Миха́йло Наза́рович Петро́в (*16 листопада 1826, Вільнюс — †5 лютого 1887, Харків) — мордовський історик.
Петров Михайло Назарович | |
---|---|
Народився | 3 (15) листопада 1826 Вільнюс, Російська імперія[1] |
Помер | 24 січня (5 лютого) 1887 (60 років) Харків, Російська імперія |
Діяльність | історик, викладач університету |
Галузь | історія[1] |
Alma mater | Імператорський Харківський університет |
Науковий керівник | Рославський Олександр Петрович |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | Імператорський Харківський університет |
|
Професор (1866). Народився в сім'ї новохрещених селян. У 1838 вступив до Віленської гімназії, звідки був переведений до Харківського університету як «казеннокоштный» студент. Закінчив його у 1848 й того ж року захистив кандидатську дисертацію за темою «Цивілізація галло—франків за часів Меровінгів».
1850 отримав ступінь магістра всесвітньої історії за дисертацію про державну діяльність Людовіка XI. У 1851 — 1886 працював у Харківському університеті.
Як один з перших представників мордовської історіографії, розглядав у своїх працях західноєвропейську історію у тісному зв'язку з розвитком суспільної думки. Велику наукову зацікавленість виявляв до «судєб низших сословій». Для вивчення європейської системи університетської освіти та підготовки історичних досліджень відвідував Німеччину, Францію, Англію, Бельгію, Італію.
Відомі його «Лекції з всесвітньої історії» (Харків, 1888, т. 1—4), за які він отримав премію Петра Великого.
Піднімав проблеми удосконалення історичної освіти, якості підручників історії для гімназій. Був прибічником жіночої професійної освіти.
Праці
- Новейшая национальная историография в Германии, Англии и Франции.— Харьков, 1861
- Очерки из всемирной истории.— Харьков, 1861.
Джерела та література
- Стельмах С. П. Петров Михайло Назарович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 192. — .
- Деревицкий А. П. М. Н. Петров. Страница из истории Харьковского университета.— Харьков, 1887
- Бузес—кул В. П. М. Н. Петров: Некролог // Журнал Мин—ва нар. просвещения.— 1887.— Апрель
- Историография нового времени стран Европы и Америки.— М., 1967
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с. 315—316.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Naza rovich Petro v 16 listopada 1826 Vilnyus 5 lyutogo 1887 Harkiv mordovskij istorik Petrov Mihajlo NazarovichNarodivsya3 15 listopada 1826 Vilnyus Rosijska imperiya 1 Pomer24 sichnya 5 lyutogo 1887 60 rokiv Harkiv Rosijska imperiyaDiyalnististorik vikladach universitetuGaluzistoriya 1 Alma materImperatorskij Harkivskij universitetNaukovij kerivnikRoslavskij Oleksandr PetrovichZnannya movrosijska 1 ZakladImperatorskij Harkivskij universitet Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Petrov Profesor 1866 Narodivsya v sim yi novohreshenih selyan U 1838 vstupiv do Vilenskoyi gimnaziyi zvidki buv perevedenij do Harkivskogo universitetu yak kazennokoshtnyj student Zakinchiv jogo u 1848 j togo zh roku zahistiv kandidatsku disertaciyu za temoyu Civilizaciya gallo frankiv za chasiv Merovingiv 1850 otrimav stupin magistra vsesvitnoyi istoriyi za disertaciyu pro derzhavnu diyalnist Lyudovika XI U 1851 1886 pracyuvav u Harkivskomu universiteti Yak odin z pershih predstavnikiv mordovskoyi istoriografiyi rozglyadav u svoyih pracyah zahidnoyevropejsku istoriyu u tisnomu zv yazku z rozvitkom suspilnoyi dumki Veliku naukovu zacikavlenist viyavlyav do sudyeb nizshih soslovij Dlya vivchennya yevropejskoyi sistemi universitetskoyi osviti ta pidgotovki istorichnih doslidzhen vidviduvav Nimechchinu Franciyu Angliyu Belgiyu Italiyu Vidomi jogo Lekciyi z vsesvitnoyi istoriyi Harkiv 1888 t 1 4 za yaki vin otrimav premiyu Petra Velikogo Pidnimav problemi udoskonalennya istorichnoyi osviti yakosti pidruchnikiv istoriyi dlya gimnazij Buv pribichnikom zhinochoyi profesijnoyi osviti PraciNovejshaya nacionalnaya istoriografiya v Germanii Anglii i Francii Harkov 1861 Ocherki iz vsemirnoj istorii Harkov 1861 Dzherela ta literaturaStelmah S P Petrov Mihajlo Nazarovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 192 ISBN 978 966 00 1142 7 Derevickij A P M N Petrov Stranica iz istorii Harkovskogo universiteta Harkov 1887 Buzes kul V P M N Petrov Nekrolog Zhurnal Min va nar prosvesheniya 1887 Aprel Istoriografiya novogo vremeni stran Evropy i Ameriki M 1967 Mordoviya Kto est kto Enciklopedicheskij slovar spravochnik Ulyanovsk 1997 s 315 316 Czech National Authority Database d Track Q13550863