Миха́льча — село в Україні, у Кам'янській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Михальча | |
---|---|
Село Михальча | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Громада | Кам'янська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1490 |
Населення | 2245 |
Поштовий індекс | 59040 |
Телефонний код | +380 3735 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′05″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д. / 48.25139° пн. ш. 25.85083° сх. д.Координати: 48°15′05″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д. / 48.25139° пн. ш. 25.85083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 238 м |
Водойми | р. Коровля, Личинець |
Відстань до обласного центру | 10 км |
Відстань до районного центру | 17 км |
Найближча залізнична станція | Чернівці |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59040, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Михальча, вул. Героїв Майдану, 37а |
Сільський голова | Шевчук Захарій Іванович |
Карта | |
Михальча | |
Михальча | |
Мапа | |
Михальча у Вікісховищі |
Назва
Назва Михальча походить від імені Михайло або ж від імені першого власника села — пана Михальга.
Географія
Територією села протікають річки Коровля та Личинець. У селі розташований Михальчанський парк.
Історія
Перша письмова згадка про Михальчу датується 1490 роком у сучавській грамоті воєводи Штефана, але існують докази, що село є значно старшим. На початку свого існування Михальча належала власнику, пану Михальгу і простягалась від самого Сторожинця до Чернівців, а саме до місця, де нині знаходиться фізичний факультет Чернівецького національного університету. До 1782 року Цецино також відносили до Михальчі, та з того часу австрійська влада приєднала територію до Чернівців.
В селі є парафіяльна церква, яку побудували 1901 року на місці старої дубової, у якій служили літургії ще з 1781 року. Нову ж будівлю звели у гуцульському стилі, її висота сягає 29 метрів. На подвір'ї церкви у родинному склепі поховано румунського поета Мітіка Петріно.
У 1900 році в Михальчі спорудив свою літню резиденцію тодішній власник села пан Нікуліца. Після другої світової війни у маєтку спочатку розмістили школу, згодом зробили декілька прибудов. Другий поверх надбудували орієнтовно у 1961 році — тоді ж знесли господарські будівлі на подвір'ї. Пізніше у садибі оселилася лікарня та притулок для літніх людей. Нині споруда ледь помітна — залишки парку розрослися та закривають будівлю від дороги.
15 лютого 2019 року релігійна громада УПЦ МП церкви Успіння Пресвятої Богородиці проголосувала за перехід до Православної церкви України.
Населення
Населення складає 2245 осіб.
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румуни | 2755 | 79,81 % |
українці | 597 | 17,29 % |
євреї | 41 | 1,19 % |
цигани | 34 | 0,98 % |
німці | 13 | 0,38 % |
поляки | 9 | 0,26 % |
не вказали | 3 | 0,09 % |
Мовний склад
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2538 | 73,52 % |
румунська | 801 | 23,20 % |
німецька | 42 | 1,22 % |
їдиш | 32 | 0,93 % |
російська | 24 | 0,70 % |
польська | 12 | 0,35 % |
не вказали | 3 | 0,09 % |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2227 | 99.20% |
російська | 11 | 0.49% |
румунська | 7 | 0.31% |
Усього | 2245 | 100% |
Відомі люди
- Народилися
- (нар. 10 березня 1956) — педагог, журналіст. Член НСЖУ. Закінчила філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. З вересня 198 року працює в редакції , редагує газету «Сторожинець». Редактор «Нарисів з історії Нових Бросківців», поетичних збірок Ганни Дущак, Василя Здоровенка… З-під пера Лариси Левіної вийшла книжка про поклади цілющої синьої глини у Михальчі.
- Морошан Тамара Володимирівна (нар. 1 лютого 1953 — українська поетеса. Журналіст. Член НСЖУ. Закінчила філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. Працювала у школі, поштовому відділені, кореспондентом-організатором Сокирянського районного радіо, редагувала газету Дністробуду (м. Новодністровськ), місцеві радіопередачі. Нині проживає у Португалії, співпрацює в російсько-українсько-португальській газеті «Слово», має свої хвилини на місцевому радіо і українською мовою веде власну програму. Автор поетичних збірок «Чебреці землі», «Настроение», «Я прийшла в цей світ любити» (вийшла друком у Лісабоні), «В саду олив». Співавтор «Енциклопедії сучасної літератури» (2016), альманахів «Галактика любові» (2017), «Серце Європи» (2017), виданих у Хмельницькому. Її з композитором М. Мафтуляком належать пісні «Зустріч», «Мій край — чудова сторона».
- Мітік Петріно — румунський поет, що оспівував свою батьківщину Михальчу у віршах. Спочиває у родинному склепі поблизу місцевої церкви.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- Прогноз погоди в селі Михальча. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 25 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
Джерела
- Белова І. Михальча — скарбниця археології всіх часів [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Сторожинець і район. Михальча [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha lcha selo v Ukrayini u Kam yanskij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Mihalcha Selo Mihalcha Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Kam yanska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1490 Naselennya 2245 Poshtovij indeks 59040 Telefonnij kod 380 3735 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 15 05 pn sh 25 51 03 sh d 48 25139 pn sh 25 85083 sh d 48 25139 25 85083 Koordinati 48 15 05 pn sh 25 51 03 sh d 48 25139 pn sh 25 85083 sh d 48 25139 25 85083 Serednya visota nad rivnem morya 238 m Vodojmi r Korovlya Lichinec Vidstan do oblasnogo centru 10 km Vidstan do rajonnogo centru 17 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Chernivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi 59040 Chernivecka obl Storozhineckij r n s Mihalcha vul Geroyiv Majdanu 37a Silskij golova Shevchuk Zaharij Ivanovich Karta Mihalcha Mihalcha Mapa Mihalcha u VikishovishiNazvaNazva Mihalcha pohodit vid imeni Mihajlo abo zh vid imeni pershogo vlasnika sela pana Mihalga GeografiyaTeritoriyeyu sela protikayut richki Korovlya ta Lichinec U seli roztashovanij Mihalchanskij park IstoriyaPersha pismova zgadka pro Mihalchu datuyetsya 1490 rokom u suchavskij gramoti voyevodi Shtefana ale isnuyut dokazi sho selo ye znachno starshim Na pochatku svogo isnuvannya Mihalcha nalezhala vlasniku panu Mihalgu i prostyagalas vid samogo Storozhincya do Chernivciv a same do miscya de nini znahoditsya fizichnij fakultet Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Do 1782 roku Cecino takozh vidnosili do Mihalchi ta z togo chasu avstrijska vlada priyednala teritoriyu do Chernivciv V seli ye parafiyalna cerkva yaku pobuduvali 1901 roku na misci staroyi dubovoyi u yakij sluzhili liturgiyi she z 1781 roku Novu zh budivlyu zveli u guculskomu stili yiyi visota syagaye 29 metriv Na podvir yi cerkvi u rodinnomu sklepi pohovano rumunskogo poeta Mitika Petrino U 1900 roci v Mihalchi sporudiv svoyu litnyu rezidenciyu todishnij vlasnik sela pan Nikulica Pislya drugoyi svitovoyi vijni u mayetku spochatku rozmistili shkolu zgodom zrobili dekilka pribudov Drugij poverh nadbuduvali oriyentovno u 1961 roci todi zh znesli gospodarski budivli na podvir yi Piznishe u sadibi oselilasya likarnya ta pritulok dlya litnih lyudej Nini sporuda led pomitna zalishki parku rozroslisya ta zakrivayut budivlyu vid dorogi 15 lyutogo 2019 roku religijna gromada UPC MP cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici progolosuvala za perehid do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini NaselennyaNaselennya skladaye 2245 osib Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok rumuni 2755 79 81 ukrayinci 597 17 29 yevreyi 41 1 19 cigani 34 0 98 nimci 13 0 38 polyaki 9 0 26 ne vkazali 3 0 09 Movnij sklad Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 2538 73 52 rumunska 801 23 20 nimecka 42 1 22 yidish 32 0 93 rosijska 24 0 70 polska 12 0 35 ne vkazali 3 0 09 Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2227 99 20 rosijska 11 0 49 rumunska 7 0 31 Usogo 2245 100 Vidomi lyudiNarodilisya nar 10 bereznya 1956 pedagog zhurnalist Chlen NSZhU Zakinchila filologichnij fakultet Cherniveckogo derzhuniversitetu Z veresnya 198 roku pracyuye v redakciyi redaguye gazetu Storozhinec Redaktor Narisiv z istoriyi Novih Broskivciv poetichnih zbirok Ganni Dushak Vasilya Zdorovenka Z pid pera Larisi Levinoyi vijshla knizhka pro pokladi cilyushoyi sinoyi glini u Mihalchi Moroshan Tamara Volodimirivna nar 1 lyutogo 1953 ukrayinska poetesa Zhurnalist Chlen NSZhU Zakinchila filologichnij fakultet Cherniveckogo derzhuniversitetu Pracyuvala u shkoli poshtovomu viddileni korespondentom organizatorom Sokiryanskogo rajonnogo radio redaguvala gazetu Dnistrobudu m Novodnistrovsk miscevi radioperedachi Nini prozhivaye u Portugaliyi spivpracyuye v rosijsko ukrayinsko portugalskij gazeti Slovo maye svoyi hvilini na miscevomu radio i ukrayinskoyu movoyu vede vlasnu programu Avtor poetichnih zbirok Chebreci zemli Nastroenie Ya prijshla v cej svit lyubiti vijshla drukom u Lisaboni V sadu oliv Spivavtor Enciklopediyi suchasnoyi literaturi 2016 almanahiv Galaktika lyubovi 2017 Serce Yevropi 2017 vidanih u Hmelnickomu Yiyi z kompozitorom M Maftulyakom nalezhat pisni Zustrich Mij kraj chudova storona Mitik Petrino rumunskij poet sho ospivuvav svoyu batkivshinu Mihalchu u virshah Spochivaye u rodinnomu sklepi poblizu miscevoyi cerkvi PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 29 bereznya 2022 Prognoz pogodi v seli Mihalcha weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 29 bereznya 2022 Procitovano 29 bereznya 2022 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2019 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 11 lyutogo 2019 Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 25 zhovtnya 2018 rum fr Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaBelova I Mihalcha skarbnicya arheologiyi vsih chasiv 7 sichnya 2019 u Wayback Machine Storozhinec i rajon Mihalcha 7 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherniveckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi