Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йлівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований на південній околиці села Михайлівка у Маківській сільській територіальній громаді Хмельницької області.
 | |
| 48°47′18″ пн. ш. 26°46′50″ сх. д. / 48.78861000002777359° пн. ш. 26.78056000002777992° сх. д.Координати: 48°47′18″ пн. ш. 26°46′50″ сх. д. / 48.78861000002777359° пн. ш. 26.78056000002777992° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаХмельницька область, Дунаєвецький район, с. Михайлівка |
| Найближче місто | Дунаївці |
| Водні об'єкти | р. Гниловодка |
| Площа | 15 га |
| Засновано | друга пол. XIX ст. (1960 р. — сучасний статус) |
| Оператор | Михайлівська сільська рада |
  Михайлівський парк (Хмельницька область) | |
 Михайлівський парк у Вікісховищі | |
Площа 15 га. Статус надано згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 року № 105. Перебуває у віданні Михайлівської сільської ради.
Парк розташований поблизу річки Гниловодки, є типово ландшафтним об'єктом.
Історія
Скарбником червоноградським Михайлом Маковецьким приблизно в 1720 році було розпочате будівництво оборонного замку на пагорбі, що розташовувався поблизу річки. Архітектурний план споруди був виконаний італійським архітектором. Син Михайла Маковецького Стефан-Францішек продовжив будівництво замку. 1848 року його нащадок Миколай-Ксаверій Маковецький розпочав перебудову замку. Ним був також перетворений і старий сад, який перебував у занедбаному стані, на пейзажний парк. Наступний власник Стефан-Леон Маковецький продовжував проведення робіт на території парку та почав перетворювати ділянку на зразок садового-паркового мистецтва. Задля управління помістям ним було покинуте навчання на природничому факультеті Варшавського університету. У Михайлівцях була розгорнута його дослідницька діяльність. На території парку існував сад, в якому зростали банани юкки. На території Михайлівського парку проводились дослідження, що стосувались селекції та акліматизації. Були вирощені теплолюбні рослини. З 1900-х років на території Михайлівки діяв садово-торговельний заклад, в якому відвідувачі могли придбати саджанці рідкісних дерев, квітів та декоративних кущів. Його відвідували і іноземні покупці. В парку були прокладені пішохідні доріжки, висаджені квіти, зведені різні малі архітектурні форми. Парковий ставок мав площу 2,5 га з острівцем. Острів з берегом поєднувався за допомогою ажурного містка. Під час громадянської війни палац, оранжерея та інші будівлі, які розташовувались на території парку, були зруйновані. У 1920-х роках парк був переданий Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституту, проте через недостатню кількість фінансів та значну відстань територія перебувала у незадовільному стані. В 1937 та 1944 роках професор О. Л. Липа відвідував Михайлівський парк. Ним була відзначена колекція деревних рослин, що нараховувала близько 250 таксонів. Протягом 1960-х — 1970-х років був проведений ряд робіт, під час яких підсаджувались дерева та було огороджено парк. Нащадок останнього власника Стефан Маковецький, який проживає у Польщі, в наші часи сприяє благоустрою села Михайлівці.
Опис
Парк розділений автотрасою на східну та західну частини. Основною є східна частина. На її території розташовуються руїни будівель, рідкісні представники дендрофлори та кам'яний грот, в якому є джерельна вода. Ставок та острівець також розміщені у східній частині. У західній частині зростає ялівець звичайний та сосна чорна, яка представлена там у кількості 162 дерев. Ставок зі західного боку має береги, з північно-східної сторони прилягає територія частини парку. Поблизу ставка є доріжки, біля них зростають кущі та дерева, серед яких великих розмірів досягла тополя біла. В північно-східному напрямку зі сторони ставка є кам'яний грот із джерелом «Іспекті». Він вбудований у схил. Має арочний вхід, його висота — близько 2 метрів. У центральній частині парку розташована галявина, на якій колись був палац. На її західному боці збереглись руїни панської конюшні. У цій частині парку зростають ялини колючі, вік яких перевищу століття. Також зростає бархат амурський, дуб звичайний пірамідальної форми, три клени польових та кущі: барбарис звичайний, бузок звичайний та жасмин кущовий. На галявині містяться лісолучні квіти. Діаметр крони одного з кущів барбарису звичайного сягає 7 метрів, його висота 3,5 метри. Збережена металева конструкція фонтану, який колись існував у парку. Серед насаджень парку — хвойні вічнозелені дерева та кущі. З 108 форм та видів деревних рослин складається дендрологічна колекція парку. Зростає на території природоохоронного об'єкту і гінкго дволопатеве. Його вік становить приблизно 140–150 років. Діаметр стовбура 89,0 сантиметрів, а висота 21 метр. На території парку є бузок угорський, дуб болотний, платан кленолистий, оксамит амурський, ялиця біла, група сосни веймутової, бук лісовий форми пурпурнолистої, берека, ялівець віргінський та псевдотсуга Мензіса форми голубої.Псевдотсуга Мензіса(дугласія) є інтродукованою хвойною породою, яка походить з Північної Америки. В Михайлівському парку зростає біогрупа цих дерев у кількості 6 особин, є свідчення про те, що раніше біогрупа складалась з 7 дерев, проте потім одне з них засохло. Діаметр стовбура від 33,9 до 55,8 сантиметрів. Їх висота становить 26-30 метрів. В інших частинах парку зростають три дерева псевдотсуги Мензіса сизої форми. Діаметр їхніх стовбурів від 40,7 до 61,9 сантиметрів. Висота від 21 до 30 метрів. До 1927 року серед рослин парку значився кипарис болотний. Каштан голий та деякі інші види рослин було знищено під час проведення ремонтних робіт.Зростає також модрина польська, яка занесена до Червоної книги України.Тринадцять дерев модрини польської зростають біля ставка, три інші дерева зростають у іншій частині парку. Їх висота від 15 до 23 метрів. Мінімальний діаметр стовбура від 42,1 сантиметрів до 74,9 сантиметрів.
Примітки
- Казімірова Л. П. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Хмельницької області/ Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина». — Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський В. С., 2006. — С. 68-79 —228 с.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
- Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Хмельниччина в контексті історії України»/Ред. Кол. Баженов Л. В.(голова), Єсюнін С. М. (співголова), відповід. редактор та інші. — Хмельницький, 2012. — С. 472–560 с.
Джерела
- «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць». Випуск V За матеріалами всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Дунаєвеччина в контексті історіїУкраїни», присвяченої 610-ій річниці першої письмової згадки про Дунаївці і 90-річчю утворення Дунаєвецького району 20 вересня 2013 р. — Дунаївці — Кам'янець-Подільський, 2013 рік.
