Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Миколаїв значення Микола їв МФА mɪkoˈɫɑjɪu прослухати село в Україн

Миколаїв (Хмельницький район)

Миколаїв (Хмельницький район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Миколаїв (значення).

Микола́їв (МФА: [mɪkoˈɫɑjɪu̯] (image прослухати)) — село в Україні, у Чорноострівській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на правому березі річки Бужок, лівої притоки Південного Бугу. Населення становить 373 особи.

село Миколаїв
image
Герб
image
Покровська церква в селі
Покровська церква в селі
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Чорноострівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1555
Населення 373
Площа 1,496 км²
Густота населення 249,33 осіб/км²
Поштовий індекс 31303
Телефонний код +380 382
Географічні дані
Географічні координати 49°34′55″ пн. ш. 26°50′26″ сх. д. / 49.58194° пн. ш. 26.84056° сх. д. / 49.58194; 26.84056Координати: 49°34′55″ пн. ш. 26°50′26″ сх. д. / 49.58194° пн. ш. 26.84056° сх. д. / 49.58194; 26.84056
Середня висота
над рівнем моря 		294 м
Водойми річка Бужок
Місцева влада
Адреса ради 31310, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Чорний Острів, вул. Незалежності, 13
Карта
image
image
Миколаїв
image
image
Миколаїв
Мапа

image Миколаїв у Вікісховищі

Історія

Поселення Миколаївка, було засноване в 1555 році на місці дубового лісу за дорученням польського короля Сигізмунда ІІ Августа великим коронним гетьманом, руським воєводою, державним, політичним та військовим діячем Польського королівства, Миколаєм Синявським.

З 1672 року по 1699 рік село Миколаївка, як і усе Поділля, було під владою Порти.

До захоплення Поділля турками в 1672 році і після, воно продовжувало спадково належати нащадкам коронного гетьмана Миколи Синявського.

Після турецького поневолення село Миколаївка було малозаселеним. Чисельність населення рахувалася десятками осіб. Інвентар за 1717 р. показує що в Миколаєві була лише одна родина дідичних. Відсутність старожилів у Миколаєві, який ще недавно вважався селом, зумовило те, що заселення фактично припадає лише на 1710-ті роки. 1720 р., червня 22: Великий коронний гетьман Адам Сенявський надає відбудованому після турецького руйнування м. Миколаєву Летичівського повіту магдебурзьке право. З тих пір містечко вже називається Миколаїв.

Розвиваються кушнірський, шевський та гончарні промисли, побудована суконна фабрика. Кушнірський лідирує серед аналогічних на Поділлі.

До княжого роду Чарторийських Миколаїв перейшов у результаті шлюбу доньки великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського Марії Софії (Зофії) з князем Августом Олександром Чарторийським. Саме вона була останньою з роду Сенявських. До магната Августа Олександра Чарторийського, представника княжого роду литовсько-руського походження через шлюб з Сенявською перейшли величезні маєтності на Поділлі.

Згідно купчої від 1816 року, містечко Миколаїв перейшло у власність поміщика , сина останнього писаря Великого князівства Литовського , власника містечка Чорний Острів та багатьох навколишніх сіл Проскурівського повіту. Це вже був великий населений пункт, що нараховував 2884 осіб.

На Миколаїв часто здійснювались набіги татар та турків. На околицях містечка мали місце спостережні вежі. Як захисні споруди використовувалися підземні ходи, які є в Миколаєві до сьогодні. Вони виводили за містечко у більш безпечні місця (до лісу). Справжнього розквіту містечко набуло за князів Чарторийських. Князь Адам Казимир Йоахім Амброзій Марек Чорторийський розробив цеховий статут для ремісників містечка Миколаїв, взяв участь в будівництві нового православного Свято-Покровського храму, який в польських джерелах називають церквою Святої Панни, оздобив ратушу, побудований костел. Миколаїв був відомий далеко за межами своїми базарами.

Населення

В 19-му столітті населення містечка швидко зростало і в 1897 році складало 2904 чоловік.

Напередодні світової імперіалістичної війни 1914-1918рр. кількість населення зменшилась через виїзд значної частини жителів містечка до Америки. В 1913 році населення Миколаєва складало 2718 чоловік. Світова імперіалістична війна також призвела до зменшення кількості населення містечка. Особливо різко зменшилося чоловіче населення. За переписом 1920 року кількість населення в Миколаєві нараховувала 2462 особи. В 1921 році в Україні, і, особливо, на Поділлі, панував голод, а також чума, тиф, віспа, холера та інші інфекційні захворювання. Це також зменшило кількість населення. Розвиток торгово-ремісничих відносин став знову сприяти збільшенню населення. Напередодні Другої світової війни в містечку проживало багато єврейського населення. За переписом 1939 року в Миколаєві проживало 1688 селян. Внаслідок війни, звірств гітлерівців над єврейським населенням, воно в містечку щезло зовсім. В районі села Ракове було знищено гітлерівцями близько 900 осіб єврейської національності. Число жителів села Миколаїв різко зменшилося та становило за переписом 1959 року 1176 чоловік.

Релігійні споруди

Перший храм, про який відомо, був дерев’яний, зруйнований в 1793 році під час пожежі. Він належав греко-католикам. Другий, що діє до сьогодні, був збудований в 1793 році. З тих пір почала панувати греко-російська віра. Перший костел у Миколаєві був споруджений із дерева у 1717 р. на тому місці де нині православна церква. Другий костел був побудований із цегли у 1770 р. коштом князя Августина Чарторийського, освячений у 1777 р. кам’янецьким біскупом Адамом Красинським. Новий костел збудовано на краю містечка на католицькому цвинтарі. Костел мав велике храмове господарство. Миколаївський костел, один з небагатьох в повіті, належав до третього класу. В першій половині 19-го століття костел мав парафіян 1734 (точна дата не відома). В 1884 році костел мав 1756 парафіян обох статей. Костел був знищений комуністами в 1937 році.

Відомі уродженці

  • 18 квітня 1930 року — Радзієвський Володимир Олександрович, краєзнавець.
  • 1 лютого 1947 року — Крищук Микола Мартинович, начальник штабу військової частини урядового зв'язку військ КДБ СРСР 1985—1991 років, засновник ТОВ «Агропродукт» (переробка молока на мінімолокозаводі в с. Манилівка), 1999—2001 роки, голова Хмельницької районної організації Народного руху України 1998—2004 років, депутат Хмельницької міської ради третього скликання 1998—2002 років

Галерея

  • image
    Грунтова дорога між селами Черепівка та Миколаїв
  • image
    Грунтова дорога в сторону с. Миколаїв
  • image
    Вигляд на село
  • image
    Вулиця Хмельницька
  • image
    Вул. Героїв Крут
  • image
    Центральна вулиця села
  • image
    Зупинка
  • image
    Меморіал рад. воїнам
  • image
    Школа та дитячий садок
  • image
    Сільський магазин
  • image
    Житловий будинок ХІХ століття
  • image
    Житловий будинок ХІХ століття
  • image
    Житловий будинок ХІХ століття
  • image
    Житловий будинок ХІХ століття
  • image
    Вул. Героїв Крут, вигляд в бік с. Везденьки

Див. також

Література

  1. Войтович Л. Герб міста Миколаєва // Ленінська зоря. — 1990.— 22 лютого.
  2. Войтович Л. Повертаючись до герба // Ленінська зоря. — 1990.— 24 травня.
  3. Войтович Л. Конституція і герб Миколаєва / / Громада. — 1993. — 21 вересня, 23 вересня, 25 вересня.
  4. Войтович Л. Миколаєву — 425 років // Громада. — 1995.— 18 лютого.

