Історія виникнення
До революції в місті Миколаєві існувало кілька братств, в тому числі одне — при Свято-Нікольській (полкової) церкві 58-го пішого Празького полку. Статут його офіційно був затверджений 8 березня 1907 протопресвітером військового та морського духовенства. Відкриття відбулося трохи пізніше — 6 серпня. Ініціаторами створення братства можна вважати командира полку А. Д. Нечволодова і полкового священика Михайла Малявінського. Створенню братства сприяло нещодавне закінчення російсько-японської війни. На той час метою братства було надавати допомогу та займатися просвітою. Його почесними членами були протоієрей військового та морського духовенства A. A. Желобовській і особистий почесний громадянин м. Миколаєва Л. Ф. Донський.
Склад братства
Всіма справами братства керувала рада з 10 чоловік, обрана загальними зборами всіх членів. До кінця 1908 року в братерстві нараховувалося:
- почесних членів — 128
- дійсних — 86
- членів-змагателів — 27.
Допомога братства
Братство надавало нужденним посильну матеріальну допомогу у вигляді грошових допомог. Згадана вище просвітницька робота включала бесіди, лекції, читання. Їх теми були звичайними для суспільства того періоду: релігія і віра, служба царю й Батьківщині. Прикладами служили біографії видатних полководців. Не забували улаштовувачі і про відомих письменників Росії. Бажаючі додатково отримувати знання могли читати газети і журнали в спеціальному приміщенні на 30 місць.
М. Ф. Малявінський
Полковий священик М. Ф. Малявінскій сам складав тексти для своїх лекцій і бесід. З «Картотеки персоналій …» і даних архівів відомо, що він походив із династії священиків: його батько служив на посаді священика в Свято-Нікольському храмі с. Новоіванівка Херсонського повіту. Отець Михайло закінчив Санкт-Петербурзьку духову семінарію і 15 травня 1888 був висвячений архієпископом Херсонським і Одеським Никанором в сан священика з призначенням на посаду завідувача та законовчителя церковно-парафіяльної школи в с. Федварь Олександрійського повіту Херсонської губернії. Вже через рік після призначення отець Михайло служить у посаді Богоявленскім, пізніше — в Цвинтарній церкві м. Миколаєва (з 1892 р.). У 1896 році, згідно з проханням, поданим протопресвітером військового та морського духовенства, прийнятий на службу з військово-морському відомства і переміщений на вакансію священика церкви 58-го пішого Прагського полку. Точна дата призначення — 20 жовтня 1897 року. У 1899 році його призначають законовчителем Ломоносовського у рідному училищі м. Миколаєва (будівля ця збереглася нині на території гуманітарному університету ім. П. Могили. 4 августа 1910 отець Михайло Малявінскій був переміщений на вакантне місце третього священика Адміралтейського собору. Службу поєднував з викладацькою роботою. У походах і битвах проти японців брав участь з 1904 року 30 вересня по 1906 рік 11 квітня. Між містами Мукденом і Тіеліном в Манчжуріі контужений в голову і поранений в обидва коліна 1905 року 25 лютого. Отець Михайло був одружений з дочкою священика, Євдокією Олександрівною Писаренко. Його діти: Володимир (1889 р. нар.) Працював лікарем у лікарні графа Шереметьєва в Московській губернії; Олександр (1896 р. нар.) Навчався в I Московському кадетському корпусі; донька Олександра (1891 р. нар. .) отримала знання на Московських вищих історико-філологічних курсах, Ольга (1898 р. нар.) — навчалася в Одеському інституті шляхетних дівчат.
Нагороди М. Ф. Малявінського
Був нагороджений:
- набедреником в 1894 році — «за добру дбайливість про церковно-приходській школі»;
- СКУФ в 1900 році — «за відмінностаранне і ревне виконання пастирських обов'язків»;
- серебряною медаллю на Олександрівській стрічці в пам'ять царювання імператора Олександра III — у 1896 році. Особливо були відзначені також військові заслуги священика Ма-лявінского: «за відмінно-старанну службу» нагороджений камилавки (1905 рік);
- «за відміну у справах проти японців» — золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці з кабінету імператора (1905 рік);
- "за самовіддану пастирську діяльність під час минулої російсько-японської війни "- орденом Св. Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом.
- у 1907 році отець Михайло отримав срібну медаль на подвійний — Володимирської та Олександрівської — стрічці за старанність у справі розвитку церковного шкільництва;
- у 1909 році — світло-бронзову медаль в пам'ять про російсько-японській війні;
- у 1913 році — медаль на честь 300 — річчя Будинку Романових.
Див. також
Література
- Кончина и погребение протоиерея г. Николаева Григория Се- мененко // ХЕВ, 1899. — № 21. — С.51 −54. (рос.)
