Мигулинські печери — дві крейдові печери, які отримали назву Стара та Нова, що були утворені у Верхньодонському районі Ростовської області поблизу станиці Мигулинської.
Мигулинські печери | |
---|---|
рос. Мигулинские пещеры | |
Характеристики | |
Тип | штучні |
Гірські породи | крейда |
Довжина | 320 м |
Кількість входів | 2 |
Розташування | |
49°42′ пн. ш. 41°14′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 41.233° сх. д. | |
Країна | Росія |
Регіон | Ростовська область, Верхньодонський район |
Місцевість | станиця |
Карти розташування | |
| |
Історія
Дослідники припускають, що Мигулинські печери могли бути утворені раніше, ніж станиця Мигулинська, вік якої становить близько 6 століть, чи створені в той же час що і станиця, а перші келії були створені за часів татаро-монгольського іга. Монастир під землею, а не на поверхні, міг бути побудований з міркувань безпеки — так його було б легше захищати від ворожих нападів. Також, він міг слугувати схованкою — існують легенди та докази існування тунелю, за допомогою якого можна було вийти на інший берег Дону. З часом він зруйнувався через несприятливі зовнішні фактори. Дослідники припускають існування інших підземних тунелів, довжина яких становила близько 15 кілометрів. Протягом усього шляху тунелі були оснащені колодязями.
Точна дата, коли печери почали облаштовуватись монахами, не відома, але станом на 1700 рік відомо про перебування монахів у печерах. На початку XX століття у підземному монастирі жили 2 відлюдника, один з яких залишався там і у 1920-х роках. Місцеві жителі та краєзнавці знали про розташування Старої печери, інформація про вхід до Нової з'явилась у 1969 році, коли група студентів приїхала на практику до станиці Мигульської, почула легенди про монастир під землею у печерах — і почала власні дослідження. Був знайдений вхід до печери на правому березі Дону. В 1980-х роках з печер хотіли зробити сховище для зберігання овочів, але голова ради станиці заборонив подібні дії. На початку XXI століття група, до складу якої входили спалеологи ростовської федерації альпінізму та журналістка, проводили власні дослідження.
Опис
До складу Мигулинських печер входить Стара та Нова печери. Колись вони були поєднані між собою, проте перехід з часом зруйнувався. Тепер для переходу з однієї печери до іншої, потрібно підійматись на поверхню. Існують свідчення, що печери використовувались для молитов. Входи до обох печер вузькі, що є доказом ще одного їхнього призначення — оборони. В деяких місцях встановлені бійниці. Галереї у печерах носять склепінчастий характер з заокругленням у верхній частині. Поверхня стін гладка на дотик. Печери містять горизонтальні галереї та коридори з нахилом, який становить 20 градусів. Ширина таких коридорів складає від 0,8 до 1,2 метрів, а висота від 1,8 до 2 метрів. Назви печер — Стара та Нова — є умовними, тому що були створені приблизно в однаковий час. Нова печера отримала свою назву, тому що була відкрита пізніше.
Стара печера
До входу Старої печери, який знаходиться в урвищі, веде стежка. Глибина урвища приблизно становить 80 метрів, і розташовується вхід вище за рівень річки на 30 метрів. Загальна протяжність ходів печери становить близько 120 метрів. Дослідники виділяють 3 коридори, один з яких містить 5 келій. На стінах збереглись надписи, в тому числі і старослов'янською мовою. Написи були здійснені вугіллям. Створені спеціальні ніші для ікон. В окремій кімнаті є колодязь, вода в якому біла від крейди. На початку XXI століття води в ньому не було. Колодязь забезпечував монахів питною водою. Діаметр колодязю складає один метр, його глибина трішечки більша. Для підземних монастирів створення такого колодязю є рідкістю.
Один з коридорів печери завалений. К другому коридорі є простір з гладкими, полірованими стінами. Висота тунелю становить близько 2 метрів, а його ширина — менше 1 метр. Тунель, який прямує у сторону Дону, завершує квадратна ніша. Дослідники вважають, що на цьому місті колись могла бути ікона, через сліди від свічок.
Деякі переходи між печерами закольцовані. Можна увійти через одні двері з галереї, вийти через інші і потрапити на теж саме місце. На стінах печери знайдені надписи, зроблені у 1906, 1918 та 1930 роках, також міститься багато зайвих надписів — імен та дат.
Нова печера
Нова печера знаходиться на відстані 50 метрів від Старої печери. Вхід до неї невеликих розмірів, але всередині вона значно більша, ніж Стара. Її тунелі мають спільні риси з лабіринтами, вони розходяться у різні сторони. Кількість келій значно більша, їх розміри — також. Збереглось невелике вирублене вікно. Температура у печері не перевищує 10 градусів. В печері є приміщення, схоже на каплицю, на стіні міститься хрест. Печери створювались ручним способом, за допомогою інструментів. Лики, які прикрашають стіни печери, не схожі один на одне. У Новій печері протяжність ходів складає близько 200 метрів. З часом Нова печера зазнала пошкоджень і є не до всіх її приміщень можна потрапити.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
- Матвей Гречко. Легенды метро и подземелий. Издательство АСТ, 2015 г. — 330 с.
- Засекреченные станции метро Москвы, Санкт-Петербурга и других городов, 2013 год, с.352
- . Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migulinski pecheri dvi krejdovi pecheri yaki otrimali nazvu Stara ta Nova sho buli utvoreni u Verhnodonskomu rajoni Rostovskoyi oblasti poblizu stanici Migulinskoyi Migulinski pecheriros Migulinskie pesheryHarakteristikiTipshtuchniGirski porodikrejdaDovzhina320 mKilkist vhodiv2Roztashuvannya49 42 pn sh 41 14 sh d 49 700 pn sh 41 233 sh d 49 700 41 233KrayinaRosiyaRegionRostovska oblast Verhnodonskij rajonMisceviststanicyaKarti roztashuvannyaIstoriyaDoslidniki pripuskayut sho Migulinski pecheri mogli buti utvoreni ranishe nizh stanicya Migulinska vik yakoyi stanovit blizko 6 stolit chi stvoreni v toj zhe chas sho i stanicya a pershi keliyi buli stvoreni za chasiv tataro mongolskogo iga Monastir pid zemleyu a ne na poverhni mig buti pobudovanij z mirkuvan bezpeki tak jogo bulo b legshe zahishati vid vorozhih napadiv Takozh vin mig sluguvati shovankoyu isnuyut legendi ta dokazi isnuvannya tunelyu za dopomogoyu yakogo mozhna bulo vijti na inshij bereg Donu Z chasom vin zrujnuvavsya cherez nespriyatlivi zovnishni faktori Doslidniki pripuskayut isnuvannya inshih pidzemnih tuneliv dovzhina yakih stanovila blizko 15 kilometriv Protyagom usogo shlyahu tuneli buli osnasheni kolodyazyami Tochna data koli pecheri pochali oblashtovuvatis monahami ne vidoma ale stanom na 1700 rik vidomo pro perebuvannya monahiv u pecherah Na pochatku XX stolittya u pidzemnomu monastiri zhili 2 vidlyudnika odin z yakih zalishavsya tam i u 1920 h rokah Miscevi zhiteli ta krayeznavci znali pro roztashuvannya Staroyi pecheri informaciya pro vhid do Novoyi z yavilas u 1969 roci koli grupa studentiv priyihala na praktiku do stanici Migulskoyi pochula legendi pro monastir pid zemleyu u pecherah i pochala vlasni doslidzhennya Buv znajdenij vhid do pecheri na pravomu berezi Donu V 1980 h rokah z pecher hotili zrobiti shovishe dlya zberigannya ovochiv ale golova radi stanici zaboroniv podibni diyi Na pochatku XXI stolittya grupa do skladu yakoyi vhodili spaleologi rostovskoyi federaciyi alpinizmu ta zhurnalistka provodili vlasni doslidzhennya OpisDo skladu Migulinskih pecher vhodit Stara ta Nova pecheri Kolis voni buli poyednani mizh soboyu prote perehid z chasom zrujnuvavsya Teper dlya perehodu z odniyeyi pecheri do inshoyi potribno pidijmatis na poverhnyu Isnuyut svidchennya sho pecheri vikoristovuvalis dlya molitov Vhodi do oboh pecher vuzki sho ye dokazom she odnogo yihnogo priznachennya oboroni V deyakih miscyah vstanovleni bijnici Galereyi u pecherah nosyat sklepinchastij harakter z zaokruglennyam u verhnij chastini Poverhnya stin gladka na dotik Pecheri mistyat gorizontalni galereyi ta koridori z nahilom yakij stanovit 20 gradusiv Shirina takih koridoriv skladaye vid 0 8 do 1 2 metriv a visota vid 1 8 do 2 metriv Nazvi pecher Stara ta Nova ye umovnimi tomu sho buli stvoreni priblizno v odnakovij chas Nova pechera otrimala svoyu nazvu tomu sho bula vidkrita piznishe Stara pechera Do vhodu Staroyi pecheri yakij znahoditsya v urvishi vede stezhka Glibina urvisha priblizno stanovit 80 metriv i roztashovuyetsya vhid vishe za riven richki na 30 metriv Zagalna protyazhnist hodiv pecheri stanovit blizko 120 metriv Doslidniki vidilyayut 3 koridori odin z yakih mistit 5 kelij Na stinah zbereglis nadpisi v tomu chisli i staroslov yanskoyu movoyu Napisi buli zdijsneni vugillyam Stvoreni specialni nishi dlya ikon V okremij kimnati ye kolodyaz voda v yakomu bila vid krejdi Na pochatku XXI stolittya vodi v nomu ne bulo Kolodyaz zabezpechuvav monahiv pitnoyu vodoyu Diametr kolodyazyu skladaye odin metr jogo glibina trishechki bilsha Dlya pidzemnih monastiriv stvorennya takogo kolodyazyu ye ridkistyu Odin z koridoriv pecheri zavalenij K drugomu koridori ye prostir z gladkimi polirovanimi stinami Visota tunelyu stanovit blizko 2 metriv a jogo shirina menshe 1 metr Tunel yakij pryamuye u storonu Donu zavershuye kvadratna nisha Doslidniki vvazhayut sho na comu misti kolis mogla buti ikona cherez slidi vid svichok Deyaki perehodi mizh pecherami zakolcovani Mozhna uvijti cherez odni dveri z galereyi vijti cherez inshi i potrapiti na tezh same misce Na stinah pecheri znajdeni nadpisi zrobleni u 1906 1918 ta 1930 rokah takozh mistitsya bagato zajvih nadpisiv imen ta dat Nova pechera Nova pechera znahoditsya na vidstani 50 metriv vid Staroyi pecheri Vhid do neyi nevelikih rozmiriv ale vseredini vona znachno bilsha nizh Stara Yiyi tuneli mayut spilni risi z labirintami voni rozhodyatsya u rizni storoni Kilkist kelij znachno bilsha yih rozmiri takozh Zbereglos nevelike virublene vikno Temperatura u pecheri ne perevishuye 10 gradusiv V pecheri ye primishennya shozhe na kaplicyu na stini mistitsya hrest Pecheri stvoryuvalis ruchnim sposobom za dopomogoyu instrumentiv Liki yaki prikrashayut stini pecheri ne shozhi odin na odne U Novij pecheri protyazhnist hodiv skladaye blizko 200 metriv Z chasom Nova pechera zaznala poshkodzhen i ye ne do vsih yiyi primishen mozhna potrapiti Primitki Arhiv originalu za 5 chervnya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2017 Matvej Grechko Legendy metro i podzemelij Izdatelstvo AST 2015 g 330 s Zasekrechennye stancii metro Moskvy Sankt Peterburga i drugih gorodov 2013 god s 352 Arhiv originalu za 30 bereznya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2017 Procitovano 6 lyutogo 2017