Микитенко Валерій Миколайович

Валерій Миколайович Микитенко (29 жовтня 1959, м. Рубцовськ, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР — 2 листопада 2022, м. Суми, Україна) — український актор та режисер, Заслужений артист України (2006).

Микитенко Валерій Миколайович
Народився	29 жовтня 1959(1959-10-29) м. Рубцовськ, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР
Помер	2 листопада 2022(2022-11-02) (63 роки) м. Суми, Україна
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	театральний режисер, актор
Нагороди та премії
Заслужений артист України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микитенко.

Життєпис

Валерій Микитенко народився 1959 року в місті Рубцовську Алтайського краю. 1980 року переїхав до українського міста Суми, де розпочав трудову діяльність у Сумському театрі для дітей та юнацтва. В 1990 році закінчив Академію театрального мистецтва в Москві. Навчався у викладачів С. Арцибашев, А. Ефрос. 1993 року перейшов на посаду режисера телебачення в Сумській телерадіокомпанії. Через п'ять років знову повернувся до Сумського театру для дітей та юнацтва, де працював до 2013 року. У 2012 році закінчив Харківський університет мистецтв (викладач — О. Барсигян).

Помер 2 листопада 2022 року в Сумах. Прощання із Валерієм Микитенком відбудеться 4 листопада о 12-15 біля театру, повідомили у Сумському обласному академічному театрі для дітей та юнацтва.

Творчість

Режисерській манері Валерія Микитенка властиве філософсько-метафорічне переосмислення дійсності.

Вистави (режисер)

• «Про Федота-стрільця, вдалого молодця» Л. Філатова (1999, роль Федота),
• «Клітка» Л. Корсунського (2003),
• «Веселий маскарад» В. Орлова, С. Когана, «Гра у фанти» М. Коляди (обидві — 2005),
• «Чарівний промінець» за п'єсою «Сонячний зайчик» Н. Гернет, Г. Ягдфельда (2006),
• «Забути Геростра­та» Г. Горіна (2007),
• «Про Іванка — сорочку-вишиванку» В. Гольдфельда (2009),
• «Вечеря по-французьки, або Граємо в дружну родину» М. Камолетті (2013),
• «Дуже проста історія» М. Ладо (2014).

Ролі в театрі

• Сірий («Клітка» Л. Корсунського),
• Микола Островський («Дев'ята симфонія» Ю. Принцева),
• Нещасливцев («Ліс» О. Островського),
• Віктор («Варшав­ська мелодія» Л. Зоріна),
• Ромео, Петруч­чо («Ромео і Джульєтта», «Приборкан­ня норовливої» В. Шекспіра).

Примітки

1. У Сумах помер заслужений артист України Валерій Микитенко. Панорама (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 3 листопада 2022.
2. Скакун, Сергій (3 листопада 2022). У Сумах пішов з життя заслужений артист України. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.

Джерела

• Т. І. Свелеба. Микитенко Валерій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .