Миро Гавран хорв Miro Gavran нар 3 травня 1962 Трнава Горні Богичевці хорватський прозаїк драматург автор книг для дітей

Миро Гавран (хорв. Miro Gavran; нар. 3 травня 1962, Трнава (Горні Богичевці)) — хорватський прозаїк, драматург, автор книг для дітей.

Миро Гавран
хорв. Miro Gavran

Народився	3 травня 1961(1961-05-03)^[1]^[2] (63 роки) Трнава (Горні Богичевці), Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ
Країна	Хорватія
Діяльність	письменник, сценарист, драматург
Сфера роботи	^d^[3]
Alma mater	Академія драматичного мистецтва
Мова творів	хорватська
Нагороди	^d (1997) ^d (2016) почесний громадянин^[d] (2019) ^d (1994) ^d (2003) ^d (2004) ^d (2008) ^d (2016)
Сайт: mirogavran.com



Миро Гавран у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Гавран — один із найвидатніших хорватських авторів свого покоління. Після навчання в Академії театру, кіно і телебачення в Загребі він працював з 1986 по 1992 рік спочатку драматургом, згодом художнім керівником у відомому Teatar & TD. Протягом десяти років основною діяльністю Миро Гаврана було письменництво і він став найпоширенішим сучасним хорватським драматургом. Дебютував у 1983 році разом з Креонтовою Антігоною. Відтоді він представив понад 30 п'єс, які були виконані на національних та міжнародних сценах. Один з його найбільших успіхів був у 1999 році зі світовою прем'єрою своєї вистави Королі та наречені в театральному центрі Юджина О'Нілла у Вотерфорді, штат Коннектикут, США. Маючи кілька романів і книг для дітей і підлітків, Миро Гавран також зустрів великий резонанс як оповідач, як в критиці, так і в читачів. Його роман Джудіта (2001) був номінований на Міжнародну літературну премію IMPAC у 2003 році. Праці Миро Гаврана перекладені на понад 30 мов світу. Миро був удостоєний Міжнародної літературної премії Центральноєвропейського часу як кращий центрально-європейський письменник року (1999). У 2003 році він отримав нагороду Європейського руху в Загребі за винятковий внесок у просування культурних, європейських цінностей. Зі своєю дружиною, актрисою Младеною Гавран, автор заснував восени 2002 року театр GAVRAN в Загребі, де він і живе.

Вручення премії «Алоїз Мок Європа» Миро Гаврану Міхаелем Шпінделеггером (2017)

У 2016 році він отримав орден князя Браніміра з коміром за свою роботу. У 2017 році він був удостоєний премії «Алоїз Мок Європа».

Твори

Романи

Забутий син
Як ми зламали ноги
Клара
Маргіт
Джудіт
Іван Хреститель
Понтій Пілат
Єдиний свідок краси
Друг Кафки
Трохи птахів і одне небо

Театральні постановки

1983. Антигона Креона

1986. Ніч богів

1988. Джордж Вашингтон любить

1989. Чехов прощається з Толстим

1990. Роялті та шахраї

1991. Чоловік моєї дружини

1993. Пацієнт доктора Фрейда

1994. Шекспір і Елізабет

1995. Смерть актора

1997. Забудьте Голлівуд

2000. Все про жінок

2003. Як вбити президента

2005. Нора в наш час

2006. Все про чоловіків

2007. Паралельні світи

2008. Секрет Грети Гарбо

2009. Найбільш божевільне шоу у світі

2011. Пари

2012. Лялька

Визнання

Премії Центрально-європейський час (1999), Європейське коло (2003) та інші нагороди. Твори письменника перекладені на 25 мов. Його п'єси йдуть у театрах різних країн — від Бомбея до Буенос-Айреса, від Роттердама до Вашингтона. З 2003 в словацькому місті Трнава організований фестиваль п'єс Миро Гаврана — Гавранфест.

Література

Muzaferija G. Kazališne igre Mire Gavrana. Zagreb: Hrvatski centar ITI-UNESCO, 2005

Примітки

SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
d:Track:Q3407324
Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Шюссель і Шпінделеггер вітають Ферреро-Вальднера та Миро Гаврана з премією «Алоїз Мок Європа» [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Оголошення від 22 грудня 2017 року, завантажено 28 грудня 2017 року.

Посилання

Бібліографія. Миро Гавран // Німецька національна бібліотека

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-1] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q3407324">[[:Proleksis_Encyclopedia|Proleksis_enciklopedija]],_[[:Proleksis_Encyclopedia|Opća_i_nacionalna_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2009.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3407324]]</div>-2] Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
d:Track:Q3407324

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-3] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb144582974_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-4] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[5] Шюссель і Шпінделеггер вітають Ферреро-Вальднера та Миро Гаврана з премією «Алоїз Мок Європа» [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Оголошення від 22 грудня 2017 року, завантажено 28 грудня 2017 року.

[1]

[2]

[3]