Ілько Милорадович (д/н — 1760) — державний діяч Гетьманщини, козак сербського походження. Сотник Груньський, Гадяцький Полковий Обозний, бунчуковий товариш. Власник хімічної індустрії.
Ілля Милорадович | |
---|---|
сотник грунський | |
Загальна інформація | |
Народження | невідомо Герцеговина |
Смерть | 1760 |
Військова служба | |
Роки служби | 1724—1747 роки |
Вид ЗС | |
Біографія
Походив з сербського шляхетського роду Милорадовичів. Старший син . Народився ймовірно в Герцеговині. Між 1700 та 1710 роками разом з батьком та стрийками Михайлом і Гаврилом прибув на службу на Гетьманщину. Брав участь у Прутському поході.
1716 призначається Гадяцьким Полковим Хорунжим (універсал гетьмана Івана Скоропадського на цей уряд отримав 1 червня 1720 року). 1723 став одним з підписантів Коломацьких петицій. 1724 року стає сотником Груньським Гадяцького полку. Тримав цей уряд до 1747 року.
1724 сотенний писар Яків Чемкальський написав на нього та брата його Михайла донос про привернення козаків до приватних робіт, а також про побиття та утримання його під караулом. Козак лютенський Левко Лебедь звинуватив його дружину у вбивстві його сина Якова.
1725 брав участь у Сулацькому поході на Північний Кавказ. Через стан здоров'я того ж року повернувся до України. У 1735—1737 роках брав участь у війні з Османською імперією. 1737 обрано Гадяцьким Полковим Обозним, але цей уряд не отримав, тому що перебував у поході.
1738 захопив ґрунти поблизу хутора Степана Ісаєнка, козака Пирятинської сотні Лубенського полку. Зрештою 1747 звільнений від уряду Грунського сотника з чином бунчукового товариша за захоплення майна, побиття і привернення у підданство жителів сотні. У 1750—1754 роках йшло розслідування справи про скарги на нього і його сина Семена козаків Грунської сотні. 1758 позбавлений чина бунчукового товариша, а також зобов'язано сплатити компенсацію козаку Груші за захоплення ґрунтів, використання козаків для приватних робіт та зловживання владою.
Помер 1760.
Майно
Мав селітерний завод у Пирятинській сотні — хутір на 3 двори (11 хат), хутір Семенівку на 9 дворів, хутір, 9 підсусідків та шинок у Груні.
Родина
Дружина — Ірина Булавка, донька Петра Булавки, писаря судів військових генеральних
Діти:
- Семен Милорадович (д/н—бл. 1798), бунчуковий товариш, полковник Війська Запорозького Городового.
Джерела
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с
- Томазов В. В. Милорадовичі // Енциклопедія історії України. — Т. 6. — К.: Наукова думка, 2009. — С.661.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilko Miloradovich d n 1760 derzhavnij diyach Getmanshini kozak serbskogo pohodzhennya Sotnik Grunskij Gadyackij Polkovij Oboznij bunchukovij tovarish Vlasnik himichnoyi industriyi Illya Miloradovichsotnik grunskijZagalna informaciyaNarodzhennyanevidomo GercegovinaSmert1760Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1724 1747 rokiVid ZSU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miloradovich BiografiyaPohodiv z serbskogo shlyahetskogo rodu Miloradovichiv Starshij sin Narodivsya jmovirno v Gercegovini Mizh 1700 ta 1710 rokami razom z batkom ta strijkami Mihajlom i Gavrilom pribuv na sluzhbu na Getmanshinu Brav uchast u Prutskomu pohodi 1716 priznachayetsya Gadyackim Polkovim Horunzhim universal getmana Ivana Skoropadskogo na cej uryad otrimav 1 chervnya 1720 roku 1723 stav odnim z pidpisantiv Kolomackih peticij 1724 roku staye sotnikom Grunskim Gadyackogo polku Trimav cej uryad do 1747 roku 1724 sotennij pisar Yakiv Chemkalskij napisav na nogo ta brata jogo Mihajla donos pro privernennya kozakiv do privatnih robit a takozh pro pobittya ta utrimannya jogo pid karaulom Kozak lyutenskij Levko Lebed zvinuvativ jogo druzhinu u vbivstvi jogo sina Yakova 1725 brav uchast u Sulackomu pohodi na Pivnichnij Kavkaz Cherez stan zdorov ya togo zh roku povernuvsya do Ukrayini U 1735 1737 rokah brav uchast u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu 1737 obrano Gadyackim Polkovim Oboznim ale cej uryad ne otrimav tomu sho perebuvav u pohodi 1738 zahopiv grunti poblizu hutora Stepana Isayenka kozaka Piryatinskoyi sotni Lubenskogo polku Zreshtoyu 1747 zvilnenij vid uryadu Grunskogo sotnika z chinom bunchukovogo tovarisha za zahoplennya majna pobittya i privernennya u piddanstvo zhiteliv sotni U 1750 1754 rokah jshlo rozsliduvannya spravi pro skargi na nogo i jogo sina Semena kozakiv Grunskoyi sotni 1758 pozbavlenij china bunchukovogo tovarisha a takozh zobov yazano splatiti kompensaciyu kozaku Grushi za zahoplennya gruntiv vikoristannya kozakiv dlya privatnih robit ta zlovzhivannya vladoyu Pomer 1760 MajnoMav seliternij zavod u Piryatinskij sotni hutir na 3 dvori 11 hat hutir Semenivku na 9 dvoriv hutir 9 pidsusidkiv ta shinok u Gruni RodinaDruzhina Irina Bulavka donka Petra Bulavki pisarya sudiv vijskovih generalnih Diti Semen Miloradovich d n bl 1798 bunchukovij tovarish polkovnik Vijska Zaporozkogo Gorodovogo DzherelaKrivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s Krivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini K Stilos 2009 432 s Tomazov V V Miloradovichi Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 K Naukova dumka 2009 S 661