Мечеть Валіде-Султан (тур. Valide Sultan Camii) — зруйнована мечеть у місті Хотин.
Хотинська мечеть Валіде-Султан | |
---|---|
Мінарет, кінець 19 століття | |
48°31′11″ пн. ш. 26°29′52″ сх. д. / 48.51973° пн. ш. 26.49791° сх. д. | |
Тип споруди | мечеть |
Розташування | Україна, Хотин |
Кінець будівництва | 1703—1730 |
Зруйновано | 1739—1941 |
Стиль | Ісламська архітектура |
Належність | іслам |
Мечеть Валіде-Султан (Україна) | |
Мечеть Валіде-Султан у Вікісховищі |
Нині збереглася тільки частина мінарету висотою 6 м і підвальні приміщення мечеті.
Історія
Мечеть була споруджена з місцевого каменю, який турки добували, закладаючи в скелях порохові заряди. Товщина стін становила від 60 см до 1 метра. На південній стіні культової споруди вчені розкопали нішу, що раніше була частиною міхрабу. Згідно зі збереженими османськими джерелами, мечеть була збудована на пожертвування валіде-султан, матері султана Ахмеда ІІІ, що правив у 1703—1730 роках.
Поряд з мечеттю знаходилося мусульманське кладовище, на якому ховали воїнів турецького гарнізону та чиновників османської адміністрації. На цьому ж кладовищі був похований Абді-паша, під керівництвом якого велася реконструкція фортеці. Мармуровий саркофаг Абді-паші був зруйнований російськими солдатами в 1739 році після захоплення фортеці. Про це повідомив службовець арсеналу: «Під час захоплення фортеці росіянами дах і підлога мечеті були зруйновані, а саркофаг Абді-паші був розбитий».
За словами цього ж службовця, в фортеці була своя бібліотека, основу якої складала збірка великого візира Насух-паші. Сам візир в 1614 році був страчений за наказом султана Ахмеда I через звинувачення у хабарництві. Після захоплення фортеці бібліотека була вивезена в Росію. Пізніше деяку частину книг турки змогли викупити.
Вивчаючи старовинні плани фортеці, археологи помітили, що на них зображена в'їзна вежа. Нині цієї вежі не існує. Було вирішено перевірити, чи існувала вона насправді чи є плодом уяви художників. Завдяки проведеним розкопкам, вдалося знайти фундаменти вежі, знищеної під час російсько-турецьких воєн. Крім того, була знайдена турецька кераміка, кам'яні та чавунні ядра, монети, предмети побуту.
У 1788 році Хотинська фортеця була захоплена військам Австрії, і протягом п'яти років там розміщувався військовий гарнізон. У цей час у будівлі мечеті жили австрійські офіцери. У 1793 році фортеця була повернена Османській імперії.
Під час чергової російсько-турецької війни 1806—1812 років місто та фортеця відійшли до Росії. Хотин був повітовим центром Бессарабської губернії. На кілька десятиліть фортеця стала прикордонним форпостом російської армії, а будівлю мечеті використовували як продовольчий склад.
Пізніше російські війська були виведені з фортеці. Будинки приходили в занепад і руйнувалися. Мінарет мечеті було підірвано радянськими військами в 1941 році, оскільки з нього добре проглядалася дорога, яка веде на Кам'янець-Подільський. Після війни камінь зруйнованої будівлі культової споруди розтягували місцеві жителі, використовуючи його для господарських потреб.
Примітки
- Історія хотинської мечеті. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 4 вересня 2023.
