Володимир Олександрович Михайлов (1901—1955) — український радянський астроном, виконувач обов'язків директора Харківської обсерваторії в роки німецької окупації, який багато зробив для збереження обсерваторії в роки Німецько-радянської війни.
Михайлов Володимир Олександрович | |
---|---|
Народився | 15 лютого 1901 Харків, Російська імперія |
Помер | 3 лютого 1955 (53 роки) |
Країна | СРСР |
Діяльність | астроном |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Біографія
Народився 1901 року в Харкові. Батько Олександр Варсонофійович Михайлов був лікарем, мати — домогосподарка. Мати померла, коли Володимиру було 5 років, і він жив з батьком до його смерті в 1919 році.
У 1911—1919 навчався в Харківській міській Першій чоловічій гімназії. У серпні 1919 року вступив на перший курс фізико-математичного факультету Харківського університету, але вже в листопаді 1919 року був призваний до білогвардійської Добровольчої армії. Служив у шпиталі, сам дуже багато хворів у цей час. У грудні 1920 року шпиталь, де працював Михайлов, був захоплений Червоною армією. Більшість медперсоналу розстріляли, а Михайлова залишили живим і зарахували до Червоної армії на посаду дезінфектора.
1921 року відновився в Харківському університеті (тоді — Харківському інституті народної освіти). У студентські роки починає тісно співпрацювати з Харківською обсерваторією, працює під керівництвом Миколи Євдокимова.
Навесні 1926 Михайлов закінчив ХІНО, а у вересні 1928 поступив на роботу в Харківську обсерваторію на посаду обчислювача. Закінчує аспірантуру і в жовтні 1930 року переходить на посаду астронома. З 1932 року викладає у Харківському державному університеті, а з 1934 — в Інженерно-будівельному інституті (комплекс астрономічних дисциплін на геодезичному факультеті). Виконав низку астрометричних робіт на меридіанному колі та пасажному інструменті Харківської обсерваторії. В 1935 отримав вчене звання доцента астрономії, а в 1936 — вчений ступінь кандидата астрономічних наук (без захисту дисертації). Навесні 1941 року Михайлов розпочав велику програму спостережень на меридіанному кругу для складання Каталогу слабких зір та встановлення інерційної системи координат у Галактиці. Роботи були перервані початком Німецько-радянської війни.
17 жовтня 1941 року, за кілька днів до входу до Харкова гітлерівських військ, Михайлов був призначений виконувачем обов'язків директора Харківської обсерваторії. Йому вдалося сховати більшу частину обладнання та книг у підвалах обсерваторії, що дозволило ввести в дію астрономічні інструменти вже за кілька місяців після визволення Харкова. Михайлов також зумів зберегти обсерваторський архів. Декілька астрономів, які залишилися в Харкові під час окупації, були розстріляні або загинули від голоду, але Михайлову вдалося вижити. Після звільнення Харкова восени 1943 року він одразу очолив роботи з відновлення обсерваторії.
У повоєнні роки Михайлов продовжив складання Каталогу слабких зір, активно займався організаційною та педагогічною діяльністю.
Помер 3 лютого 1955 року від раку печінки.
Примітки
- Александров Ю. В. Астрономы Харьковского университета в годы Великой Отечественной войны // Universitates. — 2005. — Вип. 24. — № 4 (11 липня).
- Балышев М. А. Владимир Александрович Михайлов (1901-1955) // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харьков : ХНУ, 2008. — 632 с. — 500 прим.
- Балышев М. А. Харківська астрономічна обсерваторія під час німецької окупації (1941–1943) у роки Другої світової війни // Історія науки і біографістика. — 2020. — № 3 (11 липня).
Посилання
- Балышев М. А. Владимир Александрович Михайлов (1901-1955) // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харьков : ХНУ, 2008. — 632 с. — 500 прим.
- Балышев М. А., Фёдоров П. Н. Владимир Александрович Михайлов. Документально-биографический очерк // Universitates. — 2006. — № 3 (11 липня). — С. 81—88.
- Сластёнов А. И. В. А. Михайлов // Труды ХАО. — 1957. — Т. 13 (11 липня). — С. 9—11.
- Опанасенко Л. Г. «Життя та доля астронома Михайлова. Говорять документи» (до 120-ї річниці з дня народження В. О. Михайлова). Засідання Вченої ради НДІ Астрономії, 25.02.2021.
- Балышев М. А. Харківська астрономічна обсерваторія під час німецької окупації (1941–1943) у роки Другої cвітової війни // Історія науки і біографістика. — 2020. — № 3 (11 липня).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Oleksandrovich Mihajlov 1901 1955 ukrayinskij radyanskij astronom vikonuvach obov yazkiv direktora Harkivskoyi observatoriyi v roki nimeckoyi okupaciyi yakij bagato zrobiv dlya zberezhennya observatoriyi v roki Nimecko radyanskoyi vijni Mihajlov Volodimir OleksandrovichNarodivsya15 lyutogo 1901 1901 02 15 Harkiv Rosijska imperiyaPomer3 lyutogo 1955 1955 02 03 53 roki Krayina SRSRDiyalnistastronomAlma materHNU im V N KarazinaBiografiyaNarodivsya 1901 roku v Harkovi Batko Oleksandr Varsonofijovich Mihajlov buv likarem mati domogospodarka Mati pomerla koli Volodimiru bulo 5 rokiv i vin zhiv z batkom do jogo smerti v 1919 roci U 1911 1919 navchavsya v Harkivskij miskij Pershij cholovichij gimnaziyi U serpni 1919 roku vstupiv na pershij kurs fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu ale vzhe v listopadi 1919 roku buv prizvanij do bilogvardijskoyi Dobrovolchoyi armiyi Sluzhiv u shpitali sam duzhe bagato hvoriv u cej chas U grudni 1920 roku shpital de pracyuvav Mihajlov buv zahoplenij Chervonoyu armiyeyu Bilshist medpersonalu rozstrilyali a Mihajlova zalishili zhivim i zarahuvali do Chervonoyi armiyi na posadu dezinfektora 1921 roku vidnovivsya v Harkivskomu universiteti todi Harkivskomu instituti narodnoyi osviti U studentski roki pochinaye tisno spivpracyuvati z Harkivskoyu observatoriyeyu pracyuye pid kerivnictvom Mikoli Yevdokimova Navesni 1926 Mihajlov zakinchiv HINO a u veresni 1928 postupiv na robotu v Harkivsku observatoriyu na posadu obchislyuvacha Zakinchuye aspiranturu i v zhovtni 1930 roku perehodit na posadu astronoma Z 1932 roku vikladaye u Harkivskomu derzhavnomu universiteti a z 1934 v Inzhenerno budivelnomu instituti kompleks astronomichnih disciplin na geodezichnomu fakulteti Vikonav nizku astrometrichnih robit na meridiannomu koli ta pasazhnomu instrumenti Harkivskoyi observatoriyi V 1935 otrimav vchene zvannya docenta astronomiyi a v 1936 vchenij stupin kandidata astronomichnih nauk bez zahistu disertaciyi Navesni 1941 roku Mihajlov rozpochav veliku programu sposterezhen na meridiannomu krugu dlya skladannya Katalogu slabkih zir ta vstanovlennya inercijnoyi sistemi koordinat u Galaktici Roboti buli perervani pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni 17 zhovtnya 1941 roku za kilka dniv do vhodu do Harkova gitlerivskih vijsk Mihajlov buv priznachenij vikonuvachem obov yazkiv direktora Harkivskoyi observatoriyi Jomu vdalosya shovati bilshu chastinu obladnannya ta knig u pidvalah observatoriyi sho dozvolilo vvesti v diyu astronomichni instrumenti vzhe za kilka misyaciv pislya vizvolennya Harkova Mihajlov takozh zumiv zberegti observatorskij arhiv Dekilka astronomiv yaki zalishilisya v Harkovi pid chas okupaciyi buli rozstrilyani abo zaginuli vid golodu ale Mihajlovu vdalosya vizhiti Pislya zvilnennya Harkova voseni 1943 roku vin odrazu ocholiv roboti z vidnovlennya observatoriyi U povoyenni roki Mihajlov prodovzhiv skladannya Katalogu slabkih zir aktivno zajmavsya organizacijnoyu ta pedagogichnoyu diyalnistyu Pomer 3 lyutogo 1955 roku vid raku pechinki PrimitkiAleksandrov Yu V Astronomy Harkovskogo universiteta v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Universitates 2005 Vip 24 4 11 lipnya Balyshev M A Vladimir Aleksandrovich Mihajlov 1901 1955 200 let astronomii v Harkovskom universitete Shkuratov Yu G red Harkov HNU 2008 632 s 500 prim Balyshev M A Harkivska astronomichna observatoriya pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 u roki Drugoyi svitovoyi vijni Istoriya nauki i biografistika 2020 3 11 lipnya PosilannyaBalyshev M A Vladimir Aleksandrovich Mihajlov 1901 1955 200 let astronomii v Harkovskom universitete Shkuratov Yu G red Harkov HNU 2008 632 s 500 prim Balyshev M A Fyodorov P N Vladimir Aleksandrovich Mihajlov Dokumentalno biograficheskij ocherk Universitates 2006 3 11 lipnya S 81 88 Slastyonov A I V A Mihajlov Trudy HAO 1957 T 13 11 lipnya S 9 11 Opanasenko L G Zhittya ta dolya astronoma Mihajlova Govoryat dokumenti do 120 yi richnici z dnya narodzhennya V O Mihajlova Zasidannya Vchenoyi radi NDI Astronomiyi 25 02 2021 Balyshev M A Harkivska astronomichna observatoriya pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 u roki Drugoyi cvitovoyi vijni Istoriya nauki i biografistika 2020 3 11 lipnya