Михайло Шервашидзе (груз. მიხეილ შარვაშიძე; 1806 — 1866) — останній мтаварі (князь) Абхазії в 1822—1864 роках.
Михайло Шервашидзе | |
---|---|
Народився | 1806 Абхазія, Абхазьке князівство |
Помер | 1866 Воронеж, Російська імперія |
Поховання | Сухумі |
Країна | Абхазьке князівство |
Діяльність | офіцер |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Рід | Шервашидзе |
Батько | Сафар Алі-бей |
Мати | d |
Брати, сестри | Дмитро Шервашидзе |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з династії Шервашидзе. Син Сафар Алі-бея і Тамар Дадіані. Народився 1806 року у Сухумі, отримавши ім'я Гамуд-бей. Виховувався у знатному убихському роді Берзека. 1809 року разом з батьком і братами навернувся у православ'я, ставши Михайлом. 1810 року відправлено до імператорського пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі. Згодом продовжив службу в штаб головнокомандуючого окремим Кавказьким корпусом у Тіфлісі.
У 1822 році, після смерті свого старшого брата Дмитра під охороною двох рот російського єгерського полку під командою капітана Морачевського був поставлений мтаварі Абхазії. До 1824 року було обложений абхазами на чолі із стрийком Аслан-беєм в резиденції Соуксу. на допомогу повсталим прийшли гірські абхазькі племена садзів і убихів У 1824 році за підтримки російського загону в 800 солдат під командуванням генерал-майора князя П. Д. Горчакова зміг прорвати облогу, а потім за підтримки додаткових 1200 російських солдат і 1300 мегрельського ополчення придушити повстання в прибережній області. Проте гірські райони відмовлялися коритися. Михайло Шервашидзе на декілька років залишив Абхазію для продовження навчання. В цей час тут фактично керувала російська військова адміністрація.
Лише у 1828 році після підкорення Карачаю росіяни почали наступ на гірських абхазів. 1830 року зведено фортеці Гагра, Піцунда і бамбора, які було підпорядковано III відділенню Управління Чорноморської берегової лінії.
У 1830 році почалося нове повстання, викликане прибуттям Аслан-бея. Проте Михайло Шервашидзе дочекався в Сухумі приходу російських військ, які остаточно придушили виступив. 1834 року захопив прикордонне село Ілорі в Мегрелії, взявши аманатів. Але під тиском росіян залишив захоплене та відпустив заручників. У 1835 і 1837 роках російські війська здійснили декілька походів проти гірських абхазів Цебельди і Дала.
За час Кавказької війни князь Шервашидзе неодноразово брав участь в експедиціях російських військ проти горців і за відмінності в цих експедиціях отримав чини генерал-майора, потім генерал-лейтенанта і також був підвищений до генерал-ад'ютанта.
1840 року Шабат Маршан, князь Дала, і його брат Ешсоу підняли нове повстання в Абхазії. В його придушенні брав участь Шервашидзе. 1841 року росіяни звели укріплення в ущелині Жоадзех з метою блокуванням садзів в горах. Того ж року абхази переважно бойкотували спробу Шервашидзе зібрати ополчення для допомоги росіянам у придушенні повстання в Гурії. 1843 року було зведено укріплення від Ілора до фортеці Св. Миколая, які підпорядковано було IV відділенню Управління Чорноморської берегової лінії. 1844 року Михайло Шервашидзе отримав дозвіл виселяти з Абхазії усіх осіб, яких він бажав небезпечними. зазвичай їх відправляли до внутрішніх російських губерній або Сибіру. У 1846 і 1850 роках населення Цебельди і Дала знову повставало, але придушено було росіянами.
Коли під час Кримської війни в межі Абхазії вступили османські війська, Михайло Шервашидзе прийняв в Сухумі військовика Омер-Лютфі-пашу. Вимогу російського командування на час війни виїхати зі своїх володінь до Тифлісу він проігнорував. У 1857 і 1859 роках садзи і убихи знову повстали, спробували декілька разів захопити фортецю Гагри. 1860 року вони ж спробували захопити Сочі.
1864 року після закінчення Кавказької війни був звинувачений в підтримці убихів і садзів (їх під примусом було висилено до Османської імперії), зраді, був відсторонений від реальної влади, після чого спробував без дозволу виїхати за кордон. За це позбавлений влади, а Абхазію було приєднано до Російської імперії, створивши спеціальний Сухумський відділ.
Михайла Шервашидзе відправлено спочатку до Ставрополя, а потім Вороніжа, де той помер 1866 року. Звістка про це спричинило потужне антиросійське повстання в Абхазії.
Родина
1. Дружина — Акая, донька князя Беслангура Аредба
дітей не було
2. Дружина з 1845 року — Марія (Маніка), донька князя Ніко Дадіані
дітей не було
3. Дружина з 1846 року — Олександра, донька князя Георгія Дадіані
Діти:
- Тамара Михайлівна (1840—1925), дружина: 1) князя Миколи Дадіані; 2) князя Ноя Пагави
- Анна (1842—1853)
- Микола (1844-?)
- Георгій (1846—1918), титулярний князь Абхазії
- Олена (1848—1863)
- Ніно (1850—1868)
- Михайло (1854—1900)
- Варвара (1859—1946), дружина: 1) князя Миколи Цулукідзе; 2) барона А. Ф. Мейєндорфа
Джерела
- Assiatiani, Nodar; Bendianachvili, Alexandre. Histoire de la Géorgie. París: Harmattan, 1997. .
- Lak'oba, S. (1999). 18th century-1917 in The Abkhazians; a handbook. Curzon Press, Richmond (England).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Shervashidze gruz მიხეილ შარვაშიძე 1806 1866 ostannij mtavari knyaz Abhaziyi v 1822 1864 rokah Mihajlo ShervashidzeNarodivsya1806 Abhaziya Abhazke knyazivstvoPomer1866 Voronezh Rosijska imperiyaPohovannyaSuhumiKrayina Abhazke knyazivstvoDiyalnistoficerVijskove zvannyageneral lejtenantRidShervashidzeBatkoSafar Ali bejMatidBrati sestriDmitro ShervashidzeU shlyubi zdDitidNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shervashidze prizvishe ZhittyepisPohodiv z dinastiyi Shervashidze Sin Safar Ali beya i Tamar Dadiani Narodivsya 1806 roku u Suhumi otrimavshi im ya Gamud bej Vihovuvavsya u znatnomu ubihskomu rodi Berzeka 1809 roku razom z batkom i bratami navernuvsya u pravoslav ya stavshi Mihajlom 1810 roku vidpravleno do imperatorskogo pazheskogo korpusu v Sankt Peterburzi Zgodom prodovzhiv sluzhbu v shtab golovnokomanduyuchogo okremim Kavkazkim korpusom u Tiflisi U 1822 roci pislya smerti svogo starshogo brata Dmitra pid ohoronoyu dvoh rot rosijskogo yegerskogo polku pid komandoyu kapitana Morachevskogo buv postavlenij mtavari Abhaziyi Do 1824 roku bulo oblozhenij abhazami na choli iz strijkom Aslan beyem v rezidenciyi Souksu na dopomogu povstalim prijshli girski abhazki plemena sadziv i ubihiv U 1824 roci za pidtrimki rosijskogo zagonu v 800 soldat pid komanduvannyam general majora knyazya P D Gorchakova zmig prorvati oblogu a potim za pidtrimki dodatkovih 1200 rosijskih soldat i 1300 megrelskogo opolchennya pridushiti povstannya v priberezhnij oblasti Prote girski rajoni vidmovlyalisya koritisya Mihajlo Shervashidze na dekilka rokiv zalishiv Abhaziyu dlya prodovzhennya navchannya V cej chas tut faktichno keruvala rosijska vijskova administraciya Lishe u 1828 roci pislya pidkorennya Karachayu rosiyani pochali nastup na girskih abhaziv 1830 roku zvedeno forteci Gagra Picunda i bambora yaki bulo pidporyadkovano III viddilennyu Upravlinnya Chornomorskoyi beregovoyi liniyi U 1830 roci pochalosya nove povstannya viklikane pributtyam Aslan beya Prote Mihajlo Shervashidze dochekavsya v Suhumi prihodu rosijskih vijsk yaki ostatochno pridushili vistupiv 1834 roku zahopiv prikordonne selo Ilori v Megreliyi vzyavshi amanativ Ale pid tiskom rosiyan zalishiv zahoplene ta vidpustiv zaruchnikiv U 1835 i 1837 rokah rosijski vijska zdijsnili dekilka pohodiv proti girskih abhaziv Cebeldi i Dala Za chas Kavkazkoyi vijni knyaz Shervashidze neodnorazovo brav uchast v ekspediciyah rosijskih vijsk proti gorciv i za vidminnosti v cih ekspediciyah otrimav chini general majora potim general lejtenanta i takozh buv pidvishenij do general ad yutanta 1840 roku Shabat Marshan knyaz Dala i jogo brat Eshsou pidnyali nove povstannya v Abhaziyi V jogo pridushenni brav uchast Shervashidze 1841 roku rosiyani zveli ukriplennya v ushelini Zhoadzeh z metoyu blokuvannyam sadziv v gorah Togo zh roku abhazi perevazhno bojkotuvali sprobu Shervashidze zibrati opolchennya dlya dopomogi rosiyanam u pridushenni povstannya v Guriyi 1843 roku bulo zvedeno ukriplennya vid Ilora do forteci Sv Mikolaya yaki pidporyadkovano bulo IV viddilennyu Upravlinnya Chornomorskoyi beregovoyi liniyi 1844 roku Mihajlo Shervashidze otrimav dozvil viselyati z Abhaziyi usih osib yakih vin bazhav nebezpechnimi zazvichaj yih vidpravlyali do vnutrishnih rosijskih gubernij abo Sibiru U 1846 i 1850 rokah naselennya Cebeldi i Dala znovu povstavalo ale pridusheno bulo rosiyanami Koli pid chas Krimskoyi vijni v mezhi Abhaziyi vstupili osmanski vijska Mihajlo Shervashidze prijnyav v Suhumi vijskovika Omer Lyutfi pashu Vimogu rosijskogo komanduvannya na chas vijni viyihati zi svoyih volodin do Tiflisu vin proignoruvav U 1857 i 1859 rokah sadzi i ubihi znovu povstali sprobuvali dekilka raziv zahopiti fortecyu Gagri 1860 roku voni zh sprobuvali zahopiti Sochi 1864 roku pislya zakinchennya Kavkazkoyi vijni buv zvinuvachenij v pidtrimci ubihiv i sadziv yih pid primusom bulo visileno do Osmanskoyi imperiyi zradi buv vidstoronenij vid realnoyi vladi pislya chogo sprobuvav bez dozvolu viyihati za kordon Za ce pozbavlenij vladi a Abhaziyu bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi stvorivshi specialnij Suhumskij viddil Mihajla Shervashidze vidpravleno spochatku do Stavropolya a potim Voronizha de toj pomer 1866 roku Zvistka pro ce sprichinilo potuzhne antirosijske povstannya v Abhaziyi Rodina1 Druzhina Akaya donka knyazya Beslangura Aredba ditej ne bulo 2 Druzhina z 1845 roku Mariya Manika donka knyazya Niko Dadiani ditej ne bulo 3 Druzhina z 1846 roku Oleksandra donka knyazya Georgiya Dadiani Diti Tamara Mihajlivna 1840 1925 druzhina 1 knyazya Mikoli Dadiani 2 knyazya Noya Pagavi Anna 1842 1853 Mikola 1844 Georgij 1846 1918 titulyarnij knyaz Abhaziyi Olena 1848 1863 Nino 1850 1868 Mihajlo 1854 1900 Varvara 1859 1946 druzhina 1 knyazya Mikoli Culukidze 2 barona A F MejyendorfaDzherelaAssiatiani Nodar Bendianachvili Alexandre Histoire de la Georgie Paris Harmattan 1997 ISBN 2 7384 6186 7 Lak oba S 1999 18th century 1917 in The Abkhazians a handbook Curzon Press Richmond England