Посилання

image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mikolayiv znachennya Mikola yiv MFA mɪkoˈɫɑjɪu prosluhati selo v Ukrayini u Chornoostrivskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Buzhok livoyi pritoki Pivdennogo Bugu Naselennya stanovit 373 osobi selo Mikolayiv Gerb Pokrovska cerkva v seliPokrovska cerkva v seli Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Chornoostrivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1555 Naselennya 373 Plosha 1 496 km Gustota naselennya 249 33 osib km Poshtovij indeks 31303 Telefonnij kod 380 382 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 34 55 pn sh 26 50 26 sh d 49 58194 pn sh 26 84056 sh d 49 58194 26 84056 Koordinati 49 34 55 pn sh 26 50 26 sh d 49 58194 pn sh 26 84056 sh d 49 58194 26 84056 Serednya visota nad rivnem morya 294 m Vodojmi richka Buzhok Misceva vlada Adresa radi 31310 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Chornij Ostriv vul Nezalezhnosti 13 Karta Mikolayiv Mikolayiv Mapa Mikolayiv u VikishovishiIstoriyaPoselennya Mikolayivka bulo zasnovane v 1555 roci na misci dubovogo lisu za doruchennyam polskogo korolya Sigizmunda II Avgusta velikim koronnim getmanom ruskim voyevodoyu derzhavnim politichnim ta vijskovim diyachem Polskogo korolivstva Mikolayem Sinyavskim Z 1672 roku po 1699 rik selo Mikolayivka yak i use Podillya bulo pid vladoyu Porti Do zahoplennya Podillya turkami v 1672 roci i pislya vono prodovzhuvalo spadkovo nalezhati nashadkam koronnogo getmana Mikoli Sinyavskogo Pislya tureckogo ponevolennya selo Mikolayivka bulo malozaselenim Chiselnist naselennya rahuvalasya desyatkami osib Inventar za 1717 r pokazuye sho v Mikolayevi bula lishe odna rodina didichnih Vidsutnist starozhiliv u Mikolayevi yakij she nedavno vvazhavsya selom zumovilo te sho zaselennya faktichno pripadaye lishe na 1710 ti roki 1720 r chervnya 22 Velikij koronnij getman Adam Senyavskij nadaye vidbudovanomu pislya tureckogo rujnuvannya m Mikolayevu Letichivskogo povitu magdeburzke pravo Z tih pir mistechko vzhe nazivayetsya Mikolayiv Rozvivayutsya kushnirskij shevskij ta goncharni promisli pobudovana sukonna fabrika Kushnirskij lidiruye sered analogichnih na Podilli Do knyazhogo rodu Chartorijskih Mikolayiv perejshov u rezultati shlyubu donki velikogo koronnogo getmana Adama Mikolaya Senyavskogo Mariyi Sofiyi Zofiyi z knyazem Avgustom Oleksandrom Chartorijskim Same vona bula ostannoyu z rodu Senyavskih Do magnata Avgusta Oleksandra Chartorijskogo predstavnika knyazhogo rodu litovsko ruskogo pohodzhennya cherez shlyub z Senyavskoyu perejshli velichezni mayetnosti na Podilli Zgidno kupchoyi vid 1816 roku mistechko Mikolayiv perejshlo u vlasnist pomishika sina ostannogo pisarya Velikogo knyazivstva Litovskogo vlasnika mistechka Chornij Ostriv ta bagatoh navkolishnih sil Proskurivskogo povitu Ce vzhe buv velikij naselenij punkt sho narahovuvav 2884 osib Na Mikolayiv chasto zdijsnyuvalis nabigi tatar ta turkiv Na okolicyah mistechka mali misce sposterezhni vezhi Yak zahisni sporudi vikoristovuvalisya pidzemni hodi yaki ye v Mikolayevi do sogodni Voni vivodili za mistechko u bilsh bezpechni miscya do lisu Spravzhnogo rozkvitu mistechko nabulo za knyaziv Chartorijskih Knyaz Adam Kazimir Joahim Ambrozij Marek Chortorijskij rozrobiv cehovij statut dlya remisnikiv mistechka Mikolayiv vzyav uchast v budivnictvi novogo pravoslavnogo Svyato Pokrovskogo hramu yakij v polskih dzherelah nazivayut cerkvoyu Svyatoyi Panni ozdobiv ratushu pobudovanij kostel Mikolayiv buv vidomij daleko za mezhami svoyimi bazarami Naselennya V 19 mu stolitti naselennya mistechka shvidko zrostalo i v 1897 roci skladalo 2904 cholovik Naperedodni svitovoyi imperialistichnoyi vijni 1914 1918rr kilkist naselennya zmenshilas cherez viyizd znachnoyi chastini zhiteliv mistechka do Ameriki V 1913 roci naselennya Mikolayeva skladalo 2718 cholovik Svitova imperialistichna vijna takozh prizvela do zmenshennya kilkosti naselennya mistechka Osoblivo rizko zmenshilosya choloviche naselennya Za perepisom 1920 roku kilkist naselennya v Mikolayevi narahovuvala 2462 osobi V 1921 roci v Ukrayini i osoblivo na Podilli panuvav golod a takozh chuma tif vispa holera ta inshi infekcijni zahvoryuvannya Ce takozh zmenshilo kilkist naselennya Rozvitok torgovo remisnichih vidnosin stav znovu spriyati zbilshennyu naselennya Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v mistechku prozhivalo bagato yevrejskogo naselennya Za perepisom 1939 roku v Mikolayevi prozhivalo 1688 selyan Vnaslidok vijni zvirstv gitlerivciv nad yevrejskim naselennyam vono v mistechku shezlo zovsim V rajoni sela Rakove bulo znisheno gitlerivcyami blizko 900 osib yevrejskoyi nacionalnosti Chislo zhiteliv sela Mikolayiv rizko zmenshilosya ta stanovilo za perepisom 1959 roku 1176 cholovik Religijni sporudi Pershij hram pro yakij vidomo buv derev yanij zrujnovanij v 1793 roci pid chas pozhezhi Vin nalezhav greko katolikam Drugij sho diye do sogodni buv zbudovanij v 1793 roci Z tih pir pochala panuvati greko rosijska vira Pershij kostel u Mikolayevi buv sporudzhenij iz dereva u 1717 r na tomu misci de nini pravoslavna cerkva Drugij kostel buv pobudovanij iz cegli u 1770 r koshtom knyazya Avgustina Chartorijskogo osvyachenij u 1777 r kam yaneckim biskupom Adamom Krasinskim Novij kostel zbudovano na krayu mistechka na katolickomu cvintari Kostel mav velike hramove gospodarstvo Mikolayivskij kostel odin z nebagatoh v poviti nalezhav do tretogo klasu V pershij polovini 19 go stolittya kostel mav parafiyan 1734 tochna data ne vidoma V 1884 roci kostel mav 1756 parafiyan oboh statej Kostel buv znishenij komunistami v 1937 roci Vidomi urodzhenci18 kvitnya 1930 roku Radziyevskij Volodimir Oleksandrovich krayeznavec 1 lyutogo 1947 roku Krishuk Mikola Martinovich nachalnik shtabu vijskovoyi chastini uryadovogo zv yazku vijsk KDB SRSR 1985 1991 rokiv zasnovnik TOV Agroprodukt pererobka moloka na minimolokozavodi v s Manilivka 1999 2001 roki golova Hmelnickoyi rajonnoyi organizaciyi Narodnogo ruhu Ukrayini 1998 2004 rokiv deputat Hmelnickoyi miskoyi radi tretogo sklikannya 1998 2002 rokivGalereyaGruntova doroga mizh selami Cherepivka ta Mikolayiv Gruntova doroga v storonu s Mikolayiv Viglyad na selo Vulicya Hmelnicka Vul Geroyiv Krut Centralna vulicya sela Zupinka Memorial rad voyinam Shkola ta dityachij sadok Silskij magazin Zhitlovij budinok HIH stolittya Zhitlovij budinok HIH stolittya Zhitlovij budinok HIH stolittya Zhitlovij budinok HIH stolittya Vul Geroyiv Krut viglyad v bik s VezdenkiDiv takozhMikolayivska silska rada Hmelnickij rajon LiteraturaVojtovich L Gerb mista Mikolayeva Leninska zorya 1990 22 lyutogo Vojtovich L Povertayuchis do gerba Leninska zorya 1990 24 travnya Vojtovich L Konstituciya i gerb Mikolayeva Gromada 1993 21 veresnya 23 veresnya 25 veresnya Vojtovich L Mikolayevu 425 rokiv Gromada 1995 18 lyutogo PosilannyaPogoda v seli Mikolayiv 17 travnya 2021 u Wayback Machine Hrami Rimo katolickoyi cerkvi u Proskurivskomu poviti Podilskoyi guberniyi za vizitaciyeyu 1844 roku https ukrssr com ua khmeln hmelnitskiy mikolayiv hmelnitskiy https esu com ua article 65249 https ua igotoworld com ua poi object 75800 pokrovskaya cerkov nikolaev htm Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