Джерела
- Олександр Степанченко. Історія хотинської мечеті. спеціально для «Іслам в Україні».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Mechet Valide Sultan tur Valide Sultan Camii zrujnovana mechet u misti Hotin Hotinska mechet Valide SultanMinaret kinec 19 stolittya48 31 11 pn sh 26 29 52 sh d 48 51973 pn sh 26 49791 sh d 48 51973 26 49791Tip sporudimechetRoztashuvannya Ukrayina HotinKinec budivnictva1703 1730Zrujnovano1739 1941StilIslamska arhitekturaNalezhnistislamMechet Valide Sultan Ukrayina Mechet Valide Sultan u Vikishovishi Nini zbereglasya tilki chastina minaretu visotoyu 6 m i pidvalni primishennya mecheti Istoriyared nbsp Zagalnij vid forteci z mechetyu 1917 rik Mechet bula sporudzhena z miscevogo kamenyu yakij turki dobuvali zakladayuchi v skelyah porohovi zaryadi Tovshina stin stanovila vid 60 sm do 1 metra Na pivdennij stini kultovoyi sporudi vcheni rozkopali nishu sho ranishe bula chastinoyu mihrabu Zgidno zi zberezhenimi osmanskimi dzherelami mechet bula zbudovana na pozhertvuvannya valide sultan materi sultana Ahmeda III sho praviv u 1703 1730 rokah Poryad z mechettyu znahodilosya musulmanske kladovishe na yakomu hovali voyiniv tureckogo garnizonu ta chinovnikiv osmanskoyi administraciyi Na comu zh kladovishi buv pohovanij Abdi pasha pid kerivnictvom yakogo velasya rekonstrukciya forteci Marmurovij sarkofag Abdi pashi buv zrujnovanij rosijskimi soldatami v 1739 roci pislya zahoplennya forteci Pro ce povidomiv sluzhbovec arsenalu Pid chas zahoplennya forteci rosiyanami dah i pidloga mecheti buli zrujnovani a sarkofag Abdi pashi buv rozbitij Za slovami cogo zh sluzhbovcya v forteci bula svoya biblioteka osnovu yakoyi skladala zbirka velikogo vizira Nasuh pashi Sam vizir v 1614 roci buv strachenij za nakazom sultana Ahmeda I cherez zvinuvachennya u habarnictvi Pislya zahoplennya forteci biblioteka bula vivezena v Rosiyu Piznishe deyaku chastinu knig turki zmogli vikupiti Vivchayuchi starovinni plani forteci arheologi pomitili sho na nih zobrazhena v yizna vezha Nini ciyeyi vezhi ne isnuye Bulo virisheno pereviriti chi isnuvala vona naspravdi chi ye plodom uyavi hudozhnikiv Zavdyaki provedenim rozkopkam vdalosya znajti fundamenti vezhi znishenoyi pid chas rosijsko tureckih voyen Krim togo bula znajdena turecka keramika kam yani ta chavunni yadra moneti predmeti pobutu U 1788 roci Hotinska fortecya bula zahoplena vijskam Avstriyi i protyagom p yati rokiv tam rozmishuvavsya vijskovij garnizon U cej chas u budivli mecheti zhili avstrijski oficeri U 1793 roci fortecya bula povernena Osmanskij imperiyi Pid chas chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv misto ta fortecya vidijshli do Rosiyi Hotin buv povitovim centrom Bessarabskoyi guberniyi Na kilka desyatilit fortecya stala prikordonnim forpostom rosijskoyi armiyi a budivlyu mecheti vikoristovuvali yak prodovolchij sklad Piznishe rosijski vijska buli vivedeni z forteci Budinki prihodili v zanepad i rujnuvalisya Minaret mecheti bulo pidirvano radyanskimi vijskami v 1941 roci oskilki z nogo dobre proglyadalasya doroga yaka vede na Kam yanec Podilskij Pislya vijni kamin zrujnovanoyi budivli kultovoyi sporudi roztyaguvali miscevi zhiteli vikoristovuyuchi jogo dlya gospodarskih potreb 1 Primitkired Istoriya hotinskoyi mecheti Islam v Ukrayini ukr Procitovano 4 veresnya 2023 Dzherelared Oleksandr Stepanchenko Istoriya hotinskoyi mecheti specialno dlya Islam v Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org wiki Mechet Valide Sultan