za klub Vasko da Gama a takozh nacionalnu zbirnu Braziliyi u skladi yakoyi chempion Pivdennoyi Ameriki 1949 roku Moasir Barboza Moasir Barboza Osobisti dani Narodzhennya 27 bereznya 1921 1921 03 27 Kampinas Braziliya Smert 7 kvitnya 2000 2000 04 07 79 rokiv Praya Grandi Braziliya Zrist 174 sm Vaga 71 kg Gromadyanstvo Braziliya Poziciya vorotar Profesionalni klubi Roki Klub I g 1940 1941 ADSI 1942 1944 Ipiranga San Paulu 1945 1955 Vasko da Gama 1956 Bonsusesso 1957 Santa Kruz Resifi 1958 1960 Vasko da Gama 1962 Kampu Grandi Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1945 1953 Braziliya 20 24 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Moasir Barboza u Vikishovishi Odin z najtalanovitishih vorotariv svogo chasu yakij utim uvijshov do istoriyi futbolu nasampered yak golovnij antigeroj Marakanaso virishalnoyi gri chempionatu svitu 1950 roku porazka brazilskoyi zbirnoyi v yakij na perepovnenij yiyi vbolivalnikami Marakani sensacijno pozbavila brazilciv peremogi na domashnomu mundiali Klubna kar yeraZrostav u bidnij bagatoditnij rodini z ditinstva zajmavsya futbolom Pracyuyuchi na pochatku 1940 h u farmacevtichnij kompaniyi ADSI grav za yiyi futbolnu komandu na poziciyi napadnika 1942 roku stav gravcem komandi Ipiranga iz San Paulu de popri nevisokij zrist buv perevedenij na poziciyu vorotarya 1945 roku priyednavsya do komandi klubu Vasko da Gama v yakij vidrazu stav osnovnim golkiperom Vidigrav za komandu z Rio de Zhanejro odinadcyat sezoniv protyagom yakih komanda shist raziv vigravala Ligu Karioka a 1948 roku stala peremozhcem pershogo kontinentalnogo turniru sered najsilnishih komand regionu klubnogo chempionatu Pivdennoyi Ameriki Vnesok Barbozi u ci peremogi buv vidznachenij bagatma rokami piznishe u 2006 roci koli jogo bulo viznano najkrashim golkiperom v istoriyi klubu Zgodom protyagom 1956 1957 rokiv grav za Bonsusesso i Santa Kruz Resifi pislya chogo she na tri roki povertavsya do Vasko da Gama Zavershiv profesijnu igrovu kar yeru u klubi Kampu Grandi za komandu yakogo vistupav protyagom 1962 roku Pomer 7 kvitnya 2000 roku na 80 mu roci zhittya u misti Praya Grandi Vistupi za zbirnu1945 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Braziliyi nastupnu gru proviv u 1948 a z 1949 roku stav osnovnim golkiperom nacionalnoyi komandi Togo roku brazilska komanda z Barbozoyu na vorotah zdobula svij tretij titul chempioniv Pivdennoyi Ameriki vigravshi sim z vosmi matchiv turniru iz zagalnoyu rizniceyu m yachiv 46 7 zokrema vigravshi finalnu gru proti paragvajciv z rahunkom 7 0 A vzhe nastupnogo roku pislya triumfu na kontinentalnij pershosti Braziliya prijmala chempionat svitu 1950 na yakomu rozglyadalasya odnoznachnim favoritom Gospodari turniru vidrazu pochali pidtverdzhuvati svij status vpevneno podolavshi pershij grupovij etap a finalnij etap v yakomu za krugovoyu sistemoyu i viznachavsya chempion svitu rozpochavshi z peremog nad Shveciyeyu 7 1 ta Ispaniyeyu 6 1 Takim chinom virishalnim stavav ostannij match finalnogo turniru v yakomu brazilcyam protistoyala zbirna Urugvayu Z oglyadu na vtratu odnogo ochka urugvajcyami u gri z Ispaniyeyu 2 2 dlya zdobuttya svogo pershogo istorichnogo titulu chempioniv svitu zbirnij Braziliyi bulo dostatno ne prograti komandi yaku rokom ranishe na kontinentalnij pershosti vona obigrala z rahunkom 5 1 Krayina gospodar turniru gotuvalasya shiroko svyatkuvati pershe chempionstvo svoyeyi nacionalnoyi komandi a na stadion Marakana u Rio de Zhanejro prijshlo shonajmenshe 174 tisyachi bazhayuchih stati svidkami ciyeyi istorichnoyi podiyi Odnak perebig gri viyavivsya neochikuvanim brazilci prognozovano dominuvali protyagom pershoyi polovini gri prote ne zmogli realizuvati svoyu perevagu u goli A pislya togo yak na pochatku drugogo tajmu yim vdalosya vreshti resht vidkriti rahunok gri voni zarano povirili v uspishnij rezultat matchu i vtratili koncentraciyu u zahisti chim vzhe na 66 j hvilini skoristalisya urugvajci zrivnyavshi rahunok A na 79 j hvilini stavsya epizod yakij zrobiv cyu gru odniyeyu z najdramatichnishih v istoriyi futbolu flangovij napadnik zbirnoyi Urugvayu Alsides Gidzha zdijsniv rejd pravim flangom ataki i z dovoli gostrogo kuta vraziv vorota brazilciv Demoralizovani gospodari polya za chas sho zalishavsya ne zmogli bodaj vidnoviti rivnovagu u rahunku i match prograli postupivshis suprotivniku chempionskim titulom Gol Gidzhi shokuvav usyu Braziliyu a dlya Barbozi vin stav tragediyeyu usogo zhittya oskilki u svidomosti vbolivalnikiv jogo zbirnoyi same vorotar stav vinnim u porazci oskilki virishalnij m yach bulo zabito u blizhnij vorotarskij kut vorit pid rukoyu golkipera Za spogadami samogo Barbozi u dinamici epizodu jomu zdalosya sho vin vidbiv udar urugvajcya i te sho m yach taki opinivsya u vorotah usvidomiv lishe cherez tishu yaka momentalno zapanuvala na tribunah Cej propushenij gol stav proklyattyam dlya golkipera oskilki vin stav golovnim antigeroyem dlya kozhnogo brazilcya yakij hocha b trohi cikavivsya futbolom V odnomu zi svoyih ostannih interv yu 2000 roku kolishnij vorotar zaznachiv Najvazhchim pokarannyam u Braziliyi ye 30 richne uv yaznennya ya zh rozplachuyusya za shos u chomu navit ne ye vinnim uzhe protyagom 50 rokiv Pislya tragediyi na Marakani Barboza vtrativ status osnovnogo vorotarya zbirnoyi i navit deyakij chas vzagali ne viklikavsya do yiyi lav odnak 1953 roku buv vklyuchenij do zayavki na togorichnij chempionat Pivdennoyi Ameriki u Peru de navit vzyav uchast v odnij gri sho stala dlya nogo ostannoyu u formi nacionalnoyi komandi i razom z neyu zdobuv sriblo kontinentalnoyi pershosti Zagalom protyagom kar yeri u zbirnij proviv 20 matchiv propustivshi 24 goli Tituli i dosyagnennyaKlubni Peremozhec Ligi Karioka 6 Vasko da Gama 1945 1947 1949 1950 1952 1958 Peremozhec Klubnogo chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1 Vasko da Gama 1948 U zbirnij Peremozhec chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1949 Sribnij prizer Chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1953 Bronzovij prizer Chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1959 Ekvador Vice chempion svitu 1950PrimitkiCraque Imortal Barbosa 12 serpnya 2018 u Wayback Machine port Top 10 World Cup Goalkeeping Blunders 29 bereznya 2019 u Wayback Machine angl PosilannyaMoasir Barboza na sajti National Football Teams com angl na sajti FIFA angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Moasir Barboza na sambafoot com angl