Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миргородська загальноосвітня школа І ІІІ ступенів 1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області

Миргородська загальноосвітня школа № 1 імені Панаса Мирного

Миргородська загальноосвітня школа № 1 імені Панаса Мирного

Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області. Мова навчання — українська. Іноземні мови у школі: російська, англійська, німецька. Профіль школи — біотехнологічний. Підпорядкування школи — ВО Миргородської міськради. Форма власності — комунальна.

Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Панаса Мирного
Назва на честь: Панас Мирний
ТипЗагальноосвітня школа I—III ступенів
Країнаimage Україна
РозташуванняМиргород
геокоординати не задано:
ДевізПрисвятимо життя пошуку істини
Засновано1907
ДиректорФененко Валентина Василівна
Учителі77
Учні836 (2010–2011)
Мова навчанняукраїнська
Адреса37602, Миргород, вул. Гоголя, 173/2
Сайтmyrgorod-school1.pl.sch.in.ua
image Миргородська загальноосвітня школа № 1 імені Панаса Мирного у Вікісховищі

Історія

Гімназія Наталії Грановської

1901 року до Миргорода приїхала педагог Наталія Андріївна Грановська. Того самого року вона власним коштом відкрила у місті приватну жіночу прогімназію. Спершу на вулиці Ведмедівці, в будинку № 72, у хаті Остапа Паська, Грановська найняла хатину, де навчала своїх перших двох учениць. Через два роки вона зайняла для прогімназії будинок у пана Максимовича на Базарній площі в центрі міста. Прогімназія тоді була чотирикласною. В 1907 році, коли кількість учениць зросла, довелося перейти до іншого будинку — на Гоголівській вулиці (це той будинок, у якому до 1964 року розміщалися пошта й телеграф).

У перші роки діяльності прогімназії Наталія Андріївна викладала всі предмети сама, а згодом — лише історію й географію, та ще іноді й арифметику. Не маючи власної сім‘ї, освітянка весь свій час віддавала виплеканому нею закладові.

1910 року прогімназія Н.Грановської уже набула статусу гімназії і мала 7 класів. Два роки по тому в цьому закладі навчалися 230 учениць і працював уже досить великий педагогічний колектив. Тут служив законовчитель священик Д. А. Мільгевський, викладачі К. І. Горянов, [И.И] Ляшок (ініціали в прямих дужках подано російською мовою — Авт), С. Я. Чалий, И. П. Чайка, [А. А.] Косарєв, викладачки [Е. Д.]Романова, [А. Н.]Феодорова, Р. В. Василевська, М. В. Козакова, [Е. М.]Жегалова, [Е.Ф]Яковенко, [А. Л.]Левитська, [А. Н.]Пуглаєнко, Г. К. Ган, [О. И.]Свирська, [М. А.]Траум, класні наглядачки [А.Т]Глущенко, [А. И.]Степанченко, [А. В.]Кирилова, [А.М] Миницька, [М. И.]Набатова.

Навчання було платним, дотації також виділяло повітове земство. Згідно з державною політикою того часу, викладання в навчальних закладах Миргорода велося російською мовою. Більше того, все українське підлягало осуду. Так 1913 року на педагогічній раді жіночої гімназії розглядали поведінку учениць VI класу Марії і Марфи Трубицьких та Іди Вепринської, які «в летнее время текущего года были в местном театре на пьесе „Вампир“, которая написана на малороссийском наречии и в которой были неприличные жесты и выражения». А Ользі Соколович, учениці V класу, знизили поведінку за «гулянье по городу в малороссийском костюме».

Гімназія Наталії Грановської діяла до 1917 року, коли її було приєднано до чоловічої гімназії.

Чоловіча гімназія

5 вересня 1907 року в Миргороді було відкрито приватну чоловічу гімназію. Це був єдиний на той час у місті середнії навчальний заклад із правами урядової гімназії. Його засновник Костянтин Семенович Шварсалон (1857-?), людина зі значним педагогічним досівдом, виконував і обов'язки директора гімназії. Його дружиною була досить відома російська письменниця Лідія Дмитрівна Зіновєва-Аннібал.

У 90-х роках ХІХ століття К. С. Шварсалон працював викладачем історії в одному з найпрестижніших навчальних закладів Санкт-Петербурга — в приватній жіночій гімназії Л. С. Таганцевої. Одночасно з К. С. Шварсалоном у Петербурзькій гімназії працювали відомі вчені, дослідники української історії та літератури. Російську мову в гімназії Таганцевої викладали К. І. Арабажин і Н. О. Котляревський. Костянтин Іванович Арабажин (1865—1929) — випускник Київського університету, літературознавець, згодом професор. У 80-х роках він нелегально перевозив з Галичини до Росії заборонену літературу, знявся з Іваном Франком; чимало з літературних студій Арабажина присвячені творчості Т.Шевченка. Його колега Нестор Олександрович Котляревський (1863—1925) — теж літературознавець, майбутній академік, який досліджував творчість Гоголя, декабристів. Історію в петербурзькій гімназії Таганцевої разом із К.Шварсалоном викладав відомий історик, автор праць із історії феодалізму в Росії, з методології археографії, джерелознавець Олександр Сергійович Лаппо-Данилевський (1863—1919). Чоловіча гімназія в Миргороді, якою керував Костянтин Шварсалон, була споруджена поряд із будинком родича Олександра Сергійовича — Георгія Миколайовича Лаппо-Данилевського, який на початку ХХ століття був предводителем дворянства Миргородського повіту, повітовим земським гласним, а в 1914—1916 роках — головою Миргородської повітової земської управи. Обидва діячі: як Г. М. Лаппо-Данилевський, так і О. С. Лаппо-Данилевський були причетні до того, що педагог Костянтин Семенович Шварсалон покинув престижну столичну гімназію Таганцевої й приїхав створювати гімназію в Миргороді.

Спочатку новостворена гімназія містилася в пристосованому приміщенні. К.Шварсалон порушив перед Миргородською повітовою управою питання про будівництво нового приміщення, адже кількість тих, хто бажав учитися в гімназії, зростала, і виникла потреба у відкритті паралельних класів.

З нагоди будівництва нової гімназії в Миргороді 16 травня 1908 року було проведене надзвичайне земське зібрання, яке ухвалило надати під будівництво гімназії дві десятини міської землі поряд із Народним домом (нині школа естетичного виховання) й парафіяльним училищем і розпочати будівництво гімназійного будинку в 1908 році, а також затвердило кошторис на будівництво в сумі 104 тисячі 858 крб.

Споруджувалась гімназія на кошти Миргородської повітової земської управи й Полтавської губернської земської управи та позики Міністерства народної освіти. Керував будівельними роботами запрошений до Миргорода архітектор Вітольд Левович Весселі, який був і автором проекту. Значна заслуга в будівництві чоловічої гімназії належала головам повітової управи Сергію Івановичу Смагіну (1907р) та Борисові Панасовичу Вульферту (1908р), а також міському старості Степанові Федотовичу Панащатенку.

У новій гімназії передбачалися, крім класних кімнат і предметних кабінетів, учительські для викладачів (чоловіків і жінок окремо), вестибюль, приймальня, актова зала, кабінет директора, канцелярія, швейцарська, шинельна, кухня, їдальня, кабінет лікаря та інші службові приміщення. Вважалося за доцільне також улаштування гімназійної церкви. Жителі Миргорода прихильно поставились до відкриття гімназії й надавали численні пожертви на її будівництво.

Гімназія була розрахована на 400 учнів. У її восьми класах навчалися діти й юнаки з 9 до 20 років. Серед учнів гімназії за становою належністю налічувалось козаків і селян — 49 %, міщан — 24 %, дворян — 2 %, духовенства — 2 %. 1909 року в гімназії навчалися 172 учні, серед яких 67 були з Миргородського повіту, 63-з міста Миргорода, 38 — з інших повітів Полтавської губернії, 4 — з інших губерній. Із кожного учня  бралася плата за навчання — 60 карбованців на рік. Деякі з них, щонайбідніші, були стипендіатами повітового земства.

У 1909 році директором гімназії став М. Г. Ружицький. Наступного 1910 року навчальний заклад набув статусу земської гімназії, яка діяла до 1917 року.

У 1913-му відбувся перший випуск учнів 8 класу чоловічої гімназії, це був останній мирний рік у житті імперії. У 1915 році, у розпал Першої світової війни приміщення гімназії було передано для шпиталю, але наступного 1916-го навчання було відновлено, у приміщення було переведено також жіночу гімназію. Після початку революції 1917 р. та громадянської війни заняття знову було припинено, а будівлю передано під шпиталь. З кінця 1918 р. приміщення гімназії використовувалось військами УНР. 16 лютого 1919 р. заняття в чоловічій гімназії було відновлено.

В березні 1919 р. закривається 8-й клас гімназії, починається її реорганізація у трудову загальноосвітню школу.

Середня школа

В жовтні 1920 р. було організовано радянську трудову школу 1-го і 2-го ступенів. На поч. 30-х рр. впроваджується повна СШ в обсязі 10 кл.

1922 р. — В приміщення школи переведено семирічну Трудову школу.

1924 р. — Перша Миргородська школа визнана опорною по керівництву методичною роботою в місті.

1932—1938 р.р. — Розширення школи: 15 молодших класів, 18 — старших.

1941—1943 р.р. — Приміщення школи заселили німецькі солдати.

1943—1944 р.р. — Розмістився радянський госпіталь.

1943 р. — відновлено роботу школи в приміщенні колишнього воєнторгу (будинок Горянова).

16 травня 1949 р. — Постановою Ради Міністрів УРСР № 1157 Першій школі присвоєно ім'я Панаса Мирного.

1 вересня 2001 р. — Відкрито нове приміщення школи

Директори

  1. Шварсалон Костянтин Семенович (1907—1909 рр.)
  2. Ружицький М. Г. (1909—1916 рр.)
  3. Алексеєв (1913—1916 рр.)
  4. Зубківська Катерина Іванівна (1916—1920 рр.)
  5. Данилевський Антон Григорович (1920—1928 рр.)
  6. Шостак М. І. (1928—1932 рр.)
  7. Бойко А. Г., Ромашко Н. Д. (1933—1939 рр.)
  8. Холодний Пантелеймон Семенович (1939—1940 рр.)
  9. Гох Д. Ч. (1940—1941 рр.)
  10. Нестеренко Михайло Дмитрович (1943—1944 рр.)
  11. Гордієнко Григорій Дмитрович, Малюшенко Іван Митрофанович (1944 р.)
  12. Майзернберг Бетя Львівна (1944—1945 рр.)
  13. Ярошевський М. О. (1945 р.)
  14. Сергієнко Ольга Олександрівна (1945—1948 рр.)
  15. Лисенко Анастасія Михайлівна (1948—1962 рр.)
  16. Сахаров Костянтин Дмитрович (1962—1965 рр.)
  17. Кальний Григорій Пантелеймонович (1965—1968 рр.)
  18. Горбунова Зінаїда Григорівна (1968—1987 рр.)
  19. Гречана Лідія Іванівна (1987—1995 рр.)
  20. Іванко Валерій Миколайович (1995—2011 рр.)
  21. Фененко Валентина Василівна (з 2011 р.)

Відомі люди

Викладачі

  • К. І. Зубковська, донька засновника Миргородського курорту (російську та німецьку мови)
  • П. О. Масляк, професор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (географія)
  • Л. І. Гречана, заслужена вчителька України (географія)

Учні

  • Бабенко О. Ф. — учасник Другої світової війни, Герой СРСР, першим на вертольоті МІ-4 досяг Північного полюсу (1954)
  • Зарембо В. М. — учасник Другої світової війни, Герой СРСР
  • Корж М. О. — академік, вчений–енергетик, краєзнавець
  • Масляк Петро Олексійович — вчений-геофізик
  • Фединський В. Д. — професор КНУ
  • Кандидати наук Колісник В. Б., Титар В. С., Підвойний В. М., Химочка Н., Торяник К. А., Скляр Ю. В., Ревуцька Л. Є.
  • Естрадні співаки — Євген Москаленко, Ксана Сергієнко, Катерина Торяник.
  • Модельєр Олена Роменська.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. Ви можете допомогти проєкту, написавши преамбулу. (листопад 2017)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2017)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (листопад 2017)
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2017)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mirgorodska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 1 imeni Panasa Mirnogo Mirgorodskoyi miskoyi radi Poltavskoyi oblasti Mova navchannya ukrayinska Inozemni movi u shkoli rosijska anglijska nimecka Profil shkoli biotehnologichnij Pidporyadkuvannya shkoli VO Mirgorodskoyi miskradi Forma vlasnosti komunalna Mirgorodska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 1 imeni Panasa Mirnogo Nazva na chest Panas MirnijTipZagalnoosvitnya shkola I III stupenivKrayina UkrayinaRoztashuvannyaMirgorodgeokoordinati ne zadano DevizPrisvyatimo zhittya poshuku istiniZasnovano1907DirektorFenenko Valentina VasilivnaUchiteli77Uchni836 2010 2011 Mova navchannyaukrayinskaAdresa37602 Mirgorod vul Gogolya 173 2Sajtmyrgorod school1 pl sch in ua Mirgorodska zagalnoosvitnya shkola 1 imeni Panasa Mirnogo u VikishovishiIstoriyaGimnaziya Nataliyi Granovskoyi 1901 roku do Mirgoroda priyihala pedagog Nataliya Andriyivna Granovska Togo samogo roku vona vlasnim koshtom vidkrila u misti privatnu zhinochu progimnaziyu Spershu na vulici Vedmedivci v budinku 72 u hati Ostapa Paska Granovska najnyala hatinu de navchala svoyih pershih dvoh uchenic Cherez dva roki vona zajnyala dlya progimnaziyi budinok u pana Maksimovicha na Bazarnij ploshi v centri mista Progimnaziya todi bula chotiriklasnoyu V 1907 roci koli kilkist uchenic zrosla dovelosya perejti do inshogo budinku na Gogolivskij vulici ce toj budinok u yakomu do 1964 roku rozmishalisya poshta j telegraf U pershi roki diyalnosti progimnaziyi Nataliya Andriyivna vikladala vsi predmeti sama a zgodom lishe istoriyu j geografiyu ta she inodi j arifmetiku Ne mayuchi vlasnoyi sim yi osvityanka ves svij chas viddavala viplekanomu neyu zakladovi 1910 roku progimnaziya N Granovskoyi uzhe nabula statusu gimnaziyi i mala 7 klasiv Dva roki po tomu v comu zakladi navchalisya 230 uchenic i pracyuvav uzhe dosit velikij pedagogichnij kolektiv Tut sluzhiv zakonovchitel svyashenik D A Milgevskij vikladachi K I Goryanov I I Lyashok iniciali v pryamih duzhkah podano rosijskoyu movoyu Avt S Ya Chalij I P Chajka A A Kosaryev vikladachki E D Romanova A N Feodorova R V Vasilevska M V Kozakova E M Zhegalova E F Yakovenko A L Levitska A N Puglayenko G K Gan O I Svirska M A Traum klasni naglyadachki A T Glushenko A I Stepanchenko A V Kirilova A M Minicka M I Nabatova Navchannya bulo platnim dotaciyi takozh vidilyalo povitove zemstvo Zgidno z derzhavnoyu politikoyu togo chasu vikladannya v navchalnih zakladah Mirgoroda velosya rosijskoyu movoyu Bilshe togo vse ukrayinske pidlyagalo osudu Tak 1913 roku na pedagogichnij radi zhinochoyi gimnaziyi rozglyadali povedinku uchenic VI klasu Mariyi i Marfi Trubickih ta Idi Veprinskoyi yaki v letnee vremya tekushego goda byli v mestnom teatre na pese Vampir kotoraya napisana na malorossijskom narechii i v kotoroj byli neprilichnye zhesty i vyrazheniya A Olzi Sokolovich uchenici V klasu znizili povedinku za gulyane po gorodu v malorossijskom kostyume Gimnaziya Nataliyi Granovskoyi diyala do 1917 roku koli yiyi bulo priyednano do cholovichoyi gimnaziyi Cholovicha gimnaziya 5 veresnya 1907 roku v Mirgorodi bulo vidkrito privatnu cholovichu gimnaziyu Ce buv yedinij na toj chas u misti seredniyi navchalnij zaklad iz pravami uryadovoyi gimnaziyi Jogo zasnovnik Kostyantin Semenovich Shvarsalon 1857 lyudina zi znachnim pedagogichnim dosivdom vikonuvav i obov yazki direktora gimnaziyi Jogo druzhinoyu bula dosit vidoma rosijska pismennicya Lidiya Dmitrivna Zinovyeva Annibal U 90 h rokah HIH stolittya K S Shvarsalon pracyuvav vikladachem istoriyi v odnomu z najprestizhnishih navchalnih zakladiv Sankt Peterburga v privatnij zhinochij gimnaziyi L S Tagancevoyi Odnochasno z K S Shvarsalonom u Peterburzkij gimnaziyi pracyuvali vidomi vcheni doslidniki ukrayinskoyi istoriyi ta literaturi Rosijsku movu v gimnaziyi Tagancevoyi vikladali K I Arabazhin i N O Kotlyarevskij Kostyantin Ivanovich Arabazhin 1865 1929 vipusknik Kiyivskogo universitetu literaturoznavec zgodom profesor U 80 h rokah vin nelegalno perevoziv z Galichini do Rosiyi zaboronenu literaturu znyavsya z Ivanom Frankom chimalo z literaturnih studij Arabazhina prisvyacheni tvorchosti T Shevchenka Jogo kolega Nestor Oleksandrovich Kotlyarevskij 1863 1925 tezh literaturoznavec majbutnij akademik yakij doslidzhuvav tvorchist Gogolya dekabristiv Istoriyu v peterburzkij gimnaziyi Tagancevoyi razom iz K Shvarsalonom vikladav vidomij istorik avtor prac iz istoriyi feodalizmu v Rosiyi z metodologiyi arheografiyi dzhereloznavec Oleksandr Sergijovich Lappo Danilevskij 1863 1919 Cholovicha gimnaziya v Mirgorodi yakoyu keruvav Kostyantin Shvarsalon bula sporudzhena poryad iz budinkom rodicha Oleksandra Sergijovicha Georgiya Mikolajovicha Lappo Danilevskogo yakij na pochatku HH stolittya buv predvoditelem dvoryanstva Mirgorodskogo povitu povitovim zemskim glasnim a v 1914 1916 rokah golovoyu Mirgorodskoyi povitovoyi zemskoyi upravi Obidva diyachi yak G M Lappo Danilevskij tak i O S Lappo Danilevskij buli prichetni do togo sho pedagog Kostyantin Semenovich Shvarsalon pokinuv prestizhnu stolichnu gimnaziyu Tagancevoyi j priyihav stvoryuvati gimnaziyu v Mirgorodi Spochatku novostvorena gimnaziya mistilasya v pristosovanomu primishenni K Shvarsalon porushiv pered Mirgorodskoyu povitovoyu upravoyu pitannya pro budivnictvo novogo primishennya adzhe kilkist tih hto bazhav uchitisya v gimnaziyi zrostala i vinikla potreba u vidkritti paralelnih klasiv Z nagodi budivnictva novoyi gimnaziyi v Mirgorodi 16 travnya 1908 roku bulo provedene nadzvichajne zemske zibrannya yake uhvalilo nadati pid budivnictvo gimnaziyi dvi desyatini miskoyi zemli poryad iz Narodnim domom nini shkola estetichnogo vihovannya j parafiyalnim uchilishem i rozpochati budivnictvo gimnazijnogo budinku v 1908 roci a takozh zatverdilo koshtoris na budivnictvo v sumi 104 tisyachi 858 krb Sporudzhuvalas gimnaziya na koshti Mirgorodskoyi povitovoyi zemskoyi upravi j Poltavskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi ta poziki Ministerstva narodnoyi osviti Keruvav budivelnimi robotami zaproshenij do Mirgoroda arhitektor Vitold Levovich Vesseli yakij buv i avtorom proektu Znachna zasluga v budivnictvi cholovichoyi gimnaziyi nalezhala golovam povitovoyi upravi Sergiyu Ivanovichu Smaginu 1907r ta Borisovi Panasovichu Vulfertu 1908r a takozh miskomu starosti Stepanovi Fedotovichu Panashatenku U novij gimnaziyi peredbachalisya krim klasnih kimnat i predmetnih kabinetiv uchitelski dlya vikladachiv cholovikiv i zhinok okremo vestibyul prijmalnya aktova zala kabinet direktora kancelyariya shvejcarska shinelna kuhnya yidalnya kabinet likarya ta inshi sluzhbovi primishennya Vvazhalosya za docilne takozh ulashtuvannya gimnazijnoyi cerkvi Zhiteli Mirgoroda prihilno postavilis do vidkrittya gimnaziyi j nadavali chislenni pozhertvi na yiyi budivnictvo Gimnaziya bula rozrahovana na 400 uchniv U yiyi vosmi klasah navchalisya diti j yunaki z 9 do 20 rokiv Sered uchniv gimnaziyi za stanovoyu nalezhnistyu nalichuvalos kozakiv i selyan 49 mishan 24 dvoryan 2 duhovenstva 2 1909 roku v gimnaziyi navchalisya 172 uchni sered yakih 67 buli z Mirgorodskogo povitu 63 z mista Mirgoroda 38 z inshih povitiv Poltavskoyi guberniyi 4 z inshih gubernij Iz kozhnogo uchnya bralasya plata za navchannya 60 karbovanciv na rik Deyaki z nih shonajbidnishi buli stipendiatami povitovogo zemstva U 1909 roci direktorom gimnaziyi stav M G Ruzhickij Nastupnogo 1910 roku navchalnij zaklad nabuv statusu zemskoyi gimnaziyi yaka diyala do 1917 roku U 1913 mu vidbuvsya pershij vipusk uchniv 8 klasu cholovichoyi gimnaziyi ce buv ostannij mirnij rik u zhitti imperiyi U 1915 roci u rozpal Pershoyi svitovoyi vijni primishennya gimnaziyi bulo peredano dlya shpitalyu ale nastupnogo 1916 go navchannya bulo vidnovleno u primishennya bulo perevedeno takozh zhinochu gimnaziyu Pislya pochatku revolyuciyi 1917 r ta gromadyanskoyi vijni zanyattya znovu bulo pripineno a budivlyu peredano pid shpital Z kincya 1918 r primishennya gimnaziyi vikoristovuvalos vijskami UNR 16 lyutogo 1919 r zanyattya v cholovichij gimnaziyi bulo vidnovleno V berezni 1919 r zakrivayetsya 8 j klas gimnaziyi pochinayetsya yiyi reorganizaciya u trudovu zagalnoosvitnyu shkolu Serednya shkola V zhovtni 1920 r bulo organizovano radyansku trudovu shkolu 1 go i 2 go stupeniv Na poch 30 h rr vprovadzhuyetsya povna SSh v obsyazi 10 kl 1922 r V primishennya shkoli perevedeno semirichnu Trudovu shkolu 1924 r Persha Mirgorodska shkola viznana opornoyu po kerivnictvu metodichnoyu robotoyu v misti 1932 1938 r r Rozshirennya shkoli 15 molodshih klasiv 18 starshih 1941 1943 r r Primishennya shkoli zaselili nimecki soldati 1943 1944 r r Rozmistivsya radyanskij gospital 1943 r vidnovleno robotu shkoli v primishenni kolishnogo voyentorgu budinok Goryanova 16 travnya 1949 r Postanovoyu Radi Ministriv URSR 1157 Pershij shkoli prisvoyeno im ya Panasa Mirnogo 1 veresnya 2001 r Vidkrito nove primishennya shkoliDirektoriShvarsalon Kostyantin Semenovich 1907 1909 rr Ruzhickij M G 1909 1916 rr Alekseyev 1913 1916 rr Zubkivska Katerina Ivanivna 1916 1920 rr Danilevskij Anton Grigorovich 1920 1928 rr Shostak M I 1928 1932 rr Bojko A G Romashko N D 1933 1939 rr Holodnij Pantelejmon Semenovich 1939 1940 rr Goh D Ch 1940 1941 rr Nesterenko Mihajlo Dmitrovich 1943 1944 rr Gordiyenko Grigorij Dmitrovich Malyushenko Ivan Mitrofanovich 1944 r Majzernberg Betya Lvivna 1944 1945 rr Yaroshevskij M O 1945 r Sergiyenko Olga Oleksandrivna 1945 1948 rr Lisenko Anastasiya Mihajlivna 1948 1962 rr Saharov Kostyantin Dmitrovich 1962 1965 rr Kalnij Grigorij Pantelejmonovich 1965 1968 rr Gorbunova Zinayida Grigorivna 1968 1987 rr Grechana Lidiya Ivanivna 1987 1995 rr Ivanko Valerij Mikolajovich 1995 2011 rr Fenenko Valentina Vasilivna z 2011 r Vidomi lyudiVikladachi K I Zubkovska donka zasnovnika Mirgorodskogo kurortu rosijsku ta nimecku movi P O Maslyak profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka geografiya L I Grechana zasluzhena vchitelka Ukrayini geografiya Uchni Babenko O F uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj SRSR pershim na vertoloti MI 4 dosyag Pivnichnogo polyusu 1954 Zarembo V M uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj SRSR Korzh M O akademik vchenij energetik krayeznavec Maslyak Petro Oleksijovich vchenij geofizik Fedinskij V D profesor KNU Kandidati nauk Kolisnik V B Titar V S Pidvojnij V M Himochka N Toryanik K A Sklyar Yu V Revucka L Ye Estradni spivaki Yevgen Moskalenko Ksana Sergiyenko Katerina Toryanik Modelyer Olena Romenska Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu listopad 2017 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2017 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2017 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2017 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017

Дата публікації:
Топ