Миколай Шелер

Миколай Шелер або Шілер (лат. Nicolaus Scheler або Schiler, пол. Mikołaj Szeler)  — львівський міщанин, лавник (1419—1424) райця (1424—1435) та бурмистр міста (1425).

Миколай Шелер
лат. Nicolaus Scheler
Миколай Шелер
Бурмистр Львова
1425
Райця Львова
1424 — 1435
Країна	Львів Королівство Польське
Рід Шелери — Ганелі
Батько	Георг? Шелер
Діти	син або племінник Ян (Ганель) Шелер
Професія	купець

Походження

Рід Шелерів був одним з найдавніших у середньовічному Львові. Перший відомий представник цього роду, Миколай Шілер (ймовірно, дід Миколая Шілера — бурмистра) був райцею у 1388—1389 рр. Сілезці за походженням, Шілери перебралися до Львова за часів Владислава Опольчика, щоб займатися торгівлею. На початку XIV ст. до міського громадянства були прийняті Петро Шілер з сілезької Свідниці та Ґеорґ Шілер з Кракова. Останній був міським райцею в 1403—1407 рр.

Відомі представники роду Шелерів — Ганелів

Львівські Шелери з часом перейшли на прізвище Ганель, від імені Яна (Ганеля — нім. Hanel) Шелера. Представники роду Шелерів — Ганелів брали участь в міських органах влади Львова понад 200 років, від 1388 до 1589 року, коли помер Шимон Ганель, член ради 40 мужів.

• Миколай Шелер — райця (1388—1389)
• Ґеорґ Шелер — райця (1403—1407)
• Миколай Шелер — райця (1424—1435), бурмистр (1425)
• Бернард Шелер — лавник (1425)
• Ян (Ганель) Шелер — батько Бартоломея
• Бартоломей Ганель (ст.) — лавник (1474—1477), райця (1477—1492), одружився з Урсулою, донькою Миколая Микулки
• Міхаель Ганель — син Бартоломея Ганеля (ст.), студент Юрія Дрогобича, доктор медицини та вільних наук, придворний лікар угорського короля Владислава II Ягеллончика, нобілітований в 1506
• Мартин та Бартоломей — сини Бартоломея Ганеля (ст.)
• Софія, донька Бертоломея, дружина Станіслава Вільчека
• Мартин Ганель — лавник (1526—1531), райця (1531—1550)
• Мартин Ганель — різник, член Колегії Сорока мужів (1579)
• Шимон Ганель — член Колегії Сорока мужів (1579—1589)
• Станіслав Ганель - львівський патрицій XVII ст.; його дружина Зофія Ганель - фундаторка першого костелу єзуїтів у Львові, та колегіуму єзуїтів.

Примітки

1. Ісаєвич Ярослав. Юрій Дрогобич. Історична повість // На переломі. — К.: Україна, 1994. — 352 с. — С. 93. — .
2. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 71.
3. Шевченко Т. (Київ). Доми товариства ІСУСА, їх фундатори і благодійники на Українських землях Речі Посполитої: 1572—1647. — С. 90.

Джерела

• (пол.) Myron Kapral, Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku, Toruń 2008, Wydawnictwo Adam Marszałek, ss. 420 ; (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego, T. 7, Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów)
• (пол.) Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich, «Pamiętnik Historyczno-Prawny», VII, z.5, 255 [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]