Посилання
- Міністерство екології та природних ресурсів України Міністерство екології та природних ресурсів України. Наказ від 26 жовтня 2012 року N 564 Про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Михайлівський парк» [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Рідна Природа//Науково-популярний екологічний журнал [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlivskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij na pivdennij okolici sela Mihajlivka u Makivskij silskij teritorialnij gromadi Hmelnickoyi oblasti Mihajlivskij park48 47 18 pn sh 26 46 50 sh d 48 78861000002777359 pn sh 26 78056000002777992 sh d 48 78861000002777359 26 78056000002777992 Koordinati 48 47 18 pn sh 26 46 50 sh d 48 78861000002777359 pn sh 26 78056000002777992 sh d 48 78861000002777359 26 78056000002777992Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hmelnicka oblast Dunayeveckij rajon s MihajlivkaNajblizhche mistoDunayivciVodni ob yektir GnilovodkaPlosha15 gaZasnovanodruga pol XIX st 1960 r suchasnij status OperatorMihajlivska silska radaMihajlivskij park Hmelnicka oblast Mihajlivskij park u Vikishovishi Plosha 15 ga Status nadano zgidno z Postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 29 01 1960 roku 105 Perebuvaye u vidanni Mihajlivskoyi silskoyi radi Park roztashovanij poblizu richki Gnilovodki ye tipovo landshaftnim ob yektom IstoriyaSkarbnikom chervonogradskim Mihajlom Makoveckim priblizno v 1720 roci bulo rozpochate budivnictvo oboronnogo zamku na pagorbi sho roztashovuvavsya poblizu richki Arhitekturnij plan sporudi buv vikonanij italijskim arhitektorom Sin Mihajla Makoveckogo Stefan Francishek prodovzhiv budivnictvo zamku 1848 roku jogo nashadok Mikolaj Ksaverij Makoveckij rozpochav perebudovu zamku Nim buv takozh peretvorenij i starij sad yakij perebuvav u zanedbanomu stani na pejzazhnij park Nastupnij vlasnik Stefan Leon Makoveckij prodovzhuvav provedennya robit na teritoriyi parku ta pochav peretvoryuvati dilyanku na zrazok sadovogo parkovogo mistectva Zadlya upravlinnya pomistyam nim bulo pokinute navchannya na prirodnichomu fakulteti Varshavskogo universitetu U Mihajlivcyah bula rozgornuta jogo doslidnicka diyalnist Na teritoriyi parku isnuvav sad v yakomu zrostali banani yukki Na teritoriyi Mihajlivskogo parku provodilis doslidzhennya sho stosuvalis selekciyi ta aklimatizaciyi Buli virosheni teplolyubni roslini Z 1900 h rokiv na teritoriyi Mihajlivki diyav sadovo torgovelnij zaklad v yakomu vidviduvachi mogli pridbati sadzhanci ridkisnih derev kvitiv ta dekorativnih kushiv Jogo vidviduvali i inozemni pokupci V parku buli prokladeni pishohidni dorizhki visadzheni kviti zvedeni rizni mali arhitekturni formi Parkovij stavok mav ploshu 2 5 ga z ostrivcem Ostriv z beregom poyednuvavsya za dopomogoyu azhurnogo mistka Pid chas gromadyanskoyi vijni palac oranzhereya ta inshi budivli yaki roztashovuvalis na teritoriyi parku buli zrujnovani U 1920 h rokah park buv peredanij Kam yanec Podilskomu silskogospodarskomu institutu prote cherez nedostatnyu kilkist finansiv ta znachnu vidstan teritoriya perebuvala u nezadovilnomu stani V 1937 ta 1944 rokah profesor O L Lipa vidviduvav Mihajlivskij park Nim bula vidznachena kolekciya derevnih roslin sho narahovuvala blizko 250 taksoniv Protyagom 1960 h 1970 h rokiv buv provedenij ryad robit pid chas yakih pidsadzhuvalis dereva ta bulo ogorodzheno park Nashadok ostannogo vlasnika Stefan Makoveckij yakij prozhivaye u Polshi v nashi chasi spriyaye blagoustroyu sela Mihajlivci OpisPark rozdilenij avtotrasoyu na shidnu ta zahidnu chastini Osnovnoyu ye shidna chastina Na yiyi teritoriyi roztashovuyutsya ruyini budivel ridkisni predstavniki dendroflori ta kam yanij grot v yakomu ye dzherelna voda Stavok ta ostrivec takozh rozmisheni u shidnij chastini U zahidnij chastini zrostaye yalivec zvichajnij ta sosna chorna yaka predstavlena tam u kilkosti 162 derev Stavok zi zahidnogo boku maye beregi z pivnichno shidnoyi storoni prilyagaye teritoriya chastini parku Poblizu stavka ye dorizhki bilya nih zrostayut kushi ta dereva sered yakih velikih rozmiriv dosyagla topolya bila V pivnichno shidnomu napryamku zi storoni stavka ye kam yanij grot iz dzherelom Ispekti Vin vbudovanij u shil Maye arochnij vhid jogo visota blizko 2 metriv U centralnij chastini parku roztashovana galyavina na yakij kolis buv palac Na yiyi zahidnomu boci zbereglis ruyini panskoyi konyushni U cij chastini parku zrostayut yalini kolyuchi vik yakih perevishu stolittya Takozh zrostaye barhat amurskij dub zvichajnij piramidalnoyi formi tri kleni polovih ta kushi barbaris zvichajnij buzok zvichajnij ta zhasmin kushovij Na galyavini mistyatsya lisoluchni kviti Diametr kroni odnogo z kushiv barbarisu zvichajnogo syagaye 7 metriv jogo visota 3 5 metri Zberezhena metaleva konstrukciya fontanu yakij kolis isnuvav u parku Sered nasadzhen parku hvojni vichnozeleni dereva ta kushi Z 108 form ta vidiv derevnih roslin skladayetsya dendrologichna kolekciya parku Zrostaye na teritoriyi prirodoohoronnogo ob yektu i ginkgo dvolopateve Jogo vik stanovit priblizno 140 150 rokiv Diametr stovbura 89 0 santimetriv a visota 21 metr Na teritoriyi parku ye buzok ugorskij dub bolotnij platan klenolistij oksamit amurskij yalicya bila grupa sosni vejmutovoyi buk lisovij formi purpurnolistoyi bereka yalivec virginskij ta psevdotsuga Menzisa formi goluboyi Psevdotsuga Menzisa duglasiya ye introdukovanoyu hvojnoyu porodoyu yaka pohodit z Pivnichnoyi Ameriki V Mihajlivskomu parku zrostaye biogrupa cih derev u kilkosti 6 osobin ye svidchennya pro te sho ranishe biogrupa skladalas z 7 derev prote potim odne z nih zasohlo Diametr stovbura vid 33 9 do 55 8 santimetriv Yih visota stanovit 26 30 metriv V inshih chastinah parku zrostayut tri dereva psevdotsugi Menzisa sizoyi formi Diametr yihnih stovburiv vid 40 7 do 61 9 santimetriv Visota vid 21 do 30 metriv Do 1927 roku sered roslin parku znachivsya kiparis bolotnij Kashtan golij ta deyaki inshi vidi roslin bulo znisheno pid chas provedennya remontnih robit Zrostaye takozh modrina polska yaka zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Trinadcyat derev modrini polskoyi zrostayut bilya stavka tri inshi dereva zrostayut u inshij chastini parku Yih visota vid 15 do 23 metriv Minimalnij diametr stovbura vid 42 1 santimetriv do 74 9 santimetriv PrimitkiKazimirova L P Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Hmelnickoyi oblasti Seriya Terra in cognita Hmelnichchina Kam yanec Podilskij PP Moshinskij V S 2006 S 68 79 228 s Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 9 travnya 2015 Materiali Vseukrayinskoyi naukovo krayeznavchoyi konferenciyi Hmelnichchina v konteksti istoriyi Ukrayini Red Kol Bazhenov L V golova Yesyunin S M spivgolova vidpovid redaktor ta inshi Hmelnickij 2012 S 472 560 s Dzherela Dunayevechchina ochima doslidnikiv uchasnikiv i svidkiv istorichnih podij Zbirnik naukovo krayeznavchih prac Vipusk V Za materialami vseukrayinskoyi naukovo krayeznavchoyi konferenciyi Dunayevechchina v konteksti istoriyiUkrayini prisvyachenoyi 610 ij richnici pershoyi pismovoyi zgadki pro Dunayivci i 90 richchyu utvorennya Dunayeveckogo rajonu 20 veresnya 2013 r Dunayivci Kam yanec Podilskij 2013 rik PosilannyaMinisterstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Nakaz vid 26 zhovtnya 2012 roku N 564 Pro zatverdzhennya Polozhennya pro park pam yatku sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Mihajlivskij park 18 travnya 2015 u Wayback Machine Ridna Priroda Naukovo populyarnij ekologichnij zhurnal 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine