Михайло Гринишин

Миха́йло Петро́вич Грини́шин (30 грудня 1921(19211230), Обертин — 6 жовтня 2016) — український композитор, хоровий диригент, фольклорист, народний артист України (1995), Заслужений діяч мистецтв України, почесний член Національної академії мистецтв України.

Гринишин Михайло Петрович
Основна інформація
Дата народження	30 грудня 1921(1921-12-30)^[1]
Місце народження	Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область
Дата смерті	6 жовтня 2016(2016-10-06) (94 роки)
Професії	музикант
Освіта	Івано-Франківське музичне училище імені Дениса Січинського
Нагороди

Життєпис

Народився в містечку Обертин на Тлумаччині (тепер Івано-Франківщина) 30 грудня 1921 року.

Закінчив Станіславське музичне училище. В 1947—1950 p. навчався у Львівській консерваторії, проте був відрахований за «участь в українській буржуазно-націоналістичній молодіжній організації». Відновив навчання в Одеській консерваторії за хрущовської відлиги в класі Костянтина Пігрова. По закінченні керував Гуцульським ансамблем пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії. За час творчої роботи в ансамблі М. Гринишин створив десятки самобутніх концертних програм з традиційних творів Гуцульщини, творів сучасних українських композиторів та власних творів.

У 1970—2005 роках викладав в Київському інституті культури на кафедрі хорового диригування, тривалий час очолював кафедру. З 1974 по 1991 був ведучим телепрограми «Сонячні кларнети» на українському телебаченні.

Нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня (2008).

Автор понад 50 науково-творчих праць, досліджень, монографій, великої кількості статей, рецензій, зокрема:

Могила Михайла Гринишина, Байкове кладовище

Монографії:

• «Арканове коло»,
• «Співає Гуцульський ансамбль»,
• «Праця хормейстера над твором a cappella»,
• «Як створити хор» (англійською мовою),
• «Співає чоловічий хор»,
• «Художньо-виражальні особливості співу a cappella».

Пісні:

• «Вівці мої, вівці»,
• «Гей, Карпати»,
• «Ой, зелена полонина»,
• «Карпатський гомін»,
• «Полонинко-гордовинко» та інші.

Помер 6 жовтня 2016 року на 95-му році життя. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Примітки

1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
2. . Національна академія мистецтв України. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 6 січня 2020.
3. Указ Президента України від 5 травня 2008 року № 418/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

Література

• Б. Фільц Гринишин Михайло Петрович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 528
• Лащенко А. Гринишин М. П. // Хто є хто на Івано-Франківщині. — К., 2003;
• (рос.)Феддеева И. Гуцульский ансамбль в Москве ІІ Муз. жизнь. — 1965. — № 7;
• Суярко Т. На ярмарку талантів // Україна. — 1987. — № 37;
• Стасюк Р. Пісня — то доля // Укр. форум. 2002. — 2-15 січ.;
• Майба Л. Чи є кому пасти Михайлові вівці? // Укр. культура. — 2002. — № 3;
• Пархоменко Л. Співає чоловічий хор ІІ КіЖ. — 1977. — 28 серп.;
• Буджак М. З піснею повінчаний // УМГ. — 2002. — Січ. — берез.;
• Лащенко А. Його літа на славу музиці // Голос України. — 2002. — 26 черв.;
• Махінчук М. За заслуги перед Вітчизною // Уряд, кур'єр. —2003. — 28 берез.

Посилання

• біографія на сайті «Відкрита Україна»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Сторінка на сайті Академії мистецтв України [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.]