- Губська Т. М. Військове духовенство та священики Миколаєва. Г 93 Історичні нариси. — Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2006. — 212 с., іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya viniknennyaDo revolyuciyi v misti Mikolayevi isnuvalo kilka bratstv v tomu chisli odne pri Svyato Nikolskij polkovoyi cerkvi 58 go pishogo Prazkogo polku Statut jogo oficijno buv zatverdzhenij 8 bereznya 1907 protopresviterom vijskovogo ta morskogo duhovenstva Vidkrittya vidbulosya trohi piznishe 6 serpnya Iniciatorami stvorennya bratstva mozhna vvazhati komandira polku A D Nechvolodova i polkovogo svyashenika Mihajla Malyavinskogo Stvorennyu bratstva spriyalo neshodavne zakinchennya rosijsko yaponskoyi vijni Na toj chas metoyu bratstva bulo nadavati dopomogu ta zajmatisya prosvitoyu Jogo pochesnimi chlenami buli protoiyerej vijskovogo ta morskogo duhovenstva A A Zhelobovskij i osobistij pochesnij gromadyanin m Mikolayeva L F Donskij Sklad bratstvaVsima spravami bratstva keruvala rada z 10 cholovik obrana zagalnimi zborami vsih chleniv Do kincya 1908 roku v braterstvi narahovuvalosya pochesnih chleniv 128 dijsnih 86 chleniv zmagateliv 27 Dopomoga bratstvaBratstvo nadavalo nuzhdennim posilnu materialnu dopomogu u viglyadi groshovih dopomog Zgadana vishe prosvitnicka robota vklyuchala besidi lekciyi chitannya Yih temi buli zvichajnimi dlya suspilstva togo periodu religiya i vira sluzhba caryu j Batkivshini Prikladami sluzhili biografiyi vidatnih polkovodciv Ne zabuvali ulashtovuvachi i pro vidomih pismennikiv Rosiyi Bazhayuchi dodatkovo otrimuvati znannya mogli chitati gazeti i zhurnali v specialnomu primishenni na 30 misc M F MalyavinskijPolkovij svyashenik M F Malyavinskij sam skladav teksti dlya svoyih lekcij i besid Z Kartoteki personalij i danih arhiviv vidomo sho vin pohodiv iz dinastiyi svyashenikiv jogo batko sluzhiv na posadi svyashenika v Svyato Nikolskomu hrami s Novoivanivka Hersonskogo povitu Otec Mihajlo zakinchiv Sankt Peterburzku duhovu seminariyu i 15 travnya 1888 buv visvyachenij arhiyepiskopom Hersonskim i Odeskim Nikanorom v san svyashenika z priznachennyam na posadu zaviduvacha ta zakonovchitelya cerkovno parafiyalnoyi shkoli v s Fedvar Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Vzhe cherez rik pislya priznachennya otec Mihajlo sluzhit u posadi Bogoyavlenskim piznishe v Cvintarnij cerkvi m Mikolayeva z 1892 r U 1896 roci zgidno z prohannyam podanim protopresviterom vijskovogo ta morskogo duhovenstva prijnyatij na sluzhbu z vijskovo morskomu vidomstva i peremishenij na vakansiyu svyashenika cerkvi 58 go pishogo Pragskogo polku Tochna data priznachennya 20 zhovtnya 1897 roku U 1899 roci jogo priznachayut zakonovchitelem Lomonosovskogo u ridnomu uchilishi m Mikolayeva budivlya cya zbereglasya nini na teritoriyi gumanitarnomu universitetu im P Mogili 4 avgusta 1910 otec Mihajlo Malyavinskij buv peremishenij na vakantne misce tretogo svyashenika Admiraltejskogo soboru Sluzhbu poyednuvav z vikladackoyu robotoyu U pohodah i bitvah proti yaponciv brav uchast z 1904 roku 30 veresnya po 1906 rik 11 kvitnya Mizh mistami Mukdenom i Tielinom v Manchzhurii kontuzhenij v golovu i poranenij v obidva kolina 1905 roku 25 lyutogo Otec Mihajlo buv odruzhenij z dochkoyu svyashenika Yevdokiyeyu Oleksandrivnoyu Pisarenko Jogo diti Volodimir 1889 r nar Pracyuvav likarem u likarni grafa Sheremetyeva v Moskovskij guberniyi Oleksandr 1896 r nar Navchavsya v I Moskovskomu kadetskomu korpusi donka Oleksandra 1891 r nar otrimala znannya na Moskovskih vishih istoriko filologichnih kursah Olga 1898 r nar navchalasya v Odeskomu instituti shlyahetnih divchat Nagorodi M F MalyavinskogoBuv nagorodzhenij nabedrenikom v 1894 roci za dobru dbajlivist pro cerkovno prihodskij shkoli SKUF v 1900 roci za vidminnostaranne i revne vikonannya pastirskih obov yazkiv serebryanoyu medallyu na Oleksandrivskij strichci v pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III u 1896 roci Osoblivo buli vidznacheni takozh vijskovi zaslugi svyashenika Ma lyavinskogo za vidminno starannu sluzhbu nagorodzhenij kamilavki 1905 rik za vidminu u spravah proti yaponciv zolotim napersnim hrestom na Georgiyivskij strichci z kabinetu imperatora 1905 rik za samoviddanu pastirsku diyalnist pid chas minuloyi rosijsko yaponskoyi vijni ordenom Sv Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom u 1907 roci otec Mihajlo otrimav sribnu medal na podvijnij Volodimirskoyi ta Oleksandrivskoyi strichci za starannist u spravi rozvitku cerkovnogo shkilnictva u 1909 roci svitlo bronzovu medal v pam yat pro rosijsko yaponskij vijni u 1913 roci medal na chest 300 richchya Budinku Romanovih Div takozhCerkva 58 go Prazkogo polkuLiteraturaKonchina i pogrebenie protoiereya g Nikolaeva Grigoriya Se menenko HEV 1899 21 S 51 54 ros Gubska T M Vijskove duhovenstvo ta svyasheniki Mikolayeva G 93 Istorichni narisi Mikolayiv Vidavnictvo Irini Gudim 2006 212